Рішення № 83010988, 11.07.2019, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/3393/18

Провадження №: 2/332/78/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2019 р.

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

Головуючого судді - Марченко Н.В.,

при секретарі - Безбородько І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Заводського районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення.

ВСТАНОВИВ:

Позивач КП «Водоканал» 10.10.2018 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення, який в подальшому було змінено. В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що відповідачі проживають за адресою: АДРЕСА_1 та користуються послугами КП Водоканал, але оплату за послуги підприємства не вносять, тому за період з 01.05.2008 року по 31.07.2018 року утворилась заборгованість в сумі 32012 грн. 04 коп., яку просять стягнути з відповідачів, а також стягнути судовий збір, сплачений при подачі позовної заяви до суду.

Згідно відзивів на позовну заяву від 14.02.2019 року та від 20.05.2019 року відповідачка ОСОБА_1 просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, адже позивач не надав жодних затверджених норм водопостачання та водовідведення згідно норм по місту, норм з газовою колонкою та без неї за спірний період, на підставі яких були зроблені розрахунки заборгованості, а тому вважає спірну суму необґрунтованою. Крім того відповідач заявила про сплив позовної давності до вимог за період з 30.05.2008 року по 30.07.2018 рік.

Ухвалою судді Заводського районного суду м. Запоріжжя від 18.10.2018 року позовну заяву Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення було прийнято до розгляду та відкрите спрощене позовне провадження з викликом осіб.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_1 заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у відзивах.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Заяв або заперечень не надала.

Вислухавши сторони, дослідивши докази у справі, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, суд уважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з нижченаведених підстав.

Судом встановлено, що відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 з 13.02.2003 року, ОСОБА_2 з 14.10.2003 року по теперішній час, що підтверджується довідками, виданими на запит суду Департаментом реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 16.10.2018 року (а.с.17-18).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" "споживач - фізична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальні послуги"; "житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках, спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів,норм, стандартів, порядків і правил"; комунальні послуги -результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством".

Учасниками відносин у сфері житлово-комунальні послуги є: власник, споживач, виконавець, виробник, відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Споживач згідно з п. 5 ч.3 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Загальні положення про плату за комунальні послуги та строки їх внесення передбачені ст.ст. 66, 67, 68 ЖК України, та визначено, що наймачі (власники) квартир зобов`язані своєчасно вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з водопостачання і каналізації.

Стаття 526 ЦК України визначає, що зобов`язання, підстави виникнення передбачені в ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином згідно умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог згідно звичаям ділового звичаям ділового обороту або інших вимог, які звичайно висуваються.

Пунктом 18 „Правил надання послуг з централізованого опалення, постачай та гарячої води і водовідведення", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року за № 630 зазначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць . Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим місяцем.

Згідно ст.. 64 ЖК УРСР , члени сім`ї наймача , які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть обов`язки, що випливають з договору найму житлового приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями , що випливають із договору.

Як убачається з розрахунку наданого КП «Водоканал», по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 , відповідачі отримали послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення за період з 01.05.2008 року по 31.07.2018 року на загальну суму 32012 грн. 04 коп. (а.с.74-77).

Відповідачка ОСОБА_1 , заперечуючи проти позову, зазначала, що розрахунок, наданий позивачем, є необґрунтованим, але в порушення вимог ст.ст. 12, 81 УПК України не надала суду належних та допустимих доказів, що позивачем дійсно був наданий невірний розрахунок. Власного розрахунку відповідачка також суду не надала.

Таким чином, суд уважає доведеним факт наявності заборгованості відповідачок перед КП «Водоканал», яка утворилася за період з 01.05.2008 року по 31.07.2018 року на загальну суму 32012 грн. 04 коп. та вважає наданий позивачем розрахунок заборгованості за цей період належним доказом.

Разом з тим, відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Вона обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків.

Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Метою встановлення в законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, можна зробити висновок, що об`єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб`єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

Таким чином, у разі неналежного виконання споживачем зобов`язання по оплаті комунальних послуг, оплата яких визначена періодичними платежами, позовна давність повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

За ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

У даному випадку відповідачка ОСОБА_1 заявила про застосування позовної давності, що підтверджується її заявою від 20.05.2019 року.

