Рішення № 82963179, 04.07.2019, Харківський районний суд Харківської області

04.07.19

Справа № 635/9574/18

Провадження № 2/635/1326/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року смт. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Назаренко О.В.

за участю секретаря Літінської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Харківського МНО Харитонова Яна Михайлівна, Міськрайонний відділ державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання договору недійсним та визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

до Харківського районного суду Харківської області надійшов зазначений позов, в якому позивач просить визнати недійсним укладений 03 червня 2013року між ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений 03 червня 2013 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харитоновою Яною Михайлівною за реєстровим номером 1080; визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) право власності на квартиру АДРЕСА_1 і витребувати це майно на її користь від ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 26 травня 2009 року він, ОСОБА_1 придбав у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 , сплативши останній 160000 грн. 00 коп. Про це сторони уклали та посвідчили у приватного нотаріуса ХРНО Гаражи Н.П. за реєстровим № 1670 договір купівлі-продажу квартири. Рішенням апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2012 року укладений вказаний вище договір купівлі продажу квартири АДРЕСА_1 був визнаний недійсним. 26 липня 2012 року Харківським районним судом Харківської області було частково задоволено заяву про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 . 19 листопада 2012 року Харківським районним судом Харківської області було ухвалене заочне рішення по справі № 2034/6028/2012 за позовом ОСОБА_1 . За цим рішенням суд вирішив стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму безпідставно набутих коштів у розмірі 160 000 грн. 00 коп., суму інфляційного збільшення у розмірі 32784,90 грн., суму 3-х відсотків річних, що складає 13 992 грн. 33 коп., а всього 206 777 грн. 23 коп. На виконання цього рішення Харківським районним судом Харківської області було видано виконавчий лист, який 19 квітня 2013 року був пред`явлений до виконання. Позивач зазначає, що виконавчий лист № 2034/6028/2012 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 знаходився на виконанні у іншого державного виконавця ОСОБА_5 , і жодних коштів, що були виручені державним виконавцем Кондратьєвою О. Д. від реалізації квартири ОСОБА_2 , за виконавчим провадженням на користь ОСОБА_1 не перераховувалося. Зазначає, що як з`ясувалося в подальшому, дійсно, 20 березня 2013 року квартиру АДРЕСА_1 було реалізовано з прилюдних торгів, про що спеціалізованою організацією Харківською філією Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство Юстиції» було складено протокол № 57-02/111/13/а проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, на підставі якого старшим державним виконавцем ВДВС Харківського РУЮ Харківської області було складено акт про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 11 квітня 2013 року. Із вказаних прилюдних торгів квартира АДРЕСА_1 була придбана ОСОБА_3 (переможцем торгів), про що на підставі вказаного вище акту державного виконавця про проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна від 11 квітня 2013 року приватним нотаріусом ХМНО Ємець І. О. було видано ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно від 19 квітня 2013 року за реєстровим № 877. Вказує, що 18 грудня 2018 року з інформації, що міститься в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, позивачу стало відомо, що нерухоме майно боржника ОСОБА_2 не буде продано в рамках виконавчого провадження, оскільки, як виявилось, 03 червня 2013 року ОСОБА_3 майже одразу після проведення прилюдних торгів відчужив належну боржнику ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 , про що уклав із нею договір купівлі-продажу, посвідчений 03 червня 2013 року приватним нотаріусом ХМНО Харитоновою Я. М. за реєстровим № 1080. В результаті, права позивача були грубо порушені, оскільки його не повідомили про передання майна, яке було арештовано судом в його інтересах, на прилюдні торги, не залучи до зведеного виконавчого провадження, позбавили можливості брати участь у розподілі коштів, виручених від реалізації арештованого майна, і залишили виконавче провадження за його заявою невиконаним і нічим не забезпеченим. ОСОБА_1 і не був стороною оспорюваного договору купівлі-продажу квартири, не має права власності чи іншого речового права на предмет правочину і не претендує на те, щоб майно було передано йому в натурі, він все одно є заінтересованою особою, яка має право домагатися визнання цього правочину недійсним, оскільки його вимоги спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Позивач вказує, що охоронюваний законом інтерес позивача ОСОБА_1 полягає в тому, щоб спірна квартира повернулася у власність боржника ОСОБА_2 , оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації позивачем ОСОБА_1 його прав як стягувана у виконавчого провадженні, який має визначене законом очікування примусової реалізації майна боржника з електронних торгів в рахунок задоволення грошових вимог кредиторів. На його думку , він має безспірне право на оспорення укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 03 червня 2013 року. Позивач зазначає, що оскільки отримане ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на спірну квартиру від 19 квітня 2013 року було визнано заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 12 жовтня 2015 року недійсним, він вважається таким, що не набув у власність спірну квартиру у встановленому законом порядку, а відтак ОСОБА_3 не мав права відчужувати це майно на користь ОСОБА_4 і укладати про це із нею відповідний договір купівлі- продажу квартири. Тож, вказаний договір купівлі-продажу квартири має бути визнаний судом недійсним на підставі ст. ст. 203, 215 ЦК України. Оскільки укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 договір купівлі-продажу квартири має бути визнаний судом недійним, а також враховуючи, що отримане ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на спірну квартиру від 19 квітня 2013 року вже визнано заочним рішенням Харківського районного суду Харківської області від 12 жовтня 2015 року недійсним, право власності на спірну квартиру, як, власне, і сама квартира, мають бути повернуті боржнику ОСОБА_2 , задля подальшої примусової реалізації цього майна з електронних торгів в рамках відкритих виконавчих проваджень, боржником в яких є ОСОБА_2 . Тому він звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області в задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харитонова Яна Михайлівна, Міськрайонний відділ державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання договору недійсним та визнання права власності відмовлено.

13 лютого 2019 року на адресу суду надійшла інформація про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) відповідачів, отримана в порядку ч.6 ст.187 ЦПК України з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Головного Управління ДМС України в Харківській області.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 14 лютого 2019 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Харківського МНО Харитонова Яна Михайлівна, Міськрайонний відділ державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання договору недійсним та визнання права власності прийнято до розгляду та відкрито провадження в цивільній справі за правилами загального позовного провадження.

На підставі ухвали Харківського районного суду Харківської області від 17 квітня 2019 року підготовче провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Харківського МНО Харитонова Яна Михайлівна, Міськрайонний відділ державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання договору недійсним та визнання права власності закрито. Справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судове засідання не з`явився, 19 березня 2019 року до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи відповідачі, у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, відзив не надали.

Треті особи - приватний нотаріус Харківського МНО Харитонова Яна Михайлівна та представник Міськрайонний відділ державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області у судове засідання не зявилися, про день, час та місце слухання справи повідомлені. Причину неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, зі згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

04 липня 2019 року на підставі ч. 4 ст. 268 ЦПК України вступна і резолютивна частини рішення підписані судом без його проголошення за неявкою усіх учасників справи.

Суд, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин та досліджених в судовому засіданні наданих доказів, прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних підстав.

Згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов`язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 26 травня 2009 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражою Н.П., реєстровий №1670.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 05 грудня 2011 року відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позову до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Гаража І.П. про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 26 травня 2009 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Рішенням судового колегії судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області від 27 березня 2012 року рішення Харківського районного суду Харківської області від 05 грудня 2011 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу від 26 травня 2009 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражою Н.П., реєстровий №1670.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 19 листопада 2012 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені, застосовані наслідки недійсності правочину (двосторонню реструктуризацію) і повернуто сторону у первісний стан. Стягнуто з ОСОБА_2 суму безпідставно набутих коштів у розмірі 16000,00 грн., суму інфляційного збільшення у розмірі 32784,90 грн., суму 3% річних, що складає 13922,33 грн., а всього 206777,23 грн., та судові витрати у розмірі 2175,00 грн.

Частиною третьою статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Заінтересованою особою є будь-яка особа, яка має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі. Особа, яка звертається до суду з позовом про визнання договору недійсним, повинна довести конкретні факти порушення її майнових прав та інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею цим Кодексом.

Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач є стягувачем за виконавчим провадженням, в якому з відповідача ОСОБА_2 стягується сума безпідставно набутих коштів.

Позивач разом із позовом подавав заяву про витребування із справ приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Харитонової Я.М. матеріалів нотаріальної справи щодо оспорюваного договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 03 червня 2013 року приватним нотаріусом ХМНО Харитоновою Я.М. за реєстровим №1080, а саме: завірену належним чином копію договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідченого 03 червня 2013 року приватним нотаріусом ХМНО Харитоновою Я. М. за реєстровим № 1080; завірені належним чином копії документів, на підставі яких вчинено посвідчення договору купівлі-продажу квартири від 03 червня 2013 року за реєстровим № 1080; завірені належним чином копії документів які необхідні були для посвідчення договору купівлі-продажу квартири від 03 червня 2013 року за реєстрованим №1080. Обгрунтовує тим, що самостійно не може ознайомитися із матеріалами справи щодо оспорюваного правочину, адже вони захищені встановленою законом нотаріальною таємницею.

Враховуючи, що позивачем надано суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, і заявлене клопотання про витребування доказів в судовому засіданні ним не підтримане, суд не знаходить підстав для витребування нотаріальної справи, та зазначає, що незважаючи на те, що самого договору суду не надано, для правильного вирішення справи в рамках заявлених позовних вимог і визначених позивачем підстав для звернення до суду із позовом, суд має можливість вирішити спір за наявними в матеріалах справи доказами.

Так, із наданої суду Інформації №150031056 від 18.12.2018 року з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомо майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу серія та номер 1080, посвідченого 03.06.2013 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харитоновою Я.М., на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 не був стороною оспорюваного договору купівлі-продажу квартири, не має права власності чи іншого речового права на предмет правочину, а тому суд вважає, що оспорюваним договором його права жодним чином не порушені. Крім того, як вбачається із позовних вимог, ОСОБА_1 просить визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 і витребувати це майно на її користь від ОСОБА_4 . Однак звертатися з таким позовом на користь третьої особи позивач не має права.

У зв`язку із цим позовна вимога про витребування цього майна з володіння відповідача ОСОБА_4 задоволенню не підлягає, оскільки позови про витребування майна на підставі статті 387 ЦК України підлягають задоволенню у випадках, коли у власника (володільця) майна, що вибуло з його володіння і перебуває у неправомірному (незаконному) володінні іншої особи, залишається право на це майно, в той час як позивач у встановленому законом порядку право власності на спірне майно не має.

Тож суд не погоджується з думкою позивача, що він має безспірне право на оспорювання укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 03 червня 2013 року та витребування майна із чужого володіння на користь третьої особи,

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають в повному обсязі в спосіб, який обраний позивачами, а тому суд відмовляє в їх задоволенні в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 265, 280-282 ЦПК України, -

ВИРІШИІВ:

у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Харківського МНО Харитонова Яна Михайлівна, Міськрайонний відділ державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області про визнання договору недійсним та визнання права власності – відмовити повністю.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст.284-285 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні касаційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області або до Харківського апеляційного суду.

Відомості, що не проголошуються:

позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач – ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;

відповідач – ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ;

відповідач – ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 ;

третя особа – приватний нотаріус Харківського МНО Харитонова Яна Михайлівна, номер свідоцтва: 8300, м АДРЕСА_6 ;

третя особа – Міськрайонний відділ державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області, код ЄДРПОУ 41430395, місцезнаходження: м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, 3-1 під`їзд, 4 поверх.

Повний текст рішення виготовлено 11 липня 2019 року.

Головуючий суддя: О.В. Назаренко