Рішення № 82942766, 11.06.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2019 року м. Ужгород№ 260/1336/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

колегії суддів : головуючого судді Плеханова З.Б., суддів Скраль Т.В. , Гебеш С.А.

при секретарі Копосович Е.О.

за участю:

позивача: Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода", представники - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

відповідача: Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, представник – Михалків Б.

третя особа без самостійних вимог: Державна служба геології та надр України, представник - не зявився

представник Прокуратури Закарпатської області - прокурор Роман М.С.

треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача :

- ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - представник ОСОБА_7

треті особи без самостійних вимог:

- ОСОБА_8

- Закарпатська обласна державна адміністрація, представники ОСОБА_9 .В., ОСОБА_10

- Закарпатська обласна рада, представник - Сигидін О.І.

треті особи на стороні позивача:

- ОСОБА_11

- ОСОБА_12

- ОСОБА_13

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовом Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" до Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання протиправним та скасування рішення за участю третіх осіб: Державна служба геології та надр України, Прокуратури Закарпатської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , Закарпатська обласна державна адміністрація, Закарпатська обласна рада, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , -

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області , яким просить:

1.Визнати протиправним та скасувати рішення 21 сесії 7 скликання Коритнянської сільської ради від 30.08.2018 № 502 «Про затвердження генерального плану сільського населеного пункту села Коритняни, Ужгородського району», яким затверджено містобудівну документацію на місцевому рівні - Генеральний план сільського населеного пункту села Коритняни Ужгородського району.

2.Судовий збір стягнути з відповідача.

28 грудня 2018 року по даній справі ухвалою суду було забезпечено позов шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення 21 сесії 7 скликання Коритнянської сільської ради від 30.08.2018 № 502 «Про затвердження генерального плану сільського населеного пункту села Коритняни, Ужгородського району».

Дана ухвала двічі перевірялась апеляційною інстанції на предмет законності за скаргами відповідача та за скаргою представника третіх осіб-депутатів Коритнянської сільської ради, і двічі: рішеннями Восьмого апеляційного адмінсуду було підтверджено правомірність заходів забезпечення позову, застосованих судом першої інстанції.

1. Позиції сторін

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач 26 квітня 2018 року звернувся до відповідача з повідомлення про розроблення генерального плану с. Коритняни та с. Кінчеш із одночасним проханням розглянути проектні рішення генеральних планів з метою ліквідації свердловини водозабору «Минай» та зміни меж ІІ та ІІІ поясу зон санітарної охорони ,надати рекомендації щодо використання територій для містобудівельних потреб.

В листі від 02.05.2018 року КП «Водоканал» вказав з посиланням на нормативні акти, що позивачу на зазначену територію та свердловини водозабору «Минай» Держгеонадрами наданий спецдозвіл на користування надрами, а ділянка «Минай» Ужлаторицького родовища прісних підземних вод відноситься до родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а межі ІІ поясу зони санітарної охорони є межами родовища питних підземних вод загальнодержавного значення. Ряд свердловин, в т.ч. спостережна свердловина 13в( попадає під ліквідацію за запропонованим проектним рішенням генерального плану) включені до моніторингової мережі водоканалу і Закарпатського геолого-гідрологічного центру. Зміна кількості свердловин, площі водовідбору потягне з собою необхідність перерахунку та перезатвердження експлуатаційних запасів, що означає розпочати все документальне оформлення водозабору з нуля та значні фінансові витрати, а на період оформлення - штрафні санкції з боку контролюючих організацій за відсутність спеціального дозволу на користування надрами.( ас. 15-16).

В подальшому відповідач повідомив позивача, що у зв`язку з дефіцитом територій має намір відведення під житлову забудову територій, які накладаються на ІІ-гу та ІІІ-тю зону санітарної охорони водозабору «Минай» в районі свердловин КП «Водоканал» Ужгородської міської ради, які не використовуються., на що позивачем було вказано, що низкою нормативних актів на даній території заборонено проектування та будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об`єктів без попереднього геологічного вивчення, а рішення про встановлення зон санітарної охорони водозабору «Минай» було прийнято Закарпатською облрадою 22.01.1980 року за № 25. Проект зони санітарної охорони водозабору «Минай» розроблено у 2002 році, який був погоджений усіма відповідними інстанціями, а розрахунок ЗСО перевірено та погоджено Державною службою геології та надр України.

Позивач надалі вказує, що відповідачу про вказане було зауважено на засіданнях містобудівної ради при Закарпатській ОДА, однак зауваження та рекомендації щодо доопрацювання проекту не були враховані, і всупереч цьому відповідач прийняв оскаржуване рішення.

КП «Водоканал» зазначає, що підземний водозабір "Минай" , який розташований на території с.Коритняни відноситься до корисних копалин загальнодержавного значення. Відповідачем при прийнятті оскаржуваного рішення повинні були бути враховані, як приватні, громадські, так і державні інтереси, що не було зроблено, оскільки відповідач не звертався до Закарпатської ОДА та не отримав погодження для будівництва на ділянках із корисними копалинами.

Позивач зазначає, що ним отримано спеціальний дозвіл на видобування прісних підземних вод в Ужлаторицькому родовищі - ділянка "Минай та Галоч та дозвіл на спеціальне водокористування

Крім того, позивач зауважує, що відповідачем також порушено вимоги Порядку громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого Постановою КМУ № 555 від 21.05.2011 року, оскільки проект Генерального плану не був оприлюднений, зацікавлені особи були позбавлені можливості ознайомлення з проектом містобудівної документації. тим самим позбавлені можливості надання пропозицій та зауважень до вказаного проекту.

Також відповідачем порушено вимоги ст. 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування " та ст. 15 ЗУ "Про доступ до публічної інформації", оскільки проект оскаржуваного рішення був оприлюднений з порушенням встановлених законами строків.

21 грудня 2018 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що на виконання п.1.3 ст.7, п.2, п.7.3 ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Коритнянська сільська рада Ужгородського району звернулася до Управління Держгеокадастру у Закарпатській області із запитом від 23.07.2018 року № 373/02-31 про надання інформації щодо наявності обмежень у використанні земельних ділянок, які знаходяться на території Коритнянської сільської ради. У відповідь на запит сільської ради Управління Держгеокадастру у Закарпатській області у листі від 30.07.2018 року повідомило сільську раду про відсутність обмежень у використанні земель, які розташовані на території даних адміністративно-територіальних одиниць до Державного земельного кадастру та не внесення таких обмежень до Державного земельного кадастру.

Аналогічний запит був направлений відповідачем і до Басейного управління водних ресурсів річки Тиса, яке листом від 27.07.2018 року повідомило сільську раду про відсутність інформації про облік затверджених паспортів водних обєктів, а також про відсутність державних гідротехнічних споруд на території Коритнянської сільської ради, відсутність на балансі Ужгородського МУВГ.

Відповідна інформація була предметом обговорення під час проведення громадських слухань щодо обговорення та схвалення проекту Генеральних планів с. Коритняни та Кінчеш 16 серпня 2018 року, що відображено у протоколі громадських слухань. Зазначає, позивачем, під час розробки генерального плану села Коритняни, Ужгородського району не було підтверджено належними документами межі відповідних 1 та 2 зон санітарної охорони, що позбавляло можливості розробника відповідної документації врахувати всі зауваження та пропозиції позивача по даній справі стосовно проектування зони житлової забудови у мікрорайоні «Радіоцентр» села Коритняни, Ужгородського району.

Окрім того, зазначено, що з метою захисту інтересів територіальної громади Коритнянська сільська рада звернулася з листом до Холмківської сільської ради Ужгородського району, в якому, зокрема, просила надати інформацію про те, чи під час розроблення містобудівної документації на територію Холмківської сільської ради Ужгородського району, яка розміщена в другій санітарній зоні Минайського водозабору (генеральних або детальних планів території) дотримувалися вимоги чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, з врахуванням вимог земельного, екологічного законодавства, законодавства про надра, чи направлялися на адресу Холмківської сільської ради будь-які заперечення стосовно розроблення вказаної документації з боку Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода", органів державної влади чи місцевого самоврядування і якщо такі направлялися, то який результат розгляду таких пропозицій та заперечень з боку Холмківської сільської ради Ужгородського району. Холмківська сільська рада Ужгородського району підтвердила факт наявності житлової забудови на території другої зони охорони та відображення такої забудови у генеральному плані села Холмок, Ужгородського району, а також відсутність під час розробки містобудівної документації будь-яких зауважень з боку КП «Водоканал міста Ужгорода».

На думку відповідача, позивачем не доведено у встановлений законом спосіб порушення відповідачем під час затвердження містобудівної документації -генерального плану села Коритняни положень чинного законодавства щодо розміщення об`єктів житлової забудови на території у другому поясі санітарної охорони.

Крім того, зазначає, що доводи позивача про те, що відповідачем порушено Порядок проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555 (далі - Порядок № 555), є необгрунтованими та такими, що не можуть бути взяті до уваги. Так, як Позивач по даній справі КП «Водоканал міста Ужгорода», не є тією особою, перелік яких визначений п. 7 Порядку № 555, а тому ним не доведено суду факту порушення його права та суб`єктивного інтересу внаслідок проведення відповідачем громадського обговорення проекту містобудівної документації - генерального плану села Коритняни, Ужгородського району, оскільки він позбавлений можливості вносити відповідні пропозиції до проектів містобудівної документації .

Відповідач також наголошує, що за час громадського обговорення містобудівної документації -генеральних планів сіл Коритняни та Кінчеш, Ужгородського району будь-яких пропозицій до містобудівної документації у передбаченому законом порядку, у органу місцевого самоврядування від жителів територіальної громади та юридичних осіб не надходило, у зв`язку з чим у відповідача, як органу місцевого самоврядування був відсутній обов`язок їх розгляду та, відповідно, врахування. У такому контексті повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозиції громадськості щодо проекту генеральних планів сіл Коритняни та Кінчеш, Ужгородського району було опубліковано відповідачем у місцевій газеті. Вказане повідомлення містить всю необхідну інформацію, за виключенням графічних матеріалів та інформації стосовно запланованих інформаційних заходів, однак, з такими можна було ознайомитись в приміщенні Коритнянської сільської ради Ужгородського району, про що зазначено в самому повідомленні.

Таким чином, зазначає, що Коритнянською сільською радою Ужгородського району, як суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення про затвердження генерального плану с. Коритняни було забезпечено виконання даних приписів, а саме рішення прийнято в межах та у спосіб, визначених Законами України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Про місцеве самоврядування в Україні», при прийняті вказаного рішення було забезпечено проведення громадських слухань, тобто прав осіб на участь у процесі прийняття рішення, розсудливо та добросовісно, тобто з метою забезпечення прав жителів села Коритняни Ужгородського району щодо розвитку населеного пункту. У зв`язку з вищезазначеним, на думку відповідача, позивачем не доведено порушення його права внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, а тому суду слід відмовити у задоволені позову у повному обсязі.

09 січня 2019 року, від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив. В якому зокрема зазначає, що всупереч статті 144 Основного Закону та законам України, Відповідач прийняв генеральний план розвитку села без врахування суспільних інтересів, запланував зони житлової забудови в межах зон санітарної охорони Минайського водозабору, при цьому знехтував рішенням засідання архітектурно-містобудівної ради в частині сформованих зауважень до проекту генерального плану та плану зонування території с.Коритняни, де зазначено про необхідність винесення перспективних кварталів житлової та громадської забудови за межі II поясу зони санітарної охорони, та яким за пропозицією ради про доопрацювання проекту генерального плану та плану зонування території села Коритняни згідно із зауваженнями членів архітектурно-містобудівної ради та з подальшим наданням містобудівної документації для повторного розгляду, відповідно до вимог чинного законодавства. За це рішення було проголосоване одноголосно. Таким чином, генеральний план села Коритняни було направлено на повторне доопрацювання та не був схвалений, а отже не мав проходити громадські обговорювання, схвалення громадою та прийняття рішення щодо його затвердження сесією Коритнянської сільської ради.

Позивач також не погоджується із обставинами, викладеними у відзиві щодо відсутності інформації у Басейного управління водних ресурсів річки Тиса Держаного агентства водних ресурсів України. Оскільки Минайський водозабір належить до Ужлаторицького родовища прісних підземних вод, яке в загальній схемі вод гідрологічного районування України відноситься до Закарпатського артезіанського басейну. Зауважує, що жодним чином, Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса Державного агентства водних ресурсів України не контролює та не здійснює реєстрацію артезіанських свердловин, тобто тих, що відносяться до підземних прісних вод.

Окрім цього, під час обговорення проекту на архітектурно-містобудівній раді, розробником плану було зауважено, що у плані були враховані усі раніше отримані зауваження, за виключенням зауважень, що стосувалися винесення проектної забудови за межі другого поясу санітарної охорони водозабору «Минай». Задля встановлення обмежень, що заносяться до Державного земельного кадастру необхідно отримати дозвіл від Коритнянської сільської ради на виготовити проектів землеустрою та затвердити їх в установленому законом порядку. Однак, протягом 2017-2018 років Відповідачем тричі безпідставно відмовлено Позивачу у наданні дозволу на їх виготовлення. Таким чином, твердження Відповідача щодо не підтвердження належними документами меж 1 та 2 зон санітарної охорони не відповідають дійсності.

29 січня 2019 року на адресу суду від відповідача надійшли письмові заперечення на вищенаведену відповідь позивача на відзив, де зазначає, що Коритнянська сільська рада Ужгородського району повторно заперечує проти позовних вимог позивача по справі, з підстав неналежності позивача по даній справі та з підстав неправильного вибору позивачем способу захисту свого права в судовому порядку, які викладені прохальній частині позовної заяви.

Звертає увагу суду, що рішення відповідача по справі, яке є предметом даного оскарження стосувалося затвердження Коритнянською сільською радою Ужгородського району генерального плану села Коритняни. Відповідач по справі, в силу вимог закону не є фактичним розробником, а тільки замовником робіт, щодо розробки містобудівної документації - генерального плану населеного пункту, відповідні роботи були проведені сертифікованим спеціалістом, а саме - суб`єктом підприємницької діяльності ОСОБА_14 (сертифікат НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ), який проводив на замовлення сільської ради комплекс робіт на підставі відповідного рішення сесії Коритнянської сільської ради № 260 від 13.07.2017 року «Про розроблення генерального плану села Коритняни» та на підставі укладеного договору між сторонами № 84/01-17 від 17.08.2017 року на виконання проектних робіт. Тобто, відповідну розробку містобудівної документації - генерального плану населеного пункту здійснював сертифікований спеціаліст, який має відповідні знання та фактичний досвід роботи у такій сфері діяльності та несе відповідну відповідальність за виконання взятих на себе зобов`язань.

На думку відповідача, помилковими та прямо невірними є твердження позивача про дотримання КП «Водоканал міста Ужгорода» всіх необхідних вимог чинного законодавства України під час проектування та встановлення зон санітарної охорони Минайського водозабору.

Наголошує, що КП «Водоканал міста Ужгорода», у порушення вимог ст.5 та 93 Водного кодексу України, зони санітарної охорони Минайського водозабору позивачем, як ліцензіатом, не встановлені і за погодженням проекту землеустрою по встановленню цих санітарних зон, позивач до місцевої ради не звертався, відповідну процедуру погодження таких меж у визначеному законом порядку не пройшов. Окрім того, зауважує, що у відповідача відсутня будь-яка інформація з приводу винесення в натуру зон санітарної охорони розміщення артезіанських свердловин № 766, № 13-В, № 56 (372), № 768, № 1 (329а), № 884 (2а), що, на думку відповідача, забезпечило б належний контроль з боку Коритнянської сільської ради Ужгородського району за наданням і використанням земельних ділянок з земель запасу місцевої ради, які мають природоохоронне значення і відповідний правовий режим обмежень щодо їх забудови. Позивачем по справі у встановлений процесуальним законом спосіб не доведено факту визначення зон санітарної охорони Минайського водозабору та встановлення їх меж на території Коритнянської сільської ради, а тому питання про не можливість розміщення кварталу житлової забудови.

