Рішення № 83022569, 04.07.2019, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/316/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Варняка С.О.,

при секретарі: Нікітенко А.В.,

за участю:

представника позивача - Івченка О.О.,

представників відповідача - Козлової Н.О., Воронової Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бериславський зерновий термінал" до Головного управління ДФС України в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,

встановив:

Звернувшись до суду, позивач посилається на те, що 07 листопада 2018 року посадовою особою позивача були отримані, винесені 09 жовтня 2018 року Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі наступні податкові повідомлення - рішення:

№ 0003571422, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000), за податковими зобов`язаннями - 142246 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 13217 грн. 00 коп.;

№ 0003581422, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код платежу 18010400), за податковими зобов`язаннями - 69787 грн. 40 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 17446 грн. 85 коп.;

№ 0003591422, яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції (код платежу: 21081103), на суму 4080 грн. 00 коп.;

№ 0003601422, яким позивачу було зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2017 року на суму 410 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з прийнятими контролюючим органом рішеннями, ТОВ "БЕРИСЛАВСЬКИЙ ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ" оскаржило їх до контролюючого органу вищого рівня - Державної фіскальної служби України.

19 січня 2019 року позивач отримав від Державної фіскальної служби України рішення про результати розгляду скарги № 2082/6/99-99-11-04-01-25 від 15.01.2019 року, з якого дізнався, що податкові повідомлення - рішення були залишені без змін, а скарга без задоволення.

Вважає, що рішення податкового органу суперечать діючому законодавству. Свої доводи обґрунтовує наступним.

Щодо заниження рядка 02 Декларацій "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 на загальну суму 97195,31 грн.

При включені вищезазначених витрат до складу загальновиробничих витрат ТОВ "БЕРИСЛАВСЬКИЙ ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ" керувалось Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 р. за № 27/4248. Це положення (стандарт) визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності, склад витрат.

Вищезазначені витрати не призвели та не призведуть в майбутньому до поліпшення основних засобів та, як наслідок, збільшення економічних вимог, тому зазначений висновок є лише припущенням перевіряючих осіб податкового органу.

Відносно висновків податкового органу про безпідставне включення ТОВ "БЕРИСЛАВСЬКИЙ ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ" до витрат 480000 грн. 00 коп. по взаємовідносинам з ПП "ЕНЕРГО-ТРАНС-ПІВДЕНЬ" у зв`язку з відсутністю у останнього трудових ресурсів, подання декларації з податку на прибуток з нульовими показниками та інше, позивач вважає, що висновки в акті перевірки про неможливість підтвердження факту реального постачання послуг підприємством - контрагентом ПП "ЕНЕРГО-ТРАНС- ПІВДЕНЬ" та як наслідок позбавлення операцій з вищезазначеним контрагентом юридичної сили є необґрунтованими, оскільки відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені підприємством правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини).

Сторони правочину не порушували існуючий порядок здійснення господарської діяльності, дії щодо вчинення правочинів були спрямовані на реальне настання наслідків обумовлених ними в правочинах.

Щодо висновку контролюючого органу щодо заниження ТОВ "БЕРИСЛАВСЬКИЙ ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ" за перевіряємий період фінансового результату при списанні товарно-матеріальних цінностей (запчастин) без підтверджуючих документів, на загальну суму 213059 грн. 26 коп., позивач вважає, що наявність актів списання матеріалів (товарів) є достатньої підставою для внесення ТОВ "БЕРИСЛАВСЬКИЙ ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ" 213059 грн. 26 коп. до витрат відповідного періоду.

Щодо висновку посадових осіб податкового органу про завищення ТОВ "БЕРИСЛАВСЬКИЙ ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ" від`ємного значення з ПДВ за грудень 2017 року на суму 410 грн. 00 коп., підставою такого твердження стало відсутність у отриманих від ПАТ "ЕК "ХЕРСОНОБЛЕНЕРГО" податкових накладних за сплачений ТОВ "БЕРИСЛАВСЬКИЙ ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ" товар (реактивну електроенергію) кодів товарів згідно УКТ ЗЕД.

З вищезазначеним висновком позивач не погоджується, оскільки ТОВ "БЕРИСЛАВСЬКИЙ ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ" не несе відповідальність за повноту, правильність та достовірність складення контрагентами первинних документів бухгалтерського та податкового обліку.

Щодо висновку посадових осіб податкового органу про заниження ТОВ "БЕРИСЛАВСЬКИЙ ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ" податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальну суму 69787 грн. 40 коп.

З вищезазначеним висновком не погоджується, оскільки підпунктом "є" підпункту 266.2.2 пункту 266.2 статті 266 Податкового кодексу України, передбачено, що не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств. При цьому, Податковий кодекс України не дає визначення терміну "промислове підприємство".

Позивач просить суд визнати протиправними та скасувати прийняті 09 жовтня 2018 року Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі наступні податкові повідомлення-рішення:

№ 0003571422, яким ТОВ "Бериславський зерновий термінал" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000) за податковими зобов`язаннями у сумі 142246 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 13217 грн. 00 коп.;

№ 0003581422, яким ТОВ "Бериславський зерновий термінал" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код платежу 18010400) за податковими зобов`язаннями у сумі 69787 грн. 40 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 17446 грн. 85 коп.;

№ 0003591422, яким до ТОВ "Бериславський зерновий термінал" застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції (код платежу: 21081103), на суму 4080 грн. 00 коп.;

№ 0003601422, яким ТОВ "Бериславський зерновий термінал" зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2017 року на суму 410 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 19.02.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Призначено судове засідання на 11.03.2019 року.

11.03.2019 року розгляд справи відкладено на 01.04.219 року за клопотанням представника позивача.

29.03.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач у відзиві не погоджується з доводами, викладеними в позовній заяві, вважає їх необґрунтованими та безпідставними.

Щодо заниження рядка 02 Декларацій "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 на загальну суму 97195,31 грн., відповідач вважає, що витрати на поліпшення основних засобів, призвели до збільшення майбутніх економічних вигод, та включаються до первісної вартості основних засобів, до складу загальновиробничих витрат у рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" та до адміністративних витрат у рядку 2180 "Інші операційні витрати" Звіту про фінансові результати (Форма 2).

Стосовно взаємовідносин з ПП "Енерго-транс-південь" від 09.01.2012 з приводу надання юридичних послуг, відповідач зазначає, що основним видом діяльності вищезазначеного суб`єкта господарської діяльності є 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

За 2015 рік підприємство - контрагент звітувало про відсутність господарської діяльності. Крім того, не подавало податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 1-4 квартали 2015 року та не задекларовано виплати фізичним особам. Акт приймання - передачі виконаних робіт за договором про надання юридичних послуг має типовий зміст без конкретизації отриманих послуг, містить лише загальну назву послуги, а саме: юридичні послуги, без розкриття змісту та обсягу таких послуг.

Щодо заниження позивачем за перевіряємий період фінансового результату при списанні товарно-матеріальних цінностей (запчастин), на загальну суму 213059 грн. 26 коп. відповідач зазначає, що у ході проведення перевірки не надано документів ведення складського обліку запасів, що передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, актів огляду основних засобів на предмет встановлення дефектності та необхідності проведення ремонту основних засобів або заміни окремих запасних частин; актів установки запасних частин, деталей, комплектуючих; матеріальних звітів відповідальних осіб про списання та використання у виробництві товарно-матеріальних цінностей та інших документів, на яких мають ґрунтуватись акти списання, що є лише узагальнюючим документом та на підставі якого відображаються записи у бухгалтерському обліку по відповідним рахункам.

Перевіркою зроблено висновки, про те, що у податкових накладних відсутній один із основних реквізитів - код товару згідно з УКТ ЗЕД, тому такі податкові накладні не дають права підприємству покупцю на податковий кредит.

Витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.

