Вирок № 82958196, 10.07.2019, Лисичанський міський суд Луганської області

423/803/19

1-КП/415/610/19

ВИРОК

Іменем України

10.07.19 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю секретаря Кайданович Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12019130530000092 від 05 лютого 2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Золоте Луганської області, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, не судимого, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Пухкало О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

04 лютого 2019 року, приблизно о 17 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до квартири АДРЕСА_2 , таємно викрав – грошові кошти, у сумі 4000 гривень, супутниковий ресивер ТМ «Strong», модель «SRT 4450», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/168е від 18 лютого 2019 року, 210 гривень, роутер ТМ «TP-Link», модель «TL-WR741ND», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/168е від 18 лютого 2019 року, 200 гривень, та алюмінієвий молочний бідон, об`ємом 38 л, вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/168е від 18 лютого 2019 року, 350 гривень, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 4760 гривень.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України, а саме, – таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у житло.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальному акті, визнав повністю, від надання пояснень – відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованого органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, а саме, викрадення майна потерпілого ОСОБА_2 , зокрема, – грошей, у сумі приблизно біля 4000 гривень, супутникового ресивера, роутера та молочного бідона, проникнувши до квартири за місцем мешкання останнього, по АДРЕСА_3 , на початку лютого 2019 року, у вечірній час, скориставшись відсутністю уваги сторонніх та власника житла, – викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії, завдана потерпілому ОСОБА_2 майнова шкода – відшкодована частково: шляхом повернення частки викраденого, залишок – зобов`язується усунути найближчим часом при виникненні певної можливості.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, – суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – яке, на підставі ст.370 КПК України, – повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним – є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим – є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим – є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, – вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні – таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у житло, – доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.185 ч.3 КК України.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, обвинувачений ОСОБА_1 – не працює, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання – характеризується позитивно (а.с.72), у скоєному – щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, часткове добровільне відшкодування завданих збитків, а також, ту обставину, що обвинувачений вперше притягається до кримінальної відповідальності (а.с.67-68).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, а також, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисний, крім того, корисливий злочин, який, відповідно до положень ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, – суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання – у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкцією ст.185 ч.3 КК України, при цьому, беручи до уваги данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який – не працює, і, разом з тим, має постійне місце мешкання, позитивно характеризується за місцем проживання та у побуті, вперше притягається до кримінальної відповідальності, у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся та вибачався за скоєне, активно сприяв розкриттю інкримінованого кримінального правопорушення, і, одночасно, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання, в тому числі, враховуючи також відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також, враховуючи суму спричиненої кримінальним правопорушенням майнової шкоди, часткове відшкодування останньої та думку потерпілого ОСОБА_2 – у наданій до суду заяві, який на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягав, суд, оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, – вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства та, відповідно, без відбування покарання, – із застосуванням вимог ст.75 КК України, – зі звільненням від відбування покарання з випробуванням та з покладенням ряду обов`язків, передбачених ст.76 ч.1 п.1, ст.76 ч.1 п.2 КК України, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

Підстав щодо застосування запобіжного заходу у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Процесуальні витрати по справі – у сумі 1144 гривні (а.с.60), пов`язані із залученням експертів під час проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/168е від 18 лютого 2019 року (а.с.61-65), з метою встановлення заподіяної потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди, за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Цивільний позов у встановленому законом порядку потерпілим ОСОБА_2 – не заявлений, що не позбавляє останнього права звернутися до суду з відповідним позовом у порядку цивільного судочинства.

Речові докази по справі:

супутниковий ресивер ТМ «Strong», модель «SRT 4450», роутер ТМ «TP-Link», модель «TL-WR741ND», алюмінієвий молочний бідон, об`ємом 38 л, барсетка, колонки, у кількості 4 штук, дроти для антени, зарядні пристрої для мобільних телефонів, у кількості 2 штук, банківська картка АТ «Ощадбанк» (№ НОМЕР_1 ), що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 (а.с.29,30),

– підлягають поверненню потерпілому ОСОБА_2 .

Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_1 – визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки,

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 , до набуття вироком законної сили, – не застосовувати.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300)

1144 (одну тисячу сто сорок чотири) гривні за проведення судової товарознавчої експертизи за №19/113/9-1/168е від 18 лютого 2019 року.

Речові докази по справі:

супутниковий ресивер ТМ «Strong», модель «SRT 4450», роутер ТМ «TP-Link», модель «TL-WR741ND», алюмінієвий молочний бідон, об`ємом 38 л, барсетку, колонки, у кількості 4 штук, дроти для антени, зарядні пристрої для мобільних телефонів, у кількості 2 штук, банківську картку АТ «Ощадбанк» (№ НОМЕР_1 ), що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 ,

– повернути потерпілому ОСОБА_2 .

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: