Ухвала суду № 82934861, 10.07.2019, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 552/4730/18

номер провадження 2/546/443/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді Лизенко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Коваленка А.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду № 1 в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області та державного реєстратора комунального підприємства «Реєстратор» Полтавської обласної ради Міняйло Ольги Григорівни, про визнання недійсними та скасування наказів, скасування державної реєстрації права власності, та за позовами третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 до ОСОБА_1 про захист права власності та визнання добросовісним набувачем,

ВСТАНОВИВ :

20.08.2018 позивачка звернулася до Київського районного суду м. Полтави із вказаним вище позовом, у якому просить визнати протиправними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області щодо затвердження проекту землеустрою та надання у власність третіх осіб земельних ділянок, посилаючись на те, що 15.11.1995 зареєстровано фермерське господарство «Шебітченко ОСОБА_16 » і рішенням засновника №2/17 від 21.08.2018 позивачку прийнято до членів даного господарства. Фермерському господарству на праві постійного користування передані земельні ділянки площею 21,7 га та 28,1 га, для ведення селянського (фермерського) господарства, які розташовані на території Демидівської сільської ради Решетилівсього району. 23.04.2018 позивачці стало відомо, що відповідно до наказів Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів та про затвердження документації із землеустрою і надання земельної ділянки у власність, право на такі земельні ділянки передано іншим особам. Позивачка вважає вказані накази протиправними і такими, що порушують її права, як члена фермерського господарства « ОСОБА_17 », з огляду на те, що 24.05.1995 Решетилівською районною радою народних депутатів ОСОБА_17 видано державний акт серії НОМЕР_1 на право постійного користування земельною ділянкою площею 21,7 га, для ведення селянського (фермерського) господарства, розташованою на території Демидівської сільської ради Решетилівсього району і відповідно до Рішення 11 сесії 22 скликання Решетилівської районної ради народних депутатів від 16.03.1996, ОСОБА_17 надано у постійне користування земельну ділянку площею 21,7 га, для ведення селянського (фермерського) господарства, розташовану на території Демидівської сільської ради, право на яку посвідчено додатком до державного акту серії НОМЕР_1 (державний акт видано на прізвище « ОСОБА_18 », проте рішенням Решетилівського районного суду від 24.01.2018 встановлено факт належності такого ОСОБА_17 ). Оскільки такі земельні ділянки надані саме для ведення селянського (фермерського) господарства, яке було створене ОСОБА_17 15.11.1995 і яке є діючим та використовує дані земельні ділянки за цільовим призначенням, то з моменту його створення фактичним користувачем є саме фермерське господарство, а не громадянин, якому земельні ділянки видані, при цьому факт смерті особи, якій були надані земельні ділянки, не тягне за собою припинення права на користування таким фермерським господарством, для створення і подальшої діяльності якого вони надані; на підставі зазначеного, позивачка вважає, що право користування фермерським господарством земельними ділянками площею 21,7 га та 28,1 га, які були надані ОСОБА_17 , не припинено, тому видані Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області накази, відповідно до яких земельні ділянки передано третім особам – протиправні.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Полтави від 23.08.2018 відкрито провадження у справі за даною позовною заявою, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 18.09.2018 призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження на підставі клопотання представника позивача та призначено підготовче засідання.

В ході підготовчого провадження Київським районним судом м. Полтава до участі у справі залучено третіх осіб із самостійними вимогами на предмет спору, кожен із яких просив визнати його добросовісним набувачем

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 06.02.2019, в межах підготовчого провадження, справу за позовом ОСОБА_1 передано на розгляд за підсудністю Решетилівському районному суду Полтавської області.

За результатами проведеного автоматизованого розподілу справ між суддями Решетилівського районного суду Полтавської області, справу передано на розгляд судді Лизенко І.В. Ухвалою судді від 20.03.2019 справу прийнято до провадження та призначено підготовче засідання на 12.04.2019, яке неодноразово відкладалось через неявку учасників справи, щодо яких були відсутні відомості про повідомлення про дату, час та місце підготовчого засідання.

У підготовче засідання учасники справи не з`явились.

Від позивачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_19 надійшли клопотання про проведення підготовчого засідання, призначеного на 10.07.2019, без їх участі.

Представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Полтавській області та відповідач державний реєстратор Міняйло О.Г. у підготовче засідання не з`явились, заяви про проведення засідання, призначеного на 10.07.2019, без їх участі не надали, повідомлені про дату, час та місце засідання, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (щодо представника Держгеокадастру) та відміткою про відсутність відповідачки за повідомленою суду адресою на поштовому конверті, що є належним повідомленням згідно п. 3 ч.8 ст. 128 ЦПК України.

У підготовче засідання також не з`явились треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, та представники третіх осіб ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , про дату, час та місце підготовчого засідання повідомлені відповідно до вимог ч.8 ст. 128 ЦПК України. Заяв про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 10.07.2019, або про проведення засідання за їх відсутності до суду не надходило.

Суд вважає, що провадження у справі за первісним позовом підлягає закриттю, з огляду на наступне.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено особливості предметної та суб`єктної юрисдикції господарських судів, якими уточнено коло спорів, що розглядаються господарськими судами, та встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, які виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Таким чином, розмежування компетенції судів з розгляду земельних спорів здійснено відповідно до їх предмета та суб`єктного складу учасників. Крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких віднесено до компетенції адміністративних судів, земельні спори, сторонами в яких є насамперед юридичні особи та фізичні особи - підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» № 973-IV (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Згідно із частиною третьою статті 7 Закону № 973-IV земельні ділянки для ведення фермерського господарства передаються громадянам України у власність і надаються в оренду із земель державної або комунальної власності.

Відповідно до частини першої статті 31 ЗК України землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

З позовної заяви вбачається, що 24.05.1995 ОСОБА_17 було видано державний акт на право постійного користування землею для ведення селянського (фермерського) господарства, площею 21,7 гектарів; землю надано у постійне користування відповідно до рішення 5 сесії 22 скликання Решетилівської районної ради народних депутатів від 15.03.1995.

15.11.1995 засновано фермерське господарство «Шебітченко Г ОСОБА_24 Г.».

Спірні земельні ділянки площею 21,7 га та 28,1 га, які були надані ОСОБА_17 для ведення селянського (фермерського) господарства, розташовані на території Демидівської сільської ради Решетилівського району, внесені до статутного фонду фермерського господарства « ОСОБА_17 ».

Отже, у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря і обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації, а тому сторонами у спірних правовідносинах мають бути юридичні особи.

ОСОБА_1 не є особою, якій були надані спірні земельні ділянки і звертається до суду як член фермерського господарства «Шебітченко Г ОСОБА_24 Г ОСОБА_24 ».

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачка вважає порушенням її прав як члена ФГ саме порушення права фермерського господарства на користування спірними земельними ділянками.

Отже, фактично даний спір виник між ФГ «Шебітченко Г.Г.» та відповідачами щодо права юридичної особи користуватися земельними ділянками.

Спори фермерських господарств, які є юридичними особами, з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц.

Суд ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

З урахуванням зазначеного вище суд приходить до висновку про необхідність закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області та державного реєстратора комунального підприємства «Реєстратор» Полтавської обласної ради Міняйло Ольги Григорівни про визнання недійсними та скасування наказів, скасування державної реєстрації права власності, оскільки позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Підготовче провадження у справі в частині позовів третіх осіб до ОСОБА_1 про захист права власності слід продовжити.

Однак, з метою забезпечення права учасників справи на оскарження цієї ухвали, а також права на участь у підготовчому засіданні, надання доказів, суд вважає необхідним відкласти підготовче засідання на іншу дату.

Керуючись ст. ст. 197, 198, 255, 257 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Закрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного Управління Держгеокадастру у Полтавській області та державного реєстратора комунального підприємства «Реєстратор» Полтавської обласної ради Міняйло Ольги Григорівни про визнання недійсними та скасування наказів, скасування державної реєстрації права власності, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Продовжити підготовче провадження у справі за позовами третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 до ОСОБА_1 про захист права власності та визнання добросовісним набувачем.

Відкласти підготовче засідання на 02 серпня 2019 року о 13-00 годині.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Решетилівський районний суду Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.В. Лизенко