Рішення № 82996168, 03.07.2019, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2019 року Справа № 915/425/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Сьянової О.С.

представники сторін у судове засідання не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

справу № 915/425/19

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ІТЛ-ГРУПП”,

вул.Наукова, буд. 1, селище Дослідне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52071;поштова адреса: 49101, м.Дніпро. а/а 5426,

до державного підприємства “Миколаївський бронетанковий завод”,

вул. 1 Слобідська, буд. 120, м. Миколаїв, 54017;

про стягнення коштів у розмірі 52800 грн. за договором організації перевезення вантажу та транспортного експедирування від 25.09.2018 № 318 , –

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) “ІТЛ-ГРУПП” пред`явлено позов до державного підприємства (ДП) “Миколаївський бронетанковий завод”, з вимогою про стягнення грошових коштів у розмірі 52800 грн., з посиланням на неналежне виконання ДП “Миколаївський бронетанковий завод” грошового зобов`язань за укладеним з позивачем договором організації перевезення вантажу та транспортного експедирування від 25.09.2018 № 318 (далі-договір), а саме, зобов`язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за на надані послуги перевезення, унаслідок чого утворився основний борг. Позивач, крім того, просить суд про стягнення з відповідача судових витрат.

За такими вимогами ухвалою суду від 19.03.2019 після усунення позивачем недоліків позову відкрито провадження в даній справі і призначено її розгляд за правилами загального позовного провадження.

ДП “Миколаївський бронетанковий завод” у заяві від 03.04.2019 №857 позов визнало в повному обсязі та з посиланням на ч. 1 ст. 130 ГПК України просило суд повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого останнім при поданні позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

25.09.2018 р. між ДП “Миколаївський бронетанковий завод”, як замовником, та ТОВ “ІТЛ-ГРУПП”, як перевізником/експедитором, укладено договір №318 про організацію перевезення вантажу та транспортного експедирування (далі - договір) за умовами якого за дорученням та за рахунок замовника, перевізник/експедитор зобов`язався доставити ввірений йому замовником вантаж до пункту призначення в установлений договором строк, шляхом надання послуг експедирування та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену договором плату.

Перевезення партії вантажу здійснюється на підставі заявки-повідомлення (Додаток №2 до договору), узгодженою та підписаної сторонами, в якій визначаються маршрут, строки, кількість вантажу, адреси та дати завантаження/розвантаження, дані про автотранспорт та інше. Заявка-повідомлення є невід`ємною частиною договору. За узгодженням сторін обсяг перевезень може бути збільшений (п. 1.2 договору).

Виконання перевезення за цим договором оформлюється актом надання послуг, який підписується сторонами. Перевізник/експедитор надає замовнику належно оформлений акт надання послуг та оригінали супроводжувальних документів протягом 5 робочих днів з дати розвантаження вантажу (п. 4.1 договору).

Загальний розмір плати за перевезення визначається згідно розрахунку вартості послуг (додаток 1 до договору), що є невід`ємною частиною цього договору, виходячи із розрахунку плати за перевезення за одиницю вантажу замовника (п. 5.1 договору).

Згідно п. 5.2 договору розрахунки між перевізником/експедитором та замовником здійснюються наступним чином: замовник здійснює оплату у розмірі 100% вартості перевезення протягом 5 банківських днів від дати отримання від перевізника/експедитора підписаних актів надання послуг та оригіналів супроводжувальних документів на оплату (рахунки, товарно-транспортні накладні, тощо)

Оплата здійснюється у національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника/експедитора, вказаній у цьому договорі (п. 5.4 договору).

Цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2018 року (п. 9.11 договору).

Додатком №1 до договору сторони визначили розрахунок вартості послуг, загальна вартість яких склала суму 52800 грн. разом з ПДВ.

На виконання п. 1.2 договору 02.10.2018 сторонами підписано заявку-повідомлення, якою узгодили, зокрема: маршрут перевезення: м. Миколаїв – м. Київ (в зворотному напрямку м. Київ – м. Миколаїв); адресу завантаження: в м. Миколаїв – вул. 1-а Слобідська, 120, м. Київ – Броварський проспект, 15 (Міжнародний виставковий центр); дату та час завантаження: в м. Миколаїв 07.10.2018 о 17:00, в м. Київ 12.10.2018 о 16 год. 00 хв.; вартість перевезення вантажу: 52800 грн.; умови оплати: 100% вартості перевезення протягом 5-ти банківських днів від дати отримання повного пакету документів (оригінали рахунків, товарно-транспортних накладних та актів надання послуг).

