Ухвала суду № 83001592, 15.07.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про поверення зустрічної позовної заяви

м. Київ

15.07.2019Справа № 910/6730/19

Суддя Господарського суду міста Києва Лиськов М.О., розглянувши матеріали

зустрічної позовної заяви Приватного підприємства Фірма "Вір`єм"

вул. Заньковецької, буд. 8, кв. 32, м. Київ 1,01001

до Товариства з обмеженою відповідальністю "IСІДА-IVF"

бульвар Вацлава Гавела, буд. 65, м. Київ 126, 03126

про стягнення 1 764 977,09 грн.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "IСІДА-IVF"

бульвар Вацлава Гавела, буд. 65, м. Київ 126, 03126

до відповідача: Приватного підприємства Фірма "Вір`єм"

вул. Заньковецької, буд. 8, кв. 32, м. Київ 1,01001

про стягнення 6 269 629,28 грн.

ВСТАНОВИВ:

24.05.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "IСІДА-IVF" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Приватного підприємства Фірма "Вір`єм" (далі - відповідач) про стягнення 6 269 629,28 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "IСІДА-IVF" посилається на несплату відповідачем коштів у якості компенсації витрат на ремонтні роботи на користь позивача у сумі 6 269 629,28 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання у справі на 19.06.2019.

14.06.2019 від Приватного підприємства Фірма "Вір`єм" надійшов відзив на позовну заяву.

18.06.2019 представником Товариства з обмеженою відповідальністю "IСІДА-IVF" подані додаткові пояснення по справі.

У судовому засіданні 19.06.2019 судом на підставі ч.5 ст.183 ГПК України оголошено перерву на 10.07.2019.

10.07.2019 через відділ діловодства суду надійшла зустрічна позовна заява Приватного підприємства Фірма "Вір`єм" до Товариства з обмеженою відповідальністю "IСІДА-IVF" про стягнення 1 764 977,09 грн.

Обґрунтовуючи вимоги зустрічної позовної заяви позивач зазначає, що за відповідачем обліковується заборгованість із орендної плати за Договором оренди нежитлового приміщення від 18.04.2014 у сумі 1 764 977,09 грн. за період із 21.09.2018 по 04.06.2019.

Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви, господарський суд виходить з наступного.

Пунктом 3 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до частин 1-4 статті 180 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом. Зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 162, 164, 172, 173 цього Кодексу.

Отже, відповідач повинен був пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву з одночасним додержанням вимог встановлених Господарським процесуальним кодексом України.

Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 5 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 28.05.2019 у справі №910/6730/19 було встановлено відповідачу строк для подачі обґрунтованого письмового відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, який становив п`ятнадцять днів з дня вручення даної ухвали.

Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103050566882 ухвалу про відкриття провадження у справі від 28.05.2019 вручено відповідачу 30.05.2019.

За висновками суду, беручи до уваги встановлений ухвалою суду строк подання відзиву на позовну заяву та дату вручення відповідної ухвали відповідачу, останній день для подання відзиву на позовну заяву та для подання відповідачем зустрічної позовної заяви - 14.06.2019.

Отже, зустрічний позов поданий Приватним підприємством Фірма "Вір`єм" 10.07.2019 є таким, що поданий з порушенням строку, встановленого частиною першою статті 180 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою (ч. 7 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак, при зверненні особи до суду з заявою про поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, заявником повинно бути доведено наявність поважних причин пропуску такого строку. У даному випадку господарський суд зауважує, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Заразом відповідачем не було повідомлено суду як жодної причини, у тому числі і поважної, через яку пропущено встановлений законом строк для подання зустрічного позову, так і взагалі нічого не зазначено про подачу зустрічного позову в межах строків, наданих судом. Окрім того, жодних клопотань про поновлення пропущеного строку від Приватного підприємства Фірма "Вір`єм" до суду не надходило.

Наразі господарський суд наголошує, що однією з засад господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (п. 11 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з п. 5 ч. 5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

За приписами частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення; подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

За приписами частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

В силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Господарським судом враховано, що відповідно до частини першої статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Наведені норми свідчать про те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати безпосередню участь у судовому процесі, або позбавлений такого права. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте, слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є міра свободи, міра можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Так, господарське процесуальне законодавство містить застереження щодо заборони учасникам судового процесу зловживати наданими їм процесуальними правами.

Судом враховано, що оскарження відповідачем ухвали про повернення зустрічного позову може призвести до затягування строків судового розгляду та порушення прав іншого учасника процесу.

Відповідно до ч. 4 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

У даному випадку, керуючись обов`язком суду вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами, господарський суд вважає за необхідне наголосити відповідачу про неприпустимість зловживання своїми процесуальними правами, у тому числі правом на апеляційне оскарження ухвали про повернення зустрічного позову, що може призвести до безпідставного затягування судового процесу.

Відповідно до ч. 6 ст. 180 Господарського процесуального кодексу України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Оскільки зустрічний позов поданий Приватного підприємства Фірма "Вір`єм" з пропущенням встановленого строку, що тягне за собою наслідки, передбачені ст. 180 Господарського процесуального кодексу України, а саме повернення такої заяви заявнику.

При цьому, суд відзначає, в матеріалах зустрічної позовної заяви відсутня заява Приватного підприємства Фірма "Вір`єм" про поновлення пропущеного строку для подання зустрічної позовної заяви.

Між тим, суд звертає увагу відповідача, що він не позбавлений права на звернення до суду за захистом порушеного права шляхом подання позовної заяви на загальних підставах.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 46, ч.ч. 1, 6 ст. 180, ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

Повернути зустрічну позовну заяву Приватного підприємства Фірма "Вір`єм" до Товариства з обмеженою відповідальністю "IСІДА-IVF" про стягнення 1 764 977,09 грн. у справі № 910/6730/19 без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 15.07.2019.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя М.О. Лиськов