Рішення № 82942218, 24.06.2019, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 24.06.2019

Справа № 334/453/18

Провадження № 2/334/533/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 рокуЛенінський районний суд у м. Запоріжжя в складі:

головуючого судді – Баруліної Т.Є.

при секретарі судового засідання Сагайдак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа: Публічне акціонерне товариство «КБ «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживачів,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживачів. В обґрунтування позову позивач зазначає, що 26.06.2014 року між нею та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» було укладено договір строкового банківського вкладу (депозиту) № 1957980, оформлений в рамках Пакету послуг «Новий ПУ «Базовий+», відповідно до якого вона передала, а відповідач прийняв на вкладний рахунок 4500 доларів США строком на 6 місяців, з процентною ставкою 12,5 % річних.

Після закінчення строку дії договору позивач звернувся до Банку з вимогою про виплату вкладу, та зазначив, що 26.12.2014 року ПАТ КБ «Надра» повинен був їй сплатити 4782,02 доларів США (тіло вкладу та проценти в сумі 282,02 долари США) проте банк зобов`язання щодо повернення депозитних коштів та відсотків не виконав належним чином.

Позивачка зверталася до ПАТ "КБ "Надра" в особі Директора Запорізького РУ Михайленко С.В. 17.12.2014 року, тобто за 9 днів до закінчення терміну дії договору з письмовою вимогою про виплату вкладу у валюті через касу банку починаючи з дня закінчення дії договору, проте Банк надсилав листи, в яких надавав незрозумілі відповіді на її законні вимоги, а в касі банку постійно не було грошей.

06.02.2015 року у Банку було запроваджено тимчасову адміністрацію, а 21.04.2015 року позивачці виплачено кошти за вкладом згідно суми відшкодування, що гарантується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб в розмірі 85457,47 грн. При розрахунку відповідач керувався курсом НБУ 17,999763 грн. за 1 долар США, який діяв до 14.00 год. 6 лютого 2015 року, хоча, при розрахунку мав бути врахований курс 23,130580 грн. за 1 долар США.

За таких обставин, позивач вважає, що має право на повернення недоплачених коштів по вкладу з невиплаченими за Договором станом на 21.04.2014 року відсотками, та на отримання передбачених Договором процентів за використання депозитних коштів за період з дня витребування вкладу до дня запровадження тимчасової адміністрації, а також на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України, за цей же період.

Позивачка неодноразово уточнювала свої позовні вимоги, та просила стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення з 1 травня 2015 року по 1 травня 2018 року, а також три проценти річних від простроченої суми відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, а всього в розмірі 36 938,88 грн., відшкодувати збитки (упущену вигоду) відповідно до ст. 22 ЦК України за цей період по фактичним %, встановленим по новим договорам депозитів розмірі 8 966,96 грн., моральну шкоду в розмірі 3000 грн.

Також ПАТ «Комерційний банк «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надсилав заяви про закриття провадження, вказуючи, що вказаний спір має розглядається за правилами адміністративного судочинства.

Ухвалою суду було відмовлено у задоволенні клопотання про закриття провадження, оскільки дана справа не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки відповідно до статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452-VIФонд є не органом державної влади, а установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб і виведення неплатоспроможних банків з ринку. Аналіз функцій Фонду, викладених у статтях 4, 26, 27, 37, 38 вказаного Закону, свідчить, що Фонд бере участь у правовідносинах у різних статусах: з одного боку він ухвалює обов`язкові для банків та інших осіб рішення, а з іншого здійснює повноваження органів управління банку, який виводиться з ринку, тобто представляє банк у приватноправових відносинах з третіми особами.

27.11.2018 року ухвалою Ленінського районного суду за заявою позивача було замінено відповідача Публічне акціонерне товариство «КБ «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та залучено до участі в якості третьої особи Публічне акціонерне товариство «КБ «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Крім того, 19.04.2019 року позивачка подала письмову заяву, що підтримує свою початкові позовні вимоги, та остаточно просить стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (040053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) на її користь заборгованість станом на день введення тимчасової адміністрації 06.02.2015 р. у сумі - 25 668,82 грн., яка складається з: 23 804.34 грн. суми депозиту з урахуванням індексу інфляції; 1491,85 грн. процентів з урахуванням індексу інфляції та без врахування податку на доходи фізичних осіб і військового збору; 372,63 річних. Також просить судові витрати покласти на відповідача.