Крім того, зазначає, що у матеріалах справи відсутні будь-які документи, що підтверджують факт законності користування позивачем загальнодержавними надрами на даній ділянці, а саме ділянці Минайського водозабору, зокрема спеціального дозволу на користування надрами та угод про умови користування надрами, що виданий Державною службою геології та надр України.

У зв`язку з вищезазначеним, на думку відповідача, позивачем не доведено порушення його права внаслідок прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, а тому просить суд відмовити у задоволені позову у повному обсязі, з підстав зазначених у даному відзиві на позовну заяву.

Під час підготовчого провадження з ініціативи суду та за клопотанням осіб було залучено третіх осіб без самостійних вимог: Державна служба геології та надр України, депутатів Коритнянської сільської ради - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , Закарпатська обласна державна адміністрація, Закарпатська обласна рада, мешканців села Коритняни- ОСОБА_15 Еміл ОСОБА_16 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , а також Прокуратуру Закарпатської області .

Так, 12 квітня 2019 року від третіх осіб на стороні позивача, а саме: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , на адресу суду надійшли письмові пояснення по даний адміністративний позов, відповідно до яких зазначено, що доводи Позивача, які викладені в адміністративному позові вважають обґрунтованими та достовірними і повністю їх підтримують. Окрім того, додатково пояснюють, що Коритнянська сільська рада не мала підстав для розроблення нового генерального плану села Коритняни у 2018 році. Обговорення та прийняття Концепції, стратегії, обґрунтування варіантів соціально-економічного розвитку села Коритняни на перспективу 15-20 років було відсутнє. Замовником містобудівної документації згідно чинного законодавства має бути виконавчий комітет відповідної ради - тобто виконавчий комітет Коритнянської сільської ради, а не Коритнянська сільська рада. Зазначають, що Коритнянська сільська рада порушила процедуру скликання та проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів генеральних планів населених пунктів сіл Коритняни та Кінчеш. Повноваження щодо проведення громадських слухань належить колегіальному органу - виконавчому комітету Коритнянської сільської ради, а відтак Коритнянський сільський голова Ігор Бадида, одноосібно із порушенням чинного законодавства України видавши розпорядження № 35а/02-03 від 11.07.2018 року, перевищив свої повноваження, що тягне за собою скасування цього рішення, в силу приписів ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та змісту частини другої статті 144 Конституції України.

Звертають увагу суду на ту обставину, що вони та інші мешканці села Коритняни й села Кінчеш не були належним чином поінформовані, так як Коритнянською сільською радою не було розповсюджено жодної брошури та не було вивішено жодного повідомлення на території села Кінчеш й села Коритняни стосовно проектів генеральних планів сіл Коритняни та Кінчеш та можливості ознайомитися із проектами генпланів.

Крім того просять суд взяти до уваги те, що за фактом зловживання владою та неправомірних дій посадових осіб й депутатів Коритнянської сільської ради під час розроблення та затвердження генеральних планів сіл Коритняни та Кінчеш Ужгородського району відкрито кримінальне провадження №42018070000000332 від 28 вересня 2018 року. Досудове розслідування здійснює СУ ГУПН в Закарпатській області.

Також в матеріалах даної адміністративної справи наявні письмові пояснення Закарпатської обласної ради, відповідно до яких зазначено, що відповідно до статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статей 8-1, 93 Водного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 № 2024, враховуючи висновок постійної комісії обласної ради з питань екології та використання природних ресурсів, обласна рада рішенням від 04.04 2019 № 1424 Закарпатська обласна рада затвердила проект «Зона санітарної охорони водозабору Минай» Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» ділянки Минай, яка знаходиться в Ужгородському районі Закарпатської області у складі І та II поясі особливого режиму. Приймаючи таке рішення депутати обласної ради мали на меті забезпечити жителів обласного центру якісною питною водою та безперебійним водопостачанням.

Також зауважили, що у відповідності до ст. 15 ЗУ "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" підприємства, установи, організації та громадяни при плануванні та забудові населених пунктів зобовязані дотримуватися вимог санітарного законодавства, а планування і забудова населених пунктів повинна передусім передбачати створення найбільш сприятливих умов для життя, а також для збереження і зміцнення здоровя громадян.

Враховуючи вищевикладене просить суд врахувати надані пояснення при вирішенні справи та винести законне й обґрунтоване рішення.

23 квітня 2019 року від представника третьої особи - Державної служби геології та надр України, на адресу суду надійшли письмові пояснення щодо позову, в яких зазначено, що предметом даного позову є визнання протиправним та скасування рішення 21 сесії 7 скликання Коритнянської сільської ради від 30 серпня 2018 року № 502 «Про затвердження генерального плану сільського населеного пункту села Коритняни, Ужгородського району», яким затверджено містобудівну документацію на місцевому рівні - Генеральний план сільського населеного пункту Ужгородського району з приводу чого зауважує, що Державна служба геології та надр України не входить до переліку центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сфері містобудування, реалізують державну політику у сфері містобудування, реалізують державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, не є органом державного архітектурно-будівельного контролю і не є тим органом, який визначає державні інтереси для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту. Окрім цього, Державна служба геології та надр повідомляє, що відповідно до ч.1 ст.4 Кодексу України про надра, надра є виключною власністю українського народу і надаються тільки у користування. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право власності Українського народу на надра, є недійсними. Український народ здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві ради.

Зазначає, що згідно інформації, зазначеній на офіційному сайті ДНВП «Геоінформ України», Позивач є власником спеціального дозволу на користування надрами № 3237 від 09 жовтня 2003 року, наданого йому з метою видобування підземних вод для господарсько-питного водопостачання м. Ужгорода в межах родовища Ужлаторицьке на ділянках Минай та Галоч. Строк дії даного дозволу значиться як закінчений, проте надрокористувачем зареєстровано заяву на продовження дії спецдозволу. Враховуючи все вищенаведене просить суд прийняти рішення з метою захисту інтересів Держави.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали та просили суд даний адміністративний позов задовольнити повністю з підстав викладених вище.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення даного адміністративного позову з підстав зазначених вище.

Представник Прокуратури Закарпатської області в судовому засіданні просив суд даний адміністративний позов задовольнити повністю та пояснив, що позивачу надано спецдозвіл на використання прісних підземних вод, які відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення, і забудова територій та оскаржуване рішення порушує загальнодержавні інтереси, які не були враховані відповідачем при прийнятті та розробленні Генерального плану .

Представник Закарпатська обласна державна адміністрація підтримав даний адміністративний позов та просив суд його задовольнити та зауважив, що відповідачем до було дотримано вимог Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності " "Про доступ до публічної інформації" , яким передбачено оприлюднення рішень за 20 днів до їх прийняття. Крім того, відповідачем не враховано рекомендації містобудівної ради при Закарпатській ОДА , не було погодження Держспоживслужби. оскільки остання у листі на адресу відповідача - відхилила запропоноване рішення.

Представник Закарпатської обласної ради в судовому засіданні підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених ними у письмових запереченнях.

Представник третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача - представник Радь І. заперечив щодо задоволення даного адміністративного позову, пояснив. що оскаржуване рішення було прийнято правомірно з дотримання всіх вимог законів, а позивачі не довели порушення їх прав та інтересів, оскільки у них відсутні належні та допустимі докази наявності на території Коритннської сільської ради належного майна, а також відсутні документи щодо права на земельну ділянку на території Коритнянської сільської ради.

Треті особи: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 просили суд даний адміністративний позов задовольнити повністю з підстав зазначених ними у письмових поясненнях.

