Ухвала суду № 8299193, 28.01.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" січня 2010 р. м. КиївК-47527/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянула в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ «Колос»на постанову Господарського суду Запорізької області від 27.11.2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2009 року по справі № 3/410/08-АП-23/197/08-АП-3/635/08-АП за позовом ТОВ «Колос»до ДПІ у м. Енергодар Запорізької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Запорізької області від 27.11.2008 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2009 року, в задоволені позову ТОВ «Колос»до ДПІ у м. Енергодар Запорізької області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, позивач 20.10.2009 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.01.2010 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ТОВ «Колос»просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та направити справу на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення без змін з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками ДПІ у м. Енергодар Запорізької області, на підставі направлень №№369, 369/1 від 23.10.2007 року та 05.11.2007 року, була здійснена виїзна планова документальна перевірка ТОВ «Колос»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 року по 30.06.2007 року, за результатами якої складено акт №19/23-0/32440591 від 15.11.2007 року.

Зокрема, в зазначеному акті податковий орган посилається на порушення позивачем п1.32 ст.1, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, підприємством у 1 кварталу 2007 року було занижено суму податку на прибуток у розмірі 17400,00 грн..

На підставі висновків вказаних в акті перевірки, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001572301/0 від 26.11.2007 року, яким підприємству визначено податкове зобовязання з податку на прибуток в розмірі 22620,00 грн., у т.ч. 17400,00 грн. основний платіж та 5220,00 грн. штрафні фінансові санкції.

За наслідками апеляційного оскарження вищезазначеного податкового повідомлення-рішення, ДПІ у м. Енергодар Запорізької області було прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0000372301/2 від 09.04.2008 року про визначення підприємству суми податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у сумі 22473, 75 грн., у т. ч. 17287, 50 грн. основний платіж та 5186,25 грн. штрафні фінансові санкції.

Судами попередніх інстанції встановлено, що 05.02.2007р. ТОВ «Колос»укладено з КФХ «Мік»договір купівлі-продажу №С-Х, згідно якого ТОВ «Колос»придбаває у КФХ «Мік»цибулю ріпчасту у кількості 60,00 тон. на загальну суму 54000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 9000,00 грн., сума без ПДВ 45000,00 грн.). Фактичне відвантаження цибулі у кількості 60,00 тон на користь ТОВ «Колос»оформлено видатковою накладною від 26.02.2007р. №2 на загальну суму 54000,00 грн. та податковою накладною від 26.02.2007р. №2 на таку ж саму суму.

01.02.2007р. ТОВ «Колос»укладено з ТОВ «Дружба»договір на виконання робіт (здійснення послуг) №01/02-У, за умовами цього договору ТОВ «Дружба»виконує послуги по сортуванню та завантаженню цибулі ріпчастої у кількості 60 т на загальну суму 83520,00 грн. (у т.ч ПДВ 13920,00 грн., сума без ПДВ 69600,00 грн.), що підтверджується актами виконаних робіт №б/н від 20.03.2007р. №б/н від 26.03.2007р. №б/н від 30.03.2007р.

При цьому, вартість послуги по сортуванню та завантаженню однієї тони цибулі ріпчастої становить 1160,00 грн. без ПДВ.

В подальшому вказана цибуля у кількості 60,00 тон була реалізована нерезиденту індивідуальному підприємцю ОСОБА_1 (Росія) згідно контракту від 22.02.2007р. №22/02/ОФ, що підтверджується вантажними митними деклараціями №207 від 19.03.2007р., №229 від 23.03.2007р., №243 від 28.03.2007р. на загальну суму 45450,00 грн.

Судами також встановлено, що загальний прибуток підприємства від продажу 60 тон цибулі ріпчастої (товар) нерезиденту складає 450,00 грн. (45450,00 - 45000,00 грн.), але послуга по сортуванню та завантаженню товару не була включена до собівартості товару, у звязку з чим позивач отримав збиток у розмірі 69150,00 грн. (69600,00 грн. 450,00 грн.).

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під господарською діяльністю слід розуміти - будь-яку діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Крім цього, згідно з абзацом 1 статті 1 Закону України «Про підприємництво»підприємництво - це безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством.

Враховуючи, що підприємством було понесено збитки з отримання по сортуванню та завантаженню товару у сумі 69150,00 грн., які не були враховані позивачем при реалізації в подальшому цього товару, що свідчать про відсутність економічної вигоди від здійснення такої реалізації, отже витрати в розмірі 69150,00 грн. не можуть бути віднесені до витрат, повязаних із здійсненням господарської діяльності, яка повинна мати на меті отримання прибутку.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 цього Закону встановлює, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.3 пункту 5.3 статті 5 вказаного Закону встановлено, що не включаються до складу валових витрат витрати на сплату податку на прибуток підприємств, податку на нерухомість, а також податків, установлених пунктами 7.8, 10.2 і статтею 13 цього Закону; сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів згідно із законом України про оподаткування доходів фізичних осіб.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції погоджується з обґрунтованим висновком судів першої та апеляційної інстанції, що збитки понесені підприємством за послуги по сортуванню та завантаженню товару не можуть відноситись до валових витрат підприємства.

Таким чином, податковим органом правомірно прийняте останнє податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 22473, 75 грн., у т. ч. 17287, 50 грн. основний платіж та 5186,25 грн. штрафні фінансові санкції.

Частина 1 ст. 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 210, 211, 220, 220-1, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ТОВ «Колос»залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Запорізької області від 27.11.2008 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.08.2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________Т.М. Шипуліна

Судді:/підписи/________Л.І. Бившева

________М.І. Костенко

________Н.Є. Маринчак

________Є.А. Усенко