Рішення № 82981242, 10.07.2019, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/3913/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2019 року Галицький районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді - Городецької Л.М.,

при секретарі - Думичі Р.М.,

за участю представника

відповідача - Демко О.І.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про стягнення грошових коштів.

В обгрунтовання заявленого позову покликається на те, що вона є донькою ОСОБА_2 , 1937 року народження, яка після тривалої хвороби померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Калінінський, м. Свердловськ Луганської області. Наказом Антитерористичного центру СБУ від 07.10.2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» визначено м. Свердловськ Луганської області районом проведення антитерористичної операції. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 595 затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ і припинено здійснення повноважень відповідним управлінням пенсійного фонду України. Таким чином ОСОБА_2 припинила отримувати пенсію та не могла виїхати на підконтрольну українському уряду територію для здійснення відповідної процедури через хворобу. Таким чином, Спадкодавцем не отримано належної їй пенсії за період 3 років до дня смерті, в сумі 49214,90 грн. У відповідь на запит приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області, Кос Ю.Р., Миколаївським відділом обслуговування громадян (сервісним центром) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Львівській області надано інформацію щодо розміру недоотриманої Спадкодавцем пенсії у розмірі 41407,40 грн., на підставі чого вищезазначеним нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 10 липня 2018 року (спадкова справа № 41/2017, реєстровий № 671). У день отримання свідоцтва Позивач звернулася із заявою про виплату недоотриманої пенсії згідно свідоцтва, однак, в серпні 2018 року Позивачем отримано виплату лише в сумі 35466,84 грн.27 грудня 2018 року Позивач звернулася до Головного територіального управління юстиції у Львівській області та приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Кос Ю.Р. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на решту суми. Проте, Миколаївським відділом обслуговування громадян управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Львівській області надано відповідь № 824/02.21-10 від 15.03.2019 року, про відмову в здійсненні такої виплати на підставі статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою суду від 30 травня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Відповідно до поданого відповідачем відзиву на позовну заяву представник Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області ще раз зазначив, що відповідно дно до вимог ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» решту суми 14 408,50 грн., яку позивач зазначає в заяві від 29.01.2019 року та згідно представленого Свідоцтва про право на спадщину від 10.07.2019 року № 671 та від 28.01.2019 року № 119 виплатити немає законних підстав. Зазначають, що розмір пенсії був зменшений з урахуванням дати звернення до пенсійного органу про отримання пенсії враховуючи трирічний строк виплати недоотриманої пенсії за минулий час, що визначений в ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач в судовому засіданні позивач позов підтримала з мотивів наведених у ньому, просила задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, оскільки позивача вимоги є безпідставними і не ґрунтуються на чинному законодавстві.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши надані докази, у їх сукупності з увагою на їх належність, допустимість та достатність, проаналізувавши доводи, які викладені в позовній заяві, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , 1937 року народження, яка після тривалої хвороби померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Калінінський, м. Свердловськ Луганської області., що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 . (а.с.23)

Наказом Антитерористичного центру СБУ від 07.10.2014 року № 33/6/а «Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» визначено м. Свердловськ Луганської області районом проведення антитерористичної операції. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 595 затверджений Тимчасовий порядок фінансування бюджетних установ і припинено здійснення повноважень відповідним управлінням пенсійного фонду України.

ОСОБА_1 прийнято спадщину, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 10 липня 2018 року (спадкова справа № 41/2017, реєстровий № 671), виданого приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області, Кос Юлією Романівною та свідоцтвом про право на спадщину за законом від 2.8 січня 2019 року (спадкова справа № 41/2017, реєстровий № 119) виданого приватним нотаріусом Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області, ОСОБА_3 Ольгою Григорівною.

У відповідь на запит приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Львівської області, Кос Ю.Р., Миколаївським відділом обслуговування громадян (сервісним центром) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Львівській області надано інформацію щодо розміру недоотриманої Спадкодавцем пенсії у розмірі 41407,40 грн., на підставі чого вищезазначеним нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 10 липня 2018 року.

Будучи незгідною із зазначеними обрахунками розміру належної Спадкодавцю пенсії, Позивач звернулася із запитом від 02 квітня 2018 року до Головного управління Пенсійного фонду України у%Львівській області та Миколаївського відділу обслуговування громадян, на що отримала відповідь Миколаївського відділу обслуговування громадян № 26/10/Г-20/02.21-15 від 10.04.2018 року, про те, що сума, яка нарахована та не виплачена Спадкодавцю за період з 01.07.2014 по 31.08.2017 року становить 49214,90 грн, однак на запит приватного нотаріуса КОС Ю.Р. від 23.01.2018 року № 14/02-14, було повідомлено про залишок грошових коштів Спадкодавця, який відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» може бути виплачений в розмірі 41407,40 грн

У день отримання свідоцтва Позивач звернулася із заявою про виплату недоотриманої пенсії згідно свідоцтва, однак, в серпні 2018 року Позивачем отримано виплату лише в сумі 35466,84 грн.

27 грудня 2018 року Позивач звернулася до Головного територіального управління юстиції у Львівській області та приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу Кос Ю.Р. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину на решту суми.

Отримавши свідоцтво про право на спадщину за законом від 28 січня 2019 року (спадкова справа № 41/2017, реєстровий № 119) Позивач звернулася із відповідною заявою про виплату недоотриманої пенсії згідно свідоцтв про право на спадщину, однак Миколаївським відділом обслуговування громадян (сервісним центром) управління обслуговування громадян ГУ ПФУ у Львівській області надано відповідь № 824/02.21-10 від 15.03.2019 року, про відмову в здійсненні такої виплати на підставі статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.97 року відповідно до Закону № 475/97-ВР від 17.07.97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Зі змісту ст. 1227 ЦК України вбачається, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Крім того, зміст ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та ст. 1227 ЦК України також узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Суд звертає увагу на те, що ЦК України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Положення ч.ч. 2 та 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Таким чином, суд дійшов висновку, що правовідносини з приводу нарахування та обліку недоотриманої пенсії померлого пенсіонера мають регулюватись спеціальною ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» без урахування норм ст. 46 цього Закону.

З огляду на викладене, та враховуючи, що у спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації прав позивача як спадкоємця на отримання всього належного йому спадкового майна, яке увійшло до складу спадщини, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,12,13,76-81,141,258,259,263-265,268,354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задоволити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 грошові кошти, набуті нею в порядку спадкування за законом у вигляді недоотримання пенсії за життя ОСОБА_2 , 1937 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , в сумі 14 408 (чотирнадцять тисяч чотириста вісім) гривень 50 коп.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 768,40 грн.

Позивач: ОСОБА_1 , іпн: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, код ЄДРПОУ 13814885, яке знаходиться за адресою: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) осіб, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 12 липня 2019 року .

Суддя Л.М.Городецька