Ухвала суду № 82943070, 18.06.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

18 червня 2019 року м. Київ № 810/2654/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання - Бровчук Ю.В.;

за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укртунельбуд" до Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до ГУ ДФС у Київській області з вимогою визнання протиправними та скасування ППР №0000051413 та 0000061413 від 02.01.2018 р., якими збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на прибуток у розмірі 1 774 940 грн. та зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Ухвалою суду від 27.07.2018 р. було відкрито загальне позовне провадження, справа призначена до розгляду у підготовчому провадженні.

У призначені для розгляду справи судові засідання 04.06.2019 р. та 18.06.2019 р. позивач, явка якого згідно п.5 ухвали суду визнана обов`язковою з урахуванням предмета спору та об`єкта доказування, до суду не з`явився за відсутності повідомлення суд про причини свого неприбуття. Як слідує із змісту оператора поштового зв`язку судові повістки не були вручені у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Згідно положень ч.11 ст.126 КАСУ, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Приймаючи рішення щодо подальшого розгляду справи за наведеної явки, суд зважив на таке:

відповідно до ст.44-45 КАСУ, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Зловживання процесуальними правами визначається як дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства.

Кодекс адміністративного судочинства наводить невичерпний перелік дій, які можуть бути визнані зловживанням процесуальними правами, це: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана); подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин; заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування або перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Добросовісна поведінка сторони у процесі забезпечує нормальну діяльність суду по з`ясуванню матеріальної (об`єктивної) істини у кожній справі та одночасно з цим гарантує можливість реалізації процесуальних прав всіма задіяними у ній особами, забезпечуючи їхній інтерес щодо швидкого та правильного ухвалення рішення.

Добросовісність під час розгляду справи -це властивість, що передбачає чесне, старанне і сумлінне виконання процесуальних обов`язків за належного здійснення наданих прав. У контексті характеристики зазначеного вище поняття таку властивість слід розуміти як використання наданих прав виключно для досягнення встановленої законом мети. Тому недобросовісне виконання обов`язку щодо використання наданих процесуальних прав потрібно кваліфікувати як зловживання ними.

В Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 15 березня 2010 року No 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у адміністративному судочинстві» зазначено таке: " у судовій практиці як зловживання процесуальними правами належить розглядати наступні дії: заявлення численних необґрунтованих відводів суддям; нез`явлення представників учасників судового процесу на судові засідання без поважних причин і без повідомлення причин неприбуття; подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій; подання зустрічних позовів без дотримання вимог закону тощо.

Положеннями ст.45 КАСУ право встановлювати у кожному конкретному випадку факту зловживання учасником справи своїми процесуальними правами надано суду.

При цьому, суд усвідомлює, що для визнання дій чи бездіяльності зловживанням правом одного лише внутрішнього переконання недостатньо, тому обґрунтовує свою позицію доказами.

Ініціатором звернення до суду із позовом до ГУ ДФС у Київській області виступило иовариство, відтак, як суб`єкт звернення повинен був проявляти зацікавленість у розгляді поданої заяви, в тому числі і шляхом забезпечення явки свого представника у судові засідання. Доказом належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду справи є конверт та зворотні повідомлення з відміткою оператора поштового зв`язку про неможливість вручення повістки за закінченням терміну зберігання.

Неодноразова неявка прокурора у призначені для розгляду справи дні зафіксована протоколами судових засідань від 04.06.2019 р. та 18.06.2019 р .

Неповідомлення суду про причини неприбуття позивача та відсутність будь-яких клопотань відносно подальшого порядку розгляду даної справи, підтверджується відомостями системи "Діловодство спеціалізованого суду", які розміщені в інформаційному вікні щодо конкретної справи.

Суд також звертає увагу на наявну можливість представників позивача прибути у судове засідання з урахуванням його місця розташування.

Розглянувши скаргу п. Ловлесса, Європейська комісія з прав людини вказала, що "загальною метою ст. 17 Конвенції є запобігання тоталітарним групам експлуатувати у своїх власних інтересах принципи, проголошені Конвенцією".

У рішеннях у справах "Refah Partisi and Others v. Turkey" (2003) та "danoka v. Latvia" (2006) Суд, попередньо обґрунтувавши безпосередній зв`язок між Конвенцією, з одного боку, і демократією та її цінностями, з іншого, розширив об`єкт можливих посягань зловживання правом: він постановив, зокрема, що "ніхто не уповноважений посилатись на положення Конвенції задля того, аби послабити чи зруйнувати ідеали та цінності демократичного суспільства".

Санкцією, накладеною ЄСПЛ на заявника за зловживання ним своїм правом, є виправдання Судом держави-відповідача за позбавлення заявника охорони того його права, яким він зловживав.

За наведених обставин, суд констатує факт процесуальної бездіяльності позивача та його незацікавленість у розгляді даної справи, що згідно ч.5 ст.205 КАСУ має своїм наслідком залишення поданої позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 44-45, 205, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Укртунельбуд" (код 30920263, м. Вишгород, вул. Комсомольська, буд.5) до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (код 39393260, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000051413 та 0000061413 від 02.01.2018 р., - залишити без розгляду .

Копію ухвали направити сторонам для відома.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Брагіна О.Є.