Рішення № 82972767, 03.07.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/364/19

Справа №522/15476/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2019 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання - Вадуцкої В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейне» до ОСОБА_1 про зобов`язання укласти договір про надання послуг з утримання будинку та при домової території, стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційної заборгованості, 3 % річних від простроченої заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

До суду у липні 2015 року надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю ОСББ «Ювілейне» до ОСОБА_1 про зобов`язання укласти договір про надання послуг з утримання будинку та при домової території, стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційної заборгованості, 3 % річних від простроченої заборгованості.

Згідно з автоматизованою системою документообігу суду при розподілі справ між суддями для розподілу вказана справа була розподілена на суддю Погрібного С.О..

Заочним рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30.09.2015 року позов ОСББ «Ювілейне» задоволено.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 01.12.2015 року заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30.09.2015 року скасовано та призначено слухання справи в загальному порядку.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07.09.2016 року по справі призначена судова економічна експертиза, на вирішення якої були поставлені наступні запитання:

1.Чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейне» розмір заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, нараховані на ім`я ОСОБА_1 у зв`язку з користуванням квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 ?;

2.Яким є склад та розмір заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, нараховані на ім`я ОСОБА_1 у зв`язку з користуванням квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому, а також яким є розмір такої заборгованості за період з 28.07.2012 року до 28.07.2015 року?.

Крім того, ухвалою суду від 07 вересня 2016 року зобов`язано Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейне» надати для огляду судовому експерту для виконання призначеної цією ухвалою судової експертизи документи бухгалтерського та податкового обліку, які містять відомості, - вихідні дані для вирішення поставлених питань: прибуткові та видаткові накладні, ордери, виписки банку, платіжні доручення і вимоги, меморіальні ордери тощо.

Судовим експертом Хосоновою О.С. 18.10.2016 року заявлено клопотання про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення такого дослідження, яке направлено сторонам для виконання. Копія такого клопотання отримана представником позивача 15.11.2016 року, про що свідчить підпис представника ОСББ «Ювілейне» на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

У встановлені строки додаткові документи, зазначені у клопотанні експерта не надійшли, у зв`язку з чим 21.12.2016 року цивільна справ повернута до суду без виконання судової експертизи.

У судовому засіданні 29 червня 2017 року представники позивача на виконання клопотання судового експерта та ухвали суду від 24 травня 2017 року надали копії додаткових документів, необхідних для проведення судової експертизи, просили їх залучити до матеріалів справи, зазначаючи, що оригінали цих документів будуть надані для огляду безпосередньо судовому експерту під час проведення судової експертизи.

Ухвалою суду від 29 червня 2017 року матеріали цивільної справи були повторно направлені до Одеського НДІ судових експертиз для виконання судової експертизи, проведення якої доручено судовому експерту Одеського НДІ судових експертиз ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 07 вересня 2016 року.

Між тим, експертизу не було здійснено в зв`язку з її несплатою відповідачем. Матеріали цивільної справи були повернуті до суду 02.11.2017 року.

У зв`язку з Указом Президента України №417/2017 від 14.12.2017 року про призначення судді Погрібного С.О. на посаду судді Верховного суду у Касаційний цивільний суд, згідно з автоматизованою системою документообігу суду при розподілі справ між суддями для розподілу вказана справа була розподілена на суддю Ільченко Н.А., Ухвалою суду від 19.12.2017 року справу прийнято до свого провадження.

Із 19 грудня 2017 року по 27.03.2018 року справа перебувала у провадженні судді Ільченко Н.А..

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 27.03.2018 року №901/0/15-18 про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Приморського районного суду міста Одеси у зв`язку з поданням заяви про відставку, на підставі службової записки помічника судді ОСОБА_2 . ОСОБА_3 , з метою дотримання розумних строків розгляду справи, недопущення порушень законних прав та інтересів громадян та законних інтересів сторін по справі, згідно розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Справа надійшла до провадження судді Домусчі Л.В..

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17.05.2018 року дійсну справу призначено до судового розгляду за правилами загального позовного провадження в підготовче засіданні на 11.07.2018 року.

11.07.2018 року до суду надійшла заява представника позивача, згідно якої позовні вимоги вони збільшили позовні вимоги та просили:

- зобов`язати відповідачку укласти із ОСББ «Ювілейне» договір про надання послуг із утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_2 ;

- стягнути із ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ювілейне” (Код ОКПО: 34444630) 36 935, 80 грн. заборгованості за утримання будинку, прибудункової території та надані житлово-комунальні послуги;

- стягнути із ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ювілейне” (Код ОКПО: 34444630) 14 633, 48 грн. інфляційної заборгованості;

- стягнути із ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ювілейне” (Код ОКПО: 34444630) 3% річних від простроченої заборгованості у розмірі 1697, 86 грн.;

- стягнути із ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ювілейне” (Код ОКПО: 34444630) 1762 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві) понесених судових витрат (т.2, а.с.13-103).

Представник позивача у судовому засіданні позов та заяву про збільшення позовних вимог підтримала у повному обсязі на підставі зазначених у позові та заяві доводів, згідно яких позивач надав відповідачу послуги щодо утримання будинку та прибудинкової території, які не були сплачені відповідачем та відповідач ухиляється від укладення договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території.

В обґрунтування позову позивач ОСББ «Ювілейне» посилається на те, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , який обслуговується ОСББ «Ювілейне», що позивач своєчасно та якісно надає відповідачці послуги з утримання будинку та при домової території згідно встановлених тарифів, однак відповідач не сплачує вищевказані послуги в зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість.

Згідно з довідкою про заборгованість власника квартири АДРЕСА_3 відповідач був власником цієї квартири, зазначений будинок знаходиться на комунальному обслуговуванні Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейне», яке є виконавцем житлово-комунальних послуг.

У підготовчому засіданні 11.07.2019 року була присутня відповідачка та її представник, проти позову та заяви про збільшення позовних вимог заперечили частково. Вказували, що відповідачка не ухилялась проти укладення договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, зверталась письмово та усно до позивача про укладення такого договору, що з 30 жовтня 2014 року по 15 квітня 2010 року не могла користуватись квартирою в зв`язку з нездійсненням позивачем ремонту даху над квартирою відповідача, що встановлено рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 30 жовтня 2014 року у справі № 1527/2-5760/11, та розмір заборгованості має бути визначено без врахування цього. Також, відповідач просив застосувати позовну давність до платежів, які не були сплачені до спливу строку позовної давності. Відповідач просить суд позов задовольнити частково – стягнути заборгованість за житлово-комунальні послуги з урахуванням спливу строку позовної давності та у розмірі, визначеному судово-бухгалтерською експертизою. Також, відповідач зазначав про невідповідність тарифів та просила залишити позов без задоволення.

11.07.2018 року суд протокольно прийняв до розгляду збільшення позовних вимог та встановив відповідачу строк 1 місяць для подання відзиву на позов. Розгляду справи було відкладено на 08.10.2018 року.

08.10.2018 року у зв`язку з неявкою сторін та за наявності відповідних клопотання представників сторін розгляд справи був відкладений на 23.10.2018 року.

23.10.2018 року розгляд справи був відкладений на 17.01.2019 року у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

У встановлений судом строк відзив на позов відповідачка не надала.

Ухвалою суду від 17.01.2019 року підготовче провадження у справі було закрите та справу призначено до розгляду по суті на 20.03.2019 року.

20.03.2019 року розгляду справи був відкладений на 07.05.2019 року у зв`язку з першою неявкою сторони відповідача.

07.05.2019 року розгляд справи був відкладений на 03.07.2019 року у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

У судове засіданні 03.07.2019 року сторони не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином. Представник позивача надав до суду заяву, згідно якої просила справу розглянути за її відсутності та наполягала на задоволенні позову.

