Ухвала суду № 82951126, 11.07.2019, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/6044/16-к

№ провадження 1-кп/208/68/19

УХВАЛА

Іменем України

11 липня 2019 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська, у складі:

головуючого судді: Івченко Т.П.,

секретаря судового засідання: Сухомлина Є.О.,

за участю прокурора: Монатко Д.С.,

захисника: Піцик Р.В.

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кам`янське Дніпропетровської області об`єднане кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, ч.2 ст.186 КК України, -

встановив:

В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області перебувають об`єднані кримінальні провадження № 12016040800001928 від 13.07.2016 року, 12018040160000035 від 04.01.2018 року, 12017040160002448 від 21.11.2017 року, 12017040160001128 від 24.05.2017 року, 12017040160001383 від 23.06.2017 року, 12017040160001497 від 07.07.2017 року відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 186 КК України.

Ухвалою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 15.05.2019 року продовжено строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , у вигляді тримання під вартою, строком до 12.07.2019 року.

В судовому засіданні судом, прокурором Монатко Д.С. заявлене клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 , по даному кримінальному провадженню, під вартою строком на 60 днів, оскільки підстави для застосування цього запобіжного заходу не відпали, крім того обвинувачений не допитаний, не має постійного місця роботи, може вчинити інше кримінальне правопорушення, а отже наявні визначені п. 1 та п. 5 ст. 177 КПК України ризики, які дають достатні підстави для продовження обраного запобіжного заходу для забезпечення його процесуальної поведінки, враховуючи характеризуючи данні особи, який раніше судимий, не має стійких соціальних зв`язків, офіційного місця роботи, та можливий строк покарання, у разі його засудження.

Захисник Піцик Р.В. заявив про зміну ОСОБА_1 запобіжного заходу із тримання під вартою на домашній арешт, так як обвинувачений має стійкі соціальні зв`язки, тривалий час знаходиться під вартою, і не ухилявся від слідства та суду, має можливість проживати за місцем мешкання матері, а тому вважає можливим змінити обраний запобіжний захід, так як потерпілий за епізодом обвинувачення за ч. 2 ст. 186 КК України допитаний та також допитані свідки обвинувачення.

Обвинувачений підтримав позицію захисника.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд керуючись принципом правової визначеності, приходить до наступного висновку.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження, передбачені ст. 177 КПК.

Враховуючи всі доводи сторони обвинувачення, матеріали кримінального провадження, суд дійшов до висновку про наявність передбачених ч.1 ст.177 КПК України ризиків того, що ОСОБА_1 як особа, що обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч. 3 ст. 185, ч.2 ст.190, ч.2 ст.186 КК України, які за тяжкістю віднесені та злочинів середньої тяжкості та тяжкий злочин, будучи особою який раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, не має постійного місця роботи та доходу, а тому заявлені ризики стороною обвинувачення є обґрунтованими.

Суд, не погоджується з доводами захисту про необхідність заміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, з огляду на наступне.

Так відповідно до КПК України, обвинувачений та його захисник має право звернутися з клопотанням про заміну запобіжного заходу.

В той же час, суд не відхиляє доводів на користь обвинуваченого, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи. (справа ЄСПЛ «Лабіта проти Італії», «Рохліна проти РФ»).

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, запобіжний захід може бути змінений, якщо суттєво змінилися обставини, які взяті до уваги при обранні запобіжного заходу, або ж виникли нові обставини після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу про які не було відомо на час прийняття рішення.

Як вбачається з обставин наголошених стороною захисту, вони не змінилися в той мірі, що мали б вплинути на заявлені ризики які були враховані як при обрані запобіжного заходу, так і під час його продовження, в той же час заявлені ризики стороною обвинувачення передбачені п. 1 і п. 5 ст. 177 КПК України, обґрунтовані під час судового розгляду, та підтверджені матеріалами кримінального провадження.

Суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 року у справі «Москаленко проти України»).

Окрім того жоден із запобіжних заходів, не пов`язаних з примусовим позбавленням волі обвинуваченого ОСОБА_1 , в тому числі й домашній арешт, не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а тому, враховуючі характеризуючи данні на особу, підстав для застосування більш м`якого виду запобіжного заходу, не вбачається.

Проаналізувавши доводи, наведені стороною обвинувачення та стороною захисту, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин кримінального правопорушення, які інкриміновані ОСОБА_1 , а саме вчинення умисних корисливих злочинів, в тому числі і поєднаного із застосуванням до потерпілого насильства, що не є небезпечного для здоров`я потерпілої, за який передбачено покарання до шести років позбавлення волі, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , а саме те, що він раніше судимий, не працює, суспільно-корисною працею не займається, не одружений, на утриманні неповнолітніх осіб та осіб похилого віку не має, що у своїй сукупності свідчить про те, що продовжують існувати ризики передбачені п. 1 і п. 5 ст. 177 КПК України, які були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу, та які підтримані прокурором у судовому засіданні, а саме: що обвинувачений перебуваючи на волі зможе переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 372 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора – задовольнити, у задоволенні клопотання сторони захисту – відмовити.

Продовжити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.15, ч.3 ст. 185, ч.2 ст.190, ч.2 ст.186 КК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08.09.2019 року, включно.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Івченко Т. П.