Ухвала суду № 8300017, 25.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"25" лютого 2010 р.                               м. Київ                                        К-37136/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого                                        Конюшка К.В.          

Суддів                                                  Карася О.В.

                                                            Мироненка О.В.

                                                            Пилипчук Н.Г.          

                                                            Степашка О.І.          

при секретарі: Савченку А.В.

за участю представників:

позивача: Алексєєва В.В.

відповідача: не явка

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.09.2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.11.2006 року

у справі № 2-24/12037-2006А

за позовом                     Відкритого акціонерного товариства «Електромашинобудівний                               завод «Фірма Селма»

до                               Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної                                         Республіки Крим

про                               визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та                                         спонукання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

У липні 2006 року Відкрите акціонерне товариство «Електромашинобудівний завод «Фірма Селма»звернулось до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №0009722301/0 від 06.07.2005 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про безпідставність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки в даному випадку підприємством було надано податкову декларацію з негативним значенням податку на додану вартість з метою його подальшого відшкодування, що не підпадає під дію пункту 1.2 Порядку заповнення і надання податкової декларації з податку на додану вартість та вимагає надання декларації по повній формі.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.09.2006 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.11.2006 року, позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись зі вказаними судовими рішеннями, Державна податкова інспекція у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим оскаржила їх в касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просить скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову в позові.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення касаційної скарги заперечував.

          Відповідач або його уповноважені представники в судове засідання не з’явились.

Справу розглянуто відповідно до приписів частини 4 статті 221 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом було проведено позапланову документальну перевірку позивача з питання віднесення сум податку на додану вартість до податкового зобов’язання та податкового кредиту відповідно до декларації за березень 2005 року, за результатами якої складено Акт №165/23-4/20732066 від 04.07.2005 року.

За даними Акта перевірки податковим органом встановлено порушення пункту 11.12 статті 11 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР) та пункту 1.2 статті 1 Порядку заповнення і надання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 166 від 30.05.1997 року. А саме, податкова інспекція вказує на необхідність подачі податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2005 року по скороченій формі.

На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0009722301/0 від 06.07.2005 року про завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 118472,00 грн.

Відкрите акціонерне товариство «Електромашинобудівний завод «Фірма Селма»є учасником інноваційного проекту «Розробка і організація серійного виробництва гамми сучасного обладнання для дугової і плазмової зварки і різки»технологічного парку «Інститут електрозварювання ім. Патона».

Пунктом 11.12 статті 11 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР визначено, що на період запровадження спеціального режиму інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків «Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка», «Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона», «Інститут монокристалів»податок на додану вартість справляється з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про спеціальний режим інвестиційної та інноваційної технологічних парків «Напівпровідникові технології матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка», «Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона», «Інститут монокристалів».

Відповідно до пункту 1 статті 4 Закону України від 16.07.1999 року № 991 «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків»суми податку на додану вартість, нараховані в порядку, встановленому Законом України «Про податок на додану вартість», по операціях з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг), пов’язаних з виконанням проектів технологічних парків за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків, і суми податку з прибутку, одержаного від виконання зазначених проектів, нараховані у порядку, встановленому Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», технологічні парки, їх учасники, дочірні та спільні підприємства не перераховують до бюджету, а зараховують на спеціальні рахунки та використовують зазначені суми виключно на наукову та науково-технічну діяльність, розвиток власних науково-технологічних і дослідно-експериментальних баз.

Згідно з пунктом 1.2 статті 1 Порядку заповнення і надання податкової декларації з податку на додану вартість податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену) подають платники податку, у якій згідно з чинним законодавством вказують суми податкових зобов’язань з податку на додану вартість, що повністю залишаються у розпорядженні цих платників податку для цільового використання.

Тобто, підприємству необхідно складати та подавати податкову декларацію по скороченій формі у випадку виникнення позитивної різниці суми податку на додану вартість.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що сама форма декларації (повна чи скорочена) у разі правильного відображення в ній сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню, не є підставою для відмови у такому бюджетному відшкодуванню.

Крім того, необхідно враховувати те, що чинним законодавством не врегульовано питання стосовно форми податкової декларації (повної або скороченої) у випадку виникнення в учасника технологічного парку від’ємного значення податку на додану вартість, а тому подання декларації повинно здійснюватись на загальних підставах Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Підпунктом «б»пункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань заявлених у податкових деклараціях.

Акт перевірки не містить відомостей про завищення або заниження позивачем сум податкових зобов’язань з податку на додану вартість у березні 2005 року.

За вказаних обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення № 0009722301/0 від 06.07.2005 року.

          З огляду на викладене доводи касаційної скарги не спростовують правильності зазначених висновків місцевого та апеляційного судів, зроблених у відповідності до вимог чинного законодавства.

          Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 21.09.2006 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.11.2006 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути оскаржена з підстав, у строк та у порядку, визначеними ст.ст. 237 –239 КАС України.

Головуючий

(підпис)

Конюшко К.В.

Судді

(підпис)

Пилипчук Н.Г.

(підпис)

Карась О.В.

(підпис)

Мироненко О.В.

(підпис)

Степашко О.І.

З оригіналом згідно

Відповідальний секретар:           Савченко А.В.