Ухвала суду № 82943087, 11.07.2019, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 липня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/1654/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вулиця В. Чміленка, будинок 41, код ЄДРПОУ 40108709)

про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, в якому просить зобов`язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області надати йому офіційну письмову інформацію у вигляді довідки про розмір грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, встановлених для слідчого, старшого слідчого слідчого відділення Світловодського міського відділу поліції, слідчого в особливо важливих справах слідчого управління Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області відповідно до вимог статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", викладеної в такій редакції: "Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських".

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі за цією позовною заявою з`ясовано, що вона подана без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 160 КАС України передбачено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з частиною 5 статті 160 КАС України у позовній заяві зазначаються: 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Суд зазначає, що вимога про зобов`язання відповідача вчинити певні дії є похідною від вимоги про визнання протиправним рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, яким порушені права, свободи або законні інтереси позивача.

Позивач, прохаючи у позовній заяві зобов`язати Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області видати йому довідку про розмір грошового забезпечення, всупереч правилам п.5, п.9 ч.5 ст.160 КАС України не висуває вимогу про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності цього суб`єкта владних повноважень. Отже, позивачу слід викласти свої позовні вимоги відповідно до ч.1 ст.5 КАС України.

Крім того, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До позовної заяви не додано документ про сплату позивачем судового збору. Натомість, у позовній заяві позивач просив звільнити його від сплати судового збору або відстрочити його сплату, посилаючись на тяжке матеріальне становище, пенсійний вік та незначний розмір його пенсії.

Вирішуючи це клопотання, суд виходив з того, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина 2 статті 132 КАС України).

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється зокрема за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання цього позову має бути сплачено судовий збір за ставкою, передбаченою пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (установлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 01.01.2019 року у розмірі 1921 грн.), що становить 768,40 грн.

Відповідно до частини 1 статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Умови відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати передбачені у статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Так, згідно з частиною 1 цієї статті враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З наведених норм випливає, що умови, за яких суд може відстрочити, розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати, передбачені у пунктах 1, 2, 3 частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір". При цьому, єдиною підставою для вчинення судом цих дій є врахування майнового стану заявника та наявність обставин, які свідчать про те, що через скрутний майновий стан заявник не має можливості здійснити сплату судового збору у встановлених законом розмірах і в строки. Водночас, обов`язок по доведенню наявності таких обставин покладається на заявника.

Таким чином, для вирішення судом питання про звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" позивачу слід подати до суду докази на підтвердження його скрутного майнового стану, зокрема докази того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за 2018 рік, або довідку про отриману ним пенсію за останні 12 місяців.

Суд також зазначає, що відповідно до пункту 10 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.

До позовної заяви позивачем додано неякісну ксерокопію посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильської АЕС, з якої неможливо встановити до якої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи віднесено позивача.

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А :

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу спосіб і строк усунення недоліків позовної заяви: протягом 10 днів з дня отримання даної ухвали подати до суду:

- позовну заяву, виклавши в ній позовні вимоги відповідно до ч.1 ст.5 КАС України;

- копію позовної заяви для відповідача;

- докази того, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача за 2018 рік/довідку про отриману ним пенсію за останні 12 місяців для вирішення судом питання про звільнення позивача від сплати судового збору; або якісну копію посвідчення учасника ліквідації аварії на Чорнобильської АЕС (в разі віднесена позивача до 1 або 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи); або документ про сплату судового збору в сумі 768, 40 грн.

3. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш