Рішення № 82983248, 11.07.2019, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6233/18

Провадження № 2/487/445/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2019 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Притуляк І.О.,

за участю: - секретаря судового засідання – Янковець Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про визнання частково недійсним кредитного договору №GP-6528258 від 01.07.2014 року, -

ВСТАНОВИВ

20.09.2018 року, Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» (далі – ПАТ «ПУМБ») звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 , яким просили стягнути з відповідача на їх користь заборгованість за кредитним договором №GP-6528258 від 01.07.2014 року у розмірі 16634,29 грн. та судові витрати у розмірі 1762,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначили, що 01.07.2014 року між ПАТ «ПУМБ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №GP-6528258. Згідно умов даного договору, відповідач отримала кредит в розмірі 24979,78 грн. з зобов`язанням сплатити відсотків за користування кредитом у розмірі 09,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення через 36 тижнів з моменту укладення договору. Позивач свої зобов`язання за вказаним договором виконав у повному обсязі, передавши ОСОБА_1 кредитні кошти.

Відповідач свої зобов`язання за Договором виконувала не у повному обсязі, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка станом на 30.07.2018 року становить 16634,29 грн., з яких: 11232,45 – грн. заборгованість за тілом кредиту; 692,38 грн. – заборгованість зі сплати процентів; 4709,46 грн. – сума комісії.

Посилаючись на викладені обставини просили заявлені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

04.02.2019 року представником відповідача подано до суду зустрічну позовну заяву, якою вона просила визнати умову кредитного договору №GP-6528258 від 01.07.2014 року щодо обов`язку позичальника сплачувати щомісячну комісію в розмірі 1,30% недійсною з моменту укладення даного договору. В обґрунтування заявлених призовних вимог зазначила, що дана умова договору є несправедливою та суперечить положенням ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Вказані обставини стали підстави для її звернення до суду з зустрічним позовом.

Представник позивача в призначене судове засідання не з`явився. Надав до суду заяву, якою просив проводити розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.

Представник відповідача, в призначене судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, якою просив проводити розгляд справи за відсутності сторони відповідача. Визнав позовні вимоги за первісним позовом в частині стягнення з відповідача 472,58 грн. В іншій частині заявлених вимог за первісним позовом просив відмовити. Позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав в повному обсязі, наполягав на їх задоволенні.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що між Акціонерним товариством «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №GP-6528258 від 01.07.2014 року.

За умовами даного договору відповідач отримала кредит у розмірі 24979,78 грн., шляхом одержання банківського переказу за реквізитами погодженими сторонами, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 9,00% на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення через 36 місяців з моменту укладення договору. Пунктом 2.4 даного договору визначено комісію за обслуговування кредитної заборгованості розмірі 1,30%. Окрім того, даним договором визначено графік платежів кредитного договору, відповідно до якого, позичальник у визначений договором строк зобов`язується повернути банку кредитні кошти, сплатити проценти та комісію.

Публічне акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» (далі – ПАТ «ПУМБ») є правонаступником ПАТ «Банк Ренесанс Капітал». Вказані обставини підтверджуються Статутом АТ «ПУМБ» затвердженого позачерговими Загальними зборами акціонерів (Протокол №80 від 27.11.2018 року).

Виходячи зі змісту первісного позову відповідач свої зобов`язання за договором виконала в неповному обсязі. Так, згідно Довідки про стан та історію заборгованості, станом на 30.07.2018 року, заборгованість за кредитом становить 16634,29 грн., що складається з наступного: 11232,45 грн. – заборгованість за кредитом; 692,38 грн. – заборгованість по процентам за користування; 4709,46 грн. – заборгованість за несплаченими комісіями за обслуговування кредиту.

