Рішення № 82942918, 03.06.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 червня 2019 року 12:55Справа № 808/1307/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О., представників

позивача: Дондик Г.П.

відповідача: Юрчак О.В., Дмитрієнко З.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сахарторг»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10.04.2018 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сахарторг» (далі – позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі – відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення – рішення від 26.03.2018 №0003901416 та №0003891416.

Ухвалою суду від 16.04.2018 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. В межах встановленого строку позивачем надано до суду документи на виконання вимог ухвали суду від 16.04.2018.недоліки усунуто.

Ухвалою суду від 10.05.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №808/1307/18, призначено підготовче засідання на 30.05.2018.

Ухвалами суду від 30.05.2018, за клопотаннями представника позивача, витребувано докази від ТЗОВ «РАДЕХІВСЬКИЙ ЦУКОР» та відкладено підготовче засідання до 03.07.2018.

Ухвалою суду від 03.07.2018, за клопотанням представника позивача, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання до 30.07.2018.

Ухвалою суду від 30.07.2018, за клопотанням представника позивача, провадження у справі №808/1307/18 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі №808/374/18.

Провадження у справі №808/1307/18 поновлено з 04.03.2019.

Ухвалами суду від 04.03.2019 та від 23.04.2019, за клопотанням представників сторін, зупинено провадження у справі до 23.04.2019 та до 08.05.2019 відповідно, для надання сторонам часу для примирення.

Ухвалами суду від 23.04.2019 та від 08.05.2019 провадження у справі поновлено.

Ухвалами суду від 08.05.2019 прийнято до розгляду заяву ТОВ «Сахарторг» про зміну позовних вимог та закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті на 03.06.2019.

В обґрунтування позовних вимог (з урахуванням заяви про зміну підстав позову, прийнятої судом ухвалою від 08.05.2019) ТОВ «Сахарторг» зазначено, що ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 27.11.2018 по справі №320/2814/17 скасовано ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07.07.2017, якою контролюючому органу надано дозвіл на проведення документальної позапланової перевірки позивача, за результатами якої винесено спірні податкові повідомлення-рішення. Також, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.05.2018 по справі №808/374/18, яке набрало законної сили 27.12.2018, визнано протиправними дії податкової щодо проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Сахарторг» на підставі наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 18.01.2018 №118 та складання акту перевірки від 05.02.2018 №57/08-01-14-16/30802293. За таких обставин наполягає, що визнання протиправними дій щодо проведення перевірки є безумовною підставою для визнання протиправними та скасування прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень, та просить задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав, у письмовому відзиві зазначає про наявність порушень позивачем вимог податкового законодавства, які відображено в акті перевірки від 05.02.2018 №57/08-01-14-16/30802293. Також заперечує проти зміни підстав позову та наполягає на необхідності дослідження як акту перевірки, так і первинної документації позивача. У задоволенні позову просить відмовити.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд».

У судовому засіданні 03.06.2019 на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сахарторг» (код ЄДРПОУ 30802293) зареєстровано в якості юридичної особи.

На підставі направлень, виданих ГУ ДФС у Запорізькій області від 18.01.2018 №64, №63, №62, №65, згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», ухвали Мелітопольського міськрайонного суду від 070.07.2017 по справі №320/2814/17, на підставі наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 18.01.2018 №118 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сахарторг» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 07.07.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 07.07.2017, за результатами якої складено акт від 05.02.2018 №57/08-01-14-16/30802293.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Сахарторг» вимог:

- пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, пп. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 5 549 450 грн., у тому числі за 2015 рік у сумі 4 625 818 грн., за 2016 рік у сумі 923 632 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. в результаті чого встановлено заниження підприємством податкових зобов`язань за період, що перевірявся, в розмірі 5 329 917 грн., у тому числі за січень 2015 року на суму 377 635 грн., лютий 2015 року – 445 644 грн., березень 2015 року – 1 513 260 грн., квітень 2015 року – 618 316 грн., травень 2015 року – 554 605 грн., червень 2015 року – 416 987 грн., липень 2015 року – 407 191 грн., серпень 2015 року – 50 208 грн., вересень 2015 року – 85 200 грн., жовтень 2015 року – 75 406 грн., листопад 2015 року – 16 358 грн., грудень 2015 року – 36 659 грн., січень 2016 року – 17 781 грн., лютий 2016 року – 35 069 грн., березень 2016 року – 56 048 грн., квітень 2016 року – 84 587 грн., травень 2016 року – 33 769 грн., червень 2016 року – 30 819 грн., липень 2016 року – 27 043 грн., серпень 2016 року – 32 548 грн., вересень 2016 року – 50 696 грн., жовтень 2016 року – 7 695 грн., листопад 2016 року – 16 045 грн., грудень 2016 року – 11 162 грн., січень 2017 року – 61 673 грн., лютий 2017 року – 77 385 грн., березень 2017 року – 101 208 грн., квітень 2017 року – 88 659 грн., травень 2017 року – 261 грн.

На підставі акту перевірки винесено наступні податкові повідомлення-рішення:

- від 26.03.2018 №0003901416, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток у розмірі 5 780 358,00 грн., у тому числі: 5 549 450,00 грн. – за податковим зобов`язанням, 230 908,00 грн. – за штрафними санкціями;

- від 26.03.2018 №0003891416, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 6 662 396,25 грн., у тому числі: 5 329 917,00 грн. – за податковим зобов`язанням, 1 332 479,25 грн. – за штрафними санкціями.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Сахаторг» звернулось до суду з адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується наступними мотивами.

