Ухвала суду № 82972762, 12.07.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №1522/8262/12

Провадження №6/522/1066/19

УХВАЛА

12 липня 2019 року

Приморський районний суд м.Одеси

у складі головуючого судді: Домусчі Л.В.

за участі секретаря судового засідання Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Г.В. звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , посилаючись на те, що на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області знаходиться виконавче провадження АСВП №57831436 з примусового виконання виконавчого листа №1522/8262/12, який видано 18.04.2017 року Приморським районним судом м.Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики від 24 травня 2007 року у розмірі 686 492,67 долара США, що станом на 03.06.2016 року становить 17 197 469,98 гривень; суму боргу за договором позики від 25 травня 2007 року у розмірі 91 520,75 доларів США, що станом на 03.06.2016 року становить 2 292 705,25 гривень; витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 890,00 гривень; витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 900,48 гривень.

Вищевказане рішення на сьогоднішній день не виконані, боржником декларацію про доходи та майно не подано, будь-яких дій, спрямованих на виконання вимог рішення суду, боржником не здійснено. На виклики державного виконавця боржник не з`являється.

Суд розглянув подання у відсутність державного виконавця, оскільки таке подання розглядається негайно відповідно до положень ст.441 ЦПК України. При цьому, згідно п.3 прохальної частини подання приватний виконавець просив про наслідки розгляду подання та прийняття рішення повідомити приватного виконавця, при цьому суд повідомляв приватного виконавця на електронну пошту.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що в провадженні Приморського районного суду м.Одеси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 20.10.2016 року позов ОСОБА_2 – задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики від 24.05.2007 року у розмірі 686 492,67 дол. США, що станом на 03.06.2016 року становить 17 197 469,98 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики від 25.05.2007 року у розмірі 91 520,75 дол. США, що станом на 03.06.2016 року становить 2 292 705,25 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 890,00 грн., витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 900,48 грн.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30.03.2017 року рішення Приморського районного суду м.Одеси від 20.10.2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики залишено без змін.

05.04.2017 року представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про видачу копії рішення Приморського районного суду м.Одеси від 20.10.2016 року, копії ухвали апеляційного суду Одеської області від 30.03.2017 року та виконавчих листів на виконання вказаних судових рішень. 18.04.2017 року Приморським районним судом м.Одеси по зазначеній справі було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики від 24 травня 2007 року у розмірі 686 492,67 долара США, що станом на 03.06.2016 року становить 17 197 469,98 гривень; суму боргу за договором позики від 25 травня 2007 року у розмірі 91 520,75 доларів США, що станом на 03.06.2016 року становить 2 292 705,25 гривень; витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 890,00 гривень; витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 900,48 гривень.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.06.2017 року рішення Приморського районного суду м.Одеси від 20.10.2016 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 30.03.2017 року залишено без змін.

На примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Одеської області знаходиться виконавче провадження АСВП №57831436 з примусового виконання виконавчого листа №1522/8262/12, який видано 18.04.2017 року Приморським районним судом м.Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики від 24 травня 2007 року у розмірі 686 492,67 долара США, що станом на 03.06.2016 року становить 17 197 469,98 гривень; суму боргу за договором позики від 25 травня 2007 року у розмірі 91 520,75 доларів США, що станом на 03.06.2016 року становить 2 292 705,25 гривень; витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 890,00 гривень; витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 900,48 гривень.

03.12.2018 приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, як то передбачено Законом України «Про виконавче провадження», копії якої направлено сторонам виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення, за адресою вказаною у виконавчому документі, а також виклик про явку до приватного виконавця на прийом, зобов`язано надати достовірні відомості про доходи та місце роботи, на підтвердження чого надати довідку з місця роботи; достовірні відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності (дорогоцінні метали, ювелірні вироби тощо)), у тому числі про кошти на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, про рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, зо знаходяться на території України та за її межами, з зазначенням назви відповідної установи та її адреси, на підтвердження чого надати копії відповідних договорів або інших документів, достовірні відомості про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності (місцезнаходження, технічна характеристика, тощо) з наданням копій підтверджуючих документів про відповідне право; достовірні відомості про майно, що перебуває в заставі/іпотеці або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні від інших осіб (місцезнаходження, технічна характеристика, тощо) з наданням копій підтверджуючих документів та додатків до них; достовірні відомості про майнові права, на які може бути звернено стягнення, зокрема частки у статутному4 капіталі юридичних осіб, в тому числі майнові права, що є предметом застави/іпотеки, з наданням копій підтверджуючих документів; копії паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон; довідку про склад сім`ї; документи щодо зареєстрованих осіб в житлових будинках, квартирах, що належать на праві приватної та/або спільної власності. Одночасно з відкриттям виконавчого провадження приватним виконавцем було направлено запити до реєструючи установ з метою перевірки майнового стану боржника.

Приватним виконавцем на виконання вимог заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження, 03.12.2018 року приватним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на все майно боржника в межах суми стягнення, з метою реального виконання вимог виконавчого документу, винесено постанову про арешт майна боржника №57831436 від 03.12.2018 року.

В ході примусового виконання рішення, коштів, для задоволення вимог стягувача за виконавчим листом №1522/8262/12 виданого 18.04.2017 року Приморським районним судом м.Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми суму боргу за договором позики від 24 травня 2007 року у розмірі 686 492,67 долара США, що станом на 03.06.2016 року становить 17 197 469,98 гривень; суму боргу за договором позики від 25 травня 2007 року у розмірі 91 520,75 доларів США, що станом на 03.06.2016 року становить 2 292 705,25 гривень; витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 890,00 гривень; витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 900,48 гривень, - виявлено не було.

21.12.2018 року приватним виконавцем було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою звернуто стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_1 , що отримує заробітну плату у ТОВ «ПРИМОРГРУП».

При примусовому виконанні встановлено, що за боржником станом на час звернення з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України – будь-якого рухомого майна, у тому числі транспортних засобів, належних боржникові, на які можливо звернути стягнення для задоволення вимог стягувача, - не виявлено.

Згідно відповіді відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 07.12.2018 року – боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно Акту від 14.12.2018 року вбачається, що у момент виїзду приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. за адресою реєстрації боржника, на численний стукіт у двері та дзвінки ніхто не відреагував, у зв`язку з чим було залишено виклик на прийом до приватного виконавця на 17.12.2018 року.

09.01.2019 року приватним виконавцем здійснено повторний вихід за адресою реєстрації боржника, але ОСОБА_1 за зазначеною адресою був відсутній, зі слів сусідів, боржник ОСОБА_1 за адресою реєстрації мешкає постійно, у зв`язку з чим було повторно залишено виклик на прийом до приватного виконавця, про що було складено відповідний акт.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна за ОСОБА_1 зареєстрована 1/3 частина квартири АДРЕСА_2 .

11.01.2019 року приватним виконавцем боржнику було направлено вимогу виконавця, відповідно до якої ОСОБА_1 необхідно надати доступ до квартири АДРЕСА_2 – 16.01.2019 року.

Згідно з актом приватного виконавця від 17.01.2019 року: приватним виконавцем боржнику було направлено вимогу виконавця, відповідно до якої ОСОБА_1 необхідно надати доступ до квартири за адресою: АДРЕСА_1 – для проведення виконавчих дій з опису та арешту майна боржника. Станом на 17.01.2019 року доступ боржником до квартири надано не було, двері ніхто не відчинив, на багато численний стукіт та дзвінки у двері ніхто не відреагував.

З матеріалів подання вбачається, що 06.05.2019 року за вих..№№2290 та 2291 на адресу ОСОБА_1 були направлені Вимоги приватного виконавця, в яких запропоновано: по-перше, в триденний строк надати приватному виконавцю належним чином заповнену декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність, встановлену ст.76 ЗУ «Про виконавче провадження» за невиконання законних вимог виконавця, в тому числі за ненадання боржником на вимогу виконавця декларації чи зазначення в декларації неправдивих відомостей; по-друге, надати приватному виконавця доступ до квартири АДРЕСА_2 13.05.2019 року для проведення відповідних дій з опису т арешту майна, що належить боржнику.

07.05.2019 року приватним виконавцем було здійснено повторний виїзд за місцем реєстрації боржника, але ОСОБА_1 за зазначеною адресою був відсутній, двері ніхто не відчинив, у зв`язку з чим було повторно залишено виклик на прийом до приватного виконавця.

Відповідно до Акту приватного виконавця від 07.05.2019 року приватним виконавцем було повторно здійснено виїзд за адресою реєстрації боржника, але на багато численний стукіт у двері ніхто не відреагував, було повторно залишено виклик на прийом до приватного виконавця на 10.05.2019 року.