Стосовно заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 69787,40 грн., у тому числі: 2016 рік на суму 30591,88 грн., 2017 рік на суму 39195,52 гривень, відповідач зазначає, що складські приміщення позивача не використовувалися для виробництва продукції. Надання послуг з зберігання зернових, відповідно до вимог чинного законодавства, не може розглядатись як виробництво продукції, в результаті чого товариство не може використати податкову пільгу, надану п.п. "є" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України.

Крім того, податкове повідомлення - рішення № 0003591422, винесено відповідачем про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 4080,00 грн. (1020,00 грн. х 4) за неподання до контролюючого органу звітів про суми податкових пільг.

01.04.2019 року розгляд справи відкладено на 15.04.20119 року за клопотанням представника позивача.

15.04.2019 року розгляд справи відкладено на 02.05.2019 року у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

Ухвалою суду від 02.05.2019 року вирішено адміністративну справу розглядати за правилами загального позовного провадження та замінено засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Призначено підготовче засідання на 20.05.2019 року. Продовжено строк підготовчого засідання на тридцять днів.

20.05.2019 року відкладено розгляд справи на 04.07.2019 року у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді.

04.07.2019 року закрито підготовче засідання та розпочато розгляд справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на позовних вимогах, просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечували, просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "БЕРИСЛАВСЬКИЙ ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ" податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, валютного - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, за результатами якої складено акт від 21.09.2018 №181/21-22-14-01/36944976.

09 жовтня 2018 року Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі винесені податкові повідомлення-рішення:

№ 0003571422, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств (код платежу 11021000), за податковими зобов`язаннями - 142246 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 13217 грн. 00 коп.;

№ 0003581422, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачене юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості (код платежу 18010400), за податковими зобов`язаннями - 69787 грн. 40 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 17446 грн. 85 коп.;

№ 0003591422, яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем: адміністративні штрафи та інші санкції (код платежу: 21081103), на суму 4080 грн. 00 коп.;

№ 0003601422, яким позивачу було зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2017 року на суму 410 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з прийнятими контролюючим органом рішеннями, ТОВ "БЕРИСЛАВСЬКИЙ ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ" оскаржило їх до контролюючого органу вищого рівня - Державної фіскальної служби України.

19 січня 2019 року позивач отримав від Державної фіскальної служби України рішення про результати розгляду скарги № 2082/6/99-99-11-04-01-25 від 15.01.2019 року, з якого дізнався, що податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарга без задоволення.

Вирішуючи спір, суд застосовує такі норми права.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб`єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов`язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 3 зазначеного Закону бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з частинами 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", у редакції, яка діяла до 03.01.2017, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Щодо заниження рядка 02 Декларацій "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 на загальну суму 97195,31 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового Кодексу України об`єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи (пп.134.1.1 п. 134.1 ст.134).

Базою оподаткування є грошове вираження об`єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу (135.1).

Згідно з пунктом 14 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509, із змінами і доповненнями, первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням об`єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання об`єкта. Залишкова вартість основних засобів зменшується у зв`язку з частковою ліквідацією об`єкта основних засобів.

Пунктами 28-32 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2003 № 561, із змінами і доповненнями, визначено, що приймання закінчених робіт з ремонту і поліпшення основних засобів (модернізація, добудова, реконструкція тощо) оформлюється актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об`єктів.

Рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об`єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об`єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. Зокрема, заміна окремих важливих компонентів (частин) основних засобів (двигунів тощо) може бути відображена як заміна об`єкта основних засобів, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання основних засобів, до яких належить цей компонент. У цьому випадку, заміна такого компонента відображається капітальними інвестиціями у придбання нового об`єкта основних засобів і списанням заміненого об`єкта. Витрати на поліпшення основних засобів для відновлення майбутніх економічних вигод, очікуваних від їх використання, визнаються капітальними інвестиціями за умови, що балансова вартість активу не перевищує суми його очікуваного відшкодування. Сумою очікуваного відшкодування вважається найбільша з двох оцінок: чиста вартість реалізації або теперішня вартість майбутніх чистих грошових надходжень від використання основних засобів, включаючи його ліквідаційну вартість.

Витрати на капітальний ремонт об`єктів основних засобів визнаються витратами звітного періоду. Такі витрати можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо витрати на значний огляд і капітальний ремонт можуть бути ідентифіковані з окремою амортизованою частиною (компонентом) основних засобів. Витрати на ремонт можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо ціна придбання активу вже відображає зобов`язання (необхідність) підприємства здійснити в майбутньому витрати для приведення активу до стану, в якому він придатний для використання. Наприклад, у разі придбання будівлі, яка потребує ремонту, витрати на ремонт приймаються на збільшення первісної вартості цієї будівлі до суми, яка може бути відшкодована від використання будівлі в майбутньому.

Вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об`єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов`язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного терміну корисного використання об`єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об`єктом. Первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов`язаних з поліпшенням та ремонтом об`єкта, визначену у порядку, встановленому податковим законодавством.

Прикладами такого поліпшення є: а) модифікація, модернізація об`єкта основних засобів з метою подовження терміну його корисної експлуатації або збільшення його виробничої потужності; б) заміна окремих частин устаткування для підвищення якості продукції (робіт, послуг); в) впровадження ефективнішого технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно оцінені виробничі витрати; г) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання.

Витрати, що здійснюються для підтримання об`єкта в робочому стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання (технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт тощо), включаються до складу витрат звітного періоду.

Пунктами 5, 6, 7, 8, 9 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, визначено, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов`язань.

Витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Якщо актив забезпечує одержання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості (наприклад, у вигляді амортизації) між відповідними звітними періодами.

За даними перевірки встановлено, що ТОВ "БЕРИСЛАВСЬКИЙ ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ" (Замовник) укладено з ПМП "Промсервіс" (Виконавець) договір від 25.04.2017 № 4 на контрольно - інспекторське інженерне обстеження з розробкою паспорту гідротехнічної споруди ТОВ "БЕРИСЛАВСЬКИЙ ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ".

Відповідно до акту здачі - приймання виконаних робіт від 24.10.2017 Виконавець в повному обсязі та у строк виконав роботи з контрольно - інспекторського інженерного обстеження з розробкою паспорту гідротехнічної споруди ТОВ "БЕРИСЛАВСЬКИЙ ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ" згідно з договором від 25.04.2017 №4.

Вартість робіт складає 40000,00 грн., ПДВ - 8000,00 грн., всього - 48000,00 гривень.

ТОВ "БЕРИСЛАВСЬКИЙ ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ" укладено з Херсонським філіалом Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІпроектреконструкція" договір від 28.08.2017 № 41 на проведення технічного переоснащення двох зерносушильних апаратів з заміною одного апарату на живлячий силос в межах існуючого фундаменту з технічним переоснащенням робочої башти.

Відповідно до акту від 26.09.2017 № 41 здачі-приймання виконаних проектно-вишукувальних робіт за замовлення від 28.08.2017 № 41\17: інженерні вишукування на об`єкті: "Технічне переоснащення двох зерносушильних апаратів з заміною одного апарату на живлячий силос в межах існуючого фундаменту з технічним переоснащенням робочої башти" (найменування етапу роботи, який здано). Сторони претензій одна до одної не мають. Договірна ціна складає за договором: 16083,54 гривень.

Крім того, позивачем укладено договір від 21.06.2017 №305 з Херсонським державним підприємством геодезії, картографії та кадастру на виконання робіт по топографічній зйомці в масштабі 1:500 на орієнтовній площі 0,7 га (в межах відповідно до наданого фрагменту плану місцевості) в м. Берислав по вул. 1 Травня, 300 для проектних робіт.

Відповідно до акту від 30.06.2017 №ОУ-5456596 здачі-прийняття робіт (надання послуг) Виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) по договору № 305 від 21.06.2017: виконання робіт по топографічній зйомці 1:500 - 1 послуга 5696,14 грн. (без ПДВ 20%). Загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ 5696,14 грн., ПДВ 20% - 1139,23 грн., загальна вартість робіт (послуг) з ПДВ 6835,37 гривень. Сторони претензій одна до одної не мають.

