Рішення № 82992287, 11.07.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11 липня 2019 року (о 17 год. 15 хв.)Справа № 280/2279/19 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В. за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, буд. 23 Л, код ЄДРПОУ 37963785) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14.05.2019 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні достроково пенсії за віком позивачу як учаснику бойових дій;

- зобов`язати відповідача достроково призначити пенсію за віком позивачу як учаснику бойових дій з 05.04.2016.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що реалізовуючи своє право на призначення дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій, передбаченої Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», позивач неодноразово звертався до відповідача з відповідними заявами, на які відповідними листами у призначенні ОСОБА_1 достроково пенсійного забезпечення було відмовлено на підставі того, що останній не належить до переліку осіб котрі мають право на призначення пенсійного забезпечення достроково. Так, позивач зазначає, що позивач має право на достроковий вихід на пенсію, оскільки статус учасника бойових дій позивачу надавався саме у зв`язку із виконанням військового обов`язку та на підставі положень п. 19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та цей статус підтверджений відповідними документами (посвідченням УБД та довідкою про безпосередню участь в АТО). Тобто, чинним законодавством передбачено, що не тільки військовослужбовці та резервісти мають право на призначення дострокової пенсії, а й ще особи, які мають статус учасника бойових дій, до того ж набутий при безпосередній участі в антитерористичній операції, відтак відмова відповідача у призначенні пенсії є необґрунтованою та незаконною.

Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 30.05.2019 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

10.07.2019 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов (вх. № 28350), в якому зазначає, що позивач є інженером територіальної групи РКП м.Бердянськ згідно витягу з наказу № 24 від 02.10.2014 та № 38 від 16.10.2014, залучений та брав участь в Антитерористичній операції на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових (бойових) завдань. Відповідно трудової книжки позивач в цей період працював в Запорізькій філії Українського державного центру радіочастот та не був військовослужбовцем. Зауважує, що позивач має статус учасника бойових дій, який набув відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не перебуваючи на військовій службі, оскільки у вказаний період він не проходив військову службу у Збройних Силах. З посиланням на приписи Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» зазначає, що право на достроковий вихід на пенсію мають не особи зі статусом учасників бойових дій, а лише військовослужбовці - учасники бойових дій. Працівники, які перебували у трудових відносинах у період, коли велися бойові дії і брали участь в забезпеченні боєздатності військ, такого права не мають. Позивач мас статус учасника бойових дій, страховий стаж більше 25 років (41 рік 8 місяців 20 днів), що підтверджується розрахунком страхового стажу та посвідченням серії НОМЕР_2 від 09 липня 2015 року. З огляду на викладене, оскільки позивач не відноситься до військовослужбовців та військовозобов`язаних, статус учасника бойових дій набув у зв`язку із трудовою діяльністю у Центральній філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот», п.п.4 п. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на позивача не поширюються, а тому дії відповідача є правомірними, оскільки права на призначення дострокової пенсії позивач не має.

З урахуванням вищезазначеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Частиною 3 ст. 263 КАС України встановлено, що у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Частиною 2 ст. 263 КАС України визначено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.4 ст.243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно трудової книжки НОМЕР_3 з 01.11.2014 працює в Центральній філії Державного підприємства «Український державний центр радіочастот» (а.с.12-13).

Страховий стаж позивача більше 25 років (41 рік 8 місяців 20 днів), що підтверджується розрахунком страхового стажу (а.с.55).

Згідно витягів з наказу №38 від 16.10.2014 до пункту дислокації відряджено ОСОБА_2 інженера територіальної групи РКП м. Бердянська (підстава посвідчення про відрядження № 217 від 30.09.2014 № 30-в) (а.с.18).

Згідно з витягом з наказу № 24 від 02.10.2014 вважається такими, що 02 жовтня 2014 року прибули до складу сил та засобів, які залучаються та беруть участь в Антитерористичній операції, з метою виконання службових (бойових) завдань нижчепойменовані співробітники Українського державного центру радіочастот, зокрема, ОСОБА_1 , інженер територіальної групи РКП м.Бердянська (а.с.17).

ОСОБА_1 , в період з 01.10.2014 по 17.10.2014 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької області що підтверджується довідкою № 8 від 27.11.2014 (а.с.21).

29.01.2019 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії згідно чинного законодавства як учасника бойових дій за віком (а.с.31).

Листом від 15.02.2019 Бердянського ОУПФУ в Запорізькій області за вих. 27/І-4 у призначенні ОСОБА_1 достроково пенсійного забезпечення відмовлено на підставі того, що останній не належить до переліку осіб котрі мають прав на призначення пенсійного забезпечення достроково (а.с.32).

22.03.2019 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії згідно чинного законодавства як учасника бойових дій за віком, на яку листом від 09.04.2019 за вих. 113/І-4 у призначенні ОСОБА_1 достроково пенсійного забезпечення відмовлено на підставі того, що додані до звернення документи не підтверджують що позивач належить до переліку осіб, які мають прав на призначення пенсійного забезпечення достроково, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с.33).

