Вирок № 82978116, 12.07.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

1 із 6 Провадження №1-КП/303/490/19

Справа №303/3585/19

Номер рядка статистичного звіту 96

Іменем України

вирок

12 липня 2019 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючої Маргитич О.І.

секретар Цульба О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево кримінальне провадження №12019070040000938 стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, на триманні малолітня дитина, раніше не судимого в порядку статті 89 КК України, громадянина України

- обвинуваченого за частиною 1 статті 191, частиною 3 статті 191 КК України,-

з участю сторін та учасників кримінального провадження:

прокурора Бринчак О.І.

представників потерпілого Попельнюк В.В.

Гринчук Ю.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Білей С.В.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , згідно наказу № 1-0000000011 директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бойчак Закарпаття» Попельнюк В.В від 31 січня 2019 року, призначений на посаду представника торговельного Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бойчак Закарпаття».

Відповідно до пункту 1 договору про повну матеріальну відповідальність, укладеного 01 лютого 2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бойчак Закарпаття» та ОСОБА_1 , останній прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених йому цінностей та грошових коштів і у зв`язку з цим зобов`язується нести відповідальність:

а) бережливо відноситися до переданих йому для збереження або для інших цілей матеріальних цінностей та грошових коштів підприємства, установи, організації і приймати міри для попередження шкоди підприємству, установі, організації;

б) своєчасно повідомляти власника підприємства, установи, організації або уповноваженого ним органу про всі обставини, загрожуючи забезпеченню збереження довірених йому матеріальних цінностей та грошових коштів;

в) вести облік, складати і представляти в установленому порядку товарно- грошові інші звіти про рух і залишки довірених йому матеріальних цінностей та грошових коштів;

г) приймати участь в інвентаризації довірених йому матеріальних цінностей та грошових коштів.

09 квітня 2019 року близько 14 години 00 хвилин, ОСОБА_1 , відповідно до договору поставки № 38, укладеного 11 лютого 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бойчак Закарпаття» та ФОП ОСОБА_2 , здійснив доставку

2 із 6

кондитерських виробів, згідно товарної накладної № ЦВП00000077 від 09 квітня 2019 року за адресою місто Берегово, вулиця Гелеї Котона ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 та отримав від ОСОБА_4 продавця магазину «Піраміда», який належить ФОП ОСОБА_2 , грошові кошти за товар в сумі 15 834 гривні 72 копійок.

У подальшому ОСОБА_1 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність, настання суспільно - небезпечних наслідків від вчинюваних ним дій, всупереч інтересам Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бойчак Закарпаття», в порушення п. 1 Договору про повну матеріальну відповідальність, привласнив грошові кошти в сумі 15 834 гривну 72 копійки та витратив в подальшому на свій власний розсуд, спричинивши Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Бойчак Закарпаття» матеріальних збитків на вищевказану суму.

Такі дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною 1 статті 191 КК України, - привласнення та розтрата чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало в її віданні.

Також, 13 квітня 2019 року, близько 12 години 30 хвилин, ОСОБА_1 відповідно до договору поставки № 38, укладеного 11 лютого 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бойчак Закарпаття» та ФОП ОСОБА_2 , здійснив доставку кондитерських виробів, згідно товарних накладних № ЦВП00000081 та № ЦВП00000082 від 13 квітня 2019 року за адресою місто Берегово, вулиця Гелеї Котона ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 та отримав від ОСОБА_4 продавця магазину «Піраміда», який належить ФОП ОСОБА_2 , грошові кошти за товар в сумі 25 938 гривень 84 копійки.

У подальшому ОСОБА_1 діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність, настання суспільно - небезпечних наслідків від вчинюваних ним дій, всупереч інтересам Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бойчак Закарпаття», в порушення п. 1 Договору про повну матеріальну відповідальність, привласнив грошові кошти в сумі в сумі 25 938 гривень 84 копійки та витратив в подальшому на свій власних розсуд, чим спричинив Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бойчак Закарпаття» матеріальних збитків на вищевказану суму.

