Рішення № 82997680, 04.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2019 року Справа № 160/936/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н. В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в якому просить:

- визначити дії Головного управління Пенсійного фону України в Дніпропетровській області що до відмови у перерахунку пенсії за листом № 70/0323-12 від 16.01.2019 року ОСОБА_1 протиправними;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, здійснити перерахунок та виплачувати у подальшому додатку до пенсії за понаднормативний стаж роботи відповідно ч.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-12 від 28 лютого 1991 року, за наданим зразком починаючи з 25.10.2018 року ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він перебуває на обліку з 2008 року у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області та отримував пенсію за віком, а з 14.01.2014р. переведено на пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Посилається на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, отримує пенсію як особа з інвалідністю 2-ї групи від захворювання, пов`язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Також позивач має статус інваліда війни 2-ї групи. З метою здійснення перерахунку пенсії позивач звернувся до ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із відповідною заявою, проте відповідачем протиправно відмовлено в такому перерахунку.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що з 14.01.2014р. позивача переведено на пенсію по інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в розмірі фактичних збитків згідно Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” № 796-ХІІ від 28.02.1991 року. 25.10.2018 року позивачем подано заяву про перерахунок пенсії відповідно до частини 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на яку надано рішення про відмову у перерахунку пенсії від 02.11.2018 року. Пенсію по інвалідності внаслідок захворювання пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивачу призначено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 у розмірі відшкодування фактичних збитків із заробітної плати, отриманої за час перебування у зоні відчуження відповідно до довідки про заробітну плату від 15.11.2016 року №118 з урахуванням додаткових пенсій та надбавок, передбачених чинним законодавством. Таким чином, відповідач зазначає, що застосування ч.2 ст.56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не передбачено чинним законодавством.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду, позивачем була подана відповідь на відзив, в тексті якої зазначено, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, висловленої у постанові від 17.03.2015 у справі № 21-11а15 (ЄДРСР № 43359001), обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами. Іншого чинним законодавством не передбачено, у зв`язку з чим, доводи відповідача є незаконними та необґрунтованими, а отже, задоволенню не підлягають.

Ухвалою суду від 04.02.2019 року відкрито провадження у справі та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 13.01.1997 року і отримує пенсію за віком відповідно до ст.26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В період з жовтня по грудень 1986 року позивач приймав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі військової частини №32207, та має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, що підтверджується копією військового квитка №6664991 та Посвідченням особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи №158607.

11.03.2013 року позивачем було подано заяву про перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків, до якої надано довідку про заробітну плату від 15.11.2016 року №118, у зв`язку з чим, з 14.01.2014р. його переведено на пенсію по інвалідності внаслідок захворювання, пов`язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

25 жовтня 2018 року позивач надав заяву про перерахунок пенсії відповідно до частини 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Рішенням Відділу з питань призначення та перерахунків пенсії №19 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області б/н від 02.11.2018р. позивачу відмовлено в проведенні перерахунку пенсії по заробітній платі, відповідно до частини 2 статті 56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

У вказано Рішенні від 02.11.2018р. відповідачем зазначено, що оскільки ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків, провести перерахунок пенсії по заробітній платі, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” немає законних підстав.

Також, листом Відділу з питань призначення та перерахунків пенсії №19 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №70/03.23-15 від 16.01.2019р., позивача повідомлено про вищевказані обставини, та про те, що Рішенням від 02.11.2018р. позивачу відмовлено в перерахунку пенсії по заробітній платі, відповідно до ч.2 ст.56 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписом пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення врегульовані Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено мету та основні завдання цього Закону, а саме, що він спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Отже, метою та завданнями цього Закону є захист громадян, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Тобто, цією нормою надано право обирати умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, які встановлені загальним Законом № 1058-IV або спеціальним Законом № 796-ХІІ.

Як встановлено судом позивач обрав умови, норми та порядок пенсійного забезпечення, встановлені спеціальним Законом № 796-XII.

Відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорії 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 % заробітку.

У зв`язку з цим для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, порядок обчислення стажу роботи має пільговий характер та визначений в пункті 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ.

Аналіз викладеного положення Закону свідчить про те, що воно визначає особливі норми та умови пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 28 Закону № 1058-IV за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 % розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1% мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

Для громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, ця розрахункова величина має пільговий характер і визначена в пункті 2 статті 56 Закону № 796-XII як сума заробітку за кожний рік роботи понад установлений цим пунктом стаж роботи.

Таким чином, особам, яким призначена пенсія на підставі Закону № 796-ХІІ, перерахунок пенсії має здійснюватися за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на 1 % заробітку за рік.

Оскільки позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1-ї категорії, на нього розповсюджується дія ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а перерахунок пенсії позивача повинен здійснюватися за кожен повний рік стажу роботи понад установлений мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії ( 20 років) шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 06.02.2018 року (справа № К/9901/684/17), від 05.09.2018 року (справа № 565/1062/17), від 10.10.2018 року ( справа № 679/952/17).

Суд оцінює критично посилання відповідача на неможливість застосування до позивача ч. 2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки у чинній редакції вона містить другу складову частину, якій позивач не відповідає.

Мова йде про умову, яка пов`язується з призначенням особі пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (так звана "двоскладова формула").

Суд звертає увагу на те, що пенсія позивачу була призначена до внесення до закону змін, які передбачили цю умову (тобто до 01.11.2017 року), відтак попередня редакція цієї статті передбачала пільгове обчислення понаднормативного стажу без умови призначення пенсії на підставі ч. 2 статті 27 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відтак, зазначені зміни стосуються тих пенсій, які були призначені вперше та після внесення цих змін. Тому, оскільки пенсія позивачці не призначалась вперше, а підлягає перерахунку, на неї не поширюється вказана умова.

Суд вважає необхідним зазначити, що у разі подання особою, яка має на це право, заяви з клопотанням або вимогою про вчинення на її користь перерахунку або інших дій, які суб`єкт владних повноважень повинен розглянути/вирішити/вчинити (по суті), орган влади не має права відмовляти, керуючись при цьому мотивами доцільності або недоцільності.

У разі, якщо суб`єкт владних повноважень вважає вимоги особи такими, що задоволенню не підлягають, він повинен навести чіткі, визначені законодавством підстави для відмови у прийнятті рішення, а не посилатись на будь - які оціночні судження або гіпотетичні розрахунки, які законом прямо не передбачені.

Суд також звертає увагу на те, що позивач фактично оскаржує не дії відповідача, а його рішення №б\н від 02.11.2018р. яким відмовлено у задоволенні його заяви провести перерахунок відповідно до вимог закону.

Зважаючи на те, що формулювання позовних вимог у такому вигляді у даному випадку не впливає на суть встановлених судом обставин та висновки в цілому, суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи те що, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій, суд дійшов до висновку, про обґрунтованість позовних вимог та як наслідок, їх задоволення у повному обсязі.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Щодо дати, з якої Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повинно здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії, суд зазначає таке.

Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону № 1058 перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

До Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії позивач звернувся 25.10.2018, тому, враховуючи вищевказані положення Закону № 1058, пенсія позивачу має бути перерахована з 01.11.2018 року.

Зважаючи на встановлені судом обставини, суд вважає, що належним способом захисту прав позивача є визнання протиправним та скасування рішення №б\н від 02.11.2018р. Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зобов`язати перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсію за понаднормативний стаж роботи відповідно ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.11.2018 року.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №б\н від 02.11.2018р. щодо відмови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , здійснити перерахунок пенсії за понаднормативний стаж роботи відповідно ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсію з урахуванням положень ч.2 ст.56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.11.2018 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова