Вирок № 83011406, 11.07.2019, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/823/19

1-кп/264/302/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.07.2019 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Матвєєвої Ю.О. за участю секретаря судового засідання Ткачук Г.В., з участю прокурора Дженчако І.С., обвинуваченого ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Маріуполі, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, раніше судимого : 18 квітня 2019 року Приморським районним судом м. Маріуполя за ст. 309 ч. 1 КК України до штрафу в сумі 850 грн. в дохід держави; який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч.1,3 ст. 15, ч. 3 ст.185, ч. 2 ст. 186 КК України,

В С Т А Н О В И В:

19 грудня 2018 року приблизно о 01.05 ОСОБА_1 умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, знаходячись по вул. Водопровідній в АДРЕСА_4 Маріуполя через огорожу проник на охоронювану територію ПрАТ «ММК ім. Ілліча», яке є сховищем матеріальних цінностей цього підприємства, після чого пройшов до підстанції «П-СТ2», де через вікно шляхом вільного доступу проник до приміщення кабельно-тунелевої підстанції № П-СТ2, звідки таємно намагався викрасти 5 фрагментів кабелю типу ТПП 100х2х0,5, загальною довжиною 23 м вартістю 160 грн. За 1 м, загальною вартістю 3680 грн., які належать ПрАТ «ММК ім. Ілліча», однак з причин, які не залежали від його волі не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, тому що був затриманий працівниками підприємства.

Він же, 23 січня 2019 року приблизно о 22.30, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, умисно, повторно з корисливих мотивів, знаходячись біля дитячого майданчика навпроти будинку 63 по вул. Мисливській в Кальміуському районі м. Маріуполя, зустрівши там ОСОБА_2 , який мав при собі музичну колонку, попросив у останнього вказану музичну колонку та тримаючи її в руках пішов і на вимогу ОСОБА_2 її повернути не реагував, заволодівши тим самим чужим майном, а саме : музичною колонкою торгової марки «CeAudio» моделі «М680» вартістю 1299 грн., чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на зазначену суму та розпорядився в подальшому майном на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів визнав повністю та підтвердив, що дійсно він 19 грудня 2018 року в нічний час намагався викрасти 5 фрагментів кабелю з території ПрАТ «ММК ім.. Ілліча» при встановлених судом обставинах, але був затриманий працівниками підприємства. 23.01.2019 року в нічний час, зустрівшись з ОСОБА_2 , який тримав в руках музичну колонку, взяв її та пішов, не реагуючи на прохання потерпілого її повернути. В скоєному щиро кається, просив суд суворо не карати.

Враховуючи, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позицій, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ч.3 ст. 349 КПК України, з урахуванням їх думки, прийшов до висновку, що дослідження фактичних обставин справи слід обмежити допитом обвинуваченого та вивченням даних у справі, які характеризують його особу. Також учасникам судового провадження роз`яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити обставини, які ними не оспорюються, в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає, що подія злочину мала місце, вина у пред`явлених обвинуваченнях є доведеною і його дії слід кваліфікувати за ч. 1,3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України як незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, та за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно.

Призначаючи міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_1 злочинів, які відносяться до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Так, обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий, характеризується посередньо, на обліках в медичних установах міста Маріуполя не значиться, не працює, між тим свою вину визнав в повному обсязі та щиро розкаявся, що суд враховує як пом`якшуючу покарання обставину.

Обставина, яка обтяжує покарання обвинувачення, є вчинення ним злочину в стані алкогольного сп`яніння.

Згідно ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

З урахуванням наведеного, попри позицій потерпілих, які не мають претензій матеріального та морального характеру та не наполягають на суворій мірі покарання, суд, враховуючи конкретні обставини справи, вважає, що ОСОБА_1 слід визначити покарання у вигляді позбавлення волі, при цьому суд не знаходить підстав для призначення більш м`якого покарання, і вважає, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нового злочину, буде цілком відповідати тяжкості і характеру вчинених злочинів та особі винного. Вирок Приморського районного суду м. Маріуполя від 18 квітня 2019 року, яким ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді штрафу в сумі 850 грн., слід виконувати самостійно у відповідності до вимог ст.. 72 ч. 3 КК України.

Долю речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.. 100 КПК України.

Арешт майна, накладений ухвалами слідчих суддів Іллічівського районного суду від 20.12.2018 року та 13.02.2019 року, слід скасувати.

Керуючись ст. ст. 349, 368, 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1,3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 та за ч. 2 ст. 186 КК України і призначити йому покарання :

За ч. 1, 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.

За ч. 2 ст. 186 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі.

На підставі ст.. 70 ч. 1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Після набрання вироком законної сили ОСОБА_1 затримати та направити до установи виконання покарань.

Строк покарання відраховувати з моменту затримання.

Вирок Приморського районного суду м. Маріуполя від 18 квітня 2019 року, яким ОСОБА_1 призначено покарання у вигляді штрафу в сумі 850 грн., - виконувати самостійно.

Речові докази - 5 відрізків мідної кабельної продукції, одинадцять розвідних ключів різних розмірів, одну викрутку, двоє плоскогубців, один канцелярський ніж та два леза до канцелярського ножа, які зберігаються в ЦТЗ ПрАТ «ММК ім.. Ілліча», - повернути підприємству, музичну колонку, яка зберігається у потерпілого ОСОБА_3 , - повернути останньому.

Арешт майна, накладений ухвалами слідчих суддів Іллічівського районного суду від 20.12.2018 року та 13.02.2019 року, - скасувати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного суду через Іллічівський районний суд міста Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя : Матвєєва Ю. О.