Рішення № 82931383, 10.07.2019, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

10 липня 2019 року м. ПолтаваСправа №440/1397/19

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Кукоби О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопоставка 3000" до Головного управління ДФС у Полтавській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопоставка 3000" (надалі - позивач, ТОВ "Автопоставка 3000") звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, Державної фіскальної служби України, у якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог /а.с. 158/, просив:

визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: від 6.03.19 №1096400/39185235 та від 7.03.19 №1098128/39185235 про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 27.12.18 №26 та від 21.01.19 №15, складені ТОВ "Автопоставка 3000".

Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на невідповідність спірних рішень вимогам чинного законодавства. За твердженням позивача, на вимогу фіскального органу, після зупинення реєстрації податкових накладних, ТОВ "Автопоставка 3000" були надані усі наявні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Проте, відповідні документи не були взяті відповідачем до уваги, з огляду на що ухвалені рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

2. Позиція відповідачів.

Відповідачі позов не визнали. У наданому до суду відзиві на позов представник відповідачів просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю /а.с. 168-170, 195-197/. При цьому посилався на правомірність та обґрунтованість спірних рішень. Зауважив, що позивачем не надано фіскальному органу усіх первинних документів, наявність яких є обов`язковою для певного виду господарських операцій.

3. Інші заяви учасників справи.

13.06.19 судом одержано відповідь на відзив, у якій представник позивача наголошував на тому, що ТОВ "Автопоставка 3000" не отримувало відомостей про те, яких саме документів виявилось недостатньо для реєстрації податкових накладних, відповідні відомості також відсутні у спірних рішеннях /а.с. 227-228/.

4. Процесуальні дії у справі.

Полтавський окружний адміністративний суд ухвалою від 11.05.19 відкрив провадження у справі та призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників.

Ухвалою суду від 20.05.19 заперечення представника відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження залишені без задоволення /а.с. 164/.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

При цьому суд звертає увагу на те, що зазначення представником відповідачів у прохальній частині відзиву про розгляд справи за його участю не є клопотанням про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, оскільки відповідне клопотання не відповідає вимогам статті 167, частин п`ятої, сьомої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Між ТОВ "Автопоставка 3000" (постачальник) та ПАТ "Українська залізниця" (покупець) 10.12.18 укладено договір поставки №ПЗ/НХ-181824/НЮ, за умовами якого постачальник зобов`язувався поставити і передати у власність покупцю товар (двигун ЯМЗ), а покупець - прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату /а.с. 34-40/.

Специфікацією №1 до договору від 10.12.18 №ПЗ/НХ-181824/НЮ передбачено поставку двигуна вартістю 1219999,97 грн, у т.ч. ПДВ - 203333,33 грн /а.с. 41/.

27.12.18 ТОВ "Автопоставка 3000" відвантажило покупцю товарно-матеріальні цінності, про що складено видаткову накладну №745 /а.с. 42/.

З огляду на відвантаження товарів позивачем 27.12.18 складено податкову накладну №26 на загальну суму 1219999,97 грн, у т.ч. ПДВ - 203333,33 грн /а.с. 204/.

9.01.19 дану податкову накладну позивачем подано для реєстрації в ЄРПН.

Того ж дня, платником податку отримано квитанцію, де зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН /а.с. 202/.

5.03.19 позивачем складено та подано до Кременчуцької ОДПІ (за місцем перебування на обліку) письмові пояснення разом з первинними документами /а.с. 205-223/.

Комісією Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 7.03.19 прийнято рішення №1098128/39185235 про відмову в реєстрації податкової накладної від 27.12.18 №26 в ЄРПН у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів: документи щодо підтвердження відповідності продукції (сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством /а.с. 200/.

Дане рішення позивач оскаржив до ДФС України, однак рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 25.03.19 №17228/39185235/2 скаргу ТОВ "Автопоставка 3000" залишено без задоволення, а спірне рішення - без змін /а.с. 201/.

Крім того, 22.06.18 між ТОВ "Автопоставка 3000" (постачальник) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" (покупець) укладено договір поставки продукції №317(6)18УК, за умовами якого постачальник зобов`язувався поставити і передати у власність покупцю визначений цим договором товар, а покупець - прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату /а.с. 182-187/.

21.01.19 ТОВ "Автопоставка 3000" відвантажило покупцю товарно-матеріальні цінності вартістю 71749,97 грн, у т.ч. ПДВ - 11958,32 грн, про що складено видаткову накладну №12 /а.с. 179/.

З огляду на відвантаження товарів позивачем 21.01.19 складено податкову накладну №15 на загальну суму 71749,97 грн, у т.ч. ПДВ - 11958,32 грн /а.с. 177/.

5.02.19 дану податкову накладну позивачем подано для реєстрації в ЄРПН.

Того ж дня, платником податку отримано квитанцію, де зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної зупинена, оскільки податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН /а.с. 175/.

4.03.19 позивачем складено та подано до Кременчуцької ОДПІ (за місцем перебування на обліку) письмові пояснення разом з первинними документами /а.с. 178-194/.

Комісією Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 6.03.19 прийнято рішення №1096400/39185235 про відмову в реєстрації податкової накладної від 21.01.19 №15 в ЄРПН у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг /а.с. 173/.

Дане рішення позивач оскаржив до ДФС України, однак рішенням Комісії з питань розгляду скарг від 25.03.19 №17233/39185235/2 скаргу ТОВ "Автопоставка 3000" залишено без задоволення, а спірне рішення - без змін /а.с. 174/.

Не погоджуючись з вищезазначеними рішеннями про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивач оскаржив їх до суду.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА /у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин/.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: б) дата відвантаження товарів.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.18 №117 (надалі - Порядок №117), визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з пунктом 5 Порядку №117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6, 7 Порядку №117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Пунктом 13 Порядку №117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 21 Порядку №117 визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

За приписами пункту 28 названого Порядку податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Як визначено пунктом 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.10 №1246, у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

ОЦІНКА ОБСТАВИН СПРАВИ

Зі змісту залучених до матеріалів справи квитанцій судом встановлено, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних, складених ТОВ "Автопоставка 3000", критеріям ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 "Критеріїв ризиковості платника податку".

Однак, наведене формулювання, на переконання суду, є грубим порушенням принципу обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, а також вимог пункту 13 Порядку №117, адже у квитанціях не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

При цьому суд виходить з того, що фіскальним органом у квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку, визначеним пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, у той час, як чинне законодавство вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Суд зазначає, що пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених листом ДФС від 21.03.18 №959/99-99-07-18, містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Таким чином, фіскальний орган мав чітко вказати у квитанції на конкретний вид критерію, визначений у пп. 1.6 п. 1 Критеріїв.

Окрім того, суд, виходячи з системного аналізу положень пунктів 6, 7 Порядку №117, зазначає, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної є або відповідність платника податків критеріям ризиковості платників податків, або відповідність податкової накладної критеріям ризиковості здійснення операції.

Натомість, як зазначено у надісланих платнику податку квитанціях, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН слугувала їх відповідність критеріям ризиковості платників податків. Тобто, відповідач застосував критерії ризиковості платника податку до податкової накладної, а не до такого платника, що не відповідає наведеним вище приписам пунктів 6, 7 Порядку №117 та свідчить про зупинення контролюючим органом реєстрації податкових накладних з підстав, не передбачених законодавством.

У порушення вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач не довів наявність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Отже, контролюючим органом не доведено наявності підстав для зупинення реєстрації вказаних вище податкових накладних в ЄРПН.

До того ж, суд звертає увагу на те, що Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 21.03.18 №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податків", не затверджені наказом Державної фіскальної служби України чи Міністерства фінансів України та не зареєстровані в Міністерстві юстиції України.

