Ухвала суду № 83017779, 15.07.2019, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 539/2194/19

Провадження №1-кп/548/137/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2019 року м. Хорол

Хорольський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді - Коновод О.В.

при секретарі судового засідання - Вовк М.І.

за участі прокурора - Гончаренко В.М.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - адвоката Чубенко Ж.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол кримінальне провадження № 12019170240000161 по обвинуваченню ОСОБА_1

у вчиненні злочинів передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває дане кримінальне провадження.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому строком на 60 днів, оскільки підстави для зміни міри запобіжного заходу відсутні, встановлені ризики слідчим суддею, на даний час, не відпали, як наслідок, обставини визначені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України, на його переконання є дійсними.

У судовому засіданні обвинувачений та його захисник не заперечували проти продовження запобіжного заходу.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного.

Згідно ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Під час судового розгляду вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу та за наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Також, суд ураховує, що згідно ч. 1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст. 177 КПК України).

Відповідно до норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Обвинувачений на час вирішення даного питання за своїм віком має типові соціальні зв`язки для особи його віку та статусу.

На цей час, усі докази, передбачені ст. 84 КПК України, з боку обвинувачення та захисту не досліджені, у світлі чого, з урахуванням наведених даних, суд вважає, що обставини регламентовані ст. 177, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 194, ст. 199 КПК України є дійсними.

При цьому, вони обумовлені у світлі факторів пов`язаних з характером обвинуваченого, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій він піддається кримінальному переслідуванню, з огляду на що, об`єктивний спостерігач вважає, що, у даному конкретному випадку, обставини визначені ст. 177 КПК України щодо ризиків є обґрунтованими, оскільки вони підтверджуються наявними матеріалами, як і інші обставини визначені ч. 1 ст. 194 вказаного Кодексу.

Обставини регламентовані ст. 178 КПК України у світлі даних про обвинуваченого, не є такими, що вказують на відсутність передумови визначеної п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України та поєднання з характером висунутого обвинувачення та проведеним комплексом досліджених у цій справі доказів, та тих, які тільки мають бути в ньому вчинені.

Також, в судовому засіданні встановлено, що строк тримання під вартою обвинуваченого закінчується, однак, на даний час, в зазначений строк неможливо закінчити судовий розгляд з огляду на наявність об`єктивних передумов.

Як наслідок, у цей період, є наявними обставини визначені п.п. 1-2 ч. 1 ст. 194, ст.ст. 199, 331 КПК України.

Обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діянь, які йому інкримінуються, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_1 судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Щодо питання того чи є можливим уникнення наявним ризикам шляхом застосування іншого запобіжного заходу, то суд у світлі факторів пов`язаних з характером особи підозрюваного, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню, вважає недостатнім застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання наявним ризикам.

Поряд з цим, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, суд серед іншого враховує, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною.

Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з врахуванням її особливостей. Продовжуване тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93, ECHR 2000-IX).

Подальше існування обґрунтованої підозри у вчиненні затриманою особою злочину є обов`язковою і неодмінною умовою (sine qua non)належності її продовжуваного тримання під вартою (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», п. 219, заява № 42310/04).

Аналогічні висновки ЄСПЛ викладено і у п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року та випливають з ч. 3 ст. 17 КПК України.

А, у цій справі, строк утримання обвинуваченого під вартою є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу, тобто тривалість строк утримання під вартою відповідає критерію розумності.

З огляду на що, суд вважає за доцільне на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів та оцінених в сукупності з усіма обставини, у тому числі визначеними ст.ст. 177, 178, 183, 199, 331 КПК України продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому у межах 60 днів.

Разом з цим, при продовженні строків дії запобіжного заходу суд, з урахуванням особи обвинуваченого та конкретних обставин інкримінованого кримінального правопорушення, одночасно вважає за можливе визначити обвинуваченому ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в сумі 20 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осібв сумі 38420 гривень 00 копійок, оскільки на переконання суду внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України: не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи; утриматися від спілкування зі свідками або потерпілими у даному кримінальному провадженні; прибувати до суду за першою вимогою. Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до двох місяців з моменту звільнення з-під варти.

У судовому засіданні обговорено питання про необхідність надання органом з питань пробації досудової доповіді відносно обвинуваченого.

Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що складання органом пробації досудової доповіді у даному кримінальному провадженні буде відповідати інтересам обвинуваченого, відповідно до ч.5 ст.314 КПК України.

Так, згідно ч.1 ст.314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду.

Відповідно до ч.2 ст.314-1 КПК України досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує пяти років позбавлення волі.

Частиною четвертою ст.314-1 КПК України передбачені випадки, коли досудова доповідь не складається. В судовому засіданні не встановлено передбачених вказаною нормою підстав для не складання досудової доповіді.

На підстав викладеного та керуючись ст.ст. 1-29, 131-132, 176-178, 183, 193-194, 199, 331, 369-372, 376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України, продовжити на 60 днів, з 15.07.2019 року по 12 вересня 2019 року включно.

Встановити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38420 грн. 00 коп., яка може бути внесена протягом строку дії даної ухвали на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Полтавській області ( Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26304855 , Банк отримувача ДКСУ, м.Київ , Код банку отримувача (МФО) 820172 , Рахунок отримувача 37314008015950 ), призначення платежу - застава за ОСОБА_1 по справі № 539/2194/19, Хорольський районний суд Полтавської області.

Після внесення застави і звільнення з-під варти покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, та місця роботи;

- утриматися від спілкування зі свідками або потерпілими у даному кримінальному провадженні;

- прибувати до суду за першою вимогою.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк до двох місяців з моменту звільнення з-під варти.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: О.В. Коновод