Відповідачка та її представник жодних клопотань до суду не заявляли та причини неявки суду не повідомили. Своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористалась.

Суд враховує норми ЦПК України та вимоги закону й висновки ЕСПЛ щодо дотримання розумних строків розгляду справи.

У розумінні Європейського суду для визначення того, чи була тривалість певного строку розумною, передусім встановлюється початок цього строку та його закінчення. Точкою відліку переважно є момент звернення до національного суду з позовом, хоча цей момент може настати і раніше, наприклад, якщо судовому розгляду має передувати попередній обов`язковий розгляд справи адміністративним (виконавчим) органом (рішення у справі «Еркнер і Гофауер проти Австрії»).

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

З урахуванням викладеного, зважаючи на положення ч.1 ст. 223 ЦПК України та тривалі строки розгляду даної справи (із 2015 року), суд вважає за можливим розглянути справу по суті на підставі наявних в матеріалах справи доказів, за відсутності не з`явившихся в судове засідання сторін та учасників розгляду справи.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Крім того, на вимогу зазначених норм процесуального права, датою ухвалення судового рішення, ухваленого за відсутності осіб, які беруть участь у справі, є дата складення повного судового рішення.

У зв`язку з цим, датою складення цього судового рішення є 12.07.2019 року.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_3 , який обслуговується ОСББ «Ювілейне» та є виконавцем житлово-комунальних послуг.

Відповідачка є членом ОСББ, що встановлено також Суворовським районним судом м. Одеси за розглядом справи №1527/2-5760/11.

Позивач своєчасно та якісно надає відповідачці послуги з утримання будинку та при домової території згідно встановлених тарифів, однак відповідач не сплачує вищевказані послуги в зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість.

Зазначене не спростовано стороною відповідача.

Із матеріалів справи судом встановлено, що згідно довідок про заборгованість Відповідача за період з липня 2012 р. до 30.06.2018 р. у Відповідача виникла заборгованість за зазначений період за УБПТ (утримання будинку та прибудинкової території) у розмірі 33054, 56 грн..

Розмір вказаних послуг підтверджується калькуляціями послуг з утримання будинку та прибудинкової території, протоколами загальних зборів та затвердженими кошторисами за період заборгованості, а саме: калькуляцією послуг з утримання будинку та прибудинкової території позивача затвердженого загальними зборами протоколом № 15 від 04.10.2012 року, протоколом № 15 від 04.10.2012 року зборів власників квартир позивача, яким затверджено тарифи по оплаті за утримання будинку та при домової території, тарифи до цього протоколу, протоколом № 3 зборів членів позивача від 27.10.2015 року та калькуляцією послуг з утримання будинку та прибудинкової території позивача, затвердженого протоколом № 3 від 27.10.2015 року., протоколом № 14 зборів власників квартир позивача від 18.04.2012 року, протоколом № 1 засідання членів правління позивача від 12.06.2013 року, протоколом № 17 від 22.02.2014 року загальних зборів членів позивача, протоколом № 2 зборів членів позивача від 12.04.2015 року, актом ревізії фінансово-господарської діяльності позивача за 2015 рік, карткою квартири відповідача, протоколом № 1 загальних зборів співвласників позивача від 12.02.2018 року, калькуляцією послуг з утримання будинку та прибудинкової території позивача затвердженого загальними зборами співвласників позивача протоколом № 1 від 12.02.2018 року.

Вирішуючи спір суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 68 ЖК УРСР наймачі зобов`язані вчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги. Згідно зі ст. 64 Житлового кодексу УРСР члени родини наймача, що проживають разом з ним, користаються нарівні з ним усіма правами і несуть всі обов`язки, що випливають з договору наймання житлового приміщення. Повнолітні члени родини несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність по зобов`язаннях, що випливає з зазначеного договору.

Відповідач в розумінні ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» є споживачем.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг. Водночас відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Пунктом 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлена відповідальність за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги у вигляді пені.

За визначенням, наданим у статті 1 вказаного Закону, житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Статтею 526 ЦК України визначені загальні умови виконання зобов`язання, зокрема, зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань.

Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом частини першої статті 901, частини першої статті 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов`язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов`язанням.

Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов`язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов`язанням.

З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

Отже, виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов`язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Закріплена в пункті 10 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» правова норма щодо відповідальності боржника за несвоєчасне здійснення оплати за житлово-комунальні послуги у вигляді пені не виключає застосування правових норм, установлених у частині другій статті 625 ЦК України. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого у національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Таким чином, за відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг боржник несе відповідальність, передбачену частиною другою статті 625 ЦК України.

Крім того, застосування положень частини другої статті 625 ЦК України до спірних правовідносин також кореспондується із закріпленими в пункті З частини першої статті 96 ЦПК України нормами, відповідно до яких однією з вимог, за якими може бути видано судовий наказ, є вимога про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Приписами ст. 257 ЦК України передбачено загальну позовну давність тривалістю у три роки. Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

У зобов`язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Позовна заява позивачем була подана до суду 28.07.2015 року. Суд погоджується з відповідачем щодо застосування строку позовної давновсті.

Отже, загальна трирічна позовна давність розповсюджується на вимоги заявлені позивачем до 28.07.2012 року. Тобто, стягненню підлягає заборгованість відповідача з 28.07.2012 року по 30.06.2018 року.

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, викладених у статтях 12, 13 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтями 76, 81 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно розрахунку суду заборгованість відповідача перед ОСББ “Ювілейне” за утримання будинку, прибудункової території та надані житлово-комунальні послуги складає 33 015, 65 грн. (тридцять три тисячі п`ятнадцять гривень 65 копійок), тому суд задовольняє вимоги саме на вказану суму.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання сторони відповідача на те, що з 10 жовтня 2007 року по 15 квітня 2010 року відповідачка не могла користуватись квартирою, однак це не стосується предмету, оскільки за зазначений період заборгованість не стягується.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) [постанова Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р].

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).

Розрахунок суми боргу з урахуванням індексу інфляції відбувається шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення виплати заборгованості.

Згідно розрахунку суду, заборгованість Відповідача з індексу інфляції та 3 % річних від простроченої заборгованості за період заборгованості з липня 2012 року по червень 2018 року становить:

- із суми боргу за 2012 рік у розмірі 1 687, 05 грн.: інфляційна заборгованість – 2 357, 28 грн.; три відсотки річних – 278, 29 грн.

- із суми боргу за 2013 рік у розмірі 4694, 40 грн.: інфляційна заборгованість – 6 503,83 грн.; три відсотки річних – 633, 55 грн.;

- із суми боргу за 2014 рік у розмірі 4694, 40 грн.: інфляційна заборгованість – 4273, 54 грн.; три відсотки річних – 492, 72 грн.;

- із суми боргу з 01.01.2015 року по 30.06.2015 року розмірі 2 347, 20 грн.: інфляційна заборгованість – 857, 59 грн.; три відсотки річних – 193, 05 грн.;

Із 01.07.2015 року по 31.12.2015 року розмірі 2 575, 40 грн.: інфляційна заборгованість – 839, 54 грн.; три відсотки річних – 211,44 грн.;

- із суми боргу за 2016 рік у розмірі 6 063,60 грн.: інфляційна заборгованість – 1 129, 90 грн.; три відсотки річних – 272, 11 грн.;

- із суми боргу за 2017 рік у розмірі 6 063,60 грн.: інфляційна заборгованість – 264, 88 грн.; три відсотки річних – 90,21 грн.;

- із суми боргу за період з 01.01.2018 року по 30.06.2018 року у розмірі 4890 грн. : інфляційна заборгованість – 178, 01 грн.; три відсотки річних – 60,62 грн.;

Отже загальна сума інфляційної заборгованості складає 14047, 29 грн., а три відсотки річних – 2 231, 99 грн..

