Рішення № 82955788, 11.07.2019, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 360/1143/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої – судді Міланіч А.М.

при секретарі – Хоменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

в с т а н о в и в :

У травні 2019 року позивачі звернулись до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що їм належить квартира АДРЕСА_1 . Так, вказана квартира згідно свідоцтва про право власності на житло від 15 вересня 1998 року також належала ОСОБА_4 , однак ІНФОРМАЦІЯ_1 остання померла і вони /позивачі/ на підставі ст. 1268 ЦК України є її спадкоємцями.

У зазначеній квартирі, зокрема, зареєстрований колишній чоловік позивачки ОСОБА_1 – відповідач ОСОБА_3 , однак він з червня 2018 року у цій квартирі не проживає, його речі у квартирі відсутні.

Оскільки відповідач у вказаній квартирі не проживає з червня 2018 року, з реєстрації у добровільному порядку не знімається, що ускладнює їм /позивачам/ реалізацію їх прав на користування та розпорядження своїм майном, то просили визнати відповідача таким, що втратив право користування зазначеним житловим приміщенням.

В судовому засіданні позивачі позов підтримали та викладене підтвердили.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав повністю.

Вислухавши сторони, оглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачам на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 15 вересня 1998 року належить на праві спільної сумісної приватної власності квартира АДРЕСА_1 . Інший співвласник квартири – ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , і на підставі ст.1268 ЦК України позивачі є такими, що належним чином прийняли спадщину після її смерті /а.с. 6,16-17/.

З 23 листопада 2011 року у вказаній квартирі зареєстрований, але з 09 червня 2018 року не проживає, колишній чоловік ОСОБА_1 – відповідач ОСОБА_3 /а.с. 7,12-15,17-18,25/.

Згідно положень ст. 317, 383, 391 ЦК України, ст. 150 ЖК України власник майна має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майном, використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб.

Відповідно до ст. 9, 156 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій. Члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім`ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням. У разі відсутності угоди між власником будинку (квартири) і колишнім членом його сім`ї про безоплатне користування жилим приміщенням до цих відносин застосовуються правила, встановлені статтею 162 цього Кодексу.

Верховний Суд України в Постанові від 16 листопада 2016 року у справі № 6-709 цс 16 зазначив, що положення статей 383, 391 ЦК України передбачають право вимоги власника про захист порушеного права власності на жиле приміщення, будинку, квартиру тощо, від будь яких осіб, у тому числі осіб, які не є і не були членами його сім`ї, а положення статті 405 ЦК України, статей 150, 156 ЖК України регулюють взаємовідносини власника жилого приміщення та членів та членів його сім`ї, у тому числі у випадку втрати права власності власником, припинення з ним сімейних відносин або відсутності члена сім`ї власника без поважних причин понад один рік.

Відповідно до ст. 405 ЦК України, члени сім`ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім`ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім`ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Враховуючи викладене, а також визнання відповідачем позову, оскільки останній є колишнім чоловіком позивачки ОСОБА_1 і більше року він не проживає у належній позивачам квартирі, у добровільному порядку з реєстрації не знімається, то суд вважає за необхідне, задовольняючи позов, визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Керуючись ст. 10-13,206,259,263-265,268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області.

Повне рішення суду складено 11 липня 2019 року.

Головуючий-суддяА.Міланіч