Представник позивача, заперечуючи проти застосування позовної давності, в судовому засідання заявляв про те, що відповідачка, сплативши у квітні 2016 року - 82,08 грн., у лютому 2017 року - 150 грн., у лютому 2018 року - 1000 грн., у квітні 2018 року - 400 грн., у травні 2018 року - 650 грн., у червні 2018 року - 700 грн., що було зараховано в погашення рішення суду, тим самим визнала борг, а тому перебіг позовної давності переривався.

Однак суд із такими запереченнями не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до позиції, яка викладена в Постанові Верховного Суду України № 6-43цс17 від 22.03.2017 року, якщо виконання зобов`язання передбачалося частинами або у вигляді періодичних платежів, що свідчать про визнання лише певної частини (чи періодичного платежу), то такі дії не можуть бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Суди повинні досліджувати призначення платежів, квитанції про сплату житлово-комунальних послуг та історію вчинення боржником оплати чергового платежу, встановити, чи не свідчить така дія про визнання лише певної частини боргу, та як наслідок, не може бути підставою для переривання перебігу позовної давності стосовно інших (невизнаних) частин платежу.

Так, згідно копій квитанцій (а.с.127), які були надані відповідачкою, призначеннями платежів було зазначено саме переказ в оплату послуг ХВП та стоки ХВП, а не в погашення рішення суду. КП «Водоканал» вже самостійно вніс ці суми в графу «Зараховано в погашення рішення суду».

Крім того, як зазначала сама відповідачка, ці суми, які вона вносила за оплату послуг, вона зобов`язана була сплачувати з метою подальшого отримання субсидії, а тому суд уважає, що відповідачка, сплачуючи певну необхідну частину боргу за оплату послуг, не визнавала борг у цілому, відповідно перебіг позовної давності не переривався.

Таким чином, у даному випадку в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за період з 01.05.2008 року по 30.09.2015 року слід відмовити, у зв`язку із пропуском позивачем позовної давності.

З урахуванням наданого позивачем розрахунку заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення задоволенню підлягають позовні вимоги за період з 01.10.2015 року по 30.07.2018 року включно на суму 9962 гривні 30 копійок.

Суд зауважує, що відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа стає споживачем житлово-комунальних послуг за умови, якщо фактично користується (чи є намір користуватися) цими послугами. Обов`язок оплачувати житлово-комунальні послуги виникають у споживачів з моменту користування цими послугами. Відповідач мав змогу також відмовитися від отримання певних послуг по даній квартирі (відключення водопостачання холодної та гарячої води, водовідведення, теплопостачання, постачання газу, тощо), відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»», так як не в змозі за них сплачувати належним чином, але не скористався цією можливістю.

Всупереч вимогам закону відповідачі не здійснювали оплату за послуги водопостачання та водовідведення, а тому в позивача наявні правові підстави для стягнення заборгованості, що утворилась внаслідок несплати за надані послуги, а саме в межах строку позовної давності на суму 9962 гривні 30 копійок.

Таким чином, позовні вимоги КП «Водоканал» підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, то відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь позивача КП «Водоканал» підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним вимогам від заявлених, в сумі 9962,30 грн., виходячи з такого розрахунку: (заявлено суму у розмірі 32012,04 грн., задоволено на суму 9962,30 грн.) 1762,00грн. - сплачений при подачі позову до суду судовий збір х 9962, 30грн./ 32012,04 грн.=548,34 грн., але оскільки дана сума є меншою за визначену Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI зі змінами та доповненнями мінімальну ставку судового збору, тому з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути в рівних частках судовий збір в розмірі 768, 40 коп.).

Керуючись ст.ст. 259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства «Водоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення - задовольнити частково.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства «Водоканал» (ідентифікаційний номер юридичної особи 03327121, р/р НОМЕР_4 , р/р НОМЕР_5 в ПАО «ПУМБ», МФО 33485) суму заборгованості за період 01.10.2015 року по 30.07.2018 року надані послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення в сумі 9962 гривні 30 копійок.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 на користь Комунального підприємства «Водоканал» (ідентифікаційний номер юридичної особи 03327121, р/р НОМЕР_4 , р/р НОМЕР_5 в ПАО «ПУМБ», МФО 33485) понесені судові витрати в розмірі по 384 грн. 20 коп. з кожного.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення виготовлено 15.07.2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження

Суддя Н.В. Марченко