Між тим, згідно розрахунків позивача, наявних у матеріалах справи, інфляційна заборгованість із урахуванням строків давності за період із 28.07.2012 року по 30.06.2018 року складає 11 657, 49 грн.; три відсотки річних за цей період складають 1 300, 02 грн..

Отже, оскільки спір вирішуються судом в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вимог ОСББ щодо стягнення інфляційних збитків та трьох відсотків річних, виходячи саме з наданих ними розрахунків із урахуванням строків давності, тому стягує з відповідачки на користь позивача інфляційну заборгованість у розмірі 11 657, 49 грн. та три відсотки річних за цей період - 1 300, 02 грн..

Щодо вимоги ОСББ про зобов`язання відповідача укласти договір суд зазначає наступне.

Приписами статей 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначені загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та сформовані загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Касаційний суд неодноразово звертав увагу, що, закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 1 частини 3 статті 20 Закон України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено обов`язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов`язок кореспондується з обов`язком виконавця, визначеному пунктом 3 частини другої статті 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Із урахуванням наведеного, Суд зазначає, що укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов`язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає Типовому договору. А відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам частини третьої статті 6, статей 627, 630 ЦК України, статей 19, 20 Закону (постанова від 16.05.2017 у справі № 910/14243/16).

Між тим суд враховує посилання відповідача на те, що вона зверталась до позивача з вимогою укласти договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території матеріалами справи не підтверджується, але свідчить про згоду відповідача укласти цей договір, що згідно вказаного п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» свідчить про правомірність задоволення позовної вимоги про зобов`язання укласти вказаний договір.

Однак, в зв`язку з тим, що відповідач згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №160705098 від 22.03.2019 року з 22.03.2019 року вже не є власником цієї квартири в укладенні такого договору не має сенсу. Отже, ця позовна вимога не підлягає задоволенню в силу п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оскільки відповідач не є власником вказаної квартири та з 22.03.2019 року не є споживачем житлово-комунальних послуг у вказаному будинку, що знаходиться на обслуговуванні позивача.

Тому в цій частині позову суд відмовляє.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до змісту ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ОСББ «Ювілейне» понесло судові витрати за подачу вказаного позову на загальну суму 1211, 10 грн. що зазначено в платіжних дорученнях які є у матеріалах справи, отже судовий збір підлягає стягненню пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 64, 66, 67, 68, 191 Житлового кодексу УРСР, ст.ст.20,21,32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п. «а» ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.1, 3-13, 27, 48, 49, 64, 76, 81,89, 95, 133, 141, ч.4 ст.223, 235, 241, 247, 258-259, 263-265, 268, 353, 354 ЦПК України,суд, -

ВИРІШИВ:

Позов об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Ювілейне» (Код ОКПО: 34444630, місце знаходження м. Одеса, вул. Сергія Ядова, буд. 16-а) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_4 ) про зобов`язання укласти договір про надання послуг з утримання будинку та при домової території, стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційної заборгованості, 3 % річних від простроченої заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації АДРЕСА_4 ) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ювілейне” (Код ОКПО: 34444630, місце знаходження м. Одеса, вул. Сергія Ядова, буд. 16-а):

- заборгованість за послуги з утримання будинку, прибудункової території та надані житлово-комунальні послуги у розмірі 33 015, 65 грн. (тридцять три тисячі п`ятнадцять гривень 65 копійок);

- інфляційну заборгованість у розмірі 11 657, 49 грн. (одинадцять тисяч шістсот п`ятдесят сім 49 коп.);

- 3% річних від простроченої заборгованості у розмірі 1303 грн. (одна тисяча триста три) 02 коп.;

- судові витрати у розмірі 1 052, 36 грн. (одну тисячу п`ятдесят дві гривень 36 копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Приморського районного суду м. Одеси протягом 30 днів (ст.ст. 354,355,ЦПК України). Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту цього рішення.

Повний текст рішення суду складено 12 липня 2019 року.

Суддя Л.В. Домусчі