Ухвала суду № 82995998, 11.07.2019, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"11" липня 2019 р. м. Київ Справа № 911/47/17

за позовом Публічного акціонерного товариства “Обухівське”

до Головного управління Держгеокадастру у Київській області

за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. ОСОБА_1 ;

2. ОСОБА_2 ;

3. Товариства з обмеженою відповідальністю “РОЗА-Л”;

4. ОСОБА_3

про визнання недійсними наказів та вчинення певних дій

Суддя Антонова В.М.

Представники учасників провадження не прибули.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа №911/47/17 за позовом Публічного акціонерного товариства “Обухівське” (далі – позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі – відповідач), за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 (далі – третя особа-1), ОСОБА_2 (далі – третя особа-2), Товариства з обмеженою відповідальністю “РОЗА-Л” (далі – третя особа-3), ОСОБА_3 (далі – третя особа-4) про:

- визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання земельних ділянок у власність№ 10-3637/15-16-сг від 12.03.2016, №10-3641/15-16-сг від 12.03.2016, №10-3634/15-16-сг від 12.03.2016

- скасування в Поземельній книзі записів про надання земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 у приватну власність.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.12.2017 об`єднано справи №911/4142/16 та №911/4058/16 зі справою №911/47/17 для спільного розгляду в одну справу за №911/47/17.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.04.2018 зупинено провадження у справі №911/47/17 до перегляду судових рішень у подібних правовідносинах по справах №911/4144/16, №911/4111/16 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду.

12.06.2019 до суду від представника позивача надійшло клопотання б/н від 12.06.2019 (вх. №11753/19) про поновлення провадження у справі, в якому позивач повідомляє, що судові рішення у справах №911/4144/16, №911/4111/16 переглянуто Великою Палатою Верховного Суду та надає копії відповідних постанов.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 24.06.2019 поновлено провадження у справі №911/47/17 та призначено підготовче засідання на 11.07.2019.

В судове засідання 11.07.2019 представники учасників провадження, належним чином повідомлені про час, дату та місце судового засідання, не прибули.

Суд дійшов висновку про закриття провадження у справі №911/47/17 з огляду на таке.

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

За статтею 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів та інші справи у спорах між суб`єктами господарювання у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; й інші справи у спорах між суб`єктами господарювання (пункти 6, 10, 15 частини першої статті 20 цього Кодексу).

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, під час визначення юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, обставин у справі, суб`єктного складу правовідносин.

Згідно із частинами першою та четвертою статті 11 ЦК України унормовано, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, установлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункт 10 частини другої статті 16 ЦК України).

Водночас правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, приписами ЗК України, а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Згідно із частинами другою та третьою статті 78 ЗК України право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. За частиною першою статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Порядок набуття права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності громадянами та юридичними особами передбачено вказаною статтею та статтями 118, 122 ЗК України.

Таким чином, наказ органу державної влади у сфері земельних відносин може оспорюватися з точки зору його законності, а вимога про визнання такого акта незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатом його реалізації у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимогу про визнання незаконними наказів можна розглядати як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред`являти до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред`явлення позовної вимоги про визнання наказів незаконними є оспорювання цивільного права особи (зокрема, права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб`єкта владних повноважень.

Предметом спору у цій справі є визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання земельних ділянок у власність № 10-3637/15-16-сг від 12.03.2016, №10-3641/15-16-сг від 12.03.2016, №10-3634/15-16-сг від 12.03.2016 та скасування в Поземельній книзі записів про надання земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 у приватну власність. Таким чином, позивач просить суд визнати недійсними накази, якими надано у приватну власність фізичним особам земельні ділянки, та незважаючи на те, що позовні вимоги про визнання цих наказів недійсними не пред`явлені Публічним акціонерним товариством “Обухівське” до вищезазначених фізичних осіб, як до відповідачів, суд дійшов висновку про те, що за характером спірних правовідносин вони стосуються прав та інтересів таких фізичних осіб у цивільних правовідносинах з права власності на майно - земельну ділянку, і відповідно належними відповідачами у даній справі мають бути такі фізичні особи поряд з ГУ Держгеокадастру у Київській області. А тому позовні вимоги про визнання недійсними наказів органу державної влади за суб`єктним складом підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 р. у справі № 911/4144/16 за позовом ПАТ “Обухівське” до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. ОСОБА_4 , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Роза-Л” про визнання недійсним наказу № 10-3623/15-16-сг від 12.03.2016 р. та скасування в Поземельній книзі запису про надання земельної ділянки у власність та від 16.05.2018 р. у справі № 911/4111/16 за позовом ПАТ “Обухівське” до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. ОСОБА_5 , 2. Товариства з обмеженою відповідальністю “Роза-Л” про визнання недійсним наказу № 10-3624/15-16-сг від 12.03.2016 р. та скасування в Поземельній книзі запису про надання земельної ділянки у власність, якими судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасовано, провадження у вказаних справах закрито.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що провадження у справі № 911/47/17 підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 ГПК України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, проте предмет спору в яких безпосередньо стосується прав і обов`язків фізичних осіб, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 р. № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Керуючись ст.ст. 20, 234, 231, 236 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛА:

1. Закрити провадження у справі №911/47/17 за позовом Публічного акціонерного товариства “Обухівське” до Головного управління Держгеокадастру у Київській області, за участі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю “РОЗА-Л”, ОСОБА_3 про визнання недійсними наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області про надання земельних ділянок у власність№ 10-3637/15-16-сг від 12.03.2016, №10-3641/15-16-сг від 12.03.2016, №10-3634/15-16-сг від 12.03.2016 та скасування в Поземельній книзі записів про надання земельних ділянок за кадастровими номерами НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 у приватну власність.

2. Копію ухвали надіслати учасникам провадження.

Ухвала набирає законної сили негайно після її прийняття та відповідно до ст. 256 ГПК України та підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

З інформацією про дане судове рішення учасники справи можуть ознайомитися на сайті: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст ухвали підписано 12.07.2019.

Суддя В.М. Антонова