Рішення № 82942919, 18.06.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 червня 2019 року (15 год. 10 хв.)Справа № 280/1653/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія” “Автомобільні дороги України” до Головного управління Держпраці в Запорізькій області про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Запорізький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» «Автомобільні дороги України» (далі – позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці в Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову уповноваженої посадової особи Головного управління Держпраці в Запорізькій області Ганненко О.О. №214/565/П/ЗБ-ФС від 19.02.2019 про накладення на позивача штрафу у розмірі 12519,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що несвоєчасна виплата заробітної плати по підприємству пов`язана з недостатнім фінансуванням і виконанням невідкладних державних завдань по забезпеченню безпечних умов проїзду по дорогам області в кредит. У зв`язку із чим вважає, що вина керівництва у несвоєчасній виплаті заробітної плати відсутня. З приводу оскаржуванної постанови зазначає, що остання прийнята в суперечь положенням ст. 61 Конституції України, оскільки на думку позивача, має місце притягнення двіччі до відповідальності за одне і те саме правопорушення. Крім того зазначає, що 07.06.2018 ухвалою Господарського суду Запорізької області по справі №908/671/18 відкрито провадження у справі про банкрутство позивача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Відтак, відповідач не мав права застосовувати штрафні санкції під час дії мораторію. На підставі викладеного, просить позовні вимоги задовольнити. Додатково надано пояснення у відповіді на відзив на адміністративний позов (вх. №22154 від 30.05.2019).

Відповідач позов не визнав, у відзив на адміністративний позов (вх. №18109 від 07.05.2019) посилається на те, що позивач у позові не спростовує виявлені в ході інспекційних відвідувань 01.02.2019 порушення строків виплати заробітної плати. Щодо порушеної справи про банкрутство позивача зазначає, що з аналізу ч. 5,7 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» можливо дійти висновку про нерозповсюдження дії мораторію на задоволення вимог поточних кредиторів та на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування. Також, відповідач спростовує посилання позивача на порушення ст. 61 Конституції України та вважає, що штраф застосовано саме до юридичної особи за встановлені факти несвоєчасної виплати заробітної плати на різних філіях підприємства. З огляду на викладене, просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Ухвалою суду від 16.04.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/1653/19, призначено судове засідання на 08.05.2019 з викликом сторін.

08.05.2019 позивачем подано клопотання (вх. №18359), відповідно до якого просить справу розглядати без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Ухвалою суду від 08.05.2019 відкладено розгляд справи на 22.05.2019.

Ухвалою суду від 22.05.2019 відкладено розгляд справи на 18.06.2019.

У судове засідання 18.06.2019 представники сторін не з`явилися, відповідно до частини дев`ятої статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів у порядку письмового провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне:

Підставою для проведення інспекційного відвідування ДП «Запорізький облавтодор» стало звернення ОСОБА_1 на Урядову гарячу лінію від 05.01.2019 щодо невиплати заробітньої плати з липня 2018 року по січень 2019 року.

15.01.2019 Головним управлінням видано наказ № 95 (далі – наказ №95 про проведення інспекційного відвідування у ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання законодавства про працю у термін до 01.02.2019.

На підставі наказу №95 оформлено направлення від 15.01.2019 № 55 на здійснення заходу державного нагляду у формі інспекційного відвідування, предметом якого визначено: строк виплати заробітної плати.

В період з 29.01.2019 по 01.02.2019 інспектором праці Головного управління Бохан Н.В.(службове посвідчення №565) проведено інспекційне відвідування додержання вимог законодавства про працю ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України», за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, від 01.02.2019 №ЗП214/565/АВ.

В акті встановлено порушення частин першої та другої статті 115 КЗпП, частини першої статті 24 Закону №108: під час інспекційного відвідування встановлено, що в ДП «Запорізький облавтодор» заробітна плата виплачується з порушенням строків, які визначені чиним законодавством. Так, відповідно до відомостей на виплату готівки заробітна плата за серпень 2018 року виплачена в повному обсязі 27.12.2018, 28.12.2018; відповідно до відомостей на виплату готівки заробітна плата за вересень 2018 року виплачена в повному обсязі 27.12.2018, 28.12.2018. Так, відповідно до відомостей на виплату готівки заробітна плата за жовтень 2018 року виплачена 27.12.2018, 28.12.2018. Заробітна плата за жовтень 2018 року виплачена не в повному обсязі. Так, відповідно до відомостей на виплату готівки заробітна плата за листопад 2018 року виплачена 29.12.2018, 22.01.2019. Заробітна плата за листопад 2018 року виплачена не в повному обсязі. Заробітна плата за грудень 2018 року нарахована, але не виплачена. Станом на 01.02.2019 заборгованість із виплати заробітної плати становить 6936,8 тис.грн. (жовтень 2018 року, листопад 2018 року, грудень 2018 року).

01.02.2019 інспектором праці Бохан Н.В. за результатами виявлених порушень під час інспекційного відвідування винесено припис №ЗП214/565/АВ/П, відповідно до якого встановлено строк до 22 березня 2019 року на усунення виявлених порушень ч.1, 2 ст. 115 КЗпП України та ч.1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці».

08.02.2019 заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області прийнято Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ЗП214/565/АВ/П/3Б, відповідно до якого розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, відповідальність за які передбачено ч.2 ст. 265 Кодексу законів пропрацю України, призначено на 19.02.2019 об 15 год. 00 хв. Зазначене рішення направлено на адресу позивача 12.02.2019 за вих. №08/03.4-06\1252.

19 .02.2019 заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області за результатами розгляду справи про накладення штрафу на підставі акта інспекційного відвідування від 01.02.2019 №ЗП214/565/АВ щодо порушень ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» винесено Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП214/565/АВ/П/ЗБ-ФС, відповідно до якої на позивача накладено штраф у розмірі 12519,00 грн. Зазначена постанова отримана позивачем 22.02.2019.

Не погодившись з вказаною постановою, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання її протиправною та скасування.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Частинами першою та другою статті 115 КЗпП України, частиною першою статті 24 Закону України "Про оплату праці" встановлено, що заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця..., але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

У відповідності до абзацу 3 частини 2 статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Тобто, абзацом 3 частини 2 статті 265 КЗпП України передбачено лише імперативний вид санкції, який виключає можливість застосування диференційованого розміру покарання, а саме у вигляді штрафу у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

У відповідності до частини 4 статті 265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509 (далі - Порядок №509).

У відповідності до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 509 уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Згідно з пунктом 4 Порядку № 509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд.

У відповідності до пункту 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Дочірнє підприємство «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» відповідно до Статуту, затвердженого наказом Державного агентства автомобільних доріг України від 13.01.2012 №10, є юридичною особою.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, об`єкт відвідування - Дочірнє підприємство «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» був повідомлений про розгляд справи у термін та спосіб, прямо передбачені законодавством. До розгляду справи від позивача вмотивованого клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату або заперечень щодо виявлених порушень, встанвоелних актом інспекційного відвідування не надано.

Відтак, суд доходить висновку, що при винесені оскаржуваної постанови не було допущено процедурних порушень з боку відповідача.

Як вбачається зі змісту самої позовної заяви від 11.04.2019, позивач не спростовує виявлені в ході інспекційного відвідування порушення строків виплати заробітної плати з серпня 2018 року по січень 2019 року.

В той же час, позивач посилається на порушення відповідачем при накладенні штрафної санкції вимог ст. 61 Конституції України.

Оцінючи доводи позивача в цій частині суд зазначає, що відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Однак, посилаючись на порушення відповідачем вимог ст. 61 Конституції України позивач не надав суду будь-яких документальних підтверджень наявності інших рішень відповідача про притягнення Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до одного виду юридичної відповідальності та за одне й те саме правопорушення.

Крім того, суд зауважує, що виявлення фактів недотримання іншими філіями підприємства вимог ст. 24 Закону України «Про оплату праці» та ст. 115 КЗпП України та за інший період не може вважатись одним і тим самим правопорушенням.

Щодо посилання позивача про порушення відповідачем вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» при винесенні оскаржуваної постанови, суд зазначає наступне.

07.06.2018 Ухвалою господарського суду Запорізької області по справі № 908/671/18 відкрито провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства «Запорізький облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Частиною 2 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє органи державної виконавчої служби за місцезнаходженням (місцем проживання) боржника та знаходженням його майна.

Відповідно до з ч.3 ст. 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

В силу ч. 5 ст. 19 Закону України України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення. Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор). Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв`язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов`язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідацію з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов`язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов`язання.

Отже, з аналізу зазначених норм вбачається, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Таким чином, що стосується зобов`язань поточних кредиторів, то за цими зобов`язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів).

За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов`язаннями, похідними від основного зобов`язання, а тому оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Вказана позиція викладена у постанові ВС від 28.03.2019 у справі 825/1397/17.

Судом встановлено, що заборгованість із виплати заробітної плати у позивача охоплюється періодом з жовтня по грудень 2018 року (після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів).

Оскільки, період, за який відповідачем нараховано позивачу штраф, мав місце після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, винесення відповідачем оскаржуваного рішення про застосування штрафу є правомірним.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, у задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

У зв`язку із відмовою у задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат згідно ст. 139 КАС України судом не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 77, 139, 241, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства “Запорізький облавтодор” Відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія” “Автомобільні дороги України” (69095, Запорізька область, м.Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 32025623) до Головного управління Держпраці в Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546) про скасування постанови, - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 18.06.2019.

Суддя Л.Я. Максименко