Рішення № 83022598, 15.07.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1591/19

РІШЕННЯ

іменем України

15 липня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Гнап Д.Д. розглянув адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Хмельницької міської ради, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення 30 сесії Хмельницької міської ради від 17.04.2019 за №66, в частині відмови ОСОБА_1 , у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва на території міста Хмельницького з метою передачі мені її у власність з метою передачі її мені у власність на території міста Хмельницького;

- зобов`язати Хмельницьку міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 вересня 2017 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для ведення індивідуального садівництва на території міста Хмельницького з метою передачі її у власність, по новим підставам на найближчій сесії, в строк та в порядку відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України, після набрання рішенням суду законної сили;

- у разі задоволення позовних вимог, з метою ефективного захисту прав передбачених Земельним кодексом України встановити контроль за виконанням рішення суду та зобов`язати Хмельницьку міську раду подати звіт по виконанню цього рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся з заявою до Хмельницької міської ради, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва на території міста Хмельницького з метою отримання її у власність.

Проте, рішенням №66 від 17 квітня 2019 року 30-ї сесії Хмельницької міської ради ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,12 га для індивідуального садівництва на території міста Хмельницького з метою отримання її у власність.

Позивач вважає таку відмову протиправною, оскільки в ній відсутнє посилання на підстави, передбачені частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

19.06.2019 до суду надійшов відзив, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні позову. Зазначив, що земельні ділянки з видом цільового призначення для індивідуального садівництва в районі спірної земельної ділянки знаходяться на території садівничих товариств «Сонечний» та «Будівельник». Земельні ділянки за межами садівничих товариств з видом цільового призначення для індивідуального садівництва у власність не надаються. На території міста Хмельницького земельні ділянки для ведення садівництва входять до складу раніше створених садівничих товариств (кооперативів). Нові земельні ділянки для ведення садівництва Генеральним планом міста Хмельницького не передбачені. Бажана для ОСОБА_1 земельна ділянка, яку він вказав у додатку до заяви, не знаходиться на території садівничих товариств, входить до складу земель, які призначені для розміщення зелених насаджень спеціального призначення, не мають визначеного виду цільового призначення - для ведення індивідуального садівництва, а тому земельна ділянка не може рахуватися вільною. Відповідно до Генерального плану міста Хмельницького, затвердженого рішенням дев`ятнадцятої сесії Хмельницької міської ради від 06.08.2008 №4, земельна ділянка, на яку ОСОБА_1 бажає отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою, знаходиться на території зелених насаджень загального користування. Відповідно до Плану зонування території м. Хмельницького, затвердженого рішенням 5-ї сесії Хмельницької міської ради від 30.03.2011 №25, земельна ділянка, на яку ОСОБА_1 бажає отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою, знаходиться в зоні зелених насаджень спеціального призначення (Р-2С).

До суду надійшла відповідь на відзив в якій позивач просить задовольнити позовні вимоги. Зазначив, що відповідачем не спростовано доводи та аргументи наведені у позовній заяві.

ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 27.05.2019 відкрито провадження в даній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

15.09.2017 позивач звернувся до Хмельницького міського голови з заявою, в якій просив надати йому дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення індивідуального садівництва, орієнтовною площею 0,12 га, яка є вільною і межує з землями садівничого товариства "Будівельник" та земельною ділянкою для ведення індивідуального садівництва з кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 в межах населеного пункту.

Хмельницька міська рада рішенням вісімнадцятої сесії від 25.07.2017 №37 відмовила позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.04.2018 по справі №822/1030/18, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16.08.2018, визнано протиправним та скасовано рішення вісімнадцятої сесії Хмельницької міської ради в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1200 м.кв. з метою передачі її у власність для ведення садівництва та зобов`язано Хмельницьку міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1200 м.кв. з метою передачі її у власність для ведення індивідуального садівництва із земель комунальної власності біля садівничого товариства "Будівельник". В тому числі у цьому рішенні було констатовано, що земельна ділянка, зазначена на картографічному матеріалі, відноситься до земель сільськогосподарського призначення, згідно листа Головного управління Держгеокадастру в Хмельницькій області від 07.09.2017 за №1483/116-17.

Рішенням 30-ї сесії Хмельницької міської ради №66 від 17.04.2019 "Про розгляд звернення громадянина ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва із земель комунальної власності біля садівничого товариства "Будівельник"" Хмельницька міська рада відмовила у наданні такого дозволу.

