Ухвала суду № 8296550, 09.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

                              м. Київ                                        К-7165/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача                    Федорова М.О.

суддів:                    Брайка А.І.

Карася О.В.

Маринчак Н.Є.

                    Рибченка А.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової адміністрації у Харківській області, Харківської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2007 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2008

у справі          № 2а-1848/07

за позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю „Мерефянськаскляна компанія”

до          Державної податкової адміністрації у Харківській області,

          Харківської об’єднаної державної податкової інспекції

про          скасування податкових повідомлень - рішень та скасування рішення ДПА у Харківській області

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Мерефянськаскляна компанія” звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової адміністрації у Харківській області, Харківської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень - рішень та скасування рішення ДПА у Харківській області у частині зменшення бюджетного відшкодування на 134966,06 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2007 позов задоволено повністю, скасовано податкові повідомлення-рішення Харківської об’єднаної державної податкової інспекції у частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 134966,06 грн. №0000011600/0 від 19.03.2007, №000011600/1 від 16.05.2007 та рішення Державної податкової адміністрації у Харківській області №2773/10/25-103 від 24.07.2007 року у частині зменшення бюджетного відшкодування на 134966,06 грн.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2008 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2007 залишено без змін.

Не погоджуючись з зазначеними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідачі оскаржили їх в касаційному порядку. В скарзі просять скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2007 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2008, ухвалити по справі нове рішення яким в задоволенні позову відмовити.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, відповідачами здійснено виїзну позапланову перевірку позивача та складено акт № 796/23-32952061 від 07.03.2007 яким встановлено, що підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад 2006 року складає 1271518, 17 грн., що на 293575 грн. менше ніж задекларовано платником податку, таким чином позивачем, на порушення п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” завищено суму бюджетного відшкодування за листопад 2006 року на суму 293575 грн., та встановлено, що у попередньому податковому періоді жовтень 2006 року постачальникам товарів (послуг) сплачено фактично ПДВ у сумі 1271518, 17 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено та вбачається з матеріалів справи, відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2006 року по рядку 22 2 розділу „Розрахунки з бюджетом за звітний період” задекларовано від’ємне значення різниці поточного звітного періоду для зарахування до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду у сумі 1565093 грн., за листопад 2006 року позивачем задекларовано суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (рядок 25.1) в розмірі 1565093 грн.

До декларації додано розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з ПДВ), у рядку 4 якого відображено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі 1872959 грн.

Відповідно до реєстрів банківських документів за жовтень 2006 року по р/р №26002418480000 та р/р №26005060014630 позивачем сплачено постачальникам 291351,30 грн. податку на додану вартість, з урахуванням сплаченого податку митним органам у сумі 833829 грн. та оплати по податковому векселю №АА 0297517 від 07.09.2007, а сума ПДВ, фактично сплачена позивачем у жовтні 2007 року, у попередньому звітному податковому періоді, складає 1411396, 83 грн.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту ”а” п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від’ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Тобто бюджетному відшкодуванню підлягає не сума податкового кредиту попереднього (місячного) звітного податкового періоду, а сума від’ємного значення, визначена відповідно до вимог Закону України „Про податок на додану вартість”.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу підлягає бюджетному відшкодуванню за листопад 2006 року складає 1411396, 83 грн., сума завищення бюджетного і відшкодування складає 153696, 17 грн., з округленням - 153696 грн.(1565093 грн. - 1411396,83 грн.).

Відповідно до ч. 3 п. 4.8 ст. 4 Закону України „Про податок на додану вартість” для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанції стосовно того, що оскільки Закон України „Про податок на додану вартість” не містить обмежень, при яких сума фактично сплаченого податкового кредиту попереднього податкового періоду враховується для обчислення суми бюджетного відшкодування лише в межах податкового кредиту, який виник у тому ж самому податковому періоді, тобто, одночасно зі сплатою.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційні скарги Державної податкової адміністрації у Харківській області, Харківської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2007 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2008 у справі № 2а-1848/07 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Касаційні скарги Державної податкової адміністрації у Харківській області, Харківської об’єднаної державної податкової інспекції відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.09.2007 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2008 у справі № 2а-1848/07 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГоловуючийМ.О. Федоров

СуддіА.І. Брайко

                    О.В. Карась

Н.Є. Маринчак

А.О. Рибченко Суддя М.О. Федоров