У свою чергу, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України і не можуть бути підставою для прийняття рішення суб`єктом владних повноважень.

Аналогічний висновок щодо правозастосування наведений у постанові Верховного Суду від 2.04.19 у справі №822/1878/18.

Зі змісту наданих відповідачем разом з відзивом на позов витягів з Протоколу засідання Комісії суд встановив, що підставою для відмови у реєстрації в ЄРПН податкової накладної від 27.12.18 №26 зазначена ненадання позивачем документа щодо підтвердження відповідності продукції - декларації про відповідність та паспорта, що передбачено пп. 2.2 п. 2 договору поставки /а.с. 199/, а щодо податкової накладної від 21.01.19 №15 - ненадання позивачем копії договору поставки з постачальником та документів на підтвердження транспортування товарів до покупця /а.с. 172/.

З цього приводу суд зазначає, що договір не є первинним документом бухгалтерського обліку, оскільки не фіксує господарську операцію, а лише відображає наміри сторін.

Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 19.03.19 у справі №809/1718/15.

До того ж, документи про якість товарів не є первинними документами, а тому їх ненадання разом з поясненнями не є достатньою підставою для відмови у реєстрації в ЄРПН податкової накладної.

Суд зауважує, що платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, має скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Дії платника податків зі складення податкової накладної за фактом відвантаження товарів, підтвердженого виписаною видатковою накладною, відповідають вимогам статей 185, 187 Податкового кодексу України щодо визначення першої з подій, з настанням якої у постачальника виникає обов`язок скласти податкову накладну.

Головним управлінням ДФС у Полтавській області не встановлено невідповідності податкових накладних від 27.12.18 №26 та від 21.01.19 №15 вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

За вищевикладених обставин, суд дійшов висновку про наявність у позивача достатніх підстав для складення зазначених податкових накладних.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23.10.18 у справі №822/1817/18, від 2.04.19 у справі №822/1878/18.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови у реєстрації податкових накладних від 27.12.18 №26 та від 21.01.19 №15, складених ТОВ "Автопоставка 3000", у ЄРПН.

За таких обставин, враховуючи суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд дійшов висновку про безпідставність зупинення реєстрації податкових накладних ТОВ "Автопоставка 3000" та протиправності рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрім того, зважаючи на те, що підставою для відмови в реєстрації податкових накладних контролюючим органом обрано лише відповідність таких накладних критеріям ризиковості платника податку, а обґрунтованість даної підстави не знайшла свого підтвердження у ході судового розгляду справи, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДФС України зареєструвати податкові накладні ТОВ "Автопоставка 3000" в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову ТОВ "Автопоставка 3000" повністю.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Верховний Суд України у постанові від 14.03.17 у справі №800/559/16 зазначив, що системний аналіз частини першої статті 6, частини другої статті 162 КАС дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Оскільки позивачем у даній справі заявлені вимоги про визнання протиправними рішень про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН та, як наслідок, зобов`язання зареєструвати такі податкові накладні, вказані вимоги є пов`язаними між собою, а тому при зверненні до суду з даним позовом позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 3842,00 грн.

Разом з цим, як підтверджено залученим до матеріалів справи платіжним дорученням від 15.04.19 №1458, позивач сплатив судовий збір у розмірі 7684,00 грн /а.с. 5/. Дану суму судового збору зараховано до спеціального фонду Державного бюджету, що підтверджено випискою /а.с. 6/.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

А відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

При цьому, частиною першою статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Враховуючи наведене та те, що у спірних відносинах права позивача порушені прийняттям протиправних рішень Головним управлінням ДФС у Полтавській області, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань контролюючого органу належні судові витрати у розмірі 3842,00 грн, а також повернути позивачу з Державного бюджету України надміру сплачений судовий збір у розмірі 3842,00 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 5-10, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 257-262, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопоставка 3000" до Головного управління ДФС у Полтавській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у Полтавській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