В судове засідання позивачка надала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримала позовні вимоги, викладені в позові. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Представник Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у судове засідання не з`явився, подав до суду відзив у якому, просив відмовити в повному обсязі у задоволення позовних вимог, виходячи з наступного. Вклади в іноземній валюті перераховуються у національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку. На день початку процедури виведення Фондом банку з ринку 06.02.2015 року НБУ було встановлено 2 курси, і на початок дня,а саме до 14-00 год. курс становив 17,999763 грн. за 1 долар США, а після 14-00 год – 23,130580 грн. за 1 долар США. На момент введення в ПАТ «КБ «Надра» тимчасової адміністрації, тобто на початок дня 06лютого2015 року, відповідно до даних офіційного сайту Національного банку України, станом на 9 год. 00 хв. 06 лютого 2015 року були встановлені такі офіційні курсигривні до іноземної валюти: за 100,00 дол. США - 1799,9763 гривень.Таким чином, розрахунок відбувся за правильним курсом, що свідчить про безпідставність доводів позивача щодо стягнення недоплаченої суми та похідних вимог (3% річних, моральної шкоди, упущеної вимоги).

Дослідивши матеріали справи та надані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 26 червня 2014 року між позивачем та Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «Надра» укладено Договір № 1957980 строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений в рамках «Новий ПУ «Базовий+», відповідно до якого позивач передав, а банк прийняв на вкладний рахунок 4500 доларів США строком на 6 місяців, з процентною ставкою 12,5 % річних, що підтверджується Квитанцією від 26.04.2014р. (том 1 а.с.9, 10).

17.12.2014 р., 26.12.2014 р. та 22.01.2015 року позивачка зверталась до Банку з письмовими заявами з вимогою про виплату вкладу. (том 1 а.с.11, 12. 13)

23.12.2014 року за вих. №1-7-19771 та 13.01.2015 р. за вих. №1-7-333 позивачці було надано письмові відповіді на її заяви, згідно яких ОСОБА_1 було повідомлено, що згідно умов Договору, повернення депозитного вкладу та відсотків, нарахованих Банком за користування вкладом, здійснюється Банком шляхом перерахування відповідних сум на поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ «КБ «НАДРА» (том 1 а.с.14, 15).

На підставі постанови Правління НБУ від 05.02.2015 року №83 «Про віднесення ПАТ «КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.02.2015 року №26 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра», згідно з яким з 06.02.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію, на здійснення якої призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 85 від 23 квітня 2015 року щодо продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра» продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової І.О. до 05 червня 2015 року включно.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 04 червня 2015 року № 356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 05 червня 2015 року № 113 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «КБ «Надра» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «НАДРА» Стрюкову І.О. строком на 1 рік з 05 червня 2015 року до 04 червня 2016 року включно.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 28.04.2016 року №616, яким продовжено строки ліквідації ПАТ «КБ «Надра» на два роки по 04.06.2018 року та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової І.О. на два роки по 04.06.2018 року включно.

Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 08.11.2016 року №2342, яким продовжено строки ліквідації ПАТ «КБ «Надра» на два роки по 03.06.2020 року та продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «КБ «Надра» Стрюкової І.О. на два роки по 06.06.2020 року включно.

Дані обставини не оспорювались сторонами та підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами та матеріалами справи.

21.04.2015 року позивачу ОСОБА_2 через ПАТ «Банк Кредит Дніпро» в Запорізькому Індустріальному відділенні було видано гарантовану суму відшкодування як вкладнику ПАТ «КБ «Надра» 85 457,47 грн., що підтверджується квитанцією від 21.04.2015 р. (а.с.16).

Згідно електронних повідомлень НБУ №19-205/7045 від 05.02.2015р. та №19-205/7387 від 06.02.2015р. про встановлення Національним банком України офіційного курсу гривні до іноземних валют, згідно яких установлено з 14-00 05.02.2015р. офіційний курс гривні 1799,9763 грн. до 100 доларів США, та з 14-00 06.02.2015 року 2313,0580 грн. до 100 доларів США (а.с.17, 18).

27.04.2015 року позивачка ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_3 звернулись до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з колективною заявою з вимогою надати інформацію (а.с.19-20).

20.05.2015 року позивачці та її чоловіку було надано Лист Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 12-036-16056/15 про результати розгляду колективної заяви (а.с.21-22).

07.11.2017 року та повторно 20.11.2017 року позивачка ОСОБА_2 та її чоловік ОСОБА_3 звернулись до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з колективними заявами-вимогами зробити перерахунок отриманої грошової виплати в розмірі 85457,47 грн., перерахувати суми валютних вкладів з процентами відповідно до курсу 23,13 грн. за 1 долар США станом на 06.02.2015р., перерахувати та сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також 3% річних від простроченої суми в гривні за весь період затримки виплати (том 1 а.с.31-40).

