Рішення № 82981848, 23.05.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 23.05.2019 Справа № 554/33/19

Провадження № 2/554/444/2019

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23 травня 2019 року місто Полтава

Суддя Октябрського районного суду м.Полтави Тімошенко Н.В., розглянувши в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавського кооперативного коледжу Полтавської облспоживспілки про стягнення недонарахованої вихідної допомоги при звільненні,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Полтавського кооперативного коледжу Полтавської облспоживспілки про стягнення недонарахованої вихідної допомоги при звільненні, в якому вказує, що з вересня 2012 року по серпень 2018 року перебувала з відповідачем у трудових відносинах. 31 серпня 2018 року звільнена на підставі наказу від 30.08.2018 року № 76-К за власним бажанням у зв`язку з порушенням працедавцем законодавства про працю згідно ч. 1 ст. 39 КЗпП України з виплатою вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку.

При звільненні позивачу виплачено вихідну допомогу у сумі 11360 грн. 85 коп., тоді як за розрахунком, проведеним відповідно до «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінет Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 року (далі – Порядок 100), розмір вихідної допомоги при звільненні має становити 50836 грн. 59 коп. Не погодившись з розміром нарахованої при звільненні вихідної допомоги, позивач звернулась зі скаргою до Управління Держпраці у Полтавській області. За результатами інспекційного відвідування Управління Держпраці у Полтавської області зафіксувало порушення діючого законодавства при обчисленні вихідної допомоги, винесло відповідний припис про усунення виявлених порушень від 01.11.2018 № ПЛ2507/783/АВ/П та визначило строк для їх усунення, проте у визначений строк відповідач порушення не усунув.

Просить стягнути з Полтавського кооперативного коледжу Полтавської облспоживспілки на користь ОСОБА_1 суму недоотриманої вихідної допомоги при звільненні у розмірі 39475 грн. 74 коп., як різницю між сумою вихідної допомоги при звільненні, яка, на її думку, має становити 50836 грн. 59 коп. та фактично виплаченою сумою вихідної допомоги при звільненні 11360 грн. 85 коп., з вирахуванням з цієї суми недоотриманої вихідної допомоги при звільненні (39475 грн. 74 коп.) передбачених законодавством податків та зборів з доходів з фізичних осіб. Надала до суду свій розрахунок вихідної допомоги при звільненні, згідно якого період, за яким обчислена середня заробітна плата для виплати вихідної допомоги – червень-липень 2018 року (останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню); виплати, що включені у розрахунок середньої зарплати – відображені у розрахункових листах ОСОБА_1 за червень та липень 2018 року – у загальній сумі 16138,61 грн. (за червень – 7573,90 грн., за липень – 8564,71 грн., 7573,90 + 8564,71 = 16138,61 грн.), при цьому у відповідності до Порядку 100 до розрахунку не були включені суми відпускних за липень та серпень 2018 року; кількість відпрацьованих робочих днів за період червень-липень 2018 року – 20; розмір середньоденної заробітної плати за період червень-липень 2018 року – 806,93 грн. (16138,61/20 = 806,93 грн.); середня місячна кількість робочих днів у розрахунковому періоді – 21 (у червні 2018 року кількість робочих днів – 20, у липні – 22, середня (20 + 22)/2 = 21); кількість робочих днів, що мають бути оплачені за середнім заробітком за три місяці 63 (21 х 3 = 63 дня); сума вихідної допомоги 50836,59 грн. (806,93 х 63 = 50836,59 грн.).

