Ухвала суду № 83015846, 21.06.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/1444/19

Провадження № 1-кп/359/285/2019

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2019 м.Бориспіль

Бориспільський міськрайонним суд Київської області в складі:

головуючого судді Кабанячого Ю.В.,

при секретарі судового засідання Тоцькій К.О.,

за участю прокурора Горбань В.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглядаючи у судовому засіданні в приміщенні Бориспільського міськрайонного суду Київської області з повною технічною відео-фіксацією обвинувальний акт, який внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110100000198 від 23.01.2019, що надійшов до суду відносно обвинуваченої:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, ромської національності, громадянки України, без освіти, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше двічі судимої,

обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст.185 КК України,

в с т а н о в и в :

Під час судового засідання прокурор просив продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_1 до 60 діб, вказавши про наявність ризиків, а саме вироком Ірпінського міського суду Київської області від 19.12.2017 ОСОБА_1 було засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді 5 років позбавлення із іспитовим строком 3 роки. Вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 04.12.2017 ОСОБА_1 визнано винною в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України та призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі із іспитовим строком 1 рік.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, санкція за який передбачає покарання у виді арешту на строк від трьох до шести місяців або обмеженням волі на строк до п`яти років або позбавленням волі на той самий строк, а тому усвідомлюючи тяжкість та реальність покарання, у разі застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, вона може переховуватися від органів досудового розслідування, з метою уникнення покарання, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Схильність ОСОБА_1 до переховування від органів досудового розслідування підтверджується тим, що остання згідно ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2019 має запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання у зв`язку із тим, що тривалий час перебувала у розшуку.

ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не працює, не має постійного джерела доходів, раніше неодноразово засуджена за вчинення майнових злочинів, а тому може вчинити інші аналогічні злочини, що повністю підтверджує наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

До обвинувачуваної ОСОБА_1 не можуть бути застосовані запобіжні заходи у виді особистого зобов`язання, застави чи домашній арешту у зв`язку з тим, що вони не будуть дієвими і не зможуть перешкодити підозрюваній вчинити нові злочини, не забезпечать належної поведінки підозрюваного під час досудового слідства, не зменшать наявність вищенаведених ризиків та не зможуть перешкодити їх реалізації.

Не можливе застосування до обвинувачуваної і запобіжного заходу виді поруки, оскільки до суду не надійшло жодної заяви від осіб, які заслуговують на довіру, про обрання їй саме такого запобіжного заходу.

Обвинувачена та її захисник заперечували проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт за місцем проживання обвинуваченої, так як вказані прокурором ризики є надуманими та безпідставними. Обвинувачена має дітей, які потребують її піклування

Заслухавши думку учасників процесу, суд прийшов до висновку.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011, рішення "Лабіта проти Італії" від 06.04.2000, рішення "Летельє проти Франції" від 26.06.1991).

Обвинувачена ОСОБА_1 не має постійної роботи та стабільного джерела прибутку. Жоден з громадян, який заслуговує на довіру, не надав клопотання про взяття обвинуваченої на поруки. Застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не забезпечить її належної поведінки, не зменшить наявність вищевказаних ризиків та не зможе перешкодити їх реалізації, оскільки зважаючи на особу обвинуваченої, яка неодноразово судима за корисливі злочини, на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила, а тому не може самоорганізуватися для здійснення належного самоконтролю і через нетривалий час повторно скоїла злочин. Суд не дає наперед оцінку винуватості обвинуваченної ОСОБА_1 щодо вчинення інших злочинів, що свідчить про нестійку поведінку обвинуваченої щодо відсутності бажання ставати на шлях виправлення.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження та докази подані з клопотанням, суд приходить до переконання, що прокурор довів наявність ризиків, а тому клопотання слід задовольнити.

З огляду на вищевикладене, суд на даний момент не вбачає підстав для зміни обвинуваченій ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який у зв`язку з закінченням строку перебування під ватою, а тому термін перебування під вартою для обвинуваченої слід подовжити на 60 днів, для можливості повноцінного судового розгляду та прийняття відповідних рішень. Суму застави, визначену слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в розмірі 38420 грн.- залишити попередню.

Керуючись ст.331 КПК України, суд,

у х в а л и в :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до наступного судового засідання до 24 год. 16.07.2019, утримуючи її у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Суму заставити залишити попередню.

Повний текст ухвали буде виготовлено протягом п`яти днів.

Ухвала суду є остаточною та не підлягає апеляційному оскарженню.

Головуючий суддя Ю.В. Кабанячий