Ухвала суду № 82935411, 09.07.2019, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/532/18

провадження №2/619/485/19

У Х В А Л А

09 липня 2019 року Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді - Остропілець Є.Р.

при секретарі - Суржкової В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору займу та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Дергачівського районного суду Харківської області знаходиться цивільна справа №619/532/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору займу та стягнення коштів.

01.02.2019 року від відповідача ОСОБА_2 надійшло клопотання, в якому він вказав, що з позовними вимогами позивача не погоджується, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню.

Позивач зазначає, що 16.05.2012 року між сторонами було укладено договори про фінансову участь у будівництві житлових будинків, на земельних ділянках по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 з метою отримання прибутку від їх продажу. На виконання умов зазначених договорів, позивач передав йому кошти, загальна сума яких становить 36094,00 доларів США.

ОСОБА_2 стверджує, що між ним та позивачем ніяких зобов`язальних правовідносин не виникало, кошти від ОСОБА_1 він не брав. Твердження позивача про наявність зобов`язання повернути йому кошти не відповідають дійсності. Надані позивачем договори про фінансову участь у будівництві житлових будинків є лише договорами наміру і їх зміст не підтверджує отримання коштів. Щоб підтвердити зазначені обставини представник відповідача вважає за необхідне проведення судової лінгвістичної експертизи договорів про фінансову участь у будівництві житлових будинків.

На вирішення судової лінгвістичної експертизи поставити наступне питання: - чи випливає зі змісту усього тексту Договору про фінансову участь в будівництві житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 16.05.2012 року та Договору про фінансову участь в будівництві житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 від 16.05.2012 року, те що ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 які-небудь грошові кошти?.

06.03.2019 року від представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 до суду надійшли заперечення проти призначення вказаної експертизи, в якому він вказав, що згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також вказує на те, що відповідно до ст. 213 ЦК України передбачений порядок тлумачення змісту правочину.

Відповідно до п.2 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р.№53/3. лінгвістична експертиза мовлення поділяється на підвиди: лінгвістична експертиза писемного мовлення та лінгвістична експертиза усного мовлення.

Об`єктом дослідження лінгвістичної експертизи писемного мовлення є продукт мовленнєвої діяльності людини, відображений у писемній формі. Лінгвістична експертиза писемного мовлення поділяється на авторознавчу експертизу та семантико-текстуальну експертизу.

Відповідно до п.2.1.2. вказаних рекомендацій семантико-текстуальною і експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних в тих або інших текстах стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в текстах (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов`язаних із встановленням фактичних даних про автора.

Питання, поставлені перед експертом, вирішуються ним за допомогою спеціальних знань у галузі лінгвістики на основі загальних і окремих норм мови з використанням посібників, академічних наукових праць, словників, довідників та інших наукових джерел.

Експерт у галузі семантико-текстуальної експертизи, не виходячи за межі своїх спеціальних знань (базових та отриманих під час спеціальної підготовки), відповідає на питання про наявність чи відсутність висловлювань, які містять заклики до певних дій (вказується, яких саме дій), на основі спеціальних знань у галузі мовознавства.

Висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об`єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.

Орієнтовний перелік питань, що вирішуються:

Які значення мають слова, словосполучення, фрази, зафіксовані досліджуваному тексті?

Яким є об`єктивний зміст досліджуваного словосполучення, речення, тексту групи текстів?

Чи містяться у тексті висловлювання, виражені у формі закликів до певних дій (вказати, яких саме)? Якщо так, то чи є ці заклики публічними (або який характер та форму мають ці заклики)?

Чи міститься в тексті інформація позитивного або негативного характеру щодо певної фізичної або юридичної особи?

Чи містяться в тексті висловлювання образливого характеру щодо певно особи?

Чи є висловлювання фактичним твердженням або оціночним судженням:

Вказане коло питань, що вирішується експертами-лінгвістами, не є вичерпним Під час проведення семантико-текстуальної експертизи можуть вирішуватись і інші питання, що стосуються її предмета.

У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність без застосування технічних засобів, своє клопотання підтримує та просить його задовольнити .

У судове засідання позивач ОСОБА_3 не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність без застосування технічних засобів, заперечує проти призначення експертизи.

Відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України судовий розгляд проводиться без фіксації судового засідання.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає клопотання про таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач посилається на те, що між ним, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 16.05.2012 було укладено договори про фінансову участь у будівництві житлових будинків, на земельних ділянках по АДРЕСА_1 та по АДРЕСА_2 з метою отримання прибутку від їх продажу.

На виконання умов вказаних договорів, ОСОБА_1 вказує , що передав ОСОБА_2 кошти:

16.05.2012 – суму еквівалентну 14 476$.

16.05.2012 – суму еквівалентну 10 000$.

15.07.2012 – суму еквівалентну 1 000$.

22.07.2012 – суму еквівалентну 8 148$.

13.08.2012 – суму еквівалентну 2 470$.

Загалом сума еквівалентна 36 094$.

Договором між сторонами вказані кошти визнано цільовими та такими, які залучаються у будівництво вказаних будинків.

Відповідач ОСОБА_2 в своєму клопотанні просить провести судову лінгвістичну експертизу на вирішення поставити наступне питання: - чи випливає зі змісту усього тексту Договору про фінансову участь в будівництві житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 від 16.05.2012 року та Договору про фінансову участь в будівництві житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 від 16.05.2012 року, те що ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_1 які-небудь грошові кошти?.

Відповідно до ст. 213 ЦК України передбачений порядок тлумачення змісту правочину.

Вказана стаття ЦК України передбачає :

1. Зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

2. На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

3. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

4. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до п.2 розділу І Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р.№53/3. лінгвістична експертиза мовлення поділяється на підвиди: лінгвістична експертиза писемного мовлення та лінгвістична експертиза усного мовлення.

Експерт у галузі семантико-текстуальної експертизи, не виходячи за межі своїх спеціальних знань (базових та отриманих під час спеціальної підготовки), відповідає на питання про наявність чи відсутність висловлювань, які містять заклики до певних дій (вказується, яких саме дій), на основі спеціальних знань у галузі мовознавства.

Висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об`єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.

Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування

Суд вважає, що на даному етапі розгляду справи не має необхідності в призначенні вказаної експертизи.

Керуючись ст.ст.103-105,260,353 ЦПК України суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення судової лінгвістичної експертизи - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Р. Остропілець