Ухвала суду № 8296492, 23.02.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. КиївК-7320/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідачаГолубєвої Г.К.

СуддівБрайка А.І.

Карася О.В.

Рибченка А.О.

Федорова М.О.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2008 року

та постанову Господарського суду Черкаської області від 10.04.2007 року

по справі № 07/1032а

за позовом Державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області

до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспілка»»

про стягнення суми, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2007 року Державна податкова інспекція у Шполянському районі Черкаської області звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроспілка»»про стягнення суми нарахованого і не сплаченого прибуткового податку з громадян та податку з доходів фізичних осіб.

Постановою Господарського суду Черкаської області від 10.04.2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2008 року у даній справі в позові відмовлено з огляду на необґрунтованість заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи. Зокрема, скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору не застосовано норми ст.10, п.2 ст.19, ст.20 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92 «Про прибутковий податок з громадян»та п.11 ст.20 Закону України від 04.12.1990 року № 509-XII "Про державну податкову службу в Україні" та ст.20 Закону України від 25.06.1991 року № 1251-XII "Про систему оподаткування".

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 19.09.2003 року у справі №23-2866 був повністю задоволений позов прокурора Шполянського району в інтересах держави в особі Смілянської ОДПІ, правонаступником якої на території Шполянського району з 01.07.2006 року стала ДПІ у Шполянському районі, до СГ ТОВ «Агроспілка»про стягнення 114533,38 грн. недоїмки прибуткового податку з громадян станом на 01.07.2003 року.

У липні-серпні 2006 року на звернення відповідача позивач провів позапланову виїзну документальну перевірку з питань дотримання ним вимог податкового законодавства з податку з доходів фізичних осіб за період діяльності з 01.01.2004 року по 31.03.2006 року. За результатами цієї перевірки був складений акт від 18.08.2006 року №38/17-109/31126916.

Перевіркою було встановлено, що СГ ТОВ «Агроспілка»в 2004-2005 роках безпідставно зменшило по субрахунку 641 „Розрахунки за податками»кредитове сальдо по прибутковому податку з громадян і податку з доходів фізичних осіб на 125100,61 грн. Фактична сума заборгованості відповідача перед бюджетом з цих податків станом на 01.04.2006 року становить 160825,21 грн.

Віднявши від встановленої перевіркою суми заборгованості з прибуткового податку з громадян і податку з доходів фізичних осіб станом на 01.04.2006 року у розмірі 160825,21 грн. присуджену до стягнення з відповідача за згадуваним вище рішенням господарського суду Черкаської області суму недоїмки з прибуткового податку з громадян у розмірі 114533грн., позивач визначив стягувану суму заборгованості у розмірі 46291,83 грн.

Докладний розрахунок стягуваної суми заборгованості із зазначенням часу її виникнення і інших доказів, на підставі яких можна було б встановити обставини виникнення цієї заборгованості у часі, що має значення для справи з огляду на заперечення відповідача щодо відсутності у нього такої заборгованості, в акті позапланової перевірки від 18.08.2006 року №38/17-109/31126916 не були вказані і господарському суду позивачем не були надані.

За результатами позапланової перевірки позивач рішень про донарахування відповідачу податкових зобовязань з прибуткового податку з громадян і податку з доходів фізичних осіб не приймав і відповідних податкових повідомлень про визначення сум таких податкових зобовязань відповідачу не направляв.

З матеріалів справи вбачається ненадання доказів узгодження заявленої до стягнення суми податкового зобовязання відповідача за податковими повідомленнями-рішеннями контролюючих органів у адміністративному чи судовому порядку, таким чином суд не може констатувати, що заявлена до стягнення сума 46291,83 грн. становить податковий борг.

Відмовляючи в позові, суди виходили з наступних мотивів, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України від 21.12.2000 року "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено можливість примусового стягнення за рішенням суду активів платника податків у рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону №2181-III податкове зобов'язання (з у рахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання, є податковим боргом (недоїмкою).

За таких обставин, суди дійшли вірного висновку, що в даному випадку момент узгодження податкового зобовязання відсутній взагалі, оскільки зобовязання не було визначено ані платником самостійно, а ні донараховано контролюючим органом відповідним рішенням.

Також слід зауважити, що згідно з п.11 ст.10 Закону України від 04.12.1990 року №509-XII "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції наділені повноваження подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Правовий аналіз наведених норм законодавства дозволяє зробити висновок, що податковим органам не надано право звертатися до суду з позовами про стягнення безпосередньо сум податків без наявності відповідного рішення.

За таких обставин, суди дійшли обґрунтованих висновків щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шполянському районі Черкаської області відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2008 року та постанову Господарського суду Черкаської області від 10.04.2007 року по справі № 07/1032а залишити без змін.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.

Судді підписБрайко А.І.

підписКарась О.В.

підписРибченко А.О.

підписФедоров М.О. Суддя Г.К. Голубєва