Постанова № 82978093, 11.07.2019, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/904/17

Провадження № 1-кп/362/28/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2019 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Лебідь-Гавенко Г.М.,

за участі секретаря Шевченко М.В.,

прокурора Народовець А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Вовчука М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Василькові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12016110140002693 від 02.11.2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Приєкулє, Ліпєпайського району, Латвійської Республіки, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, на даний час не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

-у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України,

в с т а н о в и в:

11.04.2019 року кримінальне провадження №12016110140002693 від 02.11.2016 року, справа №362/904/17, (№1-кп/362/28/19) за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309 КК України в порядку, встановленому ч. 3 ст. 35 КПК України, за результатами повторного автоматизованого розподілу, передано на розгляд судді Лебідь-Гавенко Г.М.

Ухвалою суду від 16.04.2019 року вказане кримінальне провадженні було прийняте до провадження та призначено підготовче судове засідання

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 22.05.2019 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт, строком на 60 діб, а саме до 20.07.2019 року

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, пославшись на наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст.177 КПК України, які ще не відпали.

Потерпілі в судове засідання не з`явилися, надіслала до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Обвинувачений ОСОБА_1 щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту не заперечував.

Захисник обвинуваченого - адвокат Вовчук М.В. щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді домашнього арешту заперечував та просив замінити з цілодобового на нічний час домашній арешт щоб його підзахисний міг працювати.

Суд, заслухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого його захисника, перевіривши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 331 КПК Українипід час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Тобто на суд, який здійснює судове провадження, покладаються функції контролю за обґрунтованістю обрання обвинуваченому запобіжного заходу та доцільністю його збереження.

Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є убезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить також з вимог ст. 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., ратифікованої 17.07.1997 р. Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 Конвенції», якими передбачено гарантії права на свободу та особисту недоторканість, враховуючи, що «ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду тільки на підставах та в порядку, встановлених законом».

Відповідно до частини першої статті 29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність.

Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими, у разі обмеження конституційного права або свободи законодавець зобов`язаний запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права (абзац третій підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 1 червня 2016 року № 2-рп/2016)

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом.

Отже, обґрунтованість застосування запобіжних заходів, пов`язаних з обмеженням права особи на свободу та особисту недоторканність, зокрема домашнього арешту та тримання під вартою, має піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу, періодично об`єктивним та неупередженим судом на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказані запобіжні заходи застосовуються, у тому числі при закінченні досудового розслідування, коли деякі ризики вже можуть зникнути( пункт 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 листопада 2017 року № 1-р/2017).

Суд, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі відповідно до ст. 178 КПК України, а саме: враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 його вік та стан здоров`я; міцність соціальних зв`язків у місці його проживання, який характеризується посередньо, а також враховуючи ступінь ризиків, які існують у кримінальному провадженні.

Дотримуючись принципів, визначених Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, оскільки ризики, які передбачені статтею 177 КПК України на даний момент ефективно усунуті застосуванням до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, враховуючи що такий захід забезпечення кримінального провадження цілком спроможний на даний час забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та, виходячи у тому числі з тих обставин, що за своїм складом кримінальні правопорушення, інкриміновані останньому мають високий ступінь суспільної небезпеки, у зв`язку з чим, клопотання прокурора підлягає задоволенню, а строк застосування даного запобіжного заходу продовженню, терміном на 60 (шістдесят) днів.

Виходячи з цих самих підстав, головуючий суддя приходить до висновку про неможливість на даний час задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – Вовчука М.В. про зміну йому запобіжного заходу з цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в певний час доби.

Крім того, з метою забезпечення подальшої участі обвинуваченого в розгляді кримінального провадження, головуючий суддя вважає необхідним продовжити ОСОБА_1 термін дії покладених на нього відповідних обов`язків, визначених вимогами ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись статтею 29 Конституції України, частиною 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., статтями 177, 183, 194, 196, 197, 199, 331, 392 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 цілодобового домашнього арешту - задовольнити.

Продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за місцем його проживання із покладенням на нього обов`язків, передбачених п. п. 1, 2, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України терміном 60 діб, а саме до 08 вересня 2019 року включно.

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – ОСОБА_2 – відмовити.

Направити копію ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту для виконання та контролю Васильківському відділу поліції ГУ Національної поліції в Київської області.

Строк дії ухвали складає два місяці з дня її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 12.07.2019 року.

Суддя Г.М.Лебідь-Гавенко