Рішення № 83018251, 02.07.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02 липня 2019 року о/об 13 год. 59 хв.Справа № 280/1674/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 Паспорт НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправною та скасування вимоги,

за участі представників:

від позивача - ОСОБА_6

(діє на підставі довіреності № 893 від 26.06.2019 року)

від відповідача - Мигаленко І.І.

(діє на підставі довіреності № 34/08-01-49-05 від 23.10.2018 року)

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 (надалі - позивач або ОСОБА_3 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача та скасувати вимогу про сплату боргу №Ф-6144-49 від 12 березня 2019 року.

Ухвалою суду від 15 квітня 2019 року зазначену позовну заяву було залишено без руху в зв`язку з невідповідністю позовної заяви вимогам КАС України та позивачеві був наданий строк для усунення недоліків.

Так, на виконання вимог зазначеної ухвали 08 травня 2019 року на адресу суду надійшла заява від позивача з виправленими недоліками.

Ухвалою суду від 10 травня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін), а судове засідання призначено на 28 травня 2019 року.

Ухвалою суду від 28 травня 2019 року задоволено клопотання відповідача та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а судове засідання призначено на 02 липня 2019 року.

Відповідно до статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 02 липня 2019 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину рішення та оголошено про час виготовлення рішення у повному обсязі.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що ГУ ДФС у Запорізькій області щодо ОСОБА_3 винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6144-49 від 12 березня 2019 року. Позивач вважає вимогу такою, що суперечить нормам діючого законодавства та фактичним обставинам. Вказує, що оскаржувана вимога видана відповідачем на підставі даних інформаційної системи, проте в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, підприємців станом на дату складання вимоги ОСОБА_3 суб`єктом підприємницької діяльності не є. Звертає увагу, що позивач процедуру припинення реєстрації як приватного підприємця виконав в повному обсязі ще в 2005 році.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник Головного управління ДФС у Запорізькій області проти адміністративного позову заперечив з підстав, викладених у письмовому відзиві (вх.№22196 від 31 травня 2019 року), відповідно до якого зазначає, що згідно баз податкових органів 25 лютого 2004 року внесено запис щодо державної реєстрації підприємницької діяльності ОСОБА_4 , та, відповідно, позивача взято на облік у ГУ ДФС у Запорізькій області 02 березня 2004 року. Вказує, що 18 січня 2005 року позивачем прийнято рішення про припинення підприємницької діяльності. Відповідач зазначає, що ОСОБА_4 взято на облік відповідно до вимог діючого на той час законодавства. Звертає увагу, що фізичні особи-підприємці, зареєстровані до 01 липня 2004 року відповідно до вимог Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» повинні були здійснити включення відомостей до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Вказує, що з 02 березня 2004 року по теперішній час позивач перебуває на обліку у ГУ ДФС у Запорізькій області як діюча фізична особа-підприємець на загальній системі оподаткування, стан платника - «22-знято з обліку» та по якому не внесено запису про припинення підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказане, на думку відповідача, свідчить що позивачем не завершено процедуру зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України та/або не проведено певні дії щодо облікових процедур у держреєстратора. Таким чином вважає, що вимога про сплату боргу №Ф-6144-49 від 12 березня 2019 року є такою, що винесена відповідно до норм діючого законодавства.

Представник Головного управління ДФС у Запорізькій області в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

Як свідчать матеріали справи, 12 березня 2019 року ГУ ДФС у Запорізькій області позивачу було виставлено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6144-49 на загальну суму недоїмки 18276,72 грн. з єдиного внеску.

ОСОБА_3 звернулась до відповідача із заявою від 15 березня 2019 року про скасування вимоги про сплату боргу №Ф-6144-49 від 12 березня 2019 року, оскільки відповідно до Довідки податкового органу №1841/а/28-108 від 19 січня 2005 року позивач знятий з податкового обліку з 19 січня 2005 року у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності за рішенням власника. Вказану довідку відповідач направив до Жовтневої райдержадміністрації.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в реєстрі записів щодо ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) не знайдено.

Головне управління ДФС у Запорізькій області листом від 26 березня 2019 року №16538/0.801.08-01-49-06 надало відповідь, в якій зазначило про обов`язок позивача сплатити суму коштів, зазначену у Вимозі або право оскаржити таку Вимогу в адміністративному чи судовому порядку.