Згідно листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 34-036-24494/17 від 05.12.2017 року позивачці було повідомлено, що Фондом будуть виконані її вимоги за наявності відповідного рішення суду стосовно її договору, що набрало законної сили, в порядку та умовах, що визначені чинним законодавством України. (а.с.41).

Згідно зі ст.ст. 525, 526, ч. 1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу банк зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму грошей та проценти на неї на умовах та в порядку, встановленому договором. У разі повернення вкладу виплачуються усі нараховані до цього моменту відсотки. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі, у валюті України або іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору.

Договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Проценти на банківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав (ч. 1 ст. 1060, ч. 5 ст. 1061 ЦК України).

Положеннями ст. 1074 ЦК України передбачено, що обмеження права клієнта щодо розпорядження грошовими коштами, які перебувають на його рахунку, не допускаються, крім випадків обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Слід врахувати, що з 06.02.2015 року у ПАТ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації на підставі постанови Правління Національного банку України від 05.02.2015 № 83.

Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним у спорах щодо виконання банком, у якому введено тимчасову адміністрацію чи розпочато процедуру ліквідації, своїх зобов`язань перед вкладниками (кредиторами).

Отже, до правовідносин, які склалися між сторонами, застосовуються спеціальні норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно достатті 3 цього Закону Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно із частиною п`ятою статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації Фонд гарантування вкладів фізичних осіб має повне право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Однак, пунктом 1 частини шостоїстатті 36 цього Закону (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п`ятої цієї статті, не поширюється на зобов`язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, у національній валюті України.

Судом встановлено, що 26 грудня 2014 року закінчився термін договору, та 17.12.2014 року позивачка звернулася до ПАТ «КБ «Надра» з письмовою заявою про виплату вкладу.

У зв`язку із цим банк був зобов`язаний повернути позивачу депозитні кошти з процентами в строк закінчення дії договорів.

З огляду на зазначене, обмеження, встановлене пунктом 1 частини п`ятої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», не поширюється на спірні правовідносини.

Згідно із частиною п`ятою статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим НБУ на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації.

За змістом частини першої статті 34 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) днем початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації є наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Тобто в розумінні статей 26, 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» днем початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації є саме робочий, а не календарний день, і саме в цьому контексті слід розуміти зазначене уточнення.

Порядок установлення і використання офіційного курсу гривні до іноземних валют та банківських металів визначає Положення про встановлення офіційного курсу гривні до іноземних валют та курсу банківських металів, затвердженепостановою Правління НБУ № 496 від 12 листопада 2003 року (далі - Положення) на виконання норм статей 7, 15 та 36 Закону України «Про Національний банк України».

Зазначене Положення - це нормативно-правовий акт НБУ, прийнятий у межах його компетенції, що регулює управління готівковим грошовим обігом. Положення не є нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у зв`язку зі створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків.

Відповідно до пункту 2 Положення офіційний курс гривні до долара США установлюється щоденно.

Пунктом 3 Положення передбачено, що офіційний курс гривні розраховується до долара США - як середньозважений курс продавців і покупців, що склався поточного робочого дняза даними Системи підтвердження угод на міжбанківському валютному ринку України НБУ.

Згідно з пунктом 11 Положення інформація про встановлені офіційні курси гривні до іноземних валют та банківських металів розміщується в міжнародній комп`ютерній мережі Інтернет.

На час виникнення спірних правовідносин у справі, рішення в якій переглядаються, пункт 9 зазначеного Положення діяв у редакції постанови Правління НБУ від 31 березня 2014 року № 180 і передбачав, що офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів діє з часу його встановлення.

Згідно з інформацією, отриманою з офіційного сайту НБУ, 06 лютого 2015 року з 14:00 діяв офіційний курс гривні до долара США у розмірі 2313,0580 грн. за 100 доларів США. Такий курс було встановлено НБУ саме цього поточного робочого дня - 06 лютого 2015 року. Натомість курс 1799,9763 грн. за 100 доларів США було встановлено НБУ напередодні, 05.02.2015 року. Такий курс зберігав свою дію на початок 06.02.2015 року до встановлення поточного курсу.

За змістомст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення.

Як слідує із ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес способами, передбаченими цим Кодексом та іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

На час розгляду даної справи у суді Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «НАДРА» перебуває в процесі ліквідації, однак права та обов`язки даної юридичної особи не припинено.

Враховуючи, що заявлена позивачем до стягнення сума коштів виникла із зобов`язань за договором банківського вкладу, який укладено між ним та з ПАТ КБ «Надра», однак з урахуванням положень ч. 2ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», якою встановлено, що вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку, суд приходить до висновку, що вимога про стягнення оспорюваної суми з ПАТ КБ «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в даному випадку є належним способом захисту прав позивача.

Тобто, розмір заборгованості по вкладу та відсоткам станом на деньпочатку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації - 06.02.2015 року становив: 4500 доларів США (депозит) дол. США + 282,02 доларів США (відсотки за договором)= 4782,02 долари США, що не оспорювалось сторонами у справі.

21.04.2015 року через відділення банку - ПАТ «Банк Кредит Дніпро» позивач отримав в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України, кошти у розмірі 85457,47 грн., що виходячи із офіційного курсу гривні до долару США станом на 06.02.2015 року - 23,130580 грн. за 1 долар США (а.с.10), - складає 3694,57дол. США.

Відтак, суд приходить до висновку, що розмір заборгованості по вкладу та відсоткам, який підлягає до стягнення на користь позивача становить: 4782,02 – 3694,57 = 1087,45 доларів США, що в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації - 06.02.2015 року, становить: 1087,45 х 23,130580 = 25 153,35 гривень.

На додаткове підтвердження цих доводів вказує постанова Верховного Суду України від 11 жовтня 2017р. у справі за № 6-1297цс17, за позовом вкладника до ПАТ «КБ «Надра» в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у якій висловлено правову позицію щодо застосування ч. 5 ст. 26 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в частині застосування курсу валют при виплати вкладу у іноземній валюті, відступу від якої новим Верховним Судом на час вирішення цієї справи не відбулось.

Твердження Банку у своїх заперечення про те, що на момент введення в Банку тимчасової адміністрації, тобто на початок дня 06 лютого 2015 року, відповідно до даних офіційного сайту Національного банку України станом на 9 год. 00 хв. 06 лютого 2015 року були встановлені такі офіційні курси гривні до іноземної валюти: за 100,00 доларів США (USD) - 1799.9763 гривень, а тому 21.04.2015 року позивач отримав гарантовану суму коштів в розмірі 85457,47 грн., що за офіційним курсом НБУ станом на 9 год. 00 хв. 06 лютого 2015 року (на момент введення тимчасової адміністрації) становило 4782,02 дол. США, суд не може покласти в основу прийнятого у даній справі рішення, виходячи з наступного.

В правовій позиції ВСУ, викладеній у постанові від 11 жовтня 2017р. у справі № 6-1297цс17, зазначено, що перерахування суми вкладу в іноземній валюті, зокрема, в доларах США, здійснюється за офіційним курсом гривні до цієї іноземної валюти, який установлений НБУ у той робочий день, на який припав початок процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації.

Згідно з частиною другою статті 533 ЦК Україниякщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Як вже зазначалось вище, згідно з ч. 5 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації.

Відповідно до Листа НБУ № 19-205/7045 від 05.02.2015 р. та 19-205/7387 від 06.02.2015р. передбачено, що офіційний курс гривні до долара США визначатиметься Національним банком України на поточний робочий день як середньозважений курс продавців і покупців, що склався цього ж дня на міжбанківському валютному ринку України. Офіційний курс гривні до іноземних валют та курс банківських металів встановлюватиметься Національним банком України з 14:00 і діятиме з часу його встановлення.

Таким чином, аналізуючи вищевикладені норми національного законодавства (норму ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та положення Листа НБУ № 19-205/7045 від 05.02.2015 р. та 19-205/7387 від 06.02.2015р.) можна дійти висновку, що в даному випадку спостерігається ієрархічна (субординаційна) колізія правових актів, яка виникла внаслідок того, що на врегулювання одних фактичних відносин претендують норми, які знаходяться на різних щаблях в ієрархічній (вертикальній) структурі законодавства і мають різну юридичну силу.

Суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

У постанові Пленуму «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» № 9 від 01.11.96 р. Верховний суд України роз`яснив, що судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність якКонституції, так і закону. Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов`язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.

Окрім того, відповідно до чинного законодавства України, сайт НБУ - це офіційне джерело інформації для визначення курсу на конкретний день, де міститься історія курсів на кожен минулий день. Так,згідно з дослідженим у судовому засіданні витягом з сайту НБУ, що містить інформацію про встановлені офіційні курси гривні до іноземних валют та банківських металів, розміщену в міжнародній комп`ютерній мережі Інтернет,офіційний курс гривні до долару США 06.02.2015 рокустановив: 2313.0580 грн. за 100дол.США.