Третя особа без самостійних вимог ОСОБА_8 заперечила щодо задоволення даного адміністративного позову.

Заслухавши представників сторін, встановивши обставини справи на підставі досліджених в судовому засіданні доказів, проаналізувавши норми права, які підлягають або не підлягають застосуванню до даних правовідносин, надавши оцінку кожному аргументу сторін та мотиви суду, з яких суд дійшов до висновків у справі, констатує наступне.

2. Обставини, встановлені судом.

Судом встановлено, що позивач є власником спеціального дозволу на користування надрами № 3237 від 09 жовтня 2003 року, наданого йому з метою видобування підземних вод для господарсько-питного водопостачання м. Ужгорода в межах родовища Ужлаторицьке на ділянках Минай та Галоч до 09.10.2018 року.(Т.1а.с.38,Т.3а.с.7-9).

Згідно витягу із сайту ДНВП Геонформ України слідує, що позивачем зареєстровано заяву на продовження дії спецдозволу( т. 1 а.с. 146).

07 березня 2019 року Державною службою геології та надр України видано Наказ "Про продовження строку дії спеціальних дозволів на користування надрами", яким позивачу продовжено строк дії дозволу на 20 років для видобування питних підземних вод ділянки "Минай" з переліком свердловин( т. 2 а.с. 207-209)

Коритнянська сільська рада листом № 186/02-31 від 26 квітня 2018 року звернулась до Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» з повідомленням про розроблення генерального плану с. Коритняни та с. Кінчеш і з одночасним проханням розглянути проектні рішення генеральних планів, з метою ліквідації свердловин водозабору «Минай» та зміни меж II та III поясу зон санітарної охорони (а.с.14).

Так, 02 травня 2018 року, Позивач листом № 828 пояснив вимоги діючого законодавства у сфері питної води та питного водопостачання, що відповідає вимогам Законів України, а саме Водному Кодексу України, Кодексу України «Про надра», Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про питну воду та питне водопостачання», та підтвердив у своїй відповіді, на підставі діючих нормативно-правових актів, що жодних змін у площі території другого поясу зони санітарної охорони водозабору підземних вод «Минай» проводити не можливо (а.с.15-16).

13 червня 2018 року, Коритнянською сільською радою надіслано лист № 291/02-31 на адресу позивача, щодо наміру погодити відведення під житлову забудову землі, що віднесені до II та III поясу ЗСО водозабору «Минай» у зв`язку із дефіцитом територій.(а.с.17).

Позивач листом № 1131 від 21.06.2018 року роз`яснив неможливість відведення земель, що знаходяться у II та III поясі ЗСО під житлову забудову. При цьому зазначив, що ділянка «Минай» Ужлаторицького родовища прісних підземних вод, згідно Постанови КМУ від 12.12.1994 року № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» відноситься до родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а межі II поясу ЗСО є межами родовища питних підземних вод загальнодержавного значення, а тому жодних змін у площі території другого поясу зони санітарної охорони водозабору підземних вод «Минай» проводити не можливо (а.с.18-23).

20 липня 2018 року відбулося засідання архітектурно-містобудівної ради, на якому розглядалися проекти містобудівної документації сіл Кінчеш та Коритняни, що відображено у протоколі №4 та з врахуванням зауважень, внесених Позивачем було прийнято рішення:

- «Коритнянській сільській раді доопрацювати проект генерального плану та плану зонування с. Коритняни згідно із зауваженнями та пропозиціями членів архітектурно-містобудівної ради та надати містобудівну документацію для повторного розгляду, відповідно до вимог чинного законодавства».

Під час обговорення проекту на архітектурно-містобудівній раді, розробником плану було зауважено, що у плані були враховані усі раніше отримані зауваження, за виключенням зауважень, що стосувалися винесення проектної забудови за межі другого поясу санітарної охорони водозабору «Минай». Задля встановлення обмежень, що заносяться до Державного земельного кадастру необхідно отримати дозвіл від Коритнянської сільської ради на виготовити проектів землеустрою та затвердити їх в установленому законом порядку (а.с.24-26).

Згідно рішення Закарпатської обласної ради народних депутатів від 22.01.1980 року, додатком № 1 встановлені зони санітарної охорони І поясу, а додатком № 2 встановлені зони санітарної охорони II поясу, а саме: Минайський водозабір - по 300 метрів в кожну сторону від меж першого поясу станції другого підйому і артезіанських свердловин.(Т.1 а.с.33-37).

Коритнянська сільська рада Ужгородського району звернулася до Управління Держгеокадастру у Закарпатській області із запитом від 23.07.2018 року № 373/02-31 про надання інформації щодо наявності обмежень у використанні земельних ділянок, які знаходяться на території Коритнянської сільської ради, де просила надати також інформацію про реєстрацію в держгеокадастрі меж 1-го, 2-го та 3-го поясу ЗСО водозабору Минай, КП «Водоканал міста Ужгорода», надати межі або географічні координати контурних точок меж 1-го, 2-го та 3-го поясу ЗСО водозабору.(а.с.85).

У відповідь на запит сільської ради Управління Держгеокадастру у Закарпатській області у листі від 30.07.2018 року повідомило сільську раду про відсутність обмежень у використанні земель, які розташовані на території даних адміністративно-територіальних одиниць до Державного земельного кадастру та не внесення таких обмежень до Державного земельного кадастру.(а.с.85-89).

Аналогічний запит був направлений відповідачем і до Басейного управління водних ресурсів річки Тиса, яке листом від 27.07.2018 року повідомило сільську раду про відсутність інформації про облік затверджених паспортів водних об`єктів, а також про відсутність державних гідротехнічних споруд на території Коритнянської сільської ради, відсутність на балансі Ужгородського МУВГ.(а.с.90-92).

Відповідна інформація була предметом обговорення під час проведення громадських слухань щодо обговорення та схвалення проекту Генеральних планів с. Коритняни та Кінчеш 16 серпня 2018 року, що відображено у протоколі громадських слухань.(а.с.75-79)

Вказані вище громадські слухання були скликані згідно розпорядження Коритнянського сільського голови Ігоря Бадиди від 11 липня 2018 року № 35а/02-03 «Про проведення громадських слухань».(Т.2 а.с.185)

Повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості по проектам генеральних планів с. Кінчеш та с. Коритняни було розміщене у газеті Новини Закарпаття на 3 сторінці від 07 липня 2018 року за № 50 (Т.2 а.с.187 )

15 серпня 2018 року на повторному засіданні архітектурно-містобудівної ради було повторно розглянуто проекти містобудівної документації сіл Кінчеш та Коритняни, за наслідками якого сформовано зауваження (27-32):

1.Винести перспективні квартали житлової та громадської забудови за межі II поясу ЗСО водозабору «Минай».

2.Вказати в текстовій та графічній частині всі обмеження щодо використання земельних ділянок, які потрапляють у межі II поясу ЗСО», та прийнято рішення:

«Коритнянській сільській раді доопрацювати проект генерального плану та плану зонування с. Коритняни згідно із зауваженнями та пропозиціями членів архітектурно-містобудівної ради та надати містобудівну документацію для повторного розгляду, відповідно до вимог чинного законодавства.»

Однак, Відповідачем на 21 сесії 7 скликання Коритнянської сільської ради від 30.08.2018р. було прийняте рішення № 502 «Про затвердження генерального плану сільського населеного пункту села Коритняни Ужгородського району» (а.с.42).

В листі Державної служби геології та надр України від 21.08.2018 року у відповідь на лист позивача від 21.01.2018 року щодо розгляду проекту "Зони санітарної охорони водозабору "Минай" вказала, що забороняється розміщення на території поясів ЗСО обєктів нового будівництва, реконструкції обєктів цивільного та промислового призначення без відповідної еколого-санітарної експертизи проектів. ( т. 2 а.с. 210-211)

Згідно ситуаційного плану проекту головного інженера ОСОБА_17 та розробника ОСОБА_18 вказані затверджені зони санітарної охорони "Минай" із позначенням свердловин, проектних меж 2-го та 3-го поясів.( т. 2 а.с 214).

