Ухвала суду № 82997562, 12.07.2019, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

12 липня 2019 року м. Рівне№460/1622/19

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., перевіривши виконання вимог статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України за позовною заявою Комунального підприємства "Радивилівтеплосервіс" Радивилівської районної ради Рівненської області до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Комунальне підприємство "Радивилівтеплосервіс" Радивилівської районної ради Рівненської області, звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Головного управління ДФС у Рівненській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Пунктом 5 частини п`ятої статті 160 КАС України встановлено, що у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Відповідно до частини четвертої статті 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з частинами першою, другою статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими доказами.

За приписами статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Так, на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, останнім були додані до позовної заяви, зокрема, копії платіжних доручень від 1 березня 2017 року № 17334, від 28 березня 2017 року № 17352, від 27 квітня 2017 року № 17384, від 5 вересня 2017 року № 1, від 5 вересня 2017 року № 2, від 28 вересня 2017 року № 11, від 30 жовтня 2017 року № 26, від 29 листопада 2017 року № 56 та від 26 грудня 2017 року № 77.

Однак, копії вказаних вище письмових доказів є нечитабельного змісту.

За приписами частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною п`ятою статті 161 КАС України, у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Так, до позовної заяви відповідачем була додана заява про відстрочення сплати судового збору. В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначає, що основним видом його діяльності є теплопостачання, у зв`язку з чим його майновий стан залежить, зокрема, від рентабельності тарифів на послуги з теплопостачання та платіжної дисципліни споживачів послуг. Таким чином, посилаючись на нерентабельність діючих тарифів, а також на несвоєчасну та не в повному обсязі оплату споживачами наданих ним послуг, позивач просить відстрочити сплату судового збору за подання вказаного позову до суду на строк до 90 днів, але не більше як до ухвалення рішення.

Розглянувши подане позивачем клопотання, суд зазначає наступне.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено в Законі України “Про судовий збір” від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі – Закон № 3674).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону № 3674, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною першою статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведених норм слідує, що підставою для звільнення від сплати судового збору, зокрема, є майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.

При цьому, клопотання про звільнення від сплати судового збору може бути викладене в позовній заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Суд звертає увагу на те, що на підтвердження обставин щодо нерентабельності діючих тарифів на послуги з теплопостачання та несвоєчасну або не в повному обсязі оплату споживачами наданих послуг позивачем не було надано суду жодних доказів.

Більше того, на переконання суду, такі обставини не можуть бути підставою для розстрочення сплати судового збору, оскільки жодним чином не вказують на фактичну відсутність у позивача коштів для його сплати.

Одночасно, суд зазначає, що відповідно до статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Таким чином, задоволення заяви позивача про розстрочення сплати судових витрат з неналежних підстав або з підстав, що не підтвердженні доказами, поставить позивача у привілейоване становище перед іншими учасниками судового процесу, що, на переконання суду, з урахуванням приписів статті 129 Конституції України є неприпустимим.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про розстрочення сплати судових витрат.

Із змісту позовних вимог слідує, що предметом даного позову є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 8 червня 2018 року № 0034925101, яким до позивача застосовано штраф в сумі 59018,24грн за порушення строку сплати суми узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 №2629-VIII, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року установлено в розмірі 1921грн.

Частиною другою статті 4 Закону № 3674 встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання позову до адміністративного суду.

Так, за подання юридичною особою адміністративного позову майнового характеру встановлена ставка судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що 1,5 відсотка ціни позову становить менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (59018,24грн * 1,5% = 885,27грн), за подання даного позову до суду позивачу належало сплати судовий збір в розмірі 1921грн.

За наведених обставин слід запропонувати позивачу протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:

1) якісних копій читабельного змісту платіжних доручень від 1 березня 2017 року № 17334, від 28 березня 2017 року № 17352, від 27 квітня 2017 року № 17384, від 5 вересня 2017 року № 1, від 5 вересня 2017 року № 2, від 28 вересня 2017 року № 11, від 30 жовтня 2017 року № 26, від 29 листопада 2017 року № 56 та від 26 грудня 2017 року № 77;

2) документа про сплату судового збору в розмірі 1921грн. або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Керуючись статтею 169 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Комунального підприємства "Радивилівтеплосервіс" Радивилівської районної ради Рівненської області до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Комшелюк Т.О.