
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2019 року Справа № 160/5603/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови,-
ВСТАНОВИВ:
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрія Олександровича, в якому позивач, з врахуванням уточнень, просить: - визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича (посвідчення №0002 від 30.05.2017р., Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вулиця Сімферопольська, 21, прим. 47, к. 306) від 03.06.2019 року ВП №59263073 про стягнення з боржника основної винагороди, прийняту при примусовому виконанні Наказу №904/4568/18 від 03.06.2019 року, виданого Господарським судом Дніпропетровської області.
В обґрунтування поданого позову Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" зазначає, що 03.06.2019 р. Господарським судом Дніпропетровської області видано Наказ про примусове виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2019 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2019 р., які набрали законної сили 20.05.2019 р. 03.06.2019 р. приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Юрієм Олександровичем прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 59263073 з примусового виконання Наказу №904/4568/18 від 03.06.2019 р. Постановою від 03.06.2019 р. про стягнення з боржника основної винагороди приватним виконавцем Лисенко Ю.О. стягнуто з ПАТ «ДМК» на свою користь основну винагороду у сумі 1 821 714,66 грн. ПАТ «ДМК» вважає, що постановою від 03.06.2019 р. про стягнення з боржника основної винагороди в межах виконавчого провадження № 59263073 з примусового виконання Наказу №904/4568/18 від 03.06.2019 р., порушено права та інтереси ПАТ «ДМК», оскільки ця постанова прийнята неправомірно, а її зміст суперечить положенням законодавства та не відповідає встановленим законом вимогам. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019р. по справі №904/2104/19, яка набирає законної сили з моменту її прийняття, відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. 31 травня 2019 року на Офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство відносно ПАТ «ДМК», публікація за № 59961. Аналогічні відомості опубліковані на веб-сайті «Судова влада України». Таким чином, інформація щодо порушення справи про банкрутство ПАТ «ДМК» та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів відображена на офіційних сайтах згідно чинного законодавства України і є загальновідомою, тому після оприлюднення відомостей про справу про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» відносно останнього процесуальні дії з примусового виконання могли бути вчиненні лише у справі про банкрутство, а виконавче провадження з примусового виконання рішення по даній справі не могло бути відкрито, а відкрите раніше підлягало обов`язковому зупиненню. Однак, всупереч наведених вимог законодавства, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. розпочав примусове виконання рішення майнового характеру, на вимоги якого поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, не переконавшись при цьому у правомірності своїх дій та не здійснивши належних дій щодо виявлення відомостей відносно боржника. Позивач вважає, що постанова Приватного виконавця Лисенко Ю.О. від 03.06.2019 р.про стягнення з боржника основної винагороди, є безпідставною та суперечить положенням Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», при цьому неправомірно порушує права та майнові інтереси ПАТ «ДМК», а тому така постанова має бути визнана судом як протиправна та скасована.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 року адміністративний позов був залишений без руху.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.07.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Підготовче засідання призначено на 10 липня 2019 року.
09 липня 2019 року від Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує в повному обсязі проти заявлених до нього вимог, вважає, що при здійсненні дій у зазначеному виконавчому провадженні відсутні будь-які порушення з його боку. Так, приватним виконавцем 03.06.2019 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 59263073 з виконання наказу № 904/4568/18, виданого 03.06.2019 господарським судом Дніпропетровської області, про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія «АСТРА-ТРЕЙДІНГ» боргу у розмірі 18217146,66 грн., копії якої рекомендованим листом 03.06.2019 направлені сторонам виконавчого провадження. У приватного виконавця, були відсутні підстави передбачені приписами ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» для повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання. З метою запобігання відкриття виконавчого провадження на підставі наказу, в якому можливо допущена помилка, відповідачем була здійснена перевірка найменування боржника за кодом ЄДРПОУ в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де було встановлено, що дані божника зазначені у виконавчому документі відповідають даним Реєстру. Крім того, будь-які дані про перебування юридичної особи боржника Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» в процесі провадження у справі про банкрутство, санації та в процесі припинення в Реєстрі відсутні. Приватним виконавцем одночасно з відкриттям виконавчого провадження 03.06.2019 винесена постанова про стягнення з боржника основної винагороди, відповідно до якої наведений розрахунок основної винагороди за відповідною формулою та зазначений порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця, а саме роз`яснено сторонам виконавчого провадження, що основна винагорода приватного виконавця буде стягнута разом з сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом. Тому, на думку відповідача оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог ч. 7 ст. 31 «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Крім того, в разі, якщо виконавче провадження з виконання наказу №904/4568/18, виданого 03.06.2019 господарським судом Дніпропетровської області, про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія «АСТРА-ТРЕЙДІНГ» боргу у розмірі 18217146,66 грн., буде завершено, а основна винагорода приватного виконавця не буде стягнута то, як наслідок постанова про стягнення з боржника основної винагороди буде пред`явлена на виконання, як виконавчий документ, який повинен відповідати вимогам для виконавчого документу встановленими ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» та буде виконуватись у спосіб та в порядку визначеному виконавчим документом. Також, відповідач звертає увагу суду на те, що на адресу офісу приватного виконавця від боржника ПАТ «ДМК» та Арбітражного керуючого Сокол Олексія Юрійовича 04.06.2019 за вх. №.