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні дострокового пенсійного забезпечення за віком, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до абз. 6 п. 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, інваліда війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до абзаців шостого та сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

Згідно із пунктом 19 стаття 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Пунктом 20 стаття 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що учасниками бойових дій визнаються особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб» №2443-VІІІ від 22.05.2018 (який набрав чинності 25.07.2018) в абзаці першому пункту 19 статті 6 слова «та працівники» і «працівники» виключено.

Відповідно до ч. 9 ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) громадяни України щодо військового обов`язку поділяються на відповідні категорії, у тому числі:

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Відповідно до ст. 2 Закону № 2232-ХІІ до видів військової служби належать, зокрема, строкова військова служба;

військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

Статтею 4 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу та прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

За приписами ст. 24 Закону № 2232-ХІІ початком проходження військової служби вважається: 1) день відправлення у військову частину з обласного збірного пункту - для громадян, призваних на строкову військову службу, громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період; 2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов`язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації; 3) день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов`язаних.

На підставі ст. 29 Закону № 2232-ХІІ військовозобов`язані призиваються на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори. Резервісти проходять підготовку та збори відповідно до програм у порядку, встановленому положеннями про проходження громадянами України служби у військовому резерві. Про початок та закінчення зборів військовозобов`язаних та резервістів видається відповідний наказ командира військової частини. У той же час ст. 39 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що призов військовозобов`язаних та резервістів на військову службу у зв`язку з мобілізацією та звільнення з військової служби у зв`язку з демобілізацією проводяться в порядку, визначеному Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Аналогічні положення щодо видів військової служби, вимог про проходження обов`язкового медичного огляду та складання присяги на вірність Українському народу, визначення початку проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період та кола осіб, за рахунок призову яких здійснюється доукомплектування особового складу Збройних Сил України в особливий період, закріплені Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008.

Отже, чинним законодавством чітко визначені умови вступу громадянин України на військову службу: - проходження військової служби у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; - проходження обов`язкового медичного огляду; - складання Військової присяги на вірність Українському народу; - наявність дати, визначеної як початок проходження військової служби. Між тим, позивач не проходить військову службу, а працює у військовій частині, що підтверджується трудовою книжкою.

Згідно з пунктом 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) та працівники Збройних Сил України.

Таким чином, статус учасника бойових дій відповідно пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до внесення змін згідно Закону № 2443-VІІІ від 22.05.2018 надавався не тільки військовослужбовцям, але й іншим особам, які не проходили військову службу, однак брали участь в бойових діях.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію мають чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років та жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, зокрема: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейські, які брали участь у бойових діях, а також ті, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов`язку, а також батьки і дружини (якщо вони не взяли повторний шлюб) військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку.

Згідно із Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 «Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення» статус учасника бойових дій надається: військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним) та працівникам Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям, працівникам МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально- виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення; особам, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, за умови, що в подальшому такі добровольчі формування згідно з переліком, визначеним Антитерористичним центром при СБУ та Генеральним штабом Збройних Сил, були включені до складу Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Відповідно до абз. 3 пп. 5 п. 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за № 22-1 від 25 листопада 2005 року, до заяви про призначення пенсії за віком додаються посвідчення учасника бойових дій, довідка про період (періоди) участі у бойових діях або антитерористичній операції в районах її проведення, а для осіб, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 19, 20 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», також документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 (при призначенні пенсії учасникам бойових дій згідно з абз. 6 п. 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Абзацами 1, 2 п. 4 Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 № 413 передбачено, що підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є такі документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичній операції в районах її проведення: витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.

Аналіз Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» дає підстави для висновку про те, що правом на дострокове призначення пенсії за визначених умов, наділені не всі особи зі статусом учасника бойових дій, а тільки ті особи, які відносяться до числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до п. 19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та особи, які у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до п. 20 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 не має статусу військовослужбовця.

Позивач на підставі вищевказаної норми набув статус учасника бойових дій, зокрема, як працівник. Але цей статус не є тотожним статусу військовослужбовця. Враховуючи, що позивач не є військовослужбовцем, у нього відсутнє право на призначення пенси на підставі положень пункту 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058-IV, оскільки праця позивача носить цивільний характер та не може прирівнюватись до праці осіб, визначених Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Так, суд зазначає, що ОСОБА_1 хоч і має статус учасника бойових дій, але не відноситься до категорії осіб з числа учасників бойових дій, яким надано статус учасника бойових дій з підстав, визначених п. 19, 20 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому не належить до кола осіб, які, відповідно до абз. 6 п. 3 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мають право на дострокове призначенні пенсії.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно було відмовлено позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком, оскільки він не належить до кола осіб, які відповідно до абзацу 6 п.3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» мають право на дострокове призначення пенсії.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Бердянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (71118, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Консульська, буд. 23 Л, код ЄДРПОУ 37963785) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 11.07.2019.

Суддя Ю.В. Калашник