ОСОБА_5 не погодившись із вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-6144-49 від 12 березня 2019 року звернулась до суду із цим позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.

Станом на час припинення підприємницької діяльності ОСОБА_2 діяв Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV (в редакції Закону від 15 травня 2003 року).

Згідно преамбули Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» цей Закон регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців.

Частиною 1 Розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено, що цей Закон набирає чинності з 1 липня 2004 року.

За приписами частини 2 Розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» державний реєстратор протягом 2004-2005 років при надходженні від юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки, відповідно до вимог статті 19 цього Закону, зобов`язаний провести заміну раніше виданих їм свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка. При цьому реєстраційний збір за заміну свідоцтва про державну реєстрацію не стягується.

Суд звертає увагу, що ОСОБА_5 була зареєстрована як фізична особа-підприємець 25 лютого 2004 року, що не заперечуються сторонами, тобто до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Суд також звертає увагу, що відповідачем (на час припинення позивачем підприємницької діяльності - ДПІ у Жовтневому районі) самостійно подано до Жовтневої райдержадміністрації Довідку про зняття з обліку платника податків ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) №1841/а/28-108 від 19 січня 2005 року, згідно якої позивач знятий з податкового обліку з 19 січня 2005 року, у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності за рішенням власника, заборгованість зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) відсутня.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що фізичні особи-підприємці, зареєстровані до 01 липня 2004 року відповідно до вимог статті 19 та частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» повинні були здійснити включення до Єдиного державного реєстру відомостей про юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вважає їх помилковими з огляду на наступне.

По-перше, посилання відповідача на вимоги статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» є недоречним, оскільки вказана стаття стосується лише юридичних осіб.

По-друге, частина 2 Прикінцевих положень Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» не містить жодних приписів щодо будь-яких обов`язків фізичних осіб-підприємців. Суд наголошує, що зазначена норма містить вказівку на обов`язок саме державного реєстратора протягом 2004-2005 років здійснити заміну раніше виданих юридичним особам та фізичним особам - підприємців свідоцтв про державну реєстрацію на свідоцтва про державну реєстрацію єдиного зразка у разі надходження від таких юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної картки.

Крім того, суд не приймає твердження відповідача щодо того, що стосовно позивача не внесено запису про припинення підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Суд звертає увагу, що згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1005501608 від 02 липня 2019 року станом на 02 липня 2019 року в реєстрі записів щодо ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) не знайдено.

Відповідачем належних доказів, що ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) станом на час винесення оскаржуваної вимоги та на час розгляду адміністративної справи у суді є зареєстрованою як фізична особа-підприємець, або що позивач не завершив процедуру зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України та/або не проведено певні дії щодо облікових процедур у держреєстратора - не надано.

Враховуючи все вищевикладене суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні всі законні підстави для винесення вимоги про сплату боргу №Ф-6144-49 від 12 березня 2019 року, отже дії Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо винесення вимоги про сплату боргу №Ф-6144-49 від 12 березня 2019 року є протиправними, а оскаржувана вимога є необґрунтованою, неправомірною та такою, що підлягає скасуванню.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд звертає увагу на те, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень має бути законним та обґрунтованим, прийнятим чи вчиненим в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з урахуванням вище викладеного, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності дійшов висновку, що відповідачем не доведено законність та обґрунтованість оскаржуваної вимоги про сплату боргу №Ф-6144-49 від 12 березня 2019 року, тому з огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина 1 статті 132 КАС України).

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина 1 статті 143 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки суб`єктом владних повноважень у справі є Головне управління ДФС у Запорізькій області, то з бюджетних асигнувань цього органу повинні бути присуджені позивачу судові витрати, документально підтверджені у сумі 768 грн. 50 коп.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 9, 72, 77, 132, 139, 143, 243-246, 255, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 Паспорт НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо складання у відношенні ОСОБА_1 вимогу про сплату боргу №Ф-6144-49 від 12 березня 2019 року.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу №Ф-6144-49 від 12 березня 2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 Паспорт НОМЕР_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний 166, код ЄДРПОУ 39396146) судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 768 грн. 40 коп.

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 08 липня 2019 року.

Суддя Д.В. Татаринов