Представник відповідача Полтавського кооперативного коледжу Полтавської облспоживспілки позов не визнала, надала до суду відзив на позов, у якому вказує, що позовні вимоги ОСОБА_1 є незаконними та необґрунтованими. Зазначила, що ОСОБА_1 у серпні 2018 року нараховано та виплачено вихідну допомогу при звільненні у розмірі 11360,85 грн. з порушенням порядку нарахування та виплати вихідної допомоги при звільненні відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», проте розрахунок позовних вимог – розрахунок вихідної допомоги при звільненні, наведений позивачем, є неправильним. Вважає, що у липні 2018 року позивач перебувала у тарифній відпустці та не працювала, але отримала у цьому місяці частину заробітної плати за попередні періоди (додаткове педагогічне навантаження за квітень-травень 2018 року), тому при розрахунку середньоденного заробітку за період червень-липень 2018 року можна брати лише суми нарахованого доходу відповідно до періоду відпрацьованого часу та кількості робочих днів, який береться як основа для розрахунку і яким в даному випадку є виключно червень 2018 року з кількістю робочих днів – 20. На підтвердження надала витяг з наказу від 31.07.2018 року № 135а про оплату праці. Відповідно, розрахунок середньоденного заробітку за період червень-липень 2018 року повинен був проводитися наступним чином: сума заробітної плати, нарахованої за останні два повні місяці з врахуванням періоду перебування на роботі – 7573,90 грн., кількість робочих днів у відповідному періоді – 20, розмір середньоденного заробітку за період – 7573,90 грн./20 = 378,80 грн. Враховуючи положення ст. 44 КЗпП України, розмір вихідної допомоги при звільненні ОСОБА_1 у серпні 2018 року мав становити 22722 грн. (378,70 грн. х 60 (20х3 – кількість робочих днів, які мають бути оплачені середнім заробітком за три місяці) = 22722 грн. Отже, залишок невиплаченої вихідної допомоги ОСОБА_1 має складати 11361,15 грн. (22722 грн. - 11360,85 грн. = 11361,15 грн.), враховуючи вже сплачену, хоча і в меншому розмірі вихідну допомогу при звільненні у сумі 11360,85 грн., а не 39475,74 грн. як це стверджує позивач. Просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 .

Позивач надав відповідь на відзив, в якій з доводами відповідача не погодилася, вказала на те, що наданий відповідачем розрахунок заборгованості з виплати вихідної допомоги при звільненні проведений з довільним тлумаченням норм Порядку 100, констатує, що визначений цим Порядком період, за яким обчислюється середня заробітна плата для виплати працівнику вихідної допомоги є два календарні місяці, які передують звільненню, і цей період є неподільним. Вважає неналежним та недопустимим письмовий доказ – витяг з наказу відповідача від 31.07.2018 року № 135а; ставить під сумнів існування такого наказу взагалі; вказує, що зміст цього наказу у частині виплати додаткового педагогічного навантаження суперечить іншим бухгалтерським документам, що містяться у справі. Вказує, що у тарифікаційній відомості викладачів та інших працівників Полтавського кооперативного технікуму з «01.09.2017 р.», встановлений обсяг річного навантаження позивача у розмірі 737 навчальних годин і саме на підставі цього педагогічного навантаження позивачу нараховувалась та виплачувалась заробітна плата за 737 навчальних годин упродовж 2017/2018 навчального року, що підтверджується інформацією з розрахункових листів за період з вересня 2017 року по серпень 2018 року. Стверджує, що заборгованість по заробітній платі за додаткове педагогічне навантаження у розмірі 74 годин., яка виникла за період: квітень-червень 2018р., фактично була виплачена у серпні 2018 року (а не у червні-липні 2018, як стверджує відповідач), про що міститься відповідний запис у розрахунковому листку за серпень 2018 року. Вказує, що розрахунок середньомісячної заробітної плати для обчислення виплати вихідної допомоги при звільненні нею проведений виходячи з виплат за червень-липень 2018 року, при цьому виплачені у серпні 2019 року кошти за додаткове педагогічне навантаження у розмірі 74 годин у розрахунок середньомісячної заробітної плати для нарахування вихідної допомоги не включались, бо ці кошти були виплачені у серпні 2018 року, тобто, за межами періоду, який використано для розрахунку. Вказує, що відповідач не має чіткої, обґрунтованої, правової позиції щодо розрахунку розміру вихідної допомоги при звільненні ОСОБА_1 та підтверджує свої доводи: копією розрахунку відповідача, наданого останнім до Управління Держпраці України у Полтавської області під час проведення інспекційного відвідування за зверненням ОСОБА_1 , згідно якого розмір вихідної допомоги при звільненні становить 11360,85 грн. (а.с.5) з розрахунку 180,33 грн. за кожний день, що підлягає оплаті, загальна кількість днів, що підлягають оплаті – 63; проведеним відповідачем розрахунком вихідної допомоги при звільненні ОСОБА_1 у відзиві на позов з розрахунку 378,70 грн. за кожний день, що підлягає оплаті, загальна кількість днів, що підлягають оплаті – 60 (а.с.57); проведеним відповідачем розрахунком вихідної допомоги при звільненні ОСОБА_1 з розрахунку 806,93 грн. за кожний день, що підлягає оплаті, загальна кількість днів, що підлягають оплаті – 63 (а.с.57), наданим відповідачем листом від 13.02.2019 року № 106 при виконанні у примусовому порядку рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/3701/18; проведеним відповідачем розрахунком вихідної допомоги при звільненні ОСОБА_1 з розрахунку 806,93 грн. за кожний день, що підлягає оплаті, загальна кількість днів, що підлягають оплаті – 63 (а.с.63), наданим листом від 14.02.2019 року № 110 на доступ до особистих персональних даних після звернення ОСОБА_1 до Уповноваженого з прав людини при Верховній Раді України та винесення ним відповідної вимоги (припису).