Згідно Довідки Ужгородської міської ради обєкти питного водопостачання і водовідведення та мережі згідно вказаного переліку знаходяться у комунальній власності міста Ужгород та закріплені за КП Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" на праві повного господарського відання, зокрема: водозабір "Минай" у комплексі з РЧВ та свердловинами ( 21 шт).( т. 2 а.с. 204)

В інформаційній довідці № 05/19 від 12.03.19 Закарпатського геолого-гідрогеологічного центру центру зазначено , що у 2008 році зареєстровані паспорти 22 свердловин водозабору "Минай", що знаходяться на балансі КП"Водоканл" м. Ужгород.( т. 2 а.с. 206).

04.04.2019 року Закарпатською обласною радою прийнято рішення № 1424 "Про затвердження проекту "Зона санітарної охорони водозабору "Минай" Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода"( т.2 а.с. 199)

Судом в судовому засіданні вивчалися Генеральний план села Коритняни : його текстовий та графічні матеріали. ( т. 3 а.с. 16-77).

В газеті Закарпатські оголошення № 33-34( 855) за 18-31 серпня 2017 року міститься оголошення про початок розроблення Коритнянською сільською радою генерального плану села Коритняни. Зауваження і пропозиції приймаються у письмовому вигляді протягом одного місяця з дати розміщення даного оголошення за вказаною адресою та телефоном.( т. 2 а.с. 79)

В газеті Новини Закарпаття ( НЗ) № 50 ( 4761) за 7 липня 2018 року відповідачем опубліковано оголошення про проведення громадського обговорення проектів генеральних планів с. Коритняни і с. Кінчеш. Пропозиції приймаються на електронну пошту до 16.08.2018 року до 09-00 години.Проводитимуться громадські обговорення 16.08.2018 року о 09-00 годині в приміщенні Коритнянської сільської ради.( т. 2 а.с. 83-84).

В газеті Новини Закарпаття № 61( 4772) від 14 серпня 2018 року відповідачем опублікованоуточнення до оголошення, надрукованого 14.07.2018 року в газеті "Новини Закарпаття" № 51 від 14.07.2018 року, де вказано, що з метою розроблення містобудівної документації, планування території на місцевому рівні Коритнянська сільська рада оголошує про почато процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості при розробленні Генерального плану с. Коритняни Ужгородського району. Замовник - Коритнянська сільська рада. Підства- рішення № 259"Про скасування рішення № 544 від 29 травня 2017 року та рішення № 260 "Про розробку генерального та детального плану населеного пункту села Коритняни Ужгородського району. Місце ознайомлення-Коритнянська сільська рада до 16.08.2018 року. Відповідальна особа-землевпорядник ОСОБА_19 .З.Пропозиції щодо генеральних планів приймаються на електронну пошту Коритнянської сільської ради до 16.08.2018 року. Презентація та прилюдне експонування генеральних планів відбудеться 16.08.2018 року в приміщенні Коритнянської сільської ради.( т. 2 а.с. 81-82).

У Протоколі громадських обговорень від 16 серпня 2018 року було зазначено , що процедура оголошення була дотримана , було опубліковано оголошення в газетах та на сайті сільської ради , але за цей час ніяких зауважень та пропозицій не надходило.

В відповіді від 30.07.2018 року ГУ Держгеокадастр у Закарпатській області на лист відповідача від 23.07.2018 року зазначив, що станом на сьогодні обмеження у використанні земель, які розташовані на території даної адміністративно-територіальної одиниці до Державного земельного кадастру не внесені.( т. 1 а.с. 89)

Басейнове управління водних ресурсів річки Тиса на звернення відповідача від 23.07.2018 року щодо надання інформації про наявність водних обєктів і меліорованих земель та надання висновку по розроблених генеральних планах сіл і схем інженерної підготовки із захисту території у відповіді від 27.07.2018 року зазначили, що на даний час відсутня інформація про облік затверджених паспортів водних обєктів і державних гідротехнічних споруд на території Коритнянської сільської ради немає. ( т. 1 а.с.91)

3. Мотиви суду та норми права, які застосовані судом.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" ( далі Закон 2712-VIII) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, в п. 2 ст. 1 якого вказано , що генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.

Вимоги щодо змісту, порядку розроблення та прийняття генерального плану населеного пункту встановлені статтею 17 Закону 2712-VIII, де зазначено,

- що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту;

-На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

- Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.

-У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

2. Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

5. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації є замовниками, організовують розроблення, внесення змін та подання генерального плану населеного пункту на розгляд відповідної сільської, селищної, міської ради.

6. Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.

7. Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк:

1) подають пропозиції до проекту відповідного місцевого бюджету на наступний рік або про внесення змін до бюджету на поточний рік щодо потреби у розробленні містобудівної документації;

2)визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування;

3)звертаються до обласної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (для міст обласного та республіканського Автономної Республіки Крим значення), центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (для міст Києва та Севастополя) щодо визначення державних інтересів для їх урахування під час розроблення генерального плану населеного пункту;

4) повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами;

5) забезпечують попередній розгляд матеріалів щодо розроблення генерального плану населеного пункту архітектурно-містобудівними радами відповідного рівня;

6) узгоджують проект генерального плану населеного пункту з органами місцевого самоврядування, що представляють інтереси суміжних територіальних громад, з метою врегулювання питань планування територій у приміських зонах;

7) забезпечують здійснення стратегічної екологічної оцінки. (Частину сьому статті 17 доповнено пунктом 7 згідно із Законом № 2354-VIII від 20.03.2018)

Як вбачається з матеріалів справи та Генерального плану селі Коритняни, замовником розроблення генерального плану є Коритнянська сільська рада, а не її виконавчий комітет, що суперечить вищевказаним вимогам.

Зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією.

У разі виникнення державної необхідності рішення щодо доцільності внесення змін до генерального плану населеного пункту приймається Кабінетом Міністрів України.

10. Генеральні плани населених пунктів та зміни до них розглядаються і затверджуються відповідними сільськими, селищними, міськими радами на чергових сесіях протягом трьох місяців з дня їх подання.

11. Матеріали генерального плану населеного пункту не можуть містити інформацію з обмеженим доступом та бути обмеженими в доступі. Загальна доступність матеріалів генерального плану населеного пункту забезпечується відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу місцевого самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, у місцевих періодичних друкованих засобах масової інформації, у загальнодоступному місці у приміщенні органу місцевого самоврядування.

Містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України "Про стратегічну екологічну оцінку". Розділ "Охорона навколишнього природного середовища", що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку". ( ч. 4 ст. 2 Закону 2712).

Закон України "Про стратегічну екологічну оцінку" (Далі- Закон 2354-VII)( набрав чинності 12.04.2018 року) регулює відносини у сфері оцінки наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, виконання документів державного планування та поширюється на документи державного планування, які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікацій, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об`єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об`єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі (далі - території з природоохоронним статусом), крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Пунктом 3 ч.1 ст.1 Закону 2354-VII документи державного планування - стратегії, плани, схеми, містобудівна документація, загальнодержавні програми, державні цільові програми та інші програми і програмні документи, включаючи зміни до них, які розробляються та/або підлягають затвердженню органом державної влади, органом місцевого самоврядування.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 4 Закону 2354-VII суб`єктами стратегічної екологічної оцінки є серед інших замовник; органи виконавчої влади; органи місцевого самоврядування.

В статті 9 Закону 2354-VII визначені етапами стратегічної екологічної оцінки :

1) визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки;

2) складання звіту про стратегічну екологічну оцінку;

3) проведення громадського обговорення та консультацій у порядку, передбаченому статтями 12 та 13 цього Закону, транскордонних консультацій у порядку, передбаченому статтею 14 цього Закону;

4) врахування звіту про стратегічну екологічну оцінку, результатів громадського обговорення та консультацій;

5) інформування про затвердження документа державного планування;

6) моніторинг наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення.

