Рішення № 82997757, 08.07.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.001377

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2019 року зал судових засідань № 11

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Тронки О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представників відповідача Стець Н.Я., Гайдар Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання призначити пенсію, -

в с т а н о в и в:

26.03.2019 до суду надійшов позов ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 (далі – позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, вул.Митрополита Андрея, 10, м. Львів (далі – відповідач; ГУ ПФУ у Львівській області), в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії Галицького відділу обслуговування громадян в м.Львові (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України №1058-IV з 28.02.2019, врахувати показник середньої зарплати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2016, 2017, 2018 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 28.02.2019 пенсію за віком згідно із Законом України №1058-IV із застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 3 календарні роки, що передують року звернення: 2016, 2017, 2018, виплативши суму недоплаченої пенсії.

Ухвалою від 01.04.2019 суддя залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 22.04.2019 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 30.01.2009 управлінням Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова позивачу призначено пенсію згідно із Законом України «Про державну службу». Після призначення пенсії державного службовця, позивач продовжувала працювати та сплачувати страхові внески до 28.01.2014.

28.02.2019 позивач звернулась до Галицького відділу обслуговування громадян у м.Львові (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі – Закон України №1058-ІV). Страхову пенсію Галицьким відділом обслуговування громадян в м.Львові (сервісним центром) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області обчислено з урахуванням страхового стажу 42 роки 11 місяців 4 дні – до січня 2014 року та середньомісячного заробітку, визначеного за 159 місяців – всі періоди страхового стажу з 01.07.2000 по 31.01.2014 за даними персоніфікованого обліку. Тобто, враховано страховий стаж і заробіток після призначення пенсії за Законом України «Про державну службу», а також вперше застосовані підстави і порядок призначення та обчислення пенсії у солідарній системі пенсійного страхування. Позивач вказала, що при визначенні заробітної плати, з якої обчислено розмір пенсії за віком, всупереч ст. 40 Закону України №1058-ІV, застосовано показник середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015, 2016 роки, який використовується для обчислення пенсій, що призначені до 2017 року, а не за 2016, 2017, 2018, які передують року звернення за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України №1058-ІV. Крім цього, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що пенсія у солідарній системі їй не призначалась, а 28.02.2019 звернулась за її призначенням вперше. На думку позивача, відповідач застосував окремі норми Закону України №1058-ІV: страховий стаж і період, за який обчислюється заробіток, обчислені, як передбачено Законом України №1058-ІV, а ч.2 ст.40 Закону України №1058-ІV щодо показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за три роки, що передують року звернення не враховано. На думку позивача, відповідач неправильно застосував до спірних правовідносин норму права, що стосується переведення з одного виду пенсії на інший, оскільки вона звернулась із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України №1058-ІV вперше. Крім цього, зазначила, що підстав для застосування показника середньої заробітної плати при призначенні пенсії за віком, як при переведенні на інший вид пенсії немає, оскільки показник середньої заробітної плати може застосовуватись лише при переведенні з одного виду пенсії, призначеної саме за Законом України №1058-ІV, на інший вид пенсії за вказаним законом.

15.05.2019 представник відповідача подала відзив на позовну заяву, в якому заперечила проти позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що не враховується під час призначення пенсії за нормами Закону України №1058-ІV показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2016, 2017, 2018 роки, оскільки показник середньої заробітної плати, який відповідно до ч.2 ст.40 Закону України №1058-ІV враховується для призначення пенсії за нормами Закону України «Про державну службу» (в частині розмежування джерел фінансування), і відповідно під час призначення пенсії за нормами Закону України №1058-ІV залишається незмінним та перевизначенню не підлягає, оскільки під час призначення пенсії державного службовця для розмежування джерел фінансування застосовувався показник середньої заробітної плати за 2008 рік, який в подальшому переглядався.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала. Просила суд задовольнити позов повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечили. Просили суд в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

30.01.2009 управлінням Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова позивачу призначено пенсію згідно із Законом України «Про державну службу».

28.02.2019 позивач звернулась до Галицького відділу обслуговування громадян у м.Львові (сервісного центру) управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.

Галицьким відділом обслуговування громадян в м.Львові (сервісним центром) управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області обчислено страхову пенсію з урахуванням страхового стажу 42 роки 11 місяців 4 дні – до січня 2014 року та середньомісячного заробітку, визначеного за 159 місяців – всі періоди страхового стажу з 01.07.2000 по 31.01.2014 за даними персоніфікованого обліку. При призначенні пенсії позивачу, застосовано показник середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015, 2016 роки, який використовується для обчислення пенсій.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернулася з відповідним позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до ст.44 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України №1058-ІV за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Як встановив суд позивач звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України №1058-ІV.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України №1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп ? Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 вказаного Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 вказаного Закону.

Відповідно до ч.2 ст.40 Закону України №1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Водночас ч. 3 ст. 45 Закону України №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

З аналізу вказаних положень вбачається, що ч.3 ст.45 Закону України №1058-ІV регламентує порядок переведення з одного виду пенсії, яка призначена відповідно до зазначеного Закону, на інший вид пенсії, який передбачений вказаним Законом. В такому випадку, пенсія призначається із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Проте, як встановив суд та не заперечується сторонами у справі, позивачу пенсія призначена відповідно до іншого закону, а саме Закону України «Про державну службу». З огляду на це, суд вважає, що вказані положення Закону України №1058-ІV щодо переведення з одного виду пенсії на інший не можуть застосовуватись при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до Закону України №1058-ІV.

Таким чином, суд погоджується з позивачем, що при обчисленні їй розміру пенсії відповідно до ч.2 ст.40 Закону України №1058-ІV, повинна застосовуватись середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Враховуючи те, що позивач звернулася до ГУ ПФУ у Львівській області за призначенням пенсії у 2019 році, то при обчисленні їй розміру пенсії відповідно до ч.2 ст.40 Закону України №1058-ІV, повинна застосовуватись середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески саме за 2016, 2017, 2018 роки.

Така правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові у постанові від 14.02.2018 у справі № 465/5246/17, постанові від 06.02.2019 у справі № 333/1856/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.

З огляду на вказане, суд відхиляє у зв`язку з необґрунтованістю доводи представника відповідача, що показник середньої заробітної плати під час призначення пенсії за нормами Закону України №1058-ІV залишається незмінним та перевизначенню не підлягає.

На підставі вказаного, суд дійшов висновку про те, що дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови позивачу при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України №1058-IV з 28.02.2019, врахувати показник середньої зарплати в Україні, з якої сплачені страхові внески, за 2016, 2017, 2018 роки є протиправними, а тому слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити позивачу з 28.02.2019 пенсію за віком згідно із Законом України №1058-IV із застосуванням показника середньої зарплати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 3 календарні роки, що передують року звернення: 2016, 2017, 2018, виплативши суму недоплаченої пенсії.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до ст. 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір в сумі 1536,8 грн., сплачений відповідно до квитанцій від 26.03.2019 №41 та від 17.04.2019 №47.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 73-76, 242, 244, 245 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV з 28.02.2019, врахувати показник середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за 2016, 2017, 2018 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 28.02.2019 пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузі економіки України за 3 календарні роки, що передують року звернення: 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік, та виплатити суму недоплаченої пенсії.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області код ЄДРПОУ 13814885, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , судовий збір в розмірі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн 80 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складене і підписане 12.07.2019.

Суддя А.Г. Гулик