Крім того, 16 квітня 2019 року близько 12 години 00 хвилин, ОСОБА_1 відповідно до договору поставки № 38, укладеного 11 лютого 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бойчак Закарпаття» та ФОП ОСОБА_2 , здійснив доставку кондитерських виробів, згідно товарних накладних № ЦВП00000083 та № ЦВП00000122 від 16 квітня 2019 року за адресою АДРЕСА_3 Берегово, вулиця Гелеї Котона ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 та отримав від ОСОБА_4 продавця магазину «Піраміда», який належить ФОП ОСОБА_2 , грошові кошти за товар в сумі 48 158 гривень 66 копійки.

У подальшому ОСОБА_1 діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх карність, настання суспільно - небезпечних наслідків від вчинюваних ним дій, всупереч інтересам Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бойчак Закарпаття», в порушення п. 1 Договору про повну матеріальну відповідальність, привласнив грошові кошти в сумі 48 158 гривень 66 копійки та витратив в подальшому на свій власний розсуд, чим спричинив Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бойчак Закарпаття» матеріальних збитків на вищевказану суму.

Вказані вище дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за частиною 3 статті 191 КК України, - привласнення та розтрата чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало в її віданні, вчинене повторно.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, підтвердив що викладені вище факти та обставини вчинення злочину, відповідають дійсності. Зокрема, зазначив що дійсно з 31 січня 2019 року, призначений на посаду представника торговельного Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бойчак Закарпаття». 01 лютого 2019

3 із 6

року між ним та Товариством укладено договір про повну матеріальну відповідальність. 09, 13 та 16 квітня 2019 року ним, відповідно до договору поставки укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бойчак Закарпаття» та ФОП ОСОБА_2 було здійснено поставку товару. Кошти отримані ним від ФОП ОСОБА_2 на загальну суму 89932 гривні 22 копійки привласнив та використав на власні потреби. Не заперечив, що до задоволення позову про відшкодування заподіяної шкоди.

Представники потерпілого та цивільного позивача Попельнюк В.В. та ОСОБА_5 у судовому засіданні просили позов задоволити у повному обсязі. Стягнути з обвинуваченено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бойчак Закарпаття» суму заподіяної шкоди яка становить 89932 гривні 22 копійки. Міру запобіжного заходу залишили на розсуд суду.

На підставі частини 3 статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Слід зазначити, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті.

За згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має, а також роз`яснює їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд зазначає, що крім повного визнання обвинуваченим вини, у вчиненні зазначених вище кримінальних правопорушень, вина обвинуваченого доведена зібраними в ході досудового розслідування доказами, дослідження яких під час судового розгляду визнано сторонами недоцільним.

Таким чином, суд вважає що органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_1 кваліфіковані вірно, його вина доведена у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 191 КК України, - привласнення та розтрата чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало в її віданні.

Також, доведена вина обвинуваченого ОСОБА_1 у повторному привласненні та розтраті чужого майна, яке було ввірене особі та перебувало в її віданні, його дії вірно кваліфіковані за частиною 3 статті 191 КК України.

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами покарання» при призначенні покарання в кожному випадку мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Пунктом 3 зазначеної вище Постанови визначено, що ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (стаття 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Призначаючи покарання обвинуваченому суд керується ст.ст. 65-67 КК України, враховує тяжкість вчиненого ним злочину, ступінь здійснення злочинного наміру та враховує дані про особу винного, обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 згідно статті 66 КК України, суд визнає щире каяття в скоєному.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_1 згідно статті 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує данні про особи, характер та ступінь суспільної небезпеки ним вчиненого, а також те, що він

4 із 6

скоїв злочини, передбачені частиною 1 статті 191, частиною 3 статті 191 КК України, один з яких в силу статті 12 КК України є тяжким злочином.

В якості ознак, що характеризують особу обвинуваченого суд враховує, що ОСОБА_1 на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.

Оскільки обвинувачений скоїв декілька кримінальних правопорушень, то остаточне покарання належить призначити йому із застосуванням статті 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначеного за даним вироком, при визначенні розміру якого належить врахувати визнанні судом обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

При цьому суд враховує позицію пункту 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року N 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» відповідно до якої при вирішенні питання про те, який із передбачених статтею 70 КК України принципів необхідно застосовувати при призначенні покарання за сукупністю злочинів (поглинення менш суворого покарання більш суворим або повного чи часткового складання покарань, призначених за окремі злочини), суд повинен враховувати крім даних про особу винного й обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, також кількість злочинів, що входять до сукупності, форму вини й мотиви вчинення кожного з них, тяжкість їх наслідків, вид сукупності (реальна чи ідеальна) тощо.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся, вчинив злочин вперше, сприяв розкриттю злочину, вчинив злочин у зв`язку з важким матеріальним становищем, суд вважає, що необхідним та достатнім для його виправлення та запобігання скоєнню нових злочинів призначити йому покарання в межах санкції статті.

Згідно висновку досудової доповіді Мукачівського міськрайонного відділу з питань пробації Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим є середньою. Проте, беручи до уваги інформацію, що характеризує обвинуваченого та спосіб життя, історію правопорушень орган пробації вважає, що виправлення особи без ізоляції від суспільства на певний строк можливе, за умови здійснення з боку зазначеного вище органу наглядових та соціально-виховних заходів, які необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, та за наявності мотивації і готовності до змін самого обвинуваченого.

Відповідно до частини 1 статті 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Згідно примітки до статті 45 КК України, корупційними злочинами вважаються, зокрема злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 210,354, 364, 364-1, 362-2, 368-369-2 цього Кодексу.

Дана норма встановлює заборону на застосування положень статті 75 КК України при призначенні покарання особам, що вчинили злочин, передбачений статтею191 КК України, шляхом зловживання службовим становищем.

Слід зазначити, що вжите законодавцем формулювання «крім випадків засудження за корупційний злочин» свідчить про виключення осіб, котрі вчинили цей злочин, шляхом зловживанням службовим становищем, з кола суб`єктів, до яких може бути застосована зазначена норма закону про кримінальну відповідальність.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 був призначений на посаду представника торгівельного

5 із 5

ТзОВ «Торговий дім «Бойчак Закарпаття» прийнявши на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження ввірених йому цінностей та грошових коштів, при цьому не є службовою особою, що дає право суду застосувати стосовно нього вимоги статті 75 КК України.

При викладеному, з урахування всіх обставин справи та мотиву вчинення злочину, за який обвинуваченому слід обрати покарання пов`язане з позбавленням волі, але враховуючи, наведене вище, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробування в порядку статтей 75,76 КК України.

Цивільний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бойчак Закарпаття» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої злочином в сумі 89932 гривні 22 копійки слід задоволити, оскільки сторони не оспорюють розмір завданої шкоди та обставини їх спричинення.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

Ухвала про застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого у виді особистого зобов`язання строком до 19 липня 2019 року, відповідно до статті 203 КПК України припиняє свою дію після закінчення строку дії ухали про обрання запобіжного заходу.

Керуючись ст.ст.374,376 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів та призначити йому покарання за частиною 1 статті 191 КК України – 1(один) рік позбавлення волі без позбавлення права обіймати посади чи займатися певною діяльністю; за частиною 3 статті 191 КК України – 3(три) роки позбавлення волі, з позбавлення права обіймати посади пов`язані з матеріальною відповідальністю на строк 1 (один) рік.

Відповідно до частини 1 статті 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 покарання виді 3 (трьох) років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади пов`язані з матеріальною відповідальністю на строк 1 (один) рік.

На підставі статті 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного основного покарання, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності до частини 1 статті 76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_1 такі обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Контроль за поведінкою засудженого ОСОБА_1 покласти на орган пробації за місцем його проживання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Бойчак Закарпаття» матеріальну шкоду на загальну суму 89932 (вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот тридцять два) гривні 22 копійки.

Запобіжний захід - у вигляді особистого зобов`язання стосовно ОСОБА_1 залишити без змін до закінчення строку дії ухали про застосування запобіжного заходу.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через цей суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

6 із 6

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуюча О.І.Маргитич