2. Звіт про стратегічну екологічну оцінку, результати громадського обговорення та консультацій, проведених згідно із статтями 12 та 13 цього Закону враховуються в документі державного планування.

Відповідно до ст. 11 Закону 2354-VII замовник забезпечує складання звіту про стратегічну екологічну оцінку після врахування зауважень і пропозицій, отриманих у процесі громадського обговорення заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки та наданих органами, зазначеними у статтях 6-8 цього Закону.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку складається до затвердження документа державного планування та містить з урахуванням змісту і рівня деталізації документа державного планування, сучасних знань і методів оцінювання таку інформацію:

1) зміст та основні цілі документа державного планування, його зв`язок з іншими документами державного планування;

2) характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров`я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

3) характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров`я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

4) екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров`я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);

5) зобов`язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов`язані із запобіганням негативному впливу на здоров`я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов`язань під час підготовки документа державного планування;

6) опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності - 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;

7) заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом`якшення негативних наслідків виконання документа державного планування;

8) обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);

9) заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

10) опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров`я населення (за наявності);

11) резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.

Звіт про стратегічну екологічну оцінку підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації.

3. У складі містобудівної документації звітом про стратегічну екологічну оцінку для проектів містобудівної документації є розділ "Охорона навколишнього природного середовища", який має відповідати вимогам частини другої цієї статті.

Статтею 12 ЗУ Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" встановлений порядок та процедура громадського обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки, де зокрема визначено настпуне.

1. Замовник своєчасно забезпечує можливості для участі громадськості у стратегічній екологічній оцінці проекту документа державного планування, за умови доступності для розгляду всіх альтернативних варіантів.

2. Проект документа державного планування та звіт про стратегічну екологічну оцінку оприлюднюються на офіційному веб-сайті замовника з метою одержання та врахування зауважень і пропозицій громадськості.

3. Про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку громадськість повідомляє замовник.

4. Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку публікується у друкованих засобах масової інформації (не менш як у двох), визначених замовником, та розміщується на офіційному веб-сайті замовника. Замовник забезпечує розміщення повідомлення та доступ до проекту документа державного планування і звіту про стратегічну екологічну оцінку протягом усього строку громадського обговорення, визначеного відповідно до частини шостої цієї статті.

5. Повідомлення про оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку повинно містити інформацію про:

1) повну назву документа державного планування, що пропонується, та стислий виклад його змісту;

2) орган, що прийматиме рішення про затвердження документа державного планування;

3) передбачувану процедуру громадського обговорення, у тому числі:

а) дату початку та строки здійснення процедури;

б) способи участі громадськості (надання письмових зауважень і пропозицій, громадські слухання тощо);

в) дату, час і місце проведення запланованих громадських слухань (у разі проведення);

г) орган, від якого можна отримати інформацію та адресу, за якою можна ознайомитися з проектом документа державного планування, звітом про стратегічну екологічну оцінку та екологічною інформацією, у тому числі пов`язаною зі здоров`ям населення, що стосується документа державного планування;

ґ) орган, до якого подаються зауваження і пропозиції, його поштову та електронну адреси та строки подання зауважень і пропозицій;

д) місцезнаходження наявної екологічної інформації, у тому числі пов`язаної зі здоров`ям населення, що стосується документа державного планування;

4) необхідність проведення транскордонних консультацій щодо проекту документа державного планування.

6. Строк громадського обговорення встановлюється замовником і не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення повідомлення, передбаченого частиною четвертою цієї статті.

7. Громадськість у межах строку громадського обговорення має право подати замовнику в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку. Усі зауваження і пропозиції до проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду замовником. За результатами розгляду замовник враховує одержані зауваження і пропозиції або мотивовано їх відхиляє. Пропозиції і зауваження, подані після встановленого строку, не розглядаються.

8. Оприлюднення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку з метою одержання зауважень і пропозицій не виключає можливості проведення в порядку, передбаченому законодавством, громадських слухань, будь-яких інших форм публічного громадського обговорення проекту документа державного планування та звіту про стратегічну екологічну оцінку.

9. За результатами громадського обговорення замовник готує довідку про громадське обговорення, в якій підсумовує отримані зауваження і пропозиції та зазначає, яким чином у документі державного планування та звіті про стратегічну екологічну оцінку враховані зауваження і пропозиції, надані відповідно до цієї статті (або обґрунтовує їх відхилення), а також обґрунтовує обрання саме цього документа державного планування у тому вигляді, в якому він запропонований до затвердження, серед інших виправданих альтернатив, представлених до розгляду. До довідки додаються протокол громадських слухань (у разі проведення) та отримані письмові зауваження і пропозиції. Довідка про громадське обговорення є публічною інформацією.

10. Громадське обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводиться в порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" для громадського обговорення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до статті 13 вищевказаного Закону проект документа державного планування місцевого та регіонального рівнів, звіт про стратегічну екологічну оцінку та повідомлення про оприлюднення цих документів подає замовник (на паперових носіях та в електронному вигляді) до органів, зазначених у статті 8 цього Закону.

Як вбачається із змісту матеріалів Генерального плану та його змісту він не містить Звіту про стратегічну екологічну оцінку, а розділ 2.5. - має назву "Аналіз відомостей про стан навколишнього природного середовища"- не є Звітом і не відповідає вищевказаним вимогам закону.

Громадське обговорення у процесі стратегічної екологічної оцінки проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводиться в порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" для громадського обговорення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

У відповідності до статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" .Громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

2. Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється.

При вирішенні відповідно до Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності" питань відчуження для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадські слухання не проводяться.

3. Замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

4. Оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

5. Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

6. Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

7. Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, може утворюватися погоджувальна комісія.

Судом встановлено, що вимоги щодо оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділ "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на офіційному веб-сайті оприлюднені не були, а також вільний доступ до такої інформації громадськості , в тому числі до графічних матеріалів та в електронній форми забезпечений відповідачем не був. Процедура та порядок встановлений статтями 11-13 ЗУ України "Про стратегічну екологічну оцінку"- відповідачем не дотриманий.

Крім того, обовязок оприлюднювати проекти прийнятих рішень покладено на органи місцевого самоврядування Законом України "Про доступ до публічної інформації ", де п.1 ч.1 ст.13 відповідач відноситься до розпорядників публічної інформації.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації " Розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, серед іншого проекти рішень, що підлягають обговоренню, які підлягають обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

3. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

В статті 16 Закону України "Про доступ до публічної інформації " визначено , що розпорядник інформації відповідає за визначення завдань та забезпечення діяльності структурного підрозділу або відповідальної особи з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації, відповідальних за опрацювання, систематизацію, аналіз та контроль щодо задоволення запиту на інформацію, надання консультацій під час оформлення запиту, а також за оприлюднення інформації, передбаченої цим Законом.

Відповідно до статті 59 ЗУ "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Судом встановлено, що відповідачем не було оприлюднено жодної інформації, що стосується прийняття оскаржуваного рішення на офіційному вебсайті Котритнянської сільської ради: ні проектів рішень, ні самого рішення, ні оголошень щодо процедури громадських обговорень. Крім того, не було забезпечено відкритий доступ на електронних та паперових носіях до графічних матеріалів Генерального плану.

У відповідності до Порядку проведення громадських слухань щодо врахування

громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні (затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 р. N 555) сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи відповідно до частини третьої статті 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" забезпечують: оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення проектів містобудівної документації з прогнозованими правовими, економічними та екологічними наслідками; оприлюднення розроблених проектів містобудівної документації і доступ громадськості до зазначеної інформації; реєстрацію, розгляд та узагальнення пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації; узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками проектів містобудівної документації через погоджувальну комісію (у разі її утворення); оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації.

Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

.

Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.

