Єдиний державний реєстр судових рішень
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"16" лютого 2010 р. м. КиївК-37958/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
ГоловуючогоГолубєвої Г.К.
СуддівБрайка А.І.
Карася О.В.
Рибченка А.О.
Федорова М.О.
при секретарі судового засідання: Кунда Д.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрін»
на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009 року
та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2007 року
по справі № А36/151-07
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрін»
до Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області
про скасування податкових повідомлень-рішень , -
ВСТАНОВИВ:
В лютому 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Стрін»звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Верхньодніпровської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 16.01.2007 року № 0015252300/1 та №0015262300/1.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009 року у задоволені позову відмовлено з мотивів необґрунтованості позовних вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій Товариство з обмеженою відповідальністю «Стрін»звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального права та прийняття судових рішень без належного врахування всіх обставин справи. Зокрема, скаржник посилається на ту обставину, що судами попередніх інстанцій при вирішенні спору було порушено положення п.1 ч.3 ст.2, п.3 та п.4 ч.4 ст.111, ст.159 КАС України, п.2 ст.9 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», п.5.1 ст.5, ч.4 пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", пп. 7.2. п.7.2 та п.7.4.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168/97- ВР "Про податок на додану вартість".
Перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Податковим органом проведено планову перевірку ТОВ «Стрін»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.06.2006 року, за результатами якої складено акт №878/230-21892646 від 15.12.2006 року. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від №0015252300/1 від 16.01.2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на прибуток на загальну суму 166210 грн., в тому числі за основним платежем 117929 грн., штрафні (фінансові) санкції 48281 грн. та податкове повідомлення-рішення №0015262300/1 від 16.01.2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з податку на додану вартість на загальну суму 141516 грн., в тому числі за основним платежем 94344 грн., штрафні (фінансові) санкції 47172 грн.
Зазначеним актом перевірки встановлено, що на виконання умов договору №4 від 18.02.2005 року в якому ТОВ "Стрін" виступає покупцем, а ТОВ "Торгово-Будівельний союз" - продавцем, останнім було поставлено гумовотехнічні та азбестотехнічні вироби на загальну суму 566060,82 грн. у тому числі ПДВ - 94 343,47 грн. На підставі видаткових накладних та податкових накладних ТОВ "Стрій" до складу валових витрат віднесено 471717,35 грн., та до складу податкового кредиту 94 343,47 грн.
На підставі акту перевірки та дослідивши матеріали справи судами попередніх інстанцій зроблено висновок, що в порушення вимог п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 року "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством віднесено до складу валових витрат, витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними або іншими документами, обов'язок ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Також судами зазначено, що оскільки позивачем не доведено придбання товарів у ТОВ "Торгово-Будівельний союз" для здійснення саме господарської діяльності, то згідно з п.п.7.4.4 п.7.4.ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року "Про податок на додану вартість" сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням не включається до складу податкового кредиту, тому позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 94343,47 грн.
Одним із мотивів відмови в позові суди попередніх інстанцій зазначили також той факт, що копії товарних накладних та рахунків ТОВ «Торгово-будівельни союз», надані позивачем, не містять даних, за якими можливо встановити осіб, які складали вказані документи та відповідальні за здійснення вказаних господарських операцій. Виходячи з того, що позивач не довів факту здійснення операцій та виконання умов договору, а також приймаючи до уваги банкрутство ТОВ «Торгово-Будівельний союз», суди попередніх інстанцій дійшли висновків недоведеності тієї обставини, що витрати та операції з коштами і векселями, які передавались ТОВ «Торгово-будівельний союз», повязані з господарською діяльністю позивача.
Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказані висновки судів не можна вважати такими, що зроблені на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що в процесі розгляду даної справи судами не було досліджено та не надано оцінки первинних документів, а саме договорам, товарним накладним та податковим накладним, на підставі яких здійснено оприбуткування товарів. Тобто не зясовано в повній мірі чи були допущені позивачем порушення відповідно до абзацу 4 п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Крім цього, судами попередніх інстанцій не досліджувався той факт, що ТОВ «Стрін»мав заборгованість перед постачальником ТОВ «Торгово-будівельний союз»за придбанні товари в сумі 388332,88 грн., а обігових коштів на той час не мав, то на вимогу ТОВ „Торгово-будівельний союз»ТОВ „Стрій»було видано в рахунок погашення заборгованості за придбаний товар по договору №4 від 18.02.2005 року, прості векселі на суму 388332,88 гри., (акт прийому-передачі векселів від 27.10.06 року).
Також, слід зазначити, що приймаючи рішення у даній справі суди не врахували в повній мірі та не надали відповідної всебічної та обґрунтованої оцінки зустрічним перевіркам, що містили інформацію про характер діяльності та фактично відображали операцій з коштами та векселями.
Таким чином, суди обох інстанцій дали передчасну юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення не можна вважати законними та обґрунтованими.
Відповідно до п. 2 ст. 227 КАС України, підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.
Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи необхідно врахувати викладене, всебічно і повно зясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 210 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Стрін»задовольнити частково.
Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2009 року та постанову Господарського суду Дніпропетровської області від 02.04.2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий (підпис)Голубєва Г.К.
Судді (підпис)Брайко А.І.
(підпис)Карась О.В.
(підпис)Рибченко А.О.
(підпис)Федоров М.О.
Судове рішення № 8294277, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 16.02.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № к-37958/09-с. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: