Рішення № 82945770, 25.06.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/5980/16-ц

Провадження № 2/522/930/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2019 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого – судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Соболевій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, третя особа ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою, -

ВСТАНОВИВ:

До Приморського районного суду м. Одеси звернулося Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/0054/73/74571 від 14.05.2007 року у розмірі 32723,32 доларів США, що еквівалентна на дату розрахунку (23.02.2016 року) 884004,35 гривень.

ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, третя особа ОСОБА_1 про визнання договору поруки від 14.05.2007 року припиненим.

У судовому засіданні представник позивача за первісним позовом позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, зустрічні позовні вимоги просив залишити без задоволення.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні зустрічні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, у задоволенні первісного позову просив відмовити.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” обгрунтований та підлягає задоволенню, зустрічний позов ОСОБА_2 недоведеним та таким, що задоволенню не підлягає.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 14 травня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», назву якого змінено на Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль, що підтверджується витягом зі Статуту ” та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №014/0054/73/74571.

Відповідно до п. 1 Кредитного договору Позичальнику надано кредит в сумі 33 000 доларів США, строком на 72 місяці по 14 травня 2013 р..

Процентна ставка за користування кредитом складає 13,5 % річних (п. 1.4 Кредитного договору).

Таким чином, Банк виконав свої зобов`язання перед Позичальником за кредитним договором, надавши останньому кредит в сумі, строки та на умовах, передбачених цим договором.

Банк надає Позичальнику кредит на умовах його строковості, забезпеченості, повернення та плати за користування.

Погашення кредиту та процентів за користування кредитом здійснюється Позичальником шляхом здійснення щомісячних фіксованих рівних платежів протягом всього строку дії кредитного договору згідно Графіку. За рахунок кожного платежу здійснюється погашення щомісячних процентів за користування кредитом та погашення частини кредиту. Платіж рівними частинами розраховується таким чином, щоб всі щомісячні платежі при фіксованій процентній ставці були рівними на весь період дії договору.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 14 травня 2007 року між Банком та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки, відповідно до умов якого, Поручитель на добровільних засадах бере на себе зобов`язання перед Банком відповідати по борговим зобов`язанням Позичальника, а саме: повернути кредит, сплатити проценти за його користування, комісійну винагороду, неустойку (пеню, штрафи), в розмірі, строки та у випадках, передбачених кредитним договором.

Сторони договору визначають, що у випадку невиконання або неналежного виконання Боржником взятих на себе зобов`язань по Кредитному договору, Поручитель і Боржник несуть солідарну відповідальність перед Банком за виконання боргових зобов`язань (п. 3.1 Договору поруки).

Позичальник не виконує взятих на себе зобов`язань перед Банком за кредитним договором, не погашає належним чином щомісячно, відповідно до умов кредитного договору, заборгованість за кредитним договором.

03.10.2011 року була укладена додаткова угода, якою збільшено строк користування кредитними коштами, дата останнього погашення кредиту 14.05.2017 року.

Загальна сума заборгованості Позичальника – ОСОБА_1 за Кредитним договором №014/0054/73/74571 від 14.05.2007 року перед Банком, станом на 23.02.2016 року складає 32 723,32 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 884 004,35 гривень, яка складається із заборгованості:

- 23249,73 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 628079,99 гривень – заборгованість за кредитом.

- 9473,59 доларів США, що в еквіваленті за курсом НБУ станом на дату розрахунку становить 255 924,36 гривень – заборгованість за відсотками;

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, суд вважає, що позов Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” доведений та підлягає задоволенню.

Щодо вимог зустрічного позову ОСОБА_2 , то суд дійшов висновку про його необґрунтованість виходячи з- нижченаведеного.

Відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов`язується зі зміною забезпеченого зобов`язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов`язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов`язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов`язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а, отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов`язання. Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої статті 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред`явлення позову про визнання договору поруки припиненим (п.22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляджу цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»).

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки (ч.4 ст.559 ЦК України). За умови пред`явлення банком боржнику й поручителю вимог про дострокове виконання зобов`язання з повернення кредиту, змінюється в односторонньому порядку строк виконання основного зобов`язання й порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить вимоги до поручителя протягом шести місяців від зміненої дати виконання основного зобов`язання.

Відповідно до п.24 Постанови №5 Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитним правовідносин»,при вирішенні спорів про визнання поруки припиненою, суд має враховувати, що згідно зі ст..526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визнано інші умови виконання основного зобов`язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань за цим договором, строк пред`явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватись з моменту настання строку погашення зобов`язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов`язання в повному обсязі або у зв`язку з застосуванням права на повернення кредиту достроково (згідно з внесеними змінами від 07.02.2014 року).

15.12.2015 року на адресу ОСОБА_2 був направлений лист - вимога про виконання грошових зобов`язань за договором поруки.

З позовними вимогами ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” звернулось 06.04.2016 року.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином встановлено, що ПАТ „Райффайзен Банк Аваль” звернувся до суду в межах шестимісячного строку, з дня пред`явлення вимоги про виконання грошових зобов`язань за договором поруки.

З наведеного вище, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Згідно положень ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.

Керуючись ст. 3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 258-259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” заборгованість за кредитним договором № 014/0054/73/74571 від 14.05.2007 року у розмірі 32723,32 доларів США, що еквівалентна на дату розрахунку (23.02.2016 року) 884004,35 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” витрати по сплаті судового забору у розмірі 6630,04 гривень, з кожного.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль”, третя особа ОСОБА_1 про визнання поруки припиненою – відмовити у повному обсязі.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя:

25.06.19