05.01.2018 року Приватним виконавцем Баришніковим А.Д. було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження №55482504 з примусового стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ПУМБ» заборгованості в сумі 16634,29 грн. за Виконавчим написом №2245 від 02.11.2017 року виданим Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 05.12.2018 року по справі №487/2678/18 виконавчий напис від 02.11.2017 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., зареєстрований в реєстрі за №2245

визнано таким, що не підлягає виконанню. 08.01.2019 року дане рішення суду набрало законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Однак, за даним виконавчим написом, в період з 01.02.2018 року по 31.08.2018 року з ОСОБА_1 в межах ВП №55482504 було утримано 4348,19 грн. (Довідка Центрального об`єднаного УПФУ м. Миколаї ГТУЮ у Миколаївській області від 30.07.2018 року, №11637/06).

Окрім того, з відповіді від 21.05.2019 року за вих. №789 вбачається, що в межах ВП №55482504 з виконання виконавчого напису №2245 з ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість в сумі 4471,24 грн. На даний час виконавче провадження завершено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

За положеннями статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до положень статей 6, ч.1 ст. 626, ст. 627, ч.1 ст. 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч.1 ст.638 ЦК України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківський кредит - це будь-яке зобов`язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов`язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов`язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов`язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Згідно положень ч.4 ст. 631 ЦК України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, на теперішній час кредитна заборгованість не ліквідована, невиконання відповідачем зобов`язання за кредитним договором по своєчасній і належній сплаті заборгованості по кредиту, процентів за користування кредитом є порушенням умов договору та норм ЦК України.

Стосовно заявлених за зустрічним позовом позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним умови п. 2.4 кредитного договору №GP-6528258 від 01.07.2014 року, яким встановлено комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,30% суд приходить до наступного.

Так, відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Положеннями ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

При цьому, відповідно до вимог частин 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Верховний Суд України у постанові від 16 листопада 2016 р. по справі № 6-1746цс16 висловив правову позицію, що відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 р. № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).

За положеннями абзацу 3 частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати в договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Згідно із цим Законом послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб; споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції (пункти 17 і 23 статті 1).

Отже, послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року по справі № 6-2071цс16.

Таким чином, суд вважає незаконним встановлення у кредитному договорі сплату щомісячної плати за обслуговування кредитної заборгованості, а саме за послуги, які супроводжують кредит як компенсація супутніх послуг банку за рахунок позивача, оскільки банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які той здійснює на власну користь.

За такого, суд приходить до переконання, що п. 2.4 кредитного договору №GP-6528258 від 01.07.2014 року незаконний, а умова яка випливає з його змісту є нікчемною, тому суд вбачає підстави для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 в повному обсязі.

В зв`язку з задоволенням позовних вимог за зустрічним позовом в повному обсязі, з ОСОБА_1 не підлягає стягненню 4709,46 грн. заборгованості за несплаченими комісіями за обслуговування кредиту за первісним позовом.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги ПАТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню в сумі 472,58 грн. (11232,45 грн. «заборгованість за тілом кредиту» + 692,38 грн. «заборгованість по процентам» - 4471,24 грн. «кошти стягнуті за виконавчим написом» - 6981,01 грн. «грошові кошти сплачені по комісії»).

Враховуючи наведене, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 на користь позивача за первісним позовом підлягає стягненню судовий збір, сплачений при подачі позову, пропорційно до задоволених позовних вимог, що становить 52,86 грн. (472,58 грн. х100% : 16634,29 грн. = 3%; 3% х сума заявлених вимог 1762,00 грн.: 100% = 52,86).

Крім того, згідно зі ст. 141 ЦПК України з ПАТ «ПУМБ» підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 768,40 гривень.

Керуючись ст.10,18,23,76,258,279,259,263-265,352,354 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» заборгованість за кредитним договором №GP-6528258 від 01.07.2014 року в сумі 472,58 грн.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» про визнання частково недійсним кредитного договору №GP-6528258 від 02.07.2014 року – задовольнити.

Визнати недійсним пункт 2.4 кредитного договору №GP-6528258 від 01.07.2014 року, щодо визначення комісії за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,30%.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» судовий збір в розмірі 52,86 грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» в дохід держави судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо чи через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Публічне акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк», ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, 4.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: І.О. Притуляк