Суд критично оцінює посилання відповідача на належне інформування громадськості про проведення громадських слухань, оскільки Розпорядження сільського голови про громадські слухання було видане пізніше , ніж саме оголошення в газеті про такі громадські слухання. Крім того , законом не передбачено вносити уточненення в уже оприлюднене оголошення , і саме уточнення з новою для громадськості інформацією оприлюднене за один день до дати проведення громадських обговорень.

Суд звертає увагу, що Законом "Про стратегічу екологічну оцінку" та ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" зобовязує орган місцевого самоврядування всі проекти рішень, рішення та матеріали генерального плану у встановлені законом строки оприлюднювати на своєму офіційному вебсайті, а не в друкованих засобах масової інформації. які є не обовязковим засобом оприлюднення в даному випадку.

Треті особи : ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , які є мешканцями села Коритняни та які використовують землі як пасовище для своєї худоби. які згідно генерального плану відводяться відповідачем у захисній зоні під будівництво, під час судового розгляду зазначили, що вони та інші мешканці територіальної громади села Коритняни не мали можливості вчасно ознайомитися як з рішеннями, так з самими матеріалами Генерального плану, оскільки оголошення на офіційному сайті були відсутні, ніяки брошури або інші наочні засоби не надавалися для ознайомлення, не було вчасного оголошення про громадські обговорення, що унеможливило підготувати та подати зауваження до Генерального плану та матеріалів, а оголошення в газеті майже ніхто із жителів не читав, оскільки ці газети виписують одиниці.

В статті 20 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" врегульоване наступне: для професійного обговорення проектних рішень у сфері містобудування центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, уповноважені органи містобудування та архітектури можуть утворювати архітектурно-містобудівні ради як дорадчі органи, що діють на громадських засадах.

Типове положення про архітектурно-містобудівні ради затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Результати розгляду проектів містобудівної документації архітектурно-містобудівною радою враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.

Судом встановлено, що хоча відповідач і звертався до Закарпатської ОДА щодо надання інформації про загальнодержавні інтереси для врахування при розробленні Генерального плану, однак вимоги, які мають відношення до зауважень позивача на містобудівній раді, відповідачем не дотримано, а зауваження архітектурно-містобудівні ради відповідачем не враховані. Так, Закарпатська ОДА в листі від 24.05.2018 року наголошувала Коритнянській сільській раді на врахуванні державних інтересів при здійсненні відповідних заходів, передбачених генеральним планом згідно обласної Програми "Питна вода Закарпаття" на 2006 - 2020 роки, затвердженої Закарпатської облрадою Рішенням від 12.01.2006 р. N 690, яка спрямована на реалізацію державної політики щодо забезпечення населення області якісною питною водою в достатній кількості відповідно до Закону України "Про питну воду та питне водопостачання", де одним із завдань визначено- поліпшити стан і забезпечити дотримання режимів зон санітарної охорони та водоохоронних зон джерел питного водопостачання.

Частиною 9 статті 17 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що зміни до генерального плану населеного пункту можуть вноситися не частіше, ніж один раз на п`ять років. Такі зміни вносяться органом місцевого самоврядування, який затверджував генеральний план населеного пункту. Питання про дострокове внесення змін до генерального плану населеного пункту може порушуватися за результатами містобудівного моніторингу перед відповідною сільською, селищною, міською радою відповідною місцевою державною адміністрацією.

Наказом N 173 від 19.06.96 Міністерства охорони здоровя України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 р. за N 379/1404 ) "Про затвердження Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що обов`язковому погодженню з органами, установами та закладами санепідслужби підлягають проектно-планувальні документи різних рівнів, в тому числі - генеральні плани міст, сільських поселень; проекти розміщення будівництва; проекти приміських та курортних зон; проекти планування промислових зон та вузлів.

Розміщення, проектування та будівництво міських та сільських населених пунктів в цілому, окремих їх частин чи об`єктів здійснюються на основі регіональних схем розвитку і розміщення продуктивних сил, схем розселення, проектів і схем районного планування, генеральних планів міст, селищ міського типу, сільських населених пунктів, територіальних комплексних схем охорони природи та інших документів, що відображують стан навколишнього середовища та перспективи розвитку населених пунктів

відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров`я ( 2801-12 ), законів України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя" ( 4004-12 ), "Про основи містобудування" ( 2780-12 ), "Про охорону навколишнього природного середовища" ( 1264-12 ), "Про охорону атмосферного повітря" ( 2707-12 ), Земельного ( 561-12 ), Лісового ( 3852-12 ), Водного ( 213/95-ВР ) кодексів та інших документів санітарного та природоохоронного законодавства.

Як встановлено судом - таке погодження відповідачем в процесі прийняття Генерального плану отримано не було.

Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля ( Орхуська Конвенція) ( Конвенцію ратифіковано Законом N 832-XIV ( 832-14 ) від 06.07.99 ) визначає: "Зацікавлена громадськість" означає громадськість, на яку справляє або може справити вплив процес прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища, або яка має зацікавленість в цьому процесі; для цілей даного визначення недержавні організації, які сприяють охороні навколишнього середовища та відповідають вимогам національного законодавства, вважаються такими, що мають зацікавленість.

Стаття 6 Орхуської конвенції передбачає наступне:

1. Зацікавлена громадськість адекватно, своєчасно та ефективно одержує інформацію залежно від обставин шляхом публічного повідомлення або в індивідуальному порядку на початковому етапі процедури прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища, серед іншого, про: а) запропонований вид діяльності та заявку, за якою буде прийматися рішення; б) характер можливих рішень або проект рішення; в) державний орган, відповідальний за прийняття рішення; г) передбачувану процедуру, включаючи те, яким чином і коли така інформація може бути надана:

- про початок виконання процедури;

- про можливості для участі громадськості;

- про час і місце будь-якого запланованого громадського слухання;

- про наявність державного органу, в якому можна отримати відповідну інформацію, та про те, куди відповідну інформацію було передано на розгляд громадськості;

- про наявність відповідного державного органу або будь-якого іншого офіційного органу до якого можуть надсилатися зауваження чи запитання, та про строки подання зауважень і запитань; і - про те, яка екологічна інформація, що стосується запропонованого виду діяльності, є в наявності; і з охоплення даного виду діяльності національною або транскордонною процедурою оцінки впливу на навколишнє середовище.

3. Процедури участі громадськості передбачають помірковані терміни для різних етапів, що забезпечують достатній час для інформування громадськості відповідно до пункту 2 і підготовки та ефективної участі громадськості у процесі прийняття рішень з

питань, що стосуються навколишнього середовища.

4. Кожна зі Сторін забезпечує участь громадськості вже на ранньому етапі, коли є всі можливості для розгляду різних варіантів і коли участь громадськості може бути найефективнішою.

5. Кожна зі Сторін ще перед поданням заяви про дозвіл на участь має сприяти, у разі потреби, потенційним заявникам у визначенні зацікавлених кіл громадськості, проведенні обговорення та надання інформації стосовно цілей подання заявки.

У відповідності до ст. 5 КАСУ кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси

Завданням Кодексу України про надра є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, гарантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій та громадян.

Відповідно до ст. 4 Кодексу законів про надра ( далі- КЗпН) надра є виключною власністю Українського народу і надаються тільки у користування.

Усі родовища корисних копалин, у тому числі техногенні, з запасами, оціненими як промислові, становлять Державний фонд родовищ корисних копалин, а всі попередньо оцінені родовища корисних копалин - резерв цього фонду.( ст. 5 КЗпН ).

Корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища. ( ст.6 КЗпН)

Постановою від 12 грудня 1994 р. N 827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення " до корисних копалин загальнодержавного значення відносяться підземні води: мінеральні (лікувальні, лікувально-столові, природні столові) , Питні (для централізованого водопостачання, для нецентралізованого водопостачання), промислові ,технічні ,теплоенергетичні .

Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.(ст.13 КЗпН).

Спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим.( ст. 16КЗпН).

Надра у користування для видобування підземних вод (крім мінеральних) і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, крім випадків, передбачених статтею 23 цього Кодексу, що видаються після попереднього погодження з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.( ст. 21КЗпН).

Користувачі надр Користувачі надр:

- мають право:

1) здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціального дозволу або угоди про розподіл продукції;

2) розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами спеціального дозволу;

3) здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини;

4) на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами;

- зобов`язані:

1) використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

2) забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;

3) забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища ( ст. 24 КЗпН)

Статтею 58 Кодексу законів про надра забороняється проектування і будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об`єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові. Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються у виняткових випадках лише за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. При цьому повинні здійснюватися заходи, які забезпечать можливість видобування з надр корисних копалин. Порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено в судовому засіданні позивач є власником спеціального дозволу на користування надрами № 3237 від 09 жовтня 2003 року, наданого йому Міністерством екології та природних ресурсів України з метою видобування підземних вод для господарсько-питного водопостачання м. Ужгорода в межах родовища Ужлаторицьке на ділянках Минай та Галоч.

Крім того, позивачу 16.12.2016 року Закарпатською обласною державною адміністрацією в особі департаменту екології і природних ресурсів надано дозвіл на спеціальне водокористування УКР № 901-А/ЗАК на строк до 16.12.2019 року з підземних джерел водопостачання прісної води ( свердловина Ужлаторицького родовища прісних підземних вод ( водозабір "Минай").

На підставі вищевказаних дозволів позивач і використовує дану ділянку для видобування корисних копалин - підземних прісних вод для господарсько-питного водопостачання м. Ужгорода, де розташовані відповідні артезіанські свердловини, та має права та обовязки , встановлені вищевказаними вимогами Закону, у звязку з чим, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення впливає на права , інтереси та обовязки позивача.

Факт здійснення на території Кортнянської сільської ради позивачем своєї діяльності та наявності артезіанських свердловин - відповідачем не заперечується., а наявність відповідного дозволу на видобування підземних вод дає право на врахування його прав та інтересів як під час розроблення та прийняття Генерального плану, в тому числі і під час громадських слухань, так і на звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів, які спричинило оскаржуване рішення. Крім того, зауваження позивача були висловлені під час засідань архітектурно-містобудівної ради, висновки якої повинні були бути враховані відповідачем та у звязку з чим проект генерального плану був повернутий на доопрацювання.

З огляду на вищевикладене суд також піддає критичній оцінці посилання відповідача на відсутність права позивача вносити свої пропозиції та зауваження до проекту генерального плану та брати участь у громадському обговоренні з огляду на те , що позивач на думку відповідача, не особою в розумінні Постанови КМУ № 555 від 25 травня 2011 року. Судом на підставі вищенаведеного встановлено факт порушення прав та інтересів позивача прийняттям оскаржуваного рішення. Оскільки порядок оприлюднення всіх проектів рішень та порядок проведення громадського обговорення був порушений, то позивач також мав у визначений законом спосіб ознайомитися, внести свої пропозиції та зауваження у строки , встановлені законом.

Так, в статті 1 Водного кодексу України ( далі ВКУ) визначено :

"водокористування - використання вод (водних об`єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об`єктів), водоносний горизонт - однорідна пластова товща гірських порід, де постійно знаходяться води; зона санітарної охорони - територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання погіршення якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд.

У відповідності до ст. 3 Водного кодексу України підземні води належать до водного фонду України. До водних об`єктів загальнодержавного значення належать, серед іншого, і підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання ( ст. 5 ВКУ)

Отже позивач є водокористувачем і має встановлені стаття ми 43,44 Водного кодексу права та обовязки:

Водокористувачі мають право:1) здійснювати загальне та спеціальне водокористування;2) використовувати водні об`єкти на умовах оренди;4) вимагати від власника водного об`єкта або водопровідної системи підтримання належної якості води за умовами водокористування;

5) споруджувати гідротехнічні та інші водогосподарські об`єкти, здійснювати їх реконструкцію і ремонт;6) передавати для використання воду іншим водокористувачам на визначених умовах;7) здійснювати й інші функції щодо водокористування в порядку, встановленому законодавством. Права водокористувачів охороняються законом. Порушені права водокористувачів підлягають поновленню в порядку, встановленому законодавством.

Водокористувачі зобов'язані:1) економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод;2) використовувати воду (водні об`єкти) відповідно до цілей та умов їх надання;3) дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території;4) використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об`єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з неї;5) не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об`єктам та об`єктам навколишнього природного середовища;6) утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої;

7) здійснювати засобами вимірювальної техніки, у тому числі автоматизованими, облік забору та використання вод, контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об`єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об`єктів у контрольних створах, а також подавати відповідним органам звіти в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законодавчими актами;8) здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліоративні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод;9) здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу;10) безперешкодно допускати на свої об`єкти державних інспекторів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони довкілля, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати їм безоплатно необхідну інформацію;11) своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства;12) своєчасно інформувати центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування про виникнення аварійних забруднень;13) здійснювати невідкладні роботи, пов`язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об`єктах інших водокористувачів у порядку, встановленому законодавством;14) виконувати інші обов`язки щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів згідно з законодавством.

Рішенням Закарпатської обласної ради народних депутатів від 22.01.1980 року, додатком № 1 встановлені зони санітарної охорони І поясу, а додатком № 2 встановлені зони санітарної охорони II поясу, а саме: Минайський водозабір - по 300 метрів в кожну сторону від меж першого поясу станції другого підйому і артезіанських свердловин.

Отже, в ході судового розгляду суд дійшов висновку, що права та інтереси позивача перетинаються та узгоджуються із загальнодержавними інтересами, оскільки послуги з видобування корисних копалин загальнодержавного значення у вигляді підземних питних вод та надання їх населенню є також загальнодержавним завданням та функціями, про які Закарпатська обласна державна адміністрація зазначала відповідачу у листі від 24.05.2018 року.

Зокрема, Закарпатська ОДА наголошувала, що :" господарське використання земель водного фонду регламентується дією Земельного, Водного кодексів та Постановою КМУ № 502 від 13.05.1996 року, однак при прийнятті оскаржуваного рішення та при розробленні генерального плану вищевказані вимоги законів відповідачем враховано не було.

Суд при вирішенні справи керується вимогами статті 77 КАСУ, якою встановлено , що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зясувавши обставини справи , надавши оцінку кожному аргументу сторін, керуючись вимогами статті 77 КАСУ дійшов висновку, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам, на відповідність яким суд перевіряє його законність , а саме ст. 2 ч. 2 КАСУ, де встановлено наступне: у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно;6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" (код ЄДРПОУ 03344326 м.Ужгород, вул. Митна,1) до Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області код ЄДРПОУ 04349768( с. Коритяни. вул. Духновича,66 "в") про визнання протиправним та скасування рішення за участю третіх осіб: Державна служба геології та надр України, Прокуратури Закарпатської області, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , Закарпатська обласна державна адміністрація, Закарпатська обласна рада, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 - задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати рішення 21 сесії 7 скликання Коритнянської сільської ради від 30.08.2018 № 502 «Про затвердження генерального плану сільського населеного пункту села Коритняни, Ужгородського району».

3.Стягнути на користь Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" (код ЄДРПОУ 03344326 м.Ужгород, вул. Митна,1) сплачений судовий збір в розмірі 1762( тисячу сімсот шістдесят дві) грн. згідно платіжного доручення № 1367 від 29.11.2018року за рахунок бюджетних асигнувань Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (код ЄДРПОУ 04349768( с. Коритяни. вул. Духновича,66 "в") .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Закарпатський окружний адмінсуд до Восьмого апеляційного адміністративного суду .

СуддяЗ.Б. Плеханова

судді СкральТ.В.

Гебеш С.А.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11 липня 2019 року ( у звязку з відпустками суддів)