Рішення № 82943643, 10.07.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2019 р. Справа № 520/6238/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Тітова О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0501 про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини А0501 (вул. Горішного,м. Чугуїв,Харківська область,63503, код ЄДРПОУ 24976272 ) в якому просить суд:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) військової частини А 0501 яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 нового розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди яку ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби;

- зобов`язати військову частину А 0501 (код ЄДРПОУ 24976272) здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди яку ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ) отримував під час проходження військової служби;

- зобов`язати військову частину А 0501 (код ЄДРПОУ 24976272) здійснити виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди та здійснити виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ) недоплаченої частини одноразової грошової допомоги при звільненні однією сумою.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він проходив військову службу в Збройних силах України в військовій частині А0501. В період проходження військової служби позивач перебував на фінансовому забезпеченні в військовій частині А0501 та отримував грошове забезпечення, до складу якого була включена щомісячна додаткова грошова винагорода. Наказом командира військової частини А0501 від 29.12.2017 року №142 позивача виключено зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення з 29.12.2017 року. Військова частина розрахувала розмір одноразової грошової допомоги при звільненні та виплатила позивачу одноразову гроші в допомогу при звільненні без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачувалася позивачу відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (зі змінами внесеними постановою КМУ від 13.03.2013 року №161). Позивач звернувся до військової частини А0501 із заявою якою просив здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди яку позивач отримував під час проходження військової служби та виплатити суму перерахунку. Військова частина А0501 у визначений законодавством час не здійснила перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, що слугувало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з п.2 ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України, оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що з позовними вимогами не погоджується з наступних підстав. Щомісячна додаткова грошова винагорода носить характер винагороди. Грошова допомога для оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань, винагорода за безпосередню участь в АТО не є щомісячними видами грошового забезпечення, томі, у військової частини А0501 немає правових підстав щодо включення вищевказаних виплат до розрахунку, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України на посаді командира телекомунікації інформаційно - телекомунікаційного вузла Військової частини А0501.

В період проходження військової служби в військовій частині А0501 позивач перебував на фінансовому забезпеченні в військовій частині А0501 та отримував грошове забезпечення, у складі грошового забезпечення позивач отримував щомісячну додаткову грошову винагороду.

01.11.2017 р. наказом командира в/ч А0501 №232-РС позивача звільнено у запас.

Наказом командира військової частини А0501 (по стройовій частині) від 29.12.2017 року №142 позивача виключено зі списків особового складу частини та з усіх видів забезпечення з 29.12.2017 року.

Військова частина розрахувала розмір одноразової грошової допомоги при звільненні та виплатила позивачу одноразову гроші в допомогу при звільненні без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яка виплачувалася позивачу відповідно до постанови КМУ від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій» (зі змінами внесеними постановою КМУ від 13.03.2013 року №161).

Позивач звернувся до Військової частини А0501 із заявою, в якій просив здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди яку позивач отримував під час проходження військової служби та виплатити суму перерахунку.

Військова частина А0501 листом від 24.05.2019 року № 10/619 повідомила позивачу, що щомісячна додаткова грошова винагорода носить характер винагороди, тому до розрахунку одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби не враховується.

Також судом встановлено, що 23.07.2018 рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі №820/4688/18 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області , яка полягає у неперерахунку невірно обчисленого розміру пенсії при її призначенні з підстав надання пенсіонером нових документів та невиплаті пенсії ОСОБА_1 з 30 грудня 2017 року в розмірі, який обчислений з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік, премії за підсумками 1 півріччя 2017 року, винагороди за участь в антитерористичній операції, в розмірах зазначених у довідках військової частини А 0501 від 17 квітня 2018 року № 4/1212, № 4/1213, № 4/1214 про види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 отримував за останні 24 місяці перед звільненням, з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 30 грудня 2017 року перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі, який обчислено з грошового забезпечення з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, грошової допомоги на оздоровлення за 2016, 2017 роки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2016 рік, премії за підсумками 1 півріччя 2017 року, винагороди за участь в антитерористичній операції, в розмірах зазначених у довідках військової частини А 0501 від 17 квітня 2018 року № 4/1212, № 4/1213, № 4/1214 про види грошового забезпечення, які ОСОБА_1 , отримував за останні 24 місяці перед звільненням та з яких було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням раніше виплачених сум.