29.05.2019 року приватним виконавцем було здійснено повторний виїзд за місцем реєстрації боржника, але ОСОБА_1 за зазначеною адресою був відсутній, двері ніхто не відчинив, у зв`язку з чим було повторно залишено виклик на прийом до приватного виконавця та складено Акт, в якому зазначається, що на багато численний стукіт у двері ніхто не відреагував, було повторно залишено виклик на прийом до приватного виконавця.

В добровільному порядку вимоги виконавчого документу божником не виконані, вважає що ОСОБА_1 був повідомлений про відкриття виконавчого провадження належним чином.

Також в поданні зазначено, що приватним виконавцем Парфьоновим Г.В. було встановлено, що ОСОБА_1 є офіційно працевлаштований у ТОВ «ПРИМОРГРУП». На підставі даного факту до даного товариства було направлено на виконання Постанову про звернення стягнення на заробітну плату боржника від 21.12.2018 року, але на даний час ні керівництво ТОВ «ПРИМОРГРУП», ні ОСОБА_1 жодним чином не відреагували та не надали відповіді на зазначену Постанову. 13.05.2019 року, в ході телефонної розмови із особою, яка представилася директором ТОВ «ПРИМОРГРУП», встановлено, що ОСОБА_1 станом на 13.05.2019 року не працевлаштований на підприємстві та нібито ніколи не працював, про що приватним виконавцем 13.05.2019 року було складено відповідний АКТ.

В поданні приватний виконавець зазначає, що згідно відповіді Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області ОСОБА_1 документований паспортами України для виїзду за кордон серій НОМЕР_1 від 06.02.2009 року та FE НОМЕР_2 від 25.05.2016 року, у зв`язку з чим виконавець вважає, що зазначений факт свідчить про ухилення боржником від здійснення зобов`язань, шляхом переховування за кордоном, а також можливість ведення трудової діяльності за кордоном і в подальшому приховування доходів від стягувача.

Проте, суд зазначені доводи не приймає до уваги, у зв`язку з тим, що наявність у боржника двох паспортів України для виїзду за кордон, ще не свідчить про ухилення ним від здійснення зобов`язань, шляхом переховування за кордоном, а також можливість ведення трудової діяльності за кордоном і в подальшому приховування доходів від стягувача, є припущенням та нічим не підтверджені.

Заявник посилався, що рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення. Враховуючи значний термін невиконання боржником зобов`язань та законних вимог, державний виконавець вважає, що боржник ухиляється від виконання рішення суду.

Згідно з ч.1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно зі ст.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець підчас здійснення виконавчого провадження має право зокрема: 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Відповідно до ч.4 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до ч.ч.4, 5, 6 ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин,письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій,про встановлення відстрочки або розстрочки виконання,зміну способу і порядку виконання рішення,зміну місця проживання чи перебування (утому числі зміну їх реєстрації)або місцезнаходження,а боржник-фізична особа-також про зміну місця роботи. Боржник зобов`язаний: 1)утримуватися від вчинення дій,що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3)за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника,зокрема про майно,яким він володіє спільно з іншими особами,про рахунки у банках чи інших фінансових установах,про майно,що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб,чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4)повідомити виконавцю про зміну відомостей,зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5)своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; 6)надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження. Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов`язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Згідно з узагальненнями Верховного суду України від 01 лютого 2013 року «Про судову практику щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України», наголошується на тому, що ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), вжите у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», позначає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, та на думку Верховного Суду України, особа, яка має невиконані зобов`язання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань,а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати,чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.

Таким чином, законодавством не передбачене обов`язкове обмеження в праві виїзду за межі України за наявності невиконаних зобов`язань, а встановлена лише така можливість при наявності відповідних підстав. Задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов`язання.

Суд вважає, що невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом строку, про що вказує приватний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, а також інше вищенаведені обстави свідчать про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов`язків.

Крім того, з матеріалів цивільної справи №1522/8262/12 вбачається, що ОСОБА_1 обізнаний про існування виконавчого провадження та неодноразові звернення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. до суду з поданням про тимчасове його обмеження у праві виїзду за межі України.

Крім того, судом вже розглядалися подання відділу примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції в Одеській області та подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Г.В. щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , про що постановлено ухвали суду від 19.10.2018 року та від 28.01.2019 року та 16.04.2019 року

В ході розгляду вищевказаних подання, судом на підставі наданих представником ОСОБА_1 – адвокатом Крайнюковим М.М. доказів, було встановлено, що боржник ОСОБА_1 офіційно зареєстрований та працює в ТОВ «ПРИМОРГРУП» від 16.04.2018 року, що дає можливість виконувати рішення шляхом утримання частини його заробітної плати (доходу) на користь стягувача ОСОБА_2 .

Проте, з матеріалів подання приватного виконавця, наданого суду 10.07.2019 року, вбачається, що ОСОБА_1 не працює, та ніколи не працював в ТОВ «ПРИМОРГРУП», що підтверджується відповідним Актом від 13.05.2019 року. До цього часу борг не погашається.

Відповідно до вимог статті 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.

Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок розв`язання спорів у цій сфері регулює Закон України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України».

У відповідності до ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України» може бути тимчасово відмовлено у видачі закордонного паспорта або тимчасово обмежено у праві виїзду за кордон у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду - до виконання зобов`язання.

Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

З урахуванням вищевикладеного, та з урахуванням того, що вказане рішення суду, за яким видано виконавчий лист, набрало законної сили, є обов`язковим для виконання, на підставі якого відкрито виконавче провадження АСВП №57831436, про яке боржнику достеменно відомо, приватним виконавцем вчинено достатньо дій в межах виконавчого провадження, проте рішення суду боржником свідомо не виконано, та з урахуванням усіх обставин в сукупності, суд вважає, що боржник саме ухиляється від виконання рішення суду.

Відповідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод Європейського суду з прав людини як джерела права.

У Законі України «Про виконавче провадження» поняття «виконавче провадження» розуміється як завершальна стадія судового провадження (стаття 1).

Наведене узгоджується з практикою ЄСПЛ щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий суд.

Так, у рішенні від 19 березня 1997 року у справі «Горнсбі проти Греції» (Case of Hornsby v. Greece) ЄСПЛ зазначив, що для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду».

Право на справедливий суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін. Обов`язковість виконання судових рішень, разом із іншими складовими права на справедливий суд, зокрема, такими як суб`єктивна неупередженість суду, принцип правової визначеності, заборона втручання законодавця у відправлення правосуддя розглядаються Судом в якості елементів верховенства права (Golder v. The United Kingdom, аpp. no. 4451/70).

Отже, виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.

Отже виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, боржник, своїми правами та обов`язками не користується, не надає доступ до майна належного йому на праві власності, не надає декларацію про майно та доходи протягом строків передбачених Законом та приватним виконавцем, не з`являється на прийом до приватного виконавця, хоча обізнаний про існування виконавчого провадження, не здійснив жодних дій щодо погашення заборгованості починаючи з моменту відкриття виконавчого провадження, перетинав державний кордон України, у зв`язку з чим необхідно тимчасово обмежити боржника, громадянина України – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві виїзду за межі України та застосувати в порядку, визначеному ЦПК для забезпечення позову.

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи, що забезпечення виконання рішення суду застосується як гарантія задоволення законних вимог стягувача, з метою упередження наміру щодо навмисного ухилення від виконання рішення суду саме шляхом виїзду за кордон, суд приходить до висновку, що подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича підлягає задоволенню, так як обґрунтоване та доведене.

Керуючись ст.33 Конституції України, ст.ст.261, 353, ч.ч.1, 2 ст.441 ЦПК України, ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України», суд,-

УХВАЛИВ:

Подання приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Парфьонова Георгія Володимировича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Встановити тимчасове обмеження громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа, шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов`язань, покладених на нього за виконавчим листом №1522/8262/12, виданого Приморським районним судом м.Одеси 18 квітня 2017 року про стягнення ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики від 24 травня 2007 року у розмірі 686 492,67 долара США, що станом на 03.06.2016 року становить 17 197 469,98 гривень; суму боргу за договором позики від 25 травня 2007 року у розмірі 91 520,75 доларів США, що станом на 03.06.2016 року становить 2 292 705,25 гривень; витрати по сплаті судового збору у розмірі 6 890,00 гривень; витрати на проведення судової почеркознавчої експертизи у розмірі 900,48 гривень.

Копію ухвали направити до Адміністрації Державної прикордонної служби України (м.Київ, вул.Володимирська. 20) - для виконання, відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області - до відома.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м.Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 12.07.2019 року.

Суддя Домусчі Л.В.