Підставою для відмови зазначено, що відповідно до Плану зонування території міста Хмельницького, затвердженого рішенням 5-ої сесії Хмельницької міської ради від 30.03.2011 №25, земельна ділянка входить до зони зелених насаджень спеціального призначення (Р-2С), яка виділена для забезпечення правових умов створення і збереження спеціальних зелених насаджень. Переважними видами забудови та іншого використання земельних ділянок у вказаній зоні є озеленення (посадка дерев, кущів, газонів) санітарно-захисних зон підприємств, шумових зон об`єктів транспорту, охоронних зон повітряних ліній електропередач, коридорів та інших комунікацій, зон санітарної охорони об`єктів водопостачання, територій зсувів тощо. Згідно п.6 Плану зонування території міста Хмельницького види використання земельних ділянок або нерухомості, які відсутні у списках переважних, дозволених або допустимих видів забудови земельних ділянок в межах зон, є недозволеними для відповідної функціонально-правової зони та не можуть бути дозволені. Ведення садівництва не належить до переважних видів забудови та іншого використання земельних ділянок у зоні зелених насаджень спеціальною призначення, а тому не можуть бути дозволеними. Те ж саме стосується і Генерального плану міста Хмельницького, затвердженого рішенням дев`ятнадцятої сесії Хмельницької міської ради від 06.08.2008 №4, а зазначена заявником земельна ділянка знаходиться на території зелених насаджень загального користування. Отже, місце розташування земельної ділянки, яку бажає отримати у власність для ведення індивідуального садівництва заявник, не відповідає вимогам Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Плану зонування території міста Хмельницького, Генеральному плану міста Хмельницького.

Крім цього, відповідач зазначив, що графічний матеріал, доданий заявником до клопотання, не може вважатися таким, що містить місце розташування бажаної земельної ділянки, оскільки містить графічні межі території міста Хмельницького, до складу якої входять окремі земельні ділянки, а не конкретно визначена земельна ділянка, яку заявник прагне отримати у власність. Незазначення місця розташування є порушенням порядку звернення та, відповідно, підставою для відмови в наданні земельної ділянки через її фактичну відсутність.

Позивач, вважаючи рішення Хмельницької міської ради протиправним, звернувся в суд з даним позовом.

IV. ОЦІНКА СУДУ

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту б) частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Стаття 116 ЗК України передбачає, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Повноваження відповідних органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 ЗК України.

Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.

До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з положеннями частини сьомої наведеної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, Генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок, що Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб`єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 10 грудня 2013 року у справі № 21-358а13 та в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2018 року у справі № 545/808/17, від 21 серпня 2018 року у справі №820/2303/17.

В даному випадку, як зазначалось вище, підставою для відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для індивідуального садівництва відповідачем зазначено невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", Генеральному плану міста Хмельницького, Плану зонування території міста Хмельницького.

Надаючи оцінку визначеній відповідачем в оскаржуваному рішенні підставі для відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, суд зазначає наступне.

Згідно статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (п.7 ч.1); генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (п.2 ч.1); план зонування території (зонінг) - містобудівна документація, що визначає умови та обмеження використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон (п.9 ч.1).

Відповідно до частини 1 статті 17 цього Закону, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

План зонування території встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації.

Таким чином, генеральний план є найважливішим документом у сфері містобудування і за своїм змістом визначає допустимі види забудови територій, забезпечення охорони навколишнього середовища, збереження культурної спадщини, виділення територій для розміщення житла тощо. Всі наміри забудови земельних ділянок повинні узгоджуватись з Генеральним планом населеного пункту, який є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні.

В ході розгляду даної адміністративної справи було встановлено, що згідно Генерального плану забудови міста Хмельницького, поєднаного з планом зонування, затвердженого рішенням Хмельницької міської ради від 30 березня 2011 року №25, земельна ділянка, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність якої просить позивач, включена до зони зелених насаджень загального користування (Р-2).

Зазначене вище свідчить про невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам генерального плану населеного пункту та іншої містобудівної документації.

Згідно частини 4 статті 83 Земельного кодексу України до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Таким чином, в даному випадку частина земельної ділянки, про надання дозволу на розробку проекту землеустрою якої просить позивач, займає територію зелених насаджень загального користування, яка відповідно до вимог Земельного кодексу України відноситься до земель загального користування населених пунктів, та не може бути передана у власність.

Так обставина, що на даний час ця частина земельної ділянки не сформована і її цільове призначення фактично не визначено не має юридичного значення, оскільки це не змінює того факту, що вона зазначена на генеральному плані населеного пункту.

Обґрунтовуючи свою позицію, позивач фактично покладається лише на те, що поряд з бажаною частиною земельної ділянки вже знаходяться інші земельні ділянки для індивідуального садівництва, які виділялися іншим особам.

В межах даного спору суд не наділений повноваженнями перевіряти законність надання земельних ділянок іншим особам, тим більше, що за твердженнями відповідача ці земельні ділянки виділялися до затвердження Генерального плану міста Хмельницького, який був затверджений рішенням дев`ятнадцятої сесії Хмельницької міської ради від 06.08.2008 року №4.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач, відмовляючи ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,12 га, для індивідуального садівництва, діяв правомірно та у відповідності до вимог чинного законодавства України. Прийняте відповідачем рішення №66 від 17 квітня 2019 року, в частині відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою є законним та обґрунтованим, а тому скасуванню не підлягає.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідачем доведено, а позивачем не спростовано, правомірність оскаржуваного рішення, тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

З врахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає підстав для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 15 липня 2019 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Хмельницька міська рада (вул. Гагаріна 3, Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 33332218)

Головуючий суддя Д.Д. Гнап