Отже, судовим рішенням по справі №820/4688/18 встановлено права позивача на включення щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовця до складу грошового забезпечення, яку він отримав під час проходження служби. Зазначене рішення набрало законної сили 25.09.2018 року.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей визначені Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року №2011-XII (у редакції, чинній на час звільнення позивача).

Відповідно до положень ч.1 ст.9 Закону України №2011-XII, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з положеннями частини 2 статті 9 Закону України №2011-XII, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Абзацом 1 частини другої статті 15 Закону України №2011-XII визначено, що військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років, одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Відповідно до частини 1 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-XII (у редакції, чинній на час звільнення позивача), пенсії, які призначаються відповідно до цього Закону особам із числа військовослужбовців строкової служби та членам їх сімей, обчислюються за встановленими нормами у процентах до середньомісячного заробітку, який одержували військовослужбовці до призову на строкову військову службу чи після звільнення з військової служби до звернення за пенсією, або до середньомісячного грошового забезпечення, одержуваного військовослужбовцями в період проходження військової служби за контрактом. При цьому середньомісячний заробіток (грошове забезпечення) для обчислення їм пенсій визначається в порядку, встановленому Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з положеннями частини 3 статті 43 Закону України №2262-XII, пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до приписів підпункту 2 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» від 22 вересня 2010 року №899 (у редакції, чинній на час звільнення позивача), установити щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Збройних Сил (крім тих, що зазначені у підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби): з 1 квітня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 20 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 вересня 2013 р. - у розмірі, що не перевищує 40 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 січня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 60 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 квітня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує 80 відсотків місячного грошового забезпечення; з 1 липня 2014 р. - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.

Судовим розглядом встановлено, що позивач під час проходження служби отримував щомісячну грошову винагороду, які отримував за останні 24 місяці перед звільненням.

Отже, така додаткова винагорода була нарахована та виплачувалась позивачу постійно до його звільнення з військової служби.

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов`язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до частини другої статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Отже в силу положень ст. 9 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щомісячна додаткова грошова винагорода є складовою місячного грошового забезпечення військовослужбовця і повинна включатися до розрахунку грошової допомоги при звільненні.

Суд зазначає, що чинним законодавством України, яке регулює соціальне та пенсійне забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, передбачено єдине поняття грошового забезпечення військовослужбовців відповідно до якого вираховуються і пенсійні виплати, і розмір одноразової грошової допомоги при звільненні.

Враховуючи вищенаведені правові норми, та встановлення судовим рішенням по справі №820/4688/18 права позивача на включення щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовця, яку він отримав під час проходження служби, суд приходить до висновку, що дії військової частини А1451, які полягають у розрахунку та виплаті одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, яку ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби є протиправними, та як наслідок наявність підстав для зобов`язання Військової частини А0501 здійснити перерахунок та виплату розміру одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди, яку ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 10.05.2019 року по справі №820/5285/17.

Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 року по справі №522/2738/17 дійшла висновку, що при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо зобов`язання здійснити виплату недоплаченої частини одноразової грошової допомоги при звільненні однією сумою, суд зазначає, що спосіб виконання дій, які має вчинити за рішенням суду суб`єкт владних повноважень, не визначений в спірних правовідносинах нормативно. У разі набрання чинності рішенням суду про зобов`язання сплатити недоплачену частину одноразової грошової допомоги при звільненні буде вважатися належним виконанням судового рішення, як у разі перерахування присудженої суми кількома платежами, так і однією сумою, а повним виконанням рішення суду буде сплата відповідачем всієї недоплаченої різниці.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.246,257,258,263, 255,295 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини А0501 про визнання дій (бездіяльності) протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії (бездіяльність) військової частини А 0501 яка полягає у не здійсненні ОСОБА_1 нового розрахунку розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди яку ОСОБА_1 отримував під час проходження військової служби.

Зобов`язати військову частину А 0501 (код ЄДРПОУ 24976272) здійснити перерахунок розміру одноразової грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди яку ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ) отримував під час проходження військової служби.

Зобов`язати військову частину А 0501 (код ЄДРПОУ 24976272) здійснити виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ) одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 50 % місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням щомісячної додаткової грошової винагороди.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Тітов