На лист Октябрського районного суду м. Полтави 28 лютого 2019 року № 01.02-10/2723 (а.с.73) відповідач листом № 214 від 19.03.2019 року додатково надав суду Тарифікаційну відомість викладачів та інших працівників Полтавського кооперативного коледжу з 01.09.2017 р.; Розрахунково-платіжну відомість стосовно ОСОБА_1 за період: вересень 2017 р. – серпень 2018 р.; Табель обліку робочого часу вересень 2017 р. – серпень 2018 р.; Розрахунки відпускних ОСОБА_1 та оригінал наказу Полтавського кооперативного коледжу Полтавської облспоживспілки від 31.07.2018 №135а.

Позивач на додатково надані відповідачем докази подала суду письмові пояснення, в яких навела свої доводи, міркування і заперечення стосовно цих доказів.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не з`явилися, надавши клопотання проводити розгляд справи без їх участі за наявними матеріалами справи. Позивач вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, представник відповідача зазначив, що заперечує проти задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, а представник відповідача – заперечення проти позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.09.2012 року по 31.08.2018 року перебувала у трудових відносинах з Полтавським кооперативним коледжем Полтавської облспоживспілки, працювала на посаді викладача митних дисциплін. 31.08.2018 року ОСОБА_1 звільнилась з Полтавського кооперативного коледжу Полтавської облспоживспілки відповідно до ч. 1 статті 39 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) за власним бажанням у зв`язку з порушенням працедавцем законодавства про працю з виплатою вихідної допомоги у розмірі тримісячного середнього заробітку (ст. 44 КЗпП України), що підтверджується довідкою, виданою Полтавським кооперативним коледжем Полтавської облспоживспілки № 445 від 21.09.2018 року, копією трудової книжки ОСОБА_1 серія НОМЕР_1 та копією витягу з наказу № 76-К від 30.08.2018 року про звільнення.

Згідно ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у статті 38 і 39 КЗпП, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Відповідно до п. 3 розділу ІІІ «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Пунктом 8 розділу IV «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, визначено що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, – на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

Як вбачається з розрахункового листа ОСОБА_1 за серпень 2018 року, роботодавцем нарахована та виплачена їй вихідна допомога у розмірі 11360,79 грн.

У відповідності до припису про усунення виявлених порушень № ПЛ2507/783/АВ/П від 01.11.2018 року, інспектором праці Управління Держпраці у Полтавській області відповідно до статті 259 КЗпП України, ч.3 ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту 19 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295, проведене інспекційне відвідування Полтавського кооперативного коледжу Полтавської облспоживспілки, за результатом якого складений акт інспекційного відвідування від 31.10.2018 року № ПЛ2507/783/АВ. У зв`язку з цим відповідно до пункту 27 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295, зобов`язано в.о. директора Полтавського кооперативного коледжу Полтавської облспоживспілки ОСОБА_2 усунути порушення вимог п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 при нарахуванні та виплаті у строк до 01.12.2018 року.

У відповідності до Акту інспекційного відвідування Полтавського кооперативного коледжу Полтавської облспоживспілки від 26.12.2018 року № ПЛ2507/783/АВ-ПЛ2877П783 інспектором праці Управлінням Держпраці у Полтавській області відповідно до статті 259 КЗпП України, ч.3 ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пунктів 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 295 протягом часу з 17.12.2018 по 26.12.2018 року проводилось інспекційне відвідування, у ході якого було встановлене наступне порушення відносно позивача: «Під час проведення попереднього інспекційного відвідування (акт від 31.10.2018 №ПЛ2507/783/АВ) в Полтавському кооперативному коледжі Полтавської облспоживспілки головним держаним інспектором було виявлено порушення вимог п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 пункту 8 розділу IV ПКМУ 100, при нарахуванні вихідної допомоги при звільненні ОСОБА_1 .

За результатами інспекційного відвідування в.о. Полтавського кооперативного коледжу Полтавської облспоживспілки ОСОБА_2 було видано припис від 01.11.2018 № ПЛ2507/783/АВ/П, пунктом 1 якого зобов`язано в строк до 01.12.2018 усунути дане порушення.

Станом на 26.12.2018 р., документи, що підтверджують факт перерахунку вихідної допомоги гр. ОСОБА_1 при звільненні відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 – відсутні (під час інспекційного відвідування не надано).

Крім того, у зв`язку з надходженням нових скарг, порушення вимог п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100 було виявлено також стосовно інших колишніх працівників коледжу...»

Листом Управління Держпраці у Полтавській області від 14.01.2019 року за вих. № 2/14-05/ПІ/201 представнику ОСОБА_1 , направлений акт інспекційного відвідування Полтавського кооперативного коледжу Полтавської облспоживспілки від 26.12.2018 року № ПЛ2507/783/АВ-ПЛ2877П783 та повідомлено, що за результатами інспекційного відвідування вжито заходів згідно наданих повноважень, а саме складно протокол про адміністративне правопорушення по статті 188-6 КУаАП та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до відзиву відповідач визнає факт порушення при здійсненні розрахунку ОСОБА_1 у серпні 2018 р. вихідної допомоги положень Порядку 100, проте не визнає розмір вихідної допомоги при звільненні, розрахований позивачем у додатку 2 до позову (а.с. 6-7).

У наданих до суду заявах по суті справи, а саме: позову, відзиву та відповіді на відзив вбачається, що і позивач, і відповідач погоджуються з тим, що періодом, за яким має обчислюватись середня заробітна плата для розрахунку вихідної допомоги ОСОБА_1 , є червень-липень 2018 року. Суд погоджується з доводами сторін, що протягом періоду часу «червень-липень 2018 року», який є неподільним, ОСОБА_1 працювала, тому період, за яким обчислюється середня заробітна плата для виплати їй вихідної допомоги визначається саме цими двома календарними місяцями: червень-липень 2018 року.

Відповідно до розрахункового листа за червень 2018 року відповідач нарахував та виплатив ОСОБА_1 : оплату 76,1 год. педагогічного навантаження у сумі 5599,44 грн. (код 4 «додат погод.»); надбавку за вислугу років за 76,1 год. у сумі 1119,89 (код 40, «висл. років»); надбавку за престижність педагогічної праці у сумі 794,66 грн. (код 65 «доплата за п»); індексацію доходів у сумі 59,91 грн. (код 250 «індексація д»).

Згідно розрахункового листа за липень 2018 року відповідач нарахував та виплатив ОСОБА_1 : оплату 97 год. педагогічного навантаження у сумі 7137,26 грн. (код 4 «додат. погод.»); надбавку за вислугу років за 97 год. у сумі 1427,45 грн. (код 40, «висл. років»); відпускні за 30 днів липня у сумі 6670,20 грн. (код 47 «відп. виклада»), відпускні за 9 днів серпня у сумі 2001,06 грн. (код 47 «відп. виклада»); відпускні за 13 днів серпня у сумі 2398,89 грн. (код 47 «відп. виклада»).

Всього у відповідності до розрахункових листів за червень-липень 2018 року відповідачем проведено нарахування та виплату ОСОБА_1 загальної суми 27208,76 грн.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо.

При цьому, як свідчить розрахунковий лист ОСОБА_1 за липень 2018 року, нарахування відпускних у сумі 2001,06 грн. та у сумі 2398,89 грн. проведені за серпень 2018 року, відповідно, за інший часовий період, ніж визначений для проведення розрахунку період червень-липень 2018 року, який є розрахунковим для визначення середньої зарплати при звільненні. Отже, нарахування у сумі 2001,06 + 2398,89 = 4399,95 грн., відображені у розрахунковому листку за липень 2018 року, не включаються до заробітної плати при розрахунку вихідної допомоги при звільненні.

Нарахування відпускних за липень 2018 року у сумі 6670,20 грн. також не включаються до заробітної плати при розрахунку вихідної допомоги при звільненні.

Отже, з нарахованих протягом червня - липня 2018 року сум при визначенні середньої заробітної плати у розрахунок не включаються виплати відпускних у загальній сумі 11070,15 грн. (4399,95 +6670,20 = 11070,15 грн.).

Розмір виплат, що включаються у розрахунок середньої заробітної плати для обчислення розміру вихідної допомоги, становить 27208,76 - 11070,15 = 16138,61 (шістнадцять тисяч сто тридцять вісім) грн. 61 коп. До цієї суми включено індексацію (код 250), основну заробітну плату (код 4), доплати та надбавки – надбавка за вислугу років (код 40), надбавка за «престижність педагогічної праці» (код 65).

Середньоденна заробітна плата у відповідності до Порядку 100 визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

Заробітна плата ОСОБА_1 за фактично відпрацьовані протягом двох місяців (червень-липень 2018 року) робочі дні склала 16138,61 (шістнадцять тисяч сто тридцять вісім) грн. 61 коп. Ця сума відповідає сумі нарахувань за червень 16138,61 (шістнадцять тисяч сто тридцять вісім гривень) грн. 61 коп. у розрахунку відпускних ОСОБА_1 за липень 2018 року, який надав суду відповідач.

Із розрахункових листків та табелів обліку робочого часу за червень-липень 2018 року вбачається, що протягом цього періоду ОСОБА_1 відпрацювала 20 робочих днів.

Розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 за період червень-липень 2018 року визначається шляхом діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом цих двох календарних місяців робочі дні (16138 грн. 61 коп.) на число відпрацьованих робочих днів (20) і становить 806,93 (вісімсот шість) грн. 93 коп. (16138,61 / 20 = 806,93).

У червні 2018 року – 20 робочих днів, у липні 2018 року – 22 робочих дні. Середня кількість робочих днів протягом розрахункового періоду червень-липень 2018 року складає (20+22)/2=21.

Нарахування виплат вихідної допомоги, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводиться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Розмір вихідної допомоги ОСОБА_1 при звільненні дорівнює результату множення розміру середньої заробітної плати за червень-липень 2018 року (806,93 грн.) на кількість робочих днів, що мають бути оплачені за середнім заробітком за три місяці (21 х 3 = 63 дні) і становить 50836,59 (п`ятдесят тисяч вісімсот тридцять шість) грн. 59 коп. (806,93 х 63 = 50836,59).

Як вбачається із розрахункового листа за серпень 2018 року при звільненні відповідачем нараховано та виплачено ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні за 63 робочі дні у сумі 11360,79 грн.

Розрахунки вихідної допомоги ОСОБА_1 , проведені відповідачем та надані до суду разом з відзивом, не заслуговують на увагу, оскільки не відповідають Порядку 100, яким чітко визначений механізм обчислення заробітної плати працівника, і він дотриманий позивачем у позові.

Приведений відповідачем розрахунок розміру вихідної допомоги не відповідає Порядку 100, оскільки у ньому, як встановлено судом, неправильно зазначено розмір середньоденного заробітку – 378,70 грн., а не 806,93 грн. та кількість робочих днів, які підлягають оплаті – 60, а не 63 дні.

Доводи відповідача про те, що проведена ним оплата додаткового педагогічного навантаження за квітень-червень 2018 р. не повинна включатися у розрахунок вихідної допомоги не заслуговують на увагу, оскільки протирічать «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року. Суд критично оцінює ці доводи відповідача також з тієї причини, що відповідач не довів належними та допустимими доказами, що оплата додаткового педагогічного навантаження за квітень-червень 2018 р. проведена ним саме у червні-липні 2018 року – періоді, за яким обчислена середня заробітна плата для розрахунку вихідної допомоги ОСОБА_1 . До того ж, як свідчать розрахунки позивача, він і не враховував при проведенні розрахунку вихідної допомоги виплати за додаткове педагогічне навантаження у розмірі 74 годин, виплачені у серпні 2018 року.

З огляду на те, що розрахунки вихідної допомоги ОСОБА_1 , надані позивачем до суду, відповідають вимогам закону, підтверджені наявними у справі доказами та фактичними обставинами справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 39475 грн. 74 коп. (різниця між належною до сплати вихідною допомогою у сумі 50836,59 грн. та раніше виплаченою у сумі 11360,85 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 76-83, 89, 263-265 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (місце проживання – АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 ) до Полтавського кооперативного коледжу Полтавської облспоживспілки (місцезнаходження – м. Полтава, вул. Небесної Сотні, 9/17, код ЄДРПОУ – 01788094) про стягнення недонарахованої вихідної допомоги при звільненні – задовольнити.

Стягнути з Полтавського кооперативного коледжу Полтавської облспоживспілки на користь ОСОБА_1 заборгованість по вихідній допомозі при звільненні у сумі 39475 (тридцять дев`ять тисяч чотириста сімдесят п`ять) грн. 74 коп. з вирахуванням із цієї суми передбачених законодавством податків та зборів з доходів фізичних осіб.

Стягнути з Полтавського кооперативного коледжу Полтавської облспоживспілки на користь держави судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 23.05.2019 року.

Суддя Октябрського районного суду м. Полтави Н.В.Тімошенко