Також, позивачем укладено договір від 31.05.2017 №16/17 з ПП "СанВінд", на виготовлення проектної документації "Встановлення силосу металевого та встановлення зерносушильного апарату з реконструкцією робочої башти".

Відповідно до акту від 31.05.2017 № 16/17 здачі-прийомки виконаних робіт (послуг) проектна документація виконана. Загальна вартість наданих робіт складає 38096,22 грн.. Замовник претензій по виконанню робіт не має, роботи виконані в повному обсязі.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність рішення щодо порушення позивачем п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.135.1 ст.135 Податкового кодексу України, п.5,6,8,11,15,18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за №27/4248, п.5,6,14,15 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за №288/4509, ТОВ "БЕРИСЛАВСЬКИЙ ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ" занижено рядок 02 Декларацій "Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності" за період з 01.01.2015 по 31.12.2017 на загальну суму 97195,31 грн., в результаті включення до складу загальновиробничих витрат у рядку 2050 "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" та до адміністративних витрат у рядку 2180 "Інші операційні витрати" Звіту про фінансові результати (Форма 2) витрат на поліпшення основних засобів, які призвели до збільшення майбутніх економічних вигод, та включаються до первісної вартості основних засобів.

Стосовно взаємовідносин з ПП "Енерго-транс-південь" від 09.01.2012 з приводу надання юридичних послуг

За змістом п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Судом встановлено, що позивачем укладено договір з ПП "Енерго-транс-південь" від 09.01.2012 про надання юридичних послуг, згідно з яким: послуги надаються шляхом: усного та письмового консультування; складання проектів необхідних процесуальних документів скарг претензій та позовних заяв; надання послуг щодо захисту інтересів позивача в органах судової влади.

До перевірки надано акт від 31.12.2015 приймання-передачі виконаних робіт за договором про надання юридичних послуг від 09.01.2012.

В наданому до перевірки акті від 31.12.2015 приймання-передачі виконаних робіт відсутні основні реквізити: прізвища (ПІБ) відповідальних осіб від Виконавця та Замовника.

Перевіркою встановлено, що ПП "Енерго-транс-південь" згідно з інформаційною базою ДФС "Податковий блок" перебуває на податковому обліку в Херсонській ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, стан платника - 0 (основний платник). Основним видом діяльності вищезазначеного суб`єкта господарської діяльності є 46.90 неспеціалізована оптова торгівля.

У ході перевірки встановлено, що ПП "Енерго-транс-південь" до податкового органу подано декларацію з податку на прибуток за 2015 рік з нульовими показниками, тобто підприємство звітувало про відсутність господарської діяльності.

Крім того, перевіркою встановлено, що ПП "Енерго-транс-південь" до контролюючого органу не подавало Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 1-4 квартали 2015 року та не задекларовано виплати фізичним особам.

Акт приймання - передачі виконаних робіт за договором про надання юридичних послуг має типовий зміст без конкретизації отриманих послуг, містить лише загальну назву послуги, а саме: юридичні послуги, без розкриття змісту та обсягу таких послуг.

Також, на підтвердження фактичного та реального виконання вищевказаних послуг позивачем не надано первинні бухгалтерські документи, які б підтверджували виконання робіт, визначених у договорі про надання юридичних послуг, а саме: усного та письмового консультування; складання проектів необхідних процесуальних документів скарг претензій та позовних заяв; надання послуг щодо захисту інтересів Замовника в органах судової влади.

Крім того, позивачем не надано документального підтвердження обґрунтування економічної та ділової доцільності придбання таких послуг, обґрунтування їх вартості.

Позивачем не надано також і конкретних прикладів результатів отриманих послуг, зокрема, письмових юридичних консультацій, процесуальних документів скарг претензій та позовних заяв, довідок та звітів, щодо усного та письмового консультування та надання послуг щодо захисту інтересів товариства в органах судової влади, тобто документів, які б вказували на фактичне отримання таких послуг.

Таким чином суд приходить до висновку, що ПП "Енерго-транс-південь" залучено до господарської операції по наданню юридичних послуг з метою штучного формування витрат та заниження об`єкта оподаткування з податку на прибуток за рахунок збільшення інших операційних витрат підприємства. Задокументована операція не призвела до інших змін економічного стану платника податків, крім завищення витрат.

При перенесенні ТОВ "БЕРИСЛАВСЬКИЙ ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ" інформації з неправомірно складених первинних документів до облікових регістрів по рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" порушено норми частини п`ятої ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за № 893/4186.

Таким чином, суд приходить до висновку, що мало місце порушення п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, п.5,6,18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за№27/4248, товариство занизило фінансовий результат до оподаткування у 2015 році на 480000,00 грн. по господарській операції з ПП "Енерго-транс-південь".

Стосовно висновку контролюючого органу щодо заниження ТОВ "БЕРИСЛАВСЬКИЙ ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ" за перевіряємий період фінансового результату при списанні товарно-матеріальних цінностей (запчастин) без підтверджуючих документів, на загальну суму 213059 грн. 26 коп.

Відповідно до підпункту 14.1.138. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

До суду позивачем не надано первинних документів, на підставі яких складались акти списання запчастин при ремонті основних засобів, а саме: документів ведення складського обліку запасів, що передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, актів огляду основних засобів на предмет встановлення дефектності та необхідності проведення ремонту основних засобів або заміни окремих запасних частин; актів установки запасних частин, деталей, комплектуючих; матеріальних звітів відповідальних осіб про списання та використання у виробництві товарно-матеріальних цінностей та інших документів, на яких мають ґрунтуватись акти списання, що є лише узагальнюючим документом та на підставі якого відображаються записи у бухгалтерському обліку по відповідним рахункам.

Таким чином, документально не підтверджено використання при ремонті основних засобів списаних запчастин на підставі вищевказаних актів списання.

Суд приходить до висновку, що мало місце порушення п.п.134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст.135 Податкового кодексу України, п.5, 6, 11, 18 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248, товариство занизило фінансовий результат до оподаткування за перевіряємий період при списанні товарно - матеріальних цінностей (запчастин) без підтверджуючих документів, на загальну суму 213059,26 грн., у тому числі: 2015 рік на суму 16545,33 грн., 2016 рік на суму 132388,37 грн., 2017 рік на суму 64125,56 гривень.

Стосовно невключення до бази оподаткування податку на нерухоме майно складські приміщення, які використовуються платником для ведення господарської діяльності - складського зберігання зернових.

Податковим кодексом України передбачено, що складські приміщення промислових підприємств не оподатковуються податком на нерухоме майно.

Виключення з об`єктів оподаткування податком на нерухоме майно будівель промисловості, зокрема складських приміщень промислових підприємств, установлено п.п. "є" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України, платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є юридичні особи, які є власниками житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (п.п.266.2.1 п.266.1 ст. 266 Податкового кодексу України).

У нежитловій нерухомості виділяють, зокрема будівлі промисловості та склади (п.п. "г" п.п. 14.1.129-1 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Разом з тим, будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (п.п. "є" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України).

Підпунктом 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Згідно з пп. 266.3.3 п. 266.3 ст.266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єктів житлової та не житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи з загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.

Відповідно до п.п. 266.5.1 п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України, ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує два відсотки в 2015 році та три відсотки в 2017 році розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Відповідно до пп. 266.7.5 п.266.7 ст.266 Податкового кодексу України, платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об`єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Визначення терміну "промислове підприємство" наведено у наказі Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.03.2007 № 61, а саме: промислове підприємство - це статутний суб`єкт, який має право юридичної особи і здійснює виробництво та реалізацію продукції певних видів з метою одержання прибутку. Відповідно до визначення, наведеного у Законі України від 19.05.2011 № 3390-VІ "Про відповідальність за шкоду, завдану внаслідок дефекту в продукції" продукція - це будь-яке рухоме майно, включаючи готову продукцію, сировину та комплектувальний виріб, у тому числі майно, що є складовою частиною іншого рухомого або нерухомого майна. Термін "продукція" включає також електроенергію.

