Рішення № 82993200, 12.07.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2019 року справа № 823/2157/17

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до товариства з обмеженою відповідальністю “Комбінат-Черкаси” про стягнення коштів,

встановив:

19.12.2017 Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі – позивач) звернулося в Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Комбінат-Черкаси” (далі – відповідач) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця інвалідами у 2016 році в сумі 9216 грн. 67 коп. та пеню за несвоєчасну сплату зазначених санкцій в розмірі 797 грн. 04 коп.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14.03.2018, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 15.03.2019 рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14.03.2018 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2018 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в 2016 році відповідно до його звіту не виконав вимоги чинного законодавства щодо виконання нормативу на працевлаштування інвалідів, у зв`язку з чим має сплатити адміністративно – господарські санкції з урахуванням пені.

Відповідач проти позову заперечував з тих підстав, що він виконав всі передбачені законодавством заходи, спрямовані на працевлаштування інваліда на своєму підприємстві. Товариство фактично не працевлаштовувало необхідну кількість інвалідів з незалежних від нього причин: через відсутність інвалідів, які потребують роботи у відповідача, бездіяльність державних установ, які повинні сприяти працевлаштуванню інвалідів. Тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Ухвалою суду від 20.05.2019 прийняти до свого провадження справу №823/2157/17, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, запропоновано позивачу надіслати до суду у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали пояснення з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.03.2019 (зокрема в п. 43, 45, 50), запропонувати відповідачу надіслати до суду у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії даної ухвали відзив на позовну заяву (з посиланням на докази) з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 15.03.2019 та докази направлення його копії позивачу.

06.06.2019 позивачем до суду надані письмові пояснення, в яких він зазначив, що під час попереднього розгляду справи позивач в судовому засіданні звертав увагу суду на факт відсутності в оголошеннях відповідача на інтернет-ресурсі “Work.ua” інформації про пошук для працевлаштування саме осіб з інвалідністю та зазначав, що наявність таких оголошень, свідчить лише про пошук працівників і в жодному разі не може бути розцінена як вжиття всіх передбачених законом заходів щодо працевлаштування особи з інвалідністю. Крім того, зазначив, що відповідно до Акту перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування Управління Держпраці у Черкаській області від 27.04.2017 № 23-012-10/0488, відповідач не зареєстрований у позивача та не надав доказів подання звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік». За відсутності поданого звіту для розрахунку суми позову позивачем використовувались дані Акту перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування Управління Держпраці у Черкаській області від 27.04.2017 № 23-012-10/0488. Зокрема, середньооблікова кількість штатних працівників у відповідача за звітний 2016 рік, встановлена в ході перевірки та складає 9 осіб (пункт 6.1.3 Акту). Вказана середньооблікова кількість штатних працівників відповідачем не оскаржувалась, а отже є визнаною та встановленою. Акт підписаний відповідачем. Враховуючи вищевикладене просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ухвалу суду про прийняття справи до свого провадження від 20.05.2019 не отримав із незалежних від суду причин, оскільки 01.07.2019 відділом поштового зв`язку поштове відправлення повернуто до суду з підстав «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

У встановлений судом строк відповідачем відзив на позов не подано, тому в силу ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд зазначає таке.

Відповідно до акта перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування Управління Держпраці у Черкаській області від 26-27 квітня 2017 року № 23-01-10/0488 встановлено порушення відповідачем законодавства про інвалідів, зокрема, ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні:

- роботодавець не зареєстрований у Фонді соціального захисту інвалідів (для проведення перевірки не надано довідку щодо реєстрації у Фонді);

- для проведення перевірки надано звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2016 рік. Підтвердження про отримання Фондом звіту від підприємства не надано;

- підприємством подавалася заявка до центру зайнятості про попит на робочу силу щодо укомплектування вакансії інвалідом. Проте протягом 2016 року на підприємстві особи з інвалідністю не працювали, норматив робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів не виконується (а. с. 12-14).

Також встановлено, що відповідач 03 жовтня 2016 року подав до Черкаського міського центру зайнятості звіт форми № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)” з інформацією про наявну вакантну посаду сортувальника для працевлаштування інвалідів (а. с. 17-19).

Згідно з листом Черкаського міського центру зайнятості від 01 червня 2017 року № 04-17/2391 на заявлену відповідачем вакантну посаду інваліди не направлялись, оскільки враховуючи характеристику вакансії та дані індивідуальних програм реабілітації і довідок Медико-соціальної експертної комісії, виявлено протипоказання щодо виконання певної роботи (а.с. 16).

Позивачем на адресу відповідача направлено лист від 29 травня 2017 року № 1065/01-12, в якому він повідомив, що за результатами перевірки управлінням Держпраці у Черкаській області у квітні 2017 року товариство, за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році, повинно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 9216,67 грн. та пеню за порушення термінів сплати, станом на 29 травня 2017 року, у розмірі 151,29 грн. (загальна сума до сплати 9367,96 грн.) (а. с. 20).

Листом від 13 листопада 2017 року № 2066/01-12 Черкаське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів повторно просило погасити адміністративно-господарські санкції та пеню, станом на 13 листопада 2017 року, на загальну суму 9987,88 грн. (а. с. 21).

У зв`язку із несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій та пені, позивач звернувся з адміністративним позовом.

Дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд зазначає таке.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі – Закон № 875-XII).

Відповідно до ст. 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, – у кількості одного робочого місця.

Частиною 1 ст. 20 цього Закону № 875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч. 2 ст. 20 Закону).

Законодавством встановлюється обов`язковий для підприємств норматив робочих місць, призначених для забезпечення працевлаштування інвалідів, а також передбачається сплата підприємствами адміністративно-господарських санкцій у разі порушення встановлених нормативів щодо створення робочих місць для інвалідів.

При цьому, адміністративно-господарські санкції за незайняті інвалідами робочі місця не є податком, збором (обов`язковим платежем), обов`язкова сплата яких передбачена Конституцією України, Податковим кодексом України, а є заходом впливу на правопорушника у сфері господарювання у зв`язку зі скоєнням правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 875-XII забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом ст. 18-1 Закону № 875-XII пошук підходящої роботи для інваліда здійснює державна служба зайнятості.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України “Про зайнятість населення” від 05 липня 2012 року № 5067-VІ роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).

Згідно Порядку подання форми звітності № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)”, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316, форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії(й). Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем звіт за формою № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)” до Черкаського міського центру зайнятості подана лише 03 жовтня 2016 року, в якому зазначено про вакантну посаду сортувальника для працевлаштування інвалідів (а.с.30-31).

Щодо доводів відповідача, що пошук працівників – інвалідів відбувався не з початку 2016 року у зв`язку з тим, що на підприємстві, згідно штатних розписів, працювало менше 8 осіб.

Так, матеріалами справи підтверджено, що станом на 01 січня 2016 року, 01 квітня 2016 року та 01 травня 2016 року дійсно штатним розписом було передбачено 6 посад (а.с.60-62). Проте, з наказу ТОВ “Комбінат-Черкаси” від 30 травня 2016 року № 7 “Про прийняття на роботу та внесення змін до штатного розпису” вбачається, що на підприємство прийнято 5 осіб на посаду рибалки прибережного лову та до штатного розпису включено 5 штатних одиниць (а.с.72). Тобто, зазначеним наказом штатний розпис відповідача збільшився до 11 осіб.

У зв`язку з цим, у відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону у відповідача виник обов`язок щодо створення одного робочого місця для працевлаштування інваліда, а також щодо подання звітності за формою № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)”. Проте, відповідачем відповідний звіт поданий лише у жовтні 2016 року, що свідчить про порушення вимог Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” щодо забезпечення виконання нормативу робочих місць з працевлаштування інвалідів у період з червня по жовтень 2016 року.

Доказів щодо створення на підприємстві відповідного робочого місця для інваліда, затвердження нового штатного розпису по підприємству відповідачем не надано.

Щодо доводів відповідача, що ним здійснювалися усі передбачені законом заходи щодо працевлаштування інваліда, зокрема, вчинялися дії по пошуку та працевлаштуванню осіб на вакантні посади, у тому числі й осіб з інвалідністю, що підтверджується відповідними оголошеннями за період травень-листопад 2016 року на інтернет-ресурсі роботодавців “Work.ua”, суд зазначає, що із зазначених оголошень не вбачається, що відповідачем пропонувалась робота особам з інвалідністю.

Суд вважає також за потрібне зазначити, що про наявність вакансій для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці повідомляють територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України “Про затвердження форми звітності № 10-ПІ (річна) “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів” та Інструкцію щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ (річна) “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів” № 42 від 10 лютого 2007 року щороку до 1 березня, наступного після звітного періоду. Такий звіт подається або надсилається рекомендованим листом за місцем державної реєстрації роботодавця відповідному відділенню Фонду.

В матеріалах справи відсутні дані про подання відповідачем зазначеної звітності. У зв`язку з відсутністю зазначено звітності, неможливо встановити дійсну середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу відповідача. Позаяк у розрахунку позивача щодо суми позову зазначено середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу відповідача – 9 осіб, у акті перевірки додержання суб`єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 26-27 квітня 2017 року № 23-01-10/0488 також зазначено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за 2016 рік становила 9 осіб. Суд звертає увагу, що середньооблікова кількість штатних працівників відповідачем не оскаржувалась, а є безспірною. Суд зауважує, що Акт від 26-27 квітня 2017 року № 23-01-10/0488, в встановлено, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за 2016 рік становила 9 осіб, підписаний відповідачем без зауважень та заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб?єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб?єкта владних повноважень обов?язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об?єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що у зв`язку з невиконанням відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2016 році, вимоги позивача щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», та пені за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Частинами 1, 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки, Фонд є суб`єктом владних повноважень то підстави для відшкодування судових витрат позивачеві відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 – 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Керуючись статтями 14, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255 КАС України, суд

вирішив:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Комбінат-Черкаси” (18018,м. Черкаси, вул. Енгельса, 245/1, оф. 402, код ЄДРПОУ 37551531) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування захисту інвалідів (18000, м. Черкаси, вул. Благовісна, 269/105, код ЄДРПОУ 21368023) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця інвалідами у 2016 році в сумі 9216 (дев?ять тисяч двісті шістнадцять) грн 67 коп. та пеню за несвоєчасну сплату зазначених санкцій в розмірі 797 (сімсот дев?яносто сім) грн 04 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складене 12.07.2019.

Суддя В.П. Тимошенко