На виконання умов договору ТОВ “ІТЛ-ГРУПП” надані послуги перевезення та експедирування, про що свідчать товарно-транспортна накладна за №5204 від 07.10.2018 та від 12.10.2018 з відміткою, підписом та печаткою відповідальної особи замовника, а також акт надання послуг № 50491 від 16.10.2018 р. на загальну суму 52 800 грн., які ДП “Миколаївський бронетанковий завод” протягом 5-ти банківських днів від дати отримання не оплатило.

У зв`язку з несплатою послуг з перевезення та експедирування ТОВ “ІТЛ-ГРУПП” звернулося до замовника з претензією від 29.11.2018 №29/11-18, у якій просило здійснити оплату наданих послуг протягом 7 календарних днів з моменту отримання претензії.

На дану претензію ДП “Миколаївський бронетанковий завод” надало відповідь від 13.12.2018 №3787 в якому, посилаючись на скрутне становище підприємства, запевнило, що у разі отримання найближчим часом додаткових джерел доходу заборгованість буде погашена в першочерговому порядку.

Після направлення даної відповіді 09.01.2019 ДП “Миколаївський бронетанковий завод” повідомило позивача, що в останні чотири роки підприємство відповідача виконує державне замовлення по забезпеченню Збройних Сил України бронетанковою технікою, фінансування не стабільне, у зв`язку з чим в останні два місяці була затримка оплати боргу, який гарантувало сплатити вже до 31.01.2019.

Проте, як то зазначає позивач, станом на 22 лютого 2019 року від відповідача жодних грошових надходжень не було та борг в сумі 52800 грн. продовжує існувати, що призвело зо звернення позивача до суду.

ДП “Миколаївський бронетанковий завод” у заяві від 03.04.2019 №857 позов визнало в повному обсязі.

Судом встановлено, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором транспортного експедирування, який підпадає під правове регулювання норм глави 65 Цивільного кодексу України, глави 32 Господарського кодексу України, Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність”.

Відповідно до положень частини 1 статті 929 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з нормами статті 316 Господарського кодексу України та частини 1 статті 9 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність”, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” експедитор зобов`язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.

За змістом статті 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Частиною 2 статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність" визначено, що клієнт зобов`язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України)

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 1 ст. 193 ГК України). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилось неможливим внаслідок дії непереборної сили. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).

Ураховуючи викладене, суд визнає доведеним, що ДП “Миколаївський бронетанковий завод” неналежно виконало свої грошові зобов`язання з оплати вартості наданих йому послуг з транспортного експедирування за укладеним з позивачем договором, унаслідок чого утворився основний борг у сумі 52800 грн. котрий на даний час не погашено, а тому позовні вимоги ТОВ “ІТЛ-ГРУПП” про стягнення даної суми є обґрунтованими та підлягають задоволенню повістю.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову, на відповідача (ст. 129 ГПК України).

ТОВ “ІТЛ-ГРУПП” при зверненні в Господарський суд Миколаївської області з позовом у даній справі, оплачено його судовим збором у загальній сумі 1921 грн., згідно платіжного доручення від 22.02.2019 № 5302.

Судом, визнано обґрунтованими вимоги ТОВ “ІТЛ-ГРУПП” у загальній сумі 52800 грн., котра, згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” мала бути оплачена судовим збором у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому заява подана, а саме, в сумі 1921 грн.

Проте, ч. 1 ст. 130 ГПК України передбачено, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Ураховуючи те, що відповідачем у відзиві визнано позов, суд вважає повернути ТОВ “ІТЛ-ГРУПП” з державного бюджету 50 відсотків судового збору від суми сплаченої при поданні позову, тобто 960 грн. 50 коп. (1921 грн. - 50% ).

Керуючись ст.ст. 91, 123, 129, 130, 195, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю “ІТЛ-ГРУПП” задовольнити повністю.

2. Стягнути з державного підприємства “Миколаївський бронетанковий завод” (54017, вул. 1-а Слобідська, 120, м. Миколаїв, ідентифікаційний код 07856371) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ІТЛ-ГРУПП” (вул.Наукова, буд. 1, селище Дослідне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52071, ідентифікаційний код 37865529) грошові кошти в сумі 52800 грн. – основний борг, а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 960 грн. 50 коп.

3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю “ІТЛ-ГРУПП”, вул.Наукова, буд. 1, селище Дослідне, Дніпропетровський район, Дніпропетровська область, 52071, ідентифікаційний код 37865529) з Державного бюджету 50% судового збору в сумі 960 грн. 50 коп., оплаченого за платіжним дорученням від 22.02.2019 № 5302.

Рішення може бути оскаржено до Південно-Західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Оформлене відповідно до вимог статті 238 ГПК України, рішення підписано 12.07.2019 року.

Суддя С.М.Коваль.