Рішення № 82936722, 09.07.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.07.2019 м. Київ Справа № 910/5671/19

За позовом: приватного акціонерного товариства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА";

до: акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ";

про: стягнення 15.365,24 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники: без виклику сторін.

С У Т Ь С П О Р У:

Приватне акціонерне товариство "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" (далі – позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (далі – відповідач) про стягнення 15.365,24 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем здійснене порушення правил перевезення вантажу, що призвело до фіксування вказаного порушення із складанням комерційного акта та виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в розмірі 15.365,24 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.05.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/5671/19 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.

Відповідач скориставшись своїм правом, наданим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, надав суду відзив, яким позов відхилив з урахуванням:

- відсутності врахування позивачем при здійсненні розрахунку норми природної втрати;

- згідно з даними комерційних актів не виявлено ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до п. 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 N 138), накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем.

Зі станції "МАРІУПОЛЬ-СОРТУВАЛЬНИЙ" Донецької залізниці відправлено вантаж на адресу "МЕТАЛЗЮКРАЙН КОРП ЛТД" "сталь листова покрівельна", а саме: за накладною № 53839585 у вагоні № 54216478 у кількості місць – 9 вагою 61910 кг.

Відповідно до статті 52 Статуту залізниць України, затвердженого постановою КМУ від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами.

На станції "ТИМКОВЕ" Одеської залізниці складений комерційний акт від 19.01.2019 № 414115/18/80 про недостачу вантажу в вагоні № 54216478, а саме: фактично виявилось кількість місць – 8 (відсутність одного рулону сталі листової).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем правил перевезення вантажу що призвело до фіксування вказаного порушення із складанням комерційного акту та виникнення у відповідача перед позивачем заборгованості в розмірі 15.365,24 грн.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

Згідно з п. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до ст. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно статті 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Положеннями п. 114 Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів, затвердженими наказом міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить для сталі 0,5 %.

Для вантажів, які перевозяться в тарі і упаковці, норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються від маси брутто.

Так, вартість недостачі сталі листової покрівельної у вагоні № 54216478 складає:

Нестача – 1410 кг. – відсутній один рулон, брутто – 1470 кг.

Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто становить 0,5 % (від маси брутто відсутнього рулону 1470 кг.): 1470 кг. Х 0,5 % = 7,35 кг.

Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 1410 кг. – 7,35 кг. = 1402,65 кг. (1,4 тн.).

Вартість однієї тони відповідно до специфікації від 26.12.2018 № 2762SF складає 410 дол. США за тону.

Курс долару США станом на 08.04.2019 становить 2676,8706 (410 дол. США = 10975,17 грн.

Відтак, вартість недостачі становить 15.365,24 грн. (1,4 тн. Х 10.975,17 грн.).

Таким чином, факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 15.365,24 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позов судом відхилені з огляду на наступне:

- в поданому до суду розрахунку позивачем врахована норма природної втрати;

- в матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують технічну або комерційну несправність вагону, що свідчить про те, що на момент відправлення вантажу відправник завантажив вагон у технічно та комерційно справному стані. При цьому, залізниця прийняла вагон на станції відправлення без зауважень. Крім того, обставини недостачі, зафіксовані в комерційному акті від 19.01.2019 № 414115/18/80 свідчать про незабезпечення відповідачем збереження вантажу в процесі перевезення.

Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з акціонерного товариства "УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ" (03680, М.КИЇВ, ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОН, ВУЛИЦЯ ТВЕРСЬКА, БУДИНОК 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь приватного акціонерного товариства "МАРІУПОЛЬСЬКИЙ МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМБІНАТ ІМЕНІ ІЛЛІЧА" (87504, Донецька обл., місто Маріуполь, ВУЛИЦЯ ЛЕВЧЕНКА, будинок 1, ідентифікаційний код 00191129) заборгованість в сумі 15.365 (п`ятнадцять тисяч триста шістдесят п`ять) грн. 24 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Cуддя С.В. Балац