Враховуючи, що Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який має вищу юридичну силу відносно Листа НБУ, чітко визначено, що відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком Українина день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації, а не на початок дня чина момент введення тимчасової адміністрації, суд приходить до висновку, що для перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації, слід застосовувати офіційний курс гривні до долара США, встановлений на 06.02.2015 року - 2313.0580 грн. за 100 дол. США, а тому позовні вимоги позивачки в частині стягнення на її користь суми вкладу та невиплачених процентів за договором станом на 26.12.2014 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Банк виконав зобов`язання щодо повернення вкладу за депозитним Договором, провівши виплату вкладу з відсотками готівкою позивачу 21.04.2014 року.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до змісту ст. ст. 526 та 1058 ЦК України зобов`язання банку з повернення вкладу за договором банківського вкладу (депозиту) вважається виконаним з моменту повернення вкладу вкладнику готівкою або надання іншої реальної можливості отримати вклад та розпорядитися ним на свій розсуд (наприклад, перерахування на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, з якого вкладник може зняти кошти чи проводити ними розрахунки з допомогою платіжної банківської картки). У випадку перерахування коштів на поточний банківський рахунок вкладника в цьому ж банку, однак не надання вкладнику можливості використання цих коштів зобов`язання банку з повернення вкладу не є виконаним і до банку слід застосувати відповідальність за порушення грошового зобов`язання, передбачену ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Вищевказане узгоджується із правовою позицією, викладеною в Постанові Верховного суду України від 25 грудня 2013 року по справі № 6-140цс13.

Слід зауважити, що банк не заперечував, що 26.12.2014 року закінчився строк дії Договору. Судом встановлено і Банком визнано, що позивачка була позбавлена можливості у період з 26.12.2014 року вільно отримати (зняти) вказані грошові кошти і розпоряджатись ними на власний розсуд.

Виходячи з вище викладеного, вимоги позивача в частині стягнення на її користь 3% річних за прострочення повернення вкладу за період з 26.12.2014 року по 06.02.2015 року за договором строкового банківського вкладу (депозиту) № 1957980 - є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а тому підлягають до задоволення в розмірі 372,63 грн.

Правовідносини між позивачем та ПАТ «КБ «Надра» ґрунтуються на договорі вкладу, а між Фондом гарантування та позивачем на Законі України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Передбачена ст. 625 ЦК України не застосовується до правовідносин, що регулюються спеціальним законодавством.

Враховуючи те, що Фонд гарантування не є боржником за договором банківського вкладу, то відповідальність за ст. 625 ЦК України до нього застосовано бути не може.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку в межах суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами.

За вказаних обставин, після запровадження тимчасової адміністрації банку і початку процесу виведення банку з ринку унеможливлено стягнення коштів у будь-який інший спосіб ніж встановлений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Фондом гарантування не було допущено прострочення виконання зобов`язань перед позивачем, так як їй було виплачено гарантоване відшкодування в межах шестимісячного строку з дня початку процедури ліквідації банку.

Відповідно п.п. 3, 5 ч.5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється нарахування неустойки (штрафів,пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), а також зобов`язань перед кредиторами,у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов`язань банку, нарахування відсотків за зобов`язаннями банку перед вкладниками і кредиторами.

Вимоги про відшкодування упущеної вимоги та моральної шкоди також не підлягають задоволенню, оскільки спірні правовідносини регулюються спеціальним законом, яким є Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Відшкодування таких виплат цим Законом не передбачено.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 18, 76, 81, 83, 89, 141, 206, 247, 258, 259, 263-265, 268, ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 530, 549-551, 610-612, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 –задовольнити частково.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (040053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , ( АДРЕСА_1 ) за Договором №1957980 строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформленого в ПАТ «КБ «Надра» в рамках Пакету послуг «Новий ПУ «Базовий+» від 26 червня 2014 року –25 153,35 грн. (двадцять п`ять тисяч сто п`ятдесят три гривні 35 коп.) в рахунок недоплаченої суми вкладу та проценти за Договором; та 372,63 грн. (триста сімдесят дві гривні 63 коп.) - 3% річних за прострочення повернення вкладу за період з 26.12.2014 року по 06.02.2015 року.

Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (040053, м. Київ, вул. Січових стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , ( АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.)

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Баруліна Т. Є.