Об`єкт нерухомого майна (склади) ТОВ "БЕРИСЛАВСЬКИЙ ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ" використовувались для надання послуг іншим підприємствам по зберіганню зернових.

Одним із функціональних видів використання складських приміщень ТОВ "БЕРИСЛАВСЬКИЙ ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ" є ведення складського господарства та відповідно до довідки Головного управління статистика у Херсонській області відділ статистики у Бериславському районі визначено види господарської діяльності за КВЕД - 2010: код 52.1 "Складське господарство", код 46.19 "Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту", код 46.90 "Неспеціалізована оптова торгівля".

Таким чином, перевіркою встановлено, що складські приміщення позивача не використовувалися для виробництва продукції.

Надання послуг з зберігання зернових, відповідно до вимог чинного законодавства, не може розглядатись як виробництво продукції, в результаті чого товариство не може використати податкову пільгу, надану п.п. "є" п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України.

Суд приходить до висновку, що позивачем порушені п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266, п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266, п.п. 266.3.1 п.266.3 ст. 266 Податкового кодексу України, занижено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 69787,40 грн., у тому числі: 2016 рік на суму 30591,88 грн., 2017 рік на суму 39195,52 гривень.

Таким чином, відповідачем правомірно сформовано податкове повідомлення-рішення від 09.10.2018 №0003581422, про збільшення грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на суму 69787,40 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 17446,85 грн. (25%).

Стосовно правомірності винесення податкового повідомлення - рішення № 0003591422 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 4080,00 грн. (1020,00 грн. х 4) за не подання до контролюючого органу звітів про суми податкових пільг.

Згідно з п.п. 16.1.6 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов`язані подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв`язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб`єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку).

Відповідно до ст. 30 Податкового кодексу України податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті.

Податкова пільга надається шляхом: а) податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору; б) зменшення податкового зобов`язання після нарахування податку та збору; в) встановлення зниженої ставки податку та збору; г) звільнення від сплати податку та збору.

Відповідно до п. 46.1 статті 46 Податкового кодексу України (у редакції яка діяла з 01.01.2017) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п. 2 Порядку № 1233 суб`єкт господарювання, що не сплачує податки та збори у зв`язку з отриманням податкових пільг, веде облік сум таких пільг та складає звіт про суми податкових пільг (далі - звіт) за формою згідно з додатком.

Пунктом 3 Порядку № 1233 встановлено, що звіт подається суб`єктом господарювання за три, шість, дев`ять і дванадцять календарних місяців за місцем його реєстрації протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового періоду. У разі коли суб`єкт господарювання пільгами не користується, звіт не подається.

Судом встановлено, що ТОВ "БЕРИСЛАВСЬКИЙ ЗЕРНОВИЙ ТЕРМІНАЛ" за перевіряємий період застосовувалась пільга з податку на додану вартість, код пільги згідно з довідником пільг 14060100 - за нульовою ставкою оподатковуються операції з вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту, проте не подано до контролюючого органу звіт про суми податкових пільг за три, шість, дев`ять і дванадцять календарних місяців 2017 року.

Таким чином суд приходить до висновку про порушення п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, п. 2, 3 Порядку обліку сум податків та зборів, не сплачених суб`єктом господарювання до бюджету у зв`язку з отриманням податкових пільг, затвердженого Постановою КМУ від 27.12.2010 № 1233 (далі - Порядок № 1233) не подано до контролюючого органу звіт про суми податкових пільг за три, шість, дев`ять і дванадцять календарних місяців 2017 року.

Згідно з п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмір 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Відповідно до пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов`язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 203 Податкового кодексу України, у редакції, що діє з 01.01.2017, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, у редакції, що діє з 01.01.2017, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно Податкового кодексу України.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі якщо реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 цієї статті перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов`язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з`ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов`язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням системного аналізу правових норм, наведених вище, досліджених судом доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 242 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12 липня 2019 р.

Суддя Варняк С.О.

кат. 111031101