№ 1846,1816 надійшли заяви про зупинення виконавчого провадження № 59263073 разом з додатком вступної та резолютивної частини ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019 по справі № 904/2104/19, відповідно до якої відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «"Дніпровський металургійний комбінат" та введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п`ятнадцять календарних днів. Розпорядником майна ПАТ «"Дніпровський металургійний комбінат" призначено Сокола Олексія Юрійовича. Враховуючи викладене, за вказаним виконавчим провадженням, приватним виконавцем зупинено вчинення виконавчих дій на підставі п.4 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», до вирішення страви по суті, про що 05.06.2019 була винесена відповідна постанова, копії якої направлені сторонам виконавчого провадження. Отже, на теперішній час, вказане виконавче провадження зупинено.
10.07.2019 року підготовче провадження закрито, розгляд справи по суті призначено на 11.07.2019 року.
Представник позивача в судове засідання 11.07.2019р. не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
Відповідно до п.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин та керуючись приписами ч.9 ст.205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказах. На підставі приписів ч.4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов до наступних висновків.
Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" зареєстроване 27.07.1997р. Основний вид економічної діяльності - 24.10 Виробництво чавуну сталі та феросплавів.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 03.06.2019р. приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. (далі - приватний виконавець) відкрито виконавче провадження №59263073 на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2019 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 20.05.2019р. по справі №904/4568/18.
В межах виконавчого провадження приватним виконавцем Лисенком Ю.О. 03.06.2019 року прийнято:
- постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №904/4568/18, виданого Господарським судом Дніпропетровської області;
- постанову про накладення арешту на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат;
- постанову про стягнення з боржника основної винагороди.
Не погоджуючись з винесеною постановою від 03.06.2019 року про стягнення з боржника основної винагороди Публічне акціонерне товариство "Дніпровський металургійний комбінат" звернулося до суду з даним позовом.
Статтею 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів визначає Закон України "Про виконавче провадження" та інші нормативно-правові акти.
Згідно до вимог ст. 1 ЗУ "Про виконавче провадження" (далі-Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню
Статтею 3 Закону визначений перелік виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню зокрема: виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; судові накази; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісії по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; рішення (постанови) суб`єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.
Відповідно до ч. 1-4 ст. 5 Закону, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Приватний виконавець здійснює примусове виконання рішень, передбачених статтею 3 цього Закону, крім:
1) рішень про відібрання і передання дитини, встановлення побачення з нею або усунення перешкод у побаченні з дитиною;
2) рішень, за якими боржником є держава, державні органи, Національний банк України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні та комунальні підприємства, установи, організації, юридичні особи, частка держави у статутному капіталі яких перевищує 25 відсотків, та/або які фінансуються виключно за кошти державного або місцевого бюджету;
3) рішень, за якими боржником є юридична особа, примусова реалізація майна якої заборонена відповідно до закону;
4) рішень, за якими стягувачами є держава, державні органи;
5) рішень адміністративних судів та рішень Європейського суду з прав людини;
6) рішень, які передбачають вчинення дій щодо майна державної чи комунальної власності;
7) рішень про виселення та вселення фізичних осіб;
8) рішень, за якими боржниками є діти або фізичні особи, які визнані недієздатними чи цивільна дієздатність яких обмежена;
9) рішень про конфіскацію майна;
10) рішень, виконання яких віднесено цим Законом безпосередньо до повноважень інших органів, які не є органами примусового виконання;
11) інших випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Протягом першого року зайняття діяльністю приватного виконавця, приватний виконавець не може здійснювати примусове виконання рішень за якими сума стягнення становить двадцять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті. Строк зайняття діяльністю приватного виконавця обчислюється з дня внесення інформації про приватного виконавця до Єдиного реєстру приватних виконавців України. До строку зайняття діяльністю приватного виконавця не зараховується строк зупинення діяльності приватного виконавця.
Приватний виконавець має право повернути виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання:
1) якщо на момент подачі стягувачем заяви про примусове виконання рішення кількість виконавчих документів за рішеннями про стягнення періодичних платежів, заробітної плати, заборгованості фізичних осіб з оплати житлово-комунальних послуг, поновлення на роботі перевищує 20 відсотків загальної кількості виконавчих документів, що перебувають на виконанні у приватного виконавця;
2) в інших випадках, передбачених законом.
При поверненні виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією частиною, приватний виконавець зобов`язаний письмово зазначити підстави повернення, право стягувача оскаржити рішення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, а також право стягувача подати виконавчий документ на виконання іншого приватного виконавця або до органу державної виконавчої служби.
Державний виконавець, приватний виконавець (далі - виконавець) не може виконувати рішення, якщо:
1) боржником або стягувачем є сам виконавець, близькі йому особи (особи, які разом проживають, пов`язані спільним побутом і мають взаємні права та обов`язки з виконавцем (у тому числі особи, які разом проживають, але не перебувають у шлюбі), а також незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням виконавця), пов`язані з ним особи.
Пов`язаними особами у розумінні цього Закону є юридичні та/або фізичні особи, відносини між якими можуть впливати на умови або результати їхньої діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють, з урахуванням таких критеріїв:
виконавець безпосередньо та/або опосередковано (через пов`язаних осіб) володіє корпоративними правами юридичної особи, яка є стороною виконавчого провадження, чи спільно з юридичною та/або фізичною особою, яка є стороною виконавчого провадження, володіє корпоративними правами будь-якої юридичної особи;
виконавець має право та/або повноваження призначати (обирати) одноособовий виконавчий орган або колегіальний склад виконавчого органу/склад наглядової ради зазначених юридичних осіб.
Пряма або опосередкована участь держави в юридичних особах не є підставою для визнання таких юридичних осіб пов`язаними;
2) боржником або стягувачем є особа, яка перебуває у трудових відносинах з таким виконавцем;
3) виконавець, близька йому особа або особа, яка перебуває з виконавцем у трудових відносинах, має реальний або потенційний конфлікт інтересів;
4) сума стягнення за виконавчим документом з урахуванням сум за виконавчими документами, що вже перебувають на виконанні у приватного виконавця, перевищує мінімальний розмір страхової суми за договором страхування цивільно-правової відповідальності такого приватного виконавця.
Заходами примусового виконання рішень згідно ст.10 Закону України "Про виконавче провадження" є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Згідно приписів ст.18 Закону, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частинами 2, 4 ст. 24 Закону визначено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.
Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.
Виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.
Так, приватним виконавцем 03.06.2019 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження № 59263073 з виконання наказу № 904/4568/18, виданого 03.06.2019 господарським судом Дніпропетровської області, про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія «АСТРА-ТРЕЙДІНГ» боргу у розмірі 18217146,66 грн., копії якої рекомендованим листом 03.06.2019 направлені сторонам виконавчого провадження.
Частиною 4 статті 4 Закону виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо:
1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання);
2) пропущено встановлений законом строк пред`явлення виконавчого документа до виконання;
3) боржника визнано банкрутом;
4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника;
5) юридичну особу - боржника припинено;
6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;
7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень;
8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов`язковим;
9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем;
10) виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
При поверненні стягувачу виконавчого документа без прийняття до виконання стягувачу повертається сплачений ним авансовий внесок
Вищезазначений перелік є вичерпним. Враховуючи викладене, у приватного виконавця, були відсутні підстави для повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання.
Статтею 26 Закону врегульований початок примусового виконання рішення.
Частинами 1, 5 вищезазначеної статті передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону:
1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення;
2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді;
3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом;
4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом;
5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Судом встановлено, що приватним виконавцем з метою запобігання відкриття виконавчого провадження на підставі наказу, в якому можливо допущена помилка, була здійснена перевірка найменування боржника за кодом ЄДРПОУ в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, де було встановлено, що дані божника зазначені у виконавчому документі відповідають даним Реєстру. Станом на 03.06.2019 р. (дату винесення оскаржуваної постанови) будь-які дані про перебування юридичної особи боржника Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» в процесі провадження у справі про банкрутство, санації та в процесі припинення в Реєстрі відсутні, що підтверджується витягом с офіційного сайту Міністерства юстиції України, який міститься в матеріалах справи.
Пунктом 9 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, передбачено, що основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
Ч. 2-4 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», визначено, що виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувану за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів. За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Частиною 7 статті 31 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», передбачено, що приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Так, приватним виконавцем одночасно з відкриттям виконавчого провадження 03.06.2019 винесена постанова про стягнення з боржника основної винагороди, відповідно до якої наведений розрахунок основної винагороди за відповідною формулою та зазначений порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця, а саме роз`яснено сторонам виконавчого провадження, що основна винагорода приватного виконавця буде стягнута разом з сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом.
Отже, постанова про стягнення з боржника основної винагороди винесена приватним виконавцем з дотриманням вимог ч. 7 ст. 31 «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Пунктом 8 розділу III Інструкції з організації примусового виконання рішень, передбачено, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 7, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев`ятою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження), 11, 14 і 15 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», якщо виконавчий збір не стягнуто, постанова про стягнення виконавчого збору не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) реєструється в автоматизованій системі виконавчого провадження як виконавчий документ та підлягає виконанню в порядку, передбаченому Законом та цією Інструкцією.
Як зазначалося вище статтею 3 Закону України «Про виконавче провадження» визначений перелік виконавчих документів, які підлягають примусовому виконанню, зокрема постанови державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанови приватних виконавців про стягнення основної винагороди.
Таким чином постанова приватного виконавця про стягнення з боржника основної винагороди, яка не була виконана є виконавчим документом та може бути пред`явлена на виконання.
Суд зазначає, що в разі, якщо виконавче провадження з виконання наказу № 904/4568/18, виданого 03.06.2019 господарським судом Дніпропетровської області, про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія «АСТРА-ТРЕЙДІНГ» боргу у розмірі 18217146,66 грн., буде завершено, а основна винагорода приватного виконавця не буде стягнута то, як наслідок постанова про стягнення з боржника основної винагороди буде пред`явлена на виконання, як виконавчий документ, який повинен відповідати вимогам для виконавчого документу встановленими ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» та буде виконуватись у спосіб та в порядку визначеному виконавчим документом.
В постанові про стягнення з боржника основної винагороди від 03.06.2019 року відповідач додаткового роз`яснив сторонам виконавчого провадження, що основна винагорода приватного виконавця буде стягнута разом з сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом.
З наданих матеріалів виконавчого провадження вбачається, що на адресу офісу приватного виконавця від боржника ПАТ «ДМК» та Арбітражного керуючого Сокол Олексія Юрійовича 04.06.2019 за вх. №.№ 1846,1816 надійшли заяви про зупинення виконавчого провадження № 59263073 разом з додатком вступної та резолютивної частини ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019 по справі № 904/2104/19, відповідно до якої відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» та введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто п`ятнадцять календарних днів. Розпорядником майна ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» призначено Сокола Олексія Юрійовича.
Вказане свідчить про те, що приватний виконавець фактично дізнався про порушення провадження у справі про банкрутство боржника ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» згідно ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019 року у справі №904/2104/19 саме 04.06.2019 року, тобто після винесення оскаржуваної постанови.
04.06.2019 року приватним виконавцем направлено лист до Господарського суду щодо підтвердження наявності та набрання законної сили даної ухвали.
Листом господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2019 №904/2104/19/21980/19 повідомлено, що 31.05.2019 відбулось судове засідання стосовно розгляду заяви ТОВ «ТЕХНОБУДМОНТАЖ ГРУП», м. Київ, про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» в якому оголошено вступну та резолютивну частину ухвали господарського суду від 31.05.2019 №904/2104/19. Також, судом було повідомлено що вказана ухвала набрала законної сили з моменту її винесення, а саме 31.05.2019.
Крім того, в матеріалах виконавчого провадження міститься ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2019 року про відмову в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» на рішення, дії та бездіяльність по справі №904/4568/18 Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича в межах виконавчого провадження № 59263073.
У вказаній ухвалі судом надано оцінку діям Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича під час відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу №904/4568/18, виданого Господарським судом Дніпропетровської області; постанови про накладення арешту на грошові кошти Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат, в т.ч. судом встановлено коли саме приватний виконавець дізнався про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат».
Також, судом встановлено, що за вказаним виконавчим провадженням, приватним виконавцем зупинено вчинення виконавчих дій на підставі п.4 ч.1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», до вирішення страви про банкрутство по суті, про що 05.06.2019 була винесена відповідна постанова, копії якої направлені сторонам виконавчого провадження.
Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем по справі виконано покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваної постанови.
За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані і у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72, 77, 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Дніпровський металургійний комбінат" (код ЄДРПОУ 05393043, вул. Соборна, 18-Б, м. Кам`янське, Дніпропетровська область, 51925) до Приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Юрія Олександровича (прим. 47, кімната 306, вул. Сімферопольська, 21, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправною та скасування постанови,- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено та підписано 12 липня 2019 року.
Суддя О.М. Неклеса
Судове рішення № 82991972, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 12.07.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 160/5603/19. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: