Ухвала суду № 8296909, 24.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" лютого 2010 р. м. КиївК-17565/08

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Сороки М.О.,

Гашицького О.В.,

Лиски Т.О.,

Рецебуринського Ю.Й.,

Штульман І.В. (доповідач),-

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_6 до Головного управління статистики у Харківській області про визнання дій неправомірними та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2008 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2008 року, -

встановив:

У грудні 2007 року ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом до Головного управління статистики у Харківській області про визнання протиправними дії відповідача, повязаної з видачею довідки №5323/23-02 від 17.04.2002р. про колективну форму власності Орендного підприємства Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування (далі ОП Харківський НДІТМ) в період з травня 1994 року по жовтень 1998 року, та стягнення моральної шкоди.

В позові ОСОБА_6 вказав, що він у листопаді 2001 року звертався з заявою про призначення йому наукової пенсії до УПФ України в Ленінському районі міста Харкова, однак останній вимагав надати довідку з Харківського обласного управління статистики про форму власності ОП Харківський НДІТМ за період з 27.08.1990р. по 01.04.1998р. Позивач зазначав, що на його звернення відповідач надав таку довідку в якій стверджувалось, що ОП Харківський НДІТМ мав колективну форму власності з травня 1994 року по жовтень 1998 року, отримавши яку пенсійні органи відмовили в призначенні йому наукової пенсії. Вважаючи інформацію у вказаній довідці неправдивою, наслідком чого стало порушення його пенсійних прав, ОСОБА_6 просив суд позовні вимоги задовольнити.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2008р. у задоволенні позову відмовлено за пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28.08.2008р. апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишено без задоволення. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.05.2008р. змінено в частині мотивів та підстав відмови у задоволенні позову. В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_6 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, просить такі скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.05.2009р. за вказаною касаційною скаргою відкрито касаційне провадження.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, і це правильно встановлено судами попередніх інстанцій, що позивач ОСОБА_6 у 2001 році звернувся до УПФ України в Ленінському районі міста Харкова із заявою про призначення наукової пенсії. Однією з вимог пенсійного органу було надання довідки з Харківського обласного управління статистики про форму власності ОП Харківського НДІТМ у період виробничої діяльності на умовах оренди державного майна з 27.08.1990р. по 01.04.1998р. В отриманій довідці з Харківського обласного управління статистики №5323/23-02 від 17.04.2002р. було зазначено, що ОП Харківського НДІТМ (ідентифікаційний код 14311070) у вказаний період значилось у Державному реєстрі підприємств і організацій України з травня 1994 року як юридична особа, форма власності колективна, форма фінансування госпрозрахунок. З жовтня 1998 року дане підприємство в Державному реєстрі підприємств і організацій України змінено на Державне підприємство «Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування»державної форми власності, яке функціонує на умовах госпрозрахунку. Вказана довідка була підставою для відмови позивачу у призначені наукової пенсії. Внаслідок оскарження такої відмови в судовому порядку позивачу було поновлено право на призначення пенсії як науковому працівнику, зобовязано зарахувати період його роботи в ОП Харківського НДІТМ з 01.05.1994р. по 11.12.1995р. та зробити перерахунок наукового стажу й наукової пенсії з 01.11.2001р. Оскільки був змушений протягом шести років проводити значну за обсягом роботу, доводити хибність довідки відповідача, ОСОБА_6 просив стягнути моральну шкоду.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що згідно довідки Міністерства промислової політики №14/4-3-2-1425 від 04.07.2002р. за весь період існування науково-дослідного інституту із серпня 1975 року по липень 2002 року (час надання довідки) характер діяльності і власність інституту не мінялися, підприємство знаходилося в Державному реєстрі наукових організацій і отримувало фінансову підтримку держави. З наведеного суд зробив висновок, що вже в липні 2002 року ОСОБА_6 мав достатні дані, що довідка Харківського обласного управління статистики має недостовірні відомості що форми власності ОП Харківського НДІТМ за період його орендних відносин з державою з 27.08.1990р. по 01.04.1998р. Проте, з позовом ОСОБА_6 звернувся до суду лише в грудні 2007 року, що згідно зі ст.ст.99, 100 КАС України є підставою для відмови у задоволенні позову.

Спростовуючи висновки суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд не взяв до уваги факт листування позивача протягом чотирьох років (з 2002 по 2006 роки) та відповідні судові процеси за позовними вимогами про нарахування пенсії, як науковому працівнику, який свідчить про намір врегулювати спірні правовідносини. З урахуванням перебування позивача протягом 2007-2008 років на лікуванні, апеляційний суд дійшов висновку про поважність причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом. Разом з тим, надаючи оцінку доводам позивача щодо неправомірності дій відповідача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Повноваження та компетенція відповідача, як органу державної статистики, визначається Законом України «Про державну статистику»від 17.09.1992р. №2614-XII, постановою Кабінету Міністрів України «Про створення Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України»від 22.01.1996р. №118. Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання даних про всіх юридичних осіб, їх філії, відділення, представництва та інші відособлені структурні підрозділи, що знаходяться на території України, а також про юридичних осіб, їх філії, відділення, представництва та інші відособлені структурні підрозділи, що знаходяться за межами України і створені за участю юридичних осіб України.

З матеріалів справи вбачається, що згідно статуту ОП Харківського НДІТМ, зареєстрованого розпорядженням виконавчого комітету Ленінської районної в місті Харкові ради №881 від 30.12.1992р., форма власності колективна. Таке визначення форми власності відповідає діючому на той час Українському класифікатору форм власності, затвердженому рішенням колегії Міністерства статистики України №18 від 23.12.1992р., щодо віднесення до колективної форми власності організації орендарів.

Зміна форми власності на державну відбулася лише після внесення відповідних змін до установчих документів у жовтні 1998 року (рішення виконавчого комітету Ленінської районної в місті Харкові ради від 08.10.1998р.) внаслідок чого змінено назву на Державне підприємство «Харківський науково-дослідний інститут технології машинобудування», організаційно-правову форму на державне підприємство, форму власності на державну. При цьому, відповідач своєчасно вніс відповідні зміни до Єдиного державного реєстру.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що доводи ОСОБА_6 не свідчать про неправомірність дій Головного управління статистики у Харківській області, оскільки надані у довідці №5323/23-02 від 17.04.2002р. відомості відповідають дійсності. Позивач помилково ототожнює форму власності орендованого майна з формою власності самої юридичної особи. Фактично ж на час існування орендного підприємства його власником була організація орендарів, про що прямо значиться в п.1.6 Статуту підприємства.

Відповідно до ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом апеляційної інстанції допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм права, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Керуючись ст.ст.220, 2201, 224, 230, 231 КАС України, суд, -

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 серпня 2008 року, якою змінено постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27 травня 2008 року, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені ст.ст.235-239 КАС України.

Судді: (підписи)