Ухвала суду № 82975977, 10.07.2019, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/3132/19

2/214/1950/19

У Х В А Л А

про відмову в прийнятті визнання відповідачами позову

10 липня 2019 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді Гриня Н.Г.,

при секретарі судового засідання – Печарник З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 214/3132/19 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Відділ реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовною заявою 26.04.2019 року, в якій просить суд визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_2 такими, що тимчасово не проживають і не користуються житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , з подальшим зняттям їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою.

Пред`явлені вимоги мотивовано тим, що вона та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 є співвласниками житлового приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить їм на праві спільної часткової власності (по 1/3 кожному). ОСОБА_3 та ОСОБА_2 – її рідні сини, які значаться зареєстрованими в зазначеному житловому приміщенні, однак фактично не проживають. Вони мешкають окремо, участі в оплаті житлово-комунальних послуг не приймають, а тому вона вимушена їх самостійно оплачувати, у тому числі й ті, що нараховуються за відповідачів, що ставить її в скрутне матеріальне становище як пенсіонерку та інваліда ІІ групи. Вказані обставини також позбавляють її можливості отримати субсидію. Оскільки зняти з реєстраційного обліку місце проживання відповідачів в досудовому порядку позивач не має можливості, а їх реєстрація обмежує її права як власника та змушує нести додаткові витрати на оплату комунальних послуг за них, тому за захистом своїх прав та інтересів вона вимушена звернутись до суду.

Учасники справи правом на участь в судовому засіданні не скористались, подавши заяви про розгляд справи без їх участі. Позивач пред`явлені вимоги підтримала, представник відповідачів – адвокат Тімофєєв А.С. – позовні вимоги визнав в повному обсязі, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4 – при вирішенні спору покладалась на розсуд суду.

Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши зміст та суть пред`явлених вимог, встановивши предмет спору та підстави, визначивши характер спірних правовідносин, проаналізувавши позицію відповідачів, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.49 ЦПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у ст.43 ЦПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Як слідує з ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідженням матеріалів справи та змісту заявлених вимог встановлено, що Звертаючись до суду з позовом, позивач просила захистити права як співвласника житлового приміщення шляхом визнання її синів як її родичів та членів сім`ї – ОСОБА_3 , ОСОБА_2 такими, що втратили право користування житлом в порядку ст.405 ЦК України з огляду на його не проживання в квартирі понад 1 рік.

Однак, пред`являючи вимогу про визнання відповідачів втратившими право користування квартирою АДРЕСА_3 , позивач залишила поза увагою той факт, що відповідачі нарівні з нею є співвласниками вказаного житлового приміщення, яке належить їм та позивачеві на праві спільної часткової власності, у зв`язку з чим здійснення ними прав як співвласників на майно відбувається спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Не менш вагомим є те, що заяву про визнання відповідачами позову подано їх представником. При цьому самі відповідачі до суду не з`явились, через що суд позбавлений об`єктивної можливості перевірити, чи не обмежені повноваження їх представника на визнання позову та чи не суперечить це інтересам відповідачів.

Враховуючи те, що визнання відповідачами позову через їх представника суперечить нормам матеріального та процесуального закону, що регулює спірні правовідносини, тому суд приходить до висновку про необхідність відмови в прийнятті визнання відповідачами позову.

Керуючись ст.ст.49, 206, 260, 261 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити в прийнятті визнання відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , від імені яких діє представник – адвокат Тімофєєв Артур Сергійович, позову ОСОБА_1 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, зняття з реєстраційного обліку.

Ухвала окремому апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання. Заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Гринь Н.Г.