Ухвала суду № 8301786, 23.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"23" лютого 2010 р.                               м. Київ                                        К-17082/07

23 лютого 2010 р. Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача          Федорова М.О.

суддів:                    Брайка А.І.

                                                            Голубєвої Г.К.

                    Карася О.В.

                    Рибченка А.О.

секретар судового засідання          Горбенко К.Л.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 23.02.2010 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2007

у справі          №32/62-А

за позовом          Приватного підприємства «Продбудінвест»

до                    Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва

про                    скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду м. Києва у справі № 32/62-А від 19.02.2007 позовні вимоги Приватного підприємства «Продбудінвест»задоволено повністю: скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва №0001412303/1 від 15.01.2007; скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва №000492303/1 від 15.01.2007.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2007 у справі №32/62-А скасовано постанову господарського суду першої інстанції в частині задоволення позову про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі № 0001412303/1 від 15.01.2007 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 398389,93 грн. та штрафних санкцій у розмірі 199194,96 грн. та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі від 15.01.2007 №0000492303/1 на суму 277,00 зменшеного бюджетного відшкодування та штрафних санкцій на суму 170 грн. та прийнято нове рішення про часткове задоволення позову, а саме: скасовано податкове податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі № 0001412303/1 від 15.01.2007 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 139 996,38 грн. та штрафних санкцій у розмірі 69998,19 грн.; скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі № 0000492303/1 від 15.01.2007 на суму 1708,00 зменшеного бюджетного відшкодування та штрафних санкцій на суму 889 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду апеляційної інстанцій ДПІ у Солом’янському районі м. Києва звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій просить його скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове рішення про відмову в позові повністю.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва 15.01.2007р. були видані податкові повідомлення -рішення: № 0001412303/1, яким згідно з п.п. "б" п.п. 4.2.2 ст. 4, п.п.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п. 1.3 ст. 1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.4 п. 7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачу визначене податкове зобов'язання по ПДВ у загальній сумі 807579,46 грн., в тому числі 538386,31 грн. основного платежу та 269193,15 грн. штрафних санкцій; №0000492303/1, яким згідно з п.п. "б" п.п. 4.2.2 ст. 4, п.п.17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", п. 1.3 ст. 1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.4 п. 7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачу зменшено бюджетне відшкодування на 1985 грн., в тому числі: за березень 2004 року - на 586 грн., за квітень 2004 року - на 925 грн., за липень 2004 року - на 197 грн., за грудень 2004 року - на 277 грн., а також застосовані штрафні санкції в розмірі 1095,95 грн.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта перевірки від 01.11.2006р. № 2658-6490/23-311/30116844 та рішення про результати розгляду первинної скарги від 12.01.2007р. № 464/10/25-010, в яких зазначено про порушення позивачем вимог п.п. 1.3 ст. 1, п.п. 7.2.3 п. 7.2.4 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за 2003 рік - у розмірі 27 895,58 грн., за 2004 рік - у розмірі 169 104,92 грн., за 2005 рік - у розмірі 204 521,71 грн., за 2006 рік - у розмірі 144 679,77 грн. по податковим накладним, виданим ПП "Агропромцентр".

В ході перевірки встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Актом № 381/1502 від 21.09.2004 р. анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 38408581 (індивідуальний податковий номер 237422426126) виданого 18.09.1997 р. платнику ПП "Агропромцентр" з 23.09.2004 р. В акті про анулювання зазначено, що платник не подає обов'язкову податкову звітність до ДПІ (декларації з податку на додану вартість) більше 1 року, а саме з 01.10.2002р.

Судами також встановлено, що протягом 2002-2006 р.р. позивач придбавав у ПП "Агропромцентр" пиломатеріали для виготовлення дерев'яної тари. По зазначеним господарським операціям ПП "Агропромцентр" видавало позивачу податкові накладні, суми ПДВ по яких включались позивачем до складу податкового кредиту за відповідні податкові періоди.

Зокрема, на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Агропромцентр", позивач відніс до податкового кредиту суми ПДВ за травень 2003 року - у розмірі 3170,15 грн., за липень 2003 року - у розмірі 4372,21 грн.. за серпень 2003 року - у розмірі 1088,52 грн., за вересень 2003 року - у розмірі 3221,85 грн., за жовтень 2003 року - у розмірі 10150,14 грн., за листопад 2003 року - у розмірі 2985,91 грн., за грудень 2003 року - у розмірі 3952,886 грн.;

