Ухвала суду № 82993491, 09.07.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

09 липня 2019 року м. Київ № 640/12255/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Амельохіна В.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

ОСОБА_1 до проОболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Державної казначейської служби України визнання протиправною бездіяльності, відшкодування моральної шкоди,В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом про:

- визнання протиправною бездіяльності Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві, адреса: місто Київ, вулиця Маршала Тимошенко 2Д, код ЄДРПОУ 35018577, яка полягає у ненаправлені рекомендованою кореспонденцією до Державної прикордонної служби України постанови державного виконавця від 14.05.2019 року про скасування тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України;

- стягнення з Державного бюджету України, шляхом списання Державною казначейською службою коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , матеріальну шкоду у розмірі 6127,00 грн.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Як вбачається із матеріалів доданих до позовної заяви, позивач оскаржує дії Оболонського районного відділу Державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві з приводу бездіяльності , яка полягає у ненаправлені рекомендованою кореспонденцією до Державної прикордонної служби України постанови про скасування тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України в рамках виконавчого провадження, що відкрито на підставі виконавчого листа №759/4595/17 виданого Святошинським районним судом м. Києва 26.01.2018р. в цивільній справі про стягнення аліментів.

Частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Спеціальним законом, що регулює правовідносини пов`язані із оскарженням рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби є Закон України "Про виконавче провадження".

Так, згідно з частиною другою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З наведених норм вбачається, що Законом України "Про виконавче провадження" встановлено виключний перелік справ на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, зокрема: з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору; витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані; оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Так, згідно частини першої статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною першою статті 441 Цивільного процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 1 статті 448 ЦПК України визначено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

При цьому, якщо законом установлено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС до суду, який ухвалив відповідне рішення, як це передбачено для виконання судових рішень, у такому випадку виключається юрисдикція адміністративних судів у такій категорії справ.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі № 213/2012/16.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскільки виконавчий документ на підставі якого відкрито виконавче провадження видано в цивільній справі про стягнення аліментів, то вирішення даного спору повинно вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження в адміністративній справі.

2. Ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачу разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

3. Роз`яснити позивачу право звернення з даним позовом до місцевого суду за правилами цивільного судочинства з урахуванням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Відповідно до частин четвертої - п`ятої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до суду.

Згідно ч. 1 ст. 295 та ч. 1 ст. 297 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Амельохін