Підпункт 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент проведення перевірки) встановлює, що контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

В силу пункту 78.4 статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пункт 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Так, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

Пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Як зазначено у пункті 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

В акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов`язань платника (пункт 86.10 статті 86 Податкового кодексу України).

У свою чергу, положеннями пункту 86.8 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Отже, нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки протиправною та відсутності правових наслідків такої.

Таким чином, у випадку протиправності перевірки, прийнятий за її результатами акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 17.03.2018 (справа №1570/7146/12) та від 04.02.2019 (справа №807/242/14).

Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення від 26.03.2018 №0003901416 та №0003891416 винесено за результатами проведення документальної позапланової перевірки, призначеної на підставі ухвали Мелітопольського міськрайонного суду від 07.07.2017 по справі №320/2814/17 та наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 18.01.2018 №118.

Разом з тим, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 21.05.2018 по справі №808/374/18, яке набрало законної сили 27.12.2018, визнано протиправними дії Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо проведення документальної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Сахарторг» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства, нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 07.07.2017 на підставі наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 18.01.2018 № 118 та складання акту перевірки від 05.02.2018 № 57/08-01-14-16/30802293.

Зокрема, судом при розгляді адміністративної справи №808/374/18 встановлено наступні обставини: «Як вбачається з наказу від №118 від 18.01.2018, у ньому міститься лише посилання на п. п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, у зв`язку з чим неможливо ідентифікувати передбачену ПК України фактичну підставу для призначення документальної позапланової виїзної перевірки позивача та встановити наявність чи відсутність судового рішення, на підставі якого призначено перевірку…Відповідачем було порушено приписи ст. 42 ПК України, а саме завчасно не повідомлено платника податків про проведення щодо нього документальної позапланової виїзної перевірки, оскільки про проведення перевірки позивача повідомлено лише після її початку 19.01.2018…Доказів витребування відповідачем у позивача документів для проведення перевірки суду не надано. Як зазначено в Акті перевірки, вона проведена на підставі частини документів, які були вилучені в ході проведення обшуку СВ ФР Мелітопольської ОДПІ. Враховуючи вищенаведене, оскаржуваний наказ від №118 від 18.01.2018 ГУ ДФС у Запорізькій області прийнято з порушенням визначеної ПК України процедури призначення, а саме за відсутності в наказі підстави для проведення документальної позапланової виїзної перевірки та періоду діяльності, який буде перевірятися, а саму перевірку проведено без дотримання обов`язкових для цього умов, що є підставою для визнання протиправними дій контролюючого органу щодо проведення перевірки за результатами якої був складений акт перевірки №57/08-01-14-16/30802293 від 05.02.2018».

Окрім того, ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 27.11.2018 по справі №320/2814/17 скасовано ухвалу слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 07.07.2017, якою контролюючому органу надано дозвіл на проведення документальної позапланової перевірки позивача, за результатами якої винесено спірні податкові повідомлення-рішення.

Частина четверта статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Таким чином, судовим рішенням по справі №808/374/18, яке набрало законної сили, встановлено протиправність наказу Головного управління ДФС у Запорізькій області від 18.01.2018 №118 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки» та протиправність дій контролюючого органу щодо проведення документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Сахарторг» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 07.07.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2015 по 07.07.2017, за результатами якої складено акт від 05.02.2018 №57/08-01-14-16/30802293.

Згідно з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.02.2018, провадження №К/9901/1970/17, невиконання вимог пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, а саме - компетенції у податкового органу на прийняття акту індивідуальної дії (податкового повідомлення-рішення); як наслідок, акт такої перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а тому прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення не можуть бути визнані правомірними.

Отже, протиправність дій з проведення документальної перевірки та порушення порядку її проведення є підставою для скасування рішень, прийнятих за наслідком проведення такої перевірки; у свою чергу акт перевірки з викладеними у ньому висновками, є доказом, здобутим з порушенням закону, й не має юридичної значимості, а тому прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення не можуть бути визнані правомірними.

За таких обставин, суд доходить висновку про те, що визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки, проведеної відповідачем, є безумовною підставою для визнання протиправними і прийнятих за результатами такої перевірки податкових повідомлень-рішень.

Суд враховує, що у відповідності до приписів ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Розгляд даної справи здійснюється з урахуванням уточнених підстав позову.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими. Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Доводи відповідача щодо наявності порушень податкового законодавства з боку позивача не спростовують факту протиправності дій щодо проведення перевірки ТОВ «Сахарторг», а тому підстави для надання їм правової оцінки відсутні.

З урахуванням викладеного в сукупності, позовні вимоги ТОВ «Сахарторг» є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а податкові повідомлення рішення ГУ ДФС у Запорізькій області від 26.03.2018 №0003901416 та №0003891416 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сахарторг» задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 26.03.2018 №0003901416 та від 26.03.2018 №0003891416.

3. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 186 641 (сто вісімдесят шість тисяч шістсот сорок одна) гривня 31 копійка присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сахарторг» (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Нахімова, 2-А, код ЄДРПОУ 30802293) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено та підписано 13.06.2019.

Суддя Ю.П. Бойченко