за січень 2004 року - у розмірі 9866,39 грн., за лютий 2004 року -у розмірі 5970,74 грн., за березень 2004 року - у розмірі 8867,32 грн., за квітень 2004 року - у розмірі 925.90 грн., за травень 2004 року - у розмірі 11051,34 грн., за червень 2004 року - у розмірі 18484,40 грн., за липень 2004 року - у розмірі 32563,88 грн., за серпень 2004 року - у розмірі 23114,62 грн., за вересень 2004 року - у розмірі 13734,20 грн., за жовтень 2004 року - у розмірі 35651,23 грн., за грудень 2004 року - у розмірі 11921,21 грн.;

за січень 2005 року - у розмірі 10579,97 грн., за лютий 2005 року - у розмірі 16522.20 грн., за березень 2005 року - у розмірі 20415,85 грн., за квітень 2005 року - у розмірі 20231,58 грн., за травень 2005 року - у розмірі 24393,36 грн., за червень 2005 року - у розмірі 6372,36 грн., за липень 2005 року - у розмірі 19596,75 грн., за серпень 2005 року - у розмірі 21759,50 грн., за вересень 2005 року - у розмірі 25735,50 грн., за жовтень 2005 року - у розмірі 13409,25 грн., за листопад 2005 року - у розмірі 11714,25 грн., за грудень 2005 року - у розмірі 19773,00 грн.;

за січень 2006 року - у розмірі 17350,50 грн., за лютий 2006 року - у розмірі 23025,00 грн., за березень 2006 року - у розмірі 31883,20 грн., за квітень 2006 року - у розмірі 27357.60 грн., за травень 2006 року - у розмірі 28174,40 грн., за червень 2006 року - у розмірі 16889,07 грн.

ПП "Продбудінвест" було включено до складу податкового кредиту податкові накладні, отримані від ПП "Агропромцентр" (перелік накладних перелічено в акті перевірки).

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками апеляційного суду щодо часткового задоволення позовних вимог з огляду на таке.

У відповідності до п.п.7.2.4., п.7.2. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2. ст.7 цього Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

Статтею ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено данні, що повинна місити податкова накладна (пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації (пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість").

В силу п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ, "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (із змінами та доповненнями) у разі коли податковий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами викладеними у п. "б" підпункту 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми.

Відповідно до абз. 3 п. 8 "Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби" від 17.03.01 №110 (із змінами та доповненнями) у разі коли на момент перевірки платника податку органом податкової служби суми ПДВ, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються документально не підтвердженими, платник податку несе відповідальність у вигляді штрафних фінансових санкцій.

Як встановлено судами та знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, на письмовий запит №16085/30/23-03/660 від 20.10.2006 про надання копій документів та письмових пояснень щодо взаєморозрахунків ПП "Продбудінвест" та ПП "Агропромцентр" за період з 01.09.2004 по 01.07.2006 підприємством подані копії податкових накладних, копії реєстрів отриманих податкових накладних, копії книг обліку придбання товарів (робіт, послуг).

ПП "Продбудінвест" донараховане податок на додану вартість у розмірі 538386,31грн., застосовано штрафні санкції - 269193,15 грн.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що податкове зобов'язання з ПДВ, нараховане ПП "Продбудінвест" за період з 06.05.03 по 21.09.04 (до моменту анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ контрагента позивача, ПП «Агропромцентр»), всього 139996,38грн., а так же штрафні санкції в розмірі 69998,19 грн. донараховано позивачу безпідставно, оскільки право позивача на формування податкового кредиту підтверджується належним чином оформленими податковими накладними та іншими первинними документами.

За період з 28.09.03 по 28.09.06 (з урахуванням 1095 днів, відповідно до вимог п.п. 15.1.1. ст. 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", сума податкового зобов'язання визначеного в податковому повідомленні-рішенні № 001412303/1 від 15.01.2007 у розмірі 398389,93 грн. та штрафних санкцій у розмірі 199194,96 грн. є правомірною та підстав для його скасування в цій частині не вбачається, оскільки у позивача відсутнє право включення до складу податкового кредиту ПДВ у розмірі 398389,93 грн. на підставі податкових накладних, виданих особою, незареєстрованою платником ПДВ, згідно акту № 381/1502 від 21.09.2004 про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, так як контрагент позивача ПП " Агропромцентр" в період після анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ не мав права виписувати податкові накладні.

Враховуючи зазначене, висновок суду про часткове скасування податкове повідомлення - рішення № 0000492303/1 від 15.01.2007 на суму 1708,00 зменшеного бюджетного відшкодування та штрафних санкцій на суму 889 грн. також є вірним.

За змістом ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків суду апеляційної інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального права, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2007 у справі №32/62-А слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом’янському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.07.2007 у справі №32/62-А - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіА.І. Брайко

Г.К. Голубєва

О.В. Карась

А.О.Рибченко