Рішення № 83022934, 13.03.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 березня 2019 року №826/13177/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А2100 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) звернувся ОСОБА_1 (далі також - позивач) з позовом до військової частини А2100 (далі також - відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії військової частини А2100 щодо нарахування та виплати йому згідно з пунктом 4 наказу командира військової частини А2100 від 09.06.2017 №118 (по стройовій частині) одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, передбаченої частиною другою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пунктом 38.1 розділу ХХХVIII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державно прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»;

- визнати протиправними дії військової частини А2100, що виразилися у відмові за зверненням позивача від 11.08.2017 здійснити перерахунок та виплатити йому одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби, передбаченої частиною другою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пунктом 38.1 розділу ХХХVIII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державно прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій», яка була доведена до його відома листом військової частини А2100 від 21.08.2017 №91/фес/4225;

- зобов`язати військову частиниА2100 здійснити перерахунок та виплатити йому з урахуванням раніше виплаченої суми одноразову грошову допомогу у разі звільнення з військової служби, передбачену частиною другою статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пунктом 38.1 розділу ХХХVIII Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої чинною на той час постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державно прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій»;

- у разі задоволення позовних вимог зобов`язати військову частини А2100 виплатити йому рівноцінну та повну компенсацію втрат доходів за сплату відповідно до розділу IV Податкового кодексу України суму податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з одержаного перерахунку одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, як таку, що не компенсується відповідно до пункту 168.5 статті 168 Податкового кодексу України з вини відповідача через несвоєчасний розрахунок та виплату йому зазначеної грошової допомоги з урахуванням всіх складових його місячного грошового забезпечення на час звільнення з військової служби;

- поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду.

Ухвалою суду від 22.08.2018 відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено здійснювати у порядку спрощеного провадження та визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду.

Позовні вимоги мотивовано тим, що при звільненні з військової служби позивачу виплачено грошову допомогу, для розрахунку якої відповідачем не включено щомісячну додаткову грошову винагороду, виплату якої передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій». На думку позивача, вказана щомісячна додаткова грошова винагорода має постійний характер, а тому відповідач зобов`язаний був включити її до складу розрахунку грошової допомоги при звільненні.

Відповідач у письмовому відзиві просив відмовити у задоволенні позову, стверджуючи про його необґрунтованість з огляду на те, що щомісячна додаткова грошова винагорода не включається до складу суми грошового забезпечення при розрахунку одноразової грошової допомоги при звільненні, оскільки має тимчасовий характер, що узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 04.11.15 у справі №21-473а14, від 03.05.2015 у справі №21-32а15, від 19.05.2015 у справі №21-466а15.

Як убачається з матеріалів справи, позивач проходив військову службу в Збройних Силах України.

Наказом тимчасово виконуючого обов`язки Міністра оборони України від 03.05.2017 №294 (по особовому складу) позивача звільнено з військової служби у запас за пунктом «б» (за станом здоров`я) частини шостої з урахуванням частини восьмої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» з правом носіння військової форми одягу, календарна вислуга років у Збройних Силах 29 років 09 місяців, пільгова - 30 років 05 місяців.

Згідно з пунктом 1 наказу командира військової частини А2100 від 09.07.2017 №118 (по стройовій частині) з 09.06.2017 позивача виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.

Пунктом 4 цього ж наказу вирішено провести виплату позивачу одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Враховуючи викладене, позивачу виплачено одноразову грошову допомогу в розмірі 101 455,74 грн., розрахунок якої здійснювався з:

- посадового окладу - 1100,00 грн.,

- окладу за військовим званням - 135,00 грн.,

- надбавка за вислугу років (405) - 494,00 грн.,

- надбавка за виконання особливо важливих завдань (50%) - 864,50 грн.,

- надбавка за роботу з таємними документами (10%) - 110,00 грн.,

- премія (400%) - 4400,00 грн.

Вважаючи, що при нарахуванні та виплаті йому одноразової грошової допомоги до складу грошового забезпечення відповідач безпідставно не включив щомісячну додаткову грошову винагороду, позивач звернувся до військової частини А2100 із заявою від 11.08.2017 про проведення перерахунку згаданої допомоги та виплату її у повному розмірі.

Листом від 21.08.2017 №91/орсо/4225 відповідач відмовив позивачу у здійсненні перерахунку виплаченої одноразової грошової допомоги при звільненні, обґрунтовуючи тим, що відповідно до пункту 38.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 №260 особам офіцерського складу, які звільняються зі служби, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний рік служби, а згідно з пунктом 38.6 цієї Інструкції до місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення. Також відповідач зазначив, що пунктом 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил, затвердженої наказом Міністра оборони України від 24.10.2016 №550, визначено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових видів грошового забезпечення.

Не погоджуючись із такою відмовою, позивач вернувся до суду з адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон) в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з частиною другою статті 15 Закону військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 2 згаданої постанови також визначено, що виплата грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснюється в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством інфраструктури, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Державною пенітенціарною службою, Адміністрацією Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації (далі - державні органи).

Підпунктом 2 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) з 1 липня 2014 року - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Пунктом 2 згаданої постанови встановлено граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.

Відповідно до пунктів 38.1 та 38.6 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міноборони від 11.06.2008 №260:

- особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

- військовослужбовцям, які звільняються з підстав, зазначених у пунктах 38.1 та 38.2 цієї Інструкції, до їх місячного грошового забезпечення, з якого нараховується одноразова грошова допомога, включаються: звільненим з посад, на які вони були призначені, - оклад за штатною посадою, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення).

Пунктом 8 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 24.10.2017 №550 визначено, що винагорода не включається до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Проаналізувавши вищенаведені положення законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на те, що положення постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 в системному зв`язку із нормами статей 9 і 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 24.10.2017 №550, дають підстави стверджувати, що щомісячна додаткова грошова винагорода не входить до структури і складу грошового забезпечення військовослужбовців, з якого нараховується й виплачується одноразова грошова допомога на підставі частини другої статті 15 Закону.

Щомісячна додаткова грошова винагорода має окремий, особливий і разовий характер виплати, оскільки виплачується тільки тим категоріям військовослужбовцям, перелік яких наведений у постанові Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, і лише, коли у фонді грошового забезпечення наявні (передбачені) кошти для її виплати; вона (винагорода) виплачується як доповнення до суми грошового забезпечення. Виплата цієї винагороди ставиться в залежність від порядку й умов, що нормативно встановлені розпорядником коштів, відповідно до яких, зокрема, щомісячна її виплата можлива, коли військовослужбовець перебуває на військовій службі, і водночас вона не включається до складу одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Аналогічне розуміння положень постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 Верховний Суд України сформулював у постановах від 15.10.2013 у справі №21-368а13), від 04.11.2014 у справі №21-473а14, від 03.03.2015 у справі №21-32а15, від 19.05.2015 у справі №21-466а15.

Таку ж позицію підтримав і Верховний Суд у постанові від 31.01.2019 у справі №522/24664/16-а.

За наведених обставин у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до військової частини А2100 (03113, м.Київ, проспект Перемоги, 55/2, код ЄДРПОУ 09814460) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко