Рішення № 82992292, 01.07.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 липня 2019 року Справа № 280/347/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166)

до Державної фіскальної служби України (04655, м. Київ-53, Львівська площа,8)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом (з урахуванням уточненого) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 1), до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач 2), в якому позивач просить суд:

визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: від 28.09.2018 №934974/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної №1905 від 01.10.2017; від 28.09.2018 №934955/НОМЕР_2 про відмову у реєстрації податкової накладної №1908 від 01.10.2017.

зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1905 від 01.10.2017, №1908 від 01.10.2017 з дати подання їх на реєстрацію позивачем.

Ухвалою суду від 21.01.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/5609/18. Призначено судове засідання на 19.02.2019 року з викликом сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що відповідно до приписів ПК України на дату складання актів здачі-приймання послуг за правилом першої події ним було складено податкові накладні № 1905 від 01.10.2017 та № 1908 від 06.09.2017, які 17.10.2017 були подані засобами електронного зв`язку до ДФС України на реєстрацію в ЄРПН. Проте, реєстрацію податкових накладних було зупинено з підстав: " відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 49.41.19-00.00.. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні Для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту «в» п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу". Вказує, що позивачем на адресу контролюючого органу надіслано пояснення та документи, які підтверджують реальність господарських операцій, однак Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято оскаржувані рішення від 26.09.2018 № 934974/ НОМЕР_1 , № 934955/ НОМЕР_1 із посиланням на підставу відмови не надання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. Позивач вважає оскаржувані рішення прийнятті з грубим порушенням процедури, встановленої ст. 201 ПК України, та всупереч вимогам постанови КМУ від 21.02.2018 року №117, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 20.03.2019 було відкладено судове засідання по справі на 18.04.2019.

18.04.2019 на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№15450), в якому заперечує просить відмовити у задоволені позовних вимог, виходячи з того, що реєстрація податкових накладних № 2408 та №2459 від 01.10.2017 була зупинена як така, що відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених Наказом МФУ від 13.06.2017 №567. На розгляд комісії платником податку подані додаткові документи, але рішеннями від 28.09.2018 № 934966/ НОМЕР_1 та № 934969/ НОМЕР_1 відмовлено у реєстрації податкової накладної у зв`язку із неподанням всіх необхідних документів, а саме: по податковій накладній від 01.10.2017 №1905 - відсутні документи про оренду автотранспорту або володіння на праві власності транспортних засобів, надання яких передбачено пунктами 13,14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, відсутні первинні документи щодо транспортування продукції, що підтверджують фактичне надання послуги, надання яких передбачено пунктами 13,14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, позивачем було надано до суду акт №2495 від 01.10.2017 року, проте його зміст відрізняється від того акту №2495 від 01.10.2019 р., що було надано до комісії; по податковій накладній від 01.10.2017 №1908 - відсутні документи про оренду автотранспорту або володіння на праві власності транспортних засобів, надання яких передбачено пунктами 13,14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, відсутні первинні документи щодо транспортування продукції, що підтверджують фактичне надання послуги, надання яких передбачено пунктами 13,14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117, позивачем було надано до суду акт №1895 від 01.10.2017 року, проте його зміст відрізняється від того акту №1895 від 01.10.2019 р., що було надано до комісії.

Ухвалою суду від 18.04.2019 провадження у справі було зупинено для надання сторонам часу на примирення до 01.07.2019.

23.04.2019 на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №16230), в якій, зокрема, зазначено, що твердження відповідачів у відзиві на позов про ненадання до комісії ДФС достатніх документів для прийняття рішення про реєстрацію спірних ПН є неправомірним та таким, що не враховує зміст здійсненої мною господарської операції. На виконання вказаних вимог були надані на розгляд комісії документи, пояснення, якими підтверджується реальність здійснення господарської операції по вказаним податковим накладним та які є необхідними для їх реєстрації, зокрема це: договір про надання логістичних послуг від 15.09.2014р. № SRC -077-14, акти здачі- приймання послуг від 01.10.2017р. № ZAP-002495 та від 01.10.2017р. № ZAP-001895, як первинні документи, а також акти звіряння взаєморозрахунків, характеристику підприємства і і господарської діяльності. В поданій на розгляд комісії ГУ ДФС у Запорізькій області характеристиці підприємства і господарської діяльності було зазначені змістовні та обґрунтовані пояснення з посиланням на відповідні документи по кожній господарській операції. Таким чином, зазначає позивач, твердження відповідачів у відзиві на позов про те, що позивач начебто «не розкриває з чого складається послуга» не відповідає дійсності.

01.07.2019 представником позивача подано клопотання в якому просить розглянути справу в порядку письмового провадження. Представник відповідачів щодо розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував про що свідчить відповідна відмітка на клопотанні.

Враховуючи приписи частини 3 статті 194 КАС України, суд, дійшов висновку про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах. Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України, фіксація судового засідання за допомогою звукозаписувального пристрою не здійснювалась.

Розглянувши матеріали справи суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 з 30.05.2001 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серія НОМЕР_2 .

З 28.03.2006 позивач зареєстрований платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платником ПДВ НОМЕР_3.

Основними видами господарської діяльності позивача є оптова торгівля напоями (код КВЕД 46.34), вантажний автомобільний транспорт (код КВЕД 49.41) та інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код КВЕД 52.29).

З метою провадження вказаної господарської діяльності позивачем використовуються орендований склад, який розташований в м. Запоріжжя.

15.09.2014 між іноземним підприємством "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД" (замовник) та Позивачем (виконавець) було укладено договір про надання логістичних послуг № SRC -076-14.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди від 01.07.2017 № 6 до вказаного договору, сторонами було погоджено виконання послуг "транспортування та зберігання основної продукції". Вартість зберігання однієї одиниці вантажу (1 умовний ящик, 1 unit case) складає 2,79 грн.

За визначенням наведеним в цій угоді 1 unit case = 5,678 літрів (кг), в 1 літрі (кг) 1 / 5,678 = 0,176 u.c. Відповідно вартість зберігання одного літра (кг) 0,176 *2,79 = 0,4913 грн без ПДВ.

На виконання вказаного договору між замовником - ІП "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД" та Позивачем було підписано акт здачі-приймання послуг від 01.10.2017 № ZAP-0010982495, яким було підтверджено виконання Позивачем послуг зі зберігання продукції ТМ "КОКА-КОЛА" загальною вартістю без ПДВ - 260079,57 грн., ПДВ 20% - 52815,91 грн., загальна вартість з ПДВ 316895,48 грн.

Відповідно до доданого розрахунку зберігання 537512 кг продукції ТМ "КОКА-КОЛА" складає 264079,57 грн. Без ПДВ (537512 кг * 0,4913 грн. = 264079,57 грн.)

Крім того, на виконання вказаного договору між замовником - ІП "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД" та Позивачем було також підписано акт здачі-приймання послуг від 01.10.2017 № ZAP-001133, яким було підтверджено виконання Позивачем послуг зі зберігання продукції ТМ "КОКА-КОЛА" загальною вартістю без ПДВ - 225232,46 грн., ПДВ 20% - 45046,49 грн., загальна вартість з ПДВ 270278,95 грн.

Відповідно до доданого розрахунку зберігання 458442 кг продукції ТМ "КОКА-КОЛА" складає 225232,50 грн. без ПДВ (458442 кг * 0,4913 грн = 225232,50 грн).

Фактичне виконання вказаних послуг зі зберігання продукції ТМ "КОКА-КОЛА" в травні, червні та липні 2017 року підтверджується наступними документами: накладними за якими товар було переміщено зі складу ТМ "КОКА-КОЛА" в Київській області до складу в м. Запоріжжя; актів приймання-передачі на відповідальне зберігання на складі в м. Запоріжжя; листами завантаження; ТТН на перевезення товару.

Крім того, виконання Позивачем вказаних послуг зі зберігання також підтверджено актом звірки взаєморозрахунків між Позивачем та ІП "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД" станом на 28.02.2018.

Відповідно до норм п. 187.1 ст. 187 ПК України, на дату складання акту здачі-приймання послуг за правилом першої події Позивачем була складена ПН № 1905 від 01.10.2017 на загальну суму 316895,48 грн., ПДВ 20% - 52815,91 грн., ПН № 1908 від 06.09.2017 на загальну суму 270278,95 грн, ПДВ 45046,49 грн., які 17.10.2017 були подані засобами електронного зв`язку до ДФС України на реєстрацію в ЄРПН.

За результатом направлення податкових накладних позивачем отримано повідомлення, з якого вбачається, що накладні прийнято під час її подачі до Єдиного реєстру податкових накладних, але їх реєстрацію зупинено.

Підставою для зупинення реєстрації вказаних податкових накладних відповідачем 1 вказано: "Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 49.41.19-00.00.. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН відповідно до пункту "в" п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПКУ, вичерпний перелік яких встановлено наказом МФУ від 13.06.2017 №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 цього наказу.".

26.09.2018 Позивач надіслав засобами електронного зв`язку Повідомлення №№ 6 та 3 про подання пояснень, копій документів щодо ПН №№ 1905 та 1908 від 01.10.2017.

За результатом розгляду цих пояснень та документів було прийнято рішення від 28.09.2018 № 934974/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1905 від 01.10.2017 та рішення від 28.09.2018 № 934955/НОМЕР_1 про відмову податкової накладної № 1908 від 01.10.2017.

В якості підстави для відмови у вказаних рішеннях було зазначено про ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Не погоджуючись з цими рішеннями позивач оскаржив їх в порядку адміністративного оскарження до Комісії з питань розгляду скарг ДФС України.

Рішеннями від 17.10.2018 за № 371118/НОМЕР_1/2 та № 37115/НОМЕР_1/2 Комісія з питань розгляду скарг ДФС України залишила скарги позивача без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Позивач, не погодившись з відмовою відповідачів в реєстрації податкових накладних, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За приписами пункту 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положенням пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

В свою чергу, за приписами пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 (Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі, у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, чи зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (Критерії оцінки ступня ризиків; був чинним на момент виникнення спірних правовідносин).

Пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків містить у собі визначення двох різних критеріїв. Так, моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01.01.2017 в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01.01.2017 в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

З огляду на приписи частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України на відповідача покладається обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення про зупинення реєстрації податкових накладних та подальших рішень щодо відмови у їх реєстрації.

Відтак, ДФС повинна надати належні та достатні докази, що зупинення реєстрації податкових накладних вчинено відповідно до приписів пункту 201.16. статті 201 Податкового Кодексу України, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та за наявності підстав, встановлених вищезгаданими Критеріями оцінки ступеня ризиків.

З оскаржуваного рішення встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкових накладних є те, що ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступенів ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, а також надання позивачем копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

У Квитанції №1 зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567.

Натомість, пп. 201.16.1. п. 201.16 ст.201 ПК України (в редакції, що діяла на момент зупинення реєстрації ПН) вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію або критеріїв, якщо їх виявлено два.

Посилання на невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 49.41.19-00.00 відсутні у п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків.

Слід зазначити, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17.

Відповідно до положень підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (Перелік; був чинним на момент виникнення спірних правовідносин) вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Враховуючи те, що під час зупинення реєстрації податкових накладних № 1905 від 01.10.2017, №1908 від 01.10.2017 контролюючим органом не зазначено конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків вказане свідчить про допущене фіскальним органом порушенням вимог чинного на час застосування законодавства. Крім того, вказані дії призвели до неможливості виконання з боку позивача вимог щодо необхідності подання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог підпунктів 201.16.1, 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України та пропозицій, викладених у квитанціях, позивачем надані документи, пояснення, якими підтверджується реальність здійснення господарської операції по зупиненій у реєстрації податковій накладній.

З урахуванням специфіки правовідносин позивача із ІП "КОКА-КОЛА БЕВЕРІДЖИЗ УКРАЇНА ЛІМІТЕД", з приводу яких був складений акт від 01/10/2017 № ZAP-002495 здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкова накладна № 1905 від 01.10.2017, акт від 01.10.2017 № ZAP-001895 здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкова накладна № 1908 від 01.10.2017 перелік наданих документів відповідає вичерпному переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Проте, відповідачем 1 всупереч вимогам підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, не визначено вичерпного переліку документів, надання якого дало б позивачеві можливість реєстрації податкової накладної.

Відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів (пп. "в" пп. 201.16.1 п. 20.16 ст. 201 ПК України).

При відмові у прийнятті до реєстрації податкової накладної з посиланням на ненадання платником податків достатніх документів, комісія має навести дані щодо документів, надання яких дасть можливість прийняти податкову накладну до реєстрації.

Також в порушення п.п. 201.16.1 п. 201.16 ст. 201 ПК України (в редакції, що діяла на момент зупинення реєстрації ПН) у квитанції № 1 не вказано конкретного переліку документів, вичерпний перелік яких затверджений Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567.

В Квитанції №1 не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, які вимоги законодавства порушено позивачем при складанні документів та яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Оскаржувані рішення відповідача 1 не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача.

Як свідчать матеріали справи, позивачем до суду надані копії документів відповідно до пп."в" пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, до контролюючого органу надані пояснення. У позивача, на думку суду, були наявні документи достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В даному випадку, під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів, які спростовували б твердження позивача, та не навели обґрунтованих мотивів прийняття рішення від 28.09.2018 № 934974/ НОМЕР_1 , № 934955/ НОМЕР_1 .

В той же час, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом, та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд приходить до висновку, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної № 1905 та 1908 від 01.10.2017.

Щодо зауважень представника відповідачів стосовно того, що позивач надав до суду акти здачі-приймання послуг, які за змістом відрізняються від тих, які були надані ним на розгляд комісії, що приймає рішення про реєстрацію податкової накладної, необхідно зазначити, що Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не містить будь-яких обмежень щодо кількості первинний документів, які сторони правовідносин мають право скласти для зручності за наслідками відповідної господарської операції. В актах приймання-передачі послуг, які були надані до суду та до комісії вказана аналогічна загальна вартість наданих послуг зі зберігання продукції. Вказані акти не протирічать один одном щодо змісту та обсягу здійсненої господарської операції. Єдина їхня відмінність в тому, що в актах які були надані до комісії зроблено посилання на «шипменти» - спеціальне цифрове кодуваня транспортних документів в електронній базі замовника - ІП «Кока кола Беверіджес Лімітед Україна».

На підтвердження фактичного виконання відповідного обсягу перевезень та отриманні відповідного обсягу продукції на зберігання до суду були надані відповідні підтверджуюч первинні, транспортні документи. Відповідачами жодним чином не спростовано факт надання цих послуг та виконання перевезень.

Посилання на вказані обставини є недоречними, оскільки відповідно до змісту та форми оскаржуваних рішень, а також положень Порядку № 117 вказані обґрунтування взагалі не можуть бути підставою для відмови у реєстрації податкових накладних.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування рішення: від 28.09.2018 № 934974/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1905 від 01.10.2017; від 28.09.2018 № 934955/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1908 від 01.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до вимог п. 201.1, 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, пунктом 28 Порядку №117, окрім іншого, визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

При цьому, згідно з нормами п.п. 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданій податковій накладній. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Відповідно ч. 3 ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акту суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 1905 та № 1908 від 01.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою направлення її на реєстрацію Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань понесених позивачем витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Статтею 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Частиною сьомою статті 139 КАС України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Так, 01.07.2019 представником позивача через канцелярію суду було подано клопотання про доручення до матеріалів справи документи на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу надану адвокатським бюро Пузія Олексія вікторовича у розмірі 5500,00 грн.

Відповідно до частин 1-3 статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Положеннями частини четвертої статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 5500 грн. позивачем надано: акт про прийняття наданих послуг з надання правової допомоги від 01.07.2019, рахунок на оплату 3 16 від 21.01.2019, меморіальний ордер від 27.0.2019, рахунок на оплату 3 52 від 19.04.2019, платіжне доручення від 17.05.2019, рахунок на оплату № 57 від 25.06.2019, платіжне доручення від 26.06.2019, платіжне доручення № 3276 від 11.06.2019 та платіжне доручення № 3052 від 19.02.2019, заключна виписка за період з 19.02.2019 по 19.02.2019, договір про надання правової допомоги від 17.01.2019.

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 6 ст. 134 КАС України встановлено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу заявлених однією стороною тільки за відповідним клопотанням іншої сторони, у разі його обгрунтованості.

Представником відповідачів, 01.07.2019 подано клопотання в якому представник заперечує проти задолення вимоги про стягнення з відповідачів витрат пов`язаних із наданням правничої допомои. В обґрунтування якого зазначив, що позивачем неправомірно включенні суми, а саме: підготовка адміністративного позову здійснював ОСОБА_1 самостійно та особисто про що свідчить підпис ОСОБА_1 на адміністративному позові, та на всіх сторінках позову засвідчено копії особисто ОСОБА_1 , а інших доказів того факту, що позовна заява готовилась адвокатом Пузієм О.В., відповідь на відзив підписана також особисто ОСОБА_1 , а не адвокатом , тому доказів підготовки відповіді на відзив адвокатом в матеріалах справи відсутні, заявлені суми на представництво інтересів позивача адвокатом в судових засіданнях дуже завищенні, невстановлено з чого складається саме ця сума та чому вона настільки висока. Згідно наданих рішень Ради адвокатів Харківської та Черніговської області встановлено, що по різним областям встановлені різні ціни на одні і ті ж самі дії, тобто в даній справі необхідно приймати до уваги лише рішення Ради адвокатів Запорізької області, що в матеріалах справи відсутній, а тому позивач не довів приблизну /орієнтовну ціну, що є не завищеною та правомірною. Проте, згідно даних рішень Ради адвокатів Харківської та Черніговської області наступний судодень є в чотири або два рази менший ніж перший судодень. Тобто заявлена сума 1 судодня складає 2000 грн., проте і наступний судодень також 2000 грн. а повинен бути меншим. 01.07.2019 розгляд справи відбувався в письмовому провадженні без участі позивача та його представника тому сума у 2000 грн. неправомірно. Представник відповідачів вказує, що такі різниці виявлені при аналізу даних рішень Ради адвокатів, а тому і спиратись на них позивач не має права, а правомірність ціни ні позивачем ні адвокатом не доведена.

Аналізуючи подані предстаником позивача документи на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу судом встановлено, що відповідно до п. 2.1 Договру про надання правової допомоги від 17.01.2019, винагорода (гонорар) Бюро за надання правової допомоги по даному Договору визначається наступним чином: підготовка позовної заяви - 2500,00 грн. (пп. 2.1.1. Договору); представництво інтересів в судових засіданнях в Запорізькому окружному адміністративному суді - 2000,00 грн. (за один судо/день) (пп. 2.1.2. Договору); підготовка клопотань, письмових пояснень, відповідей, та інших заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань - 1000,00 грн. за один документ (пп. 2.1.4. Договору).

При цьому, матеріали справи не містять доказів підготовки позовної заяви та підготовки клопотань, відповідей та інших заяв з процесуальних питань саме адвокатом. Адміністративний позов від 17.01.2019, відповідь на відзив від 19.04.2019, підписані безпосередньо ОСОБА_1 . Всі додатки до позову також завірені позивачем. Будь-яких посилань на те, що дії із складання адміністративного позову та відповіді на відзив вчинялись саме представником позивача, матеріали справи не містять. Таким чином з наданих документів не вбачається, які дії виконував саме представник позивача (адвокат) при підготовки позовної заяви та відповіді на відзив, якщо позов, відповідь та інші документи складені та підписані позивачем.

Водночас і не підлягають стягненню витрати щодо представництва інтересів позивача в судовому засіданні 01.07.2019, оскільки розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження без участі позивача та його представника.

Враховуючи те, що наданими до суду документами витрати на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі не підтверджено, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, позивачем при зверненні до суду з позовною заявою сплачено судовий збір всього у розмірі 3842,00 грн. згідно платіжного доручення №1180 від 17.01.2019 у розмірі 1921,00 грн. та платіжного доручення №1179 від 17.01.2019 у розмірі 1921,00 грн.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, судові витрати, понесені позивачем на оплату судового збору, мають бути присуджені на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачі.

Керуючись ст.ст.2,6,8,9,12,14,44,139,242-246 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Рішення комісії Головного управління ДФС у Запорізькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

від 28.09.2018 № 934974/ НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1905 від 01.10.2017;

від 28.09.2018 № 934955/НОМЕР_1 про відмову у реєстрації податкової накладної № 1908 від 01.10.2017.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні № 1905 від 01.10.2017, № 1908 від 01.10.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних в день подання такої накладної.

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146).

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну гривню 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197).

В частині стягнення понесених позивачем витрат на правничу допомогу - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України та може бути оскаржене у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 295, 296 та 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 08.07.2019.

Суддя (підпис) А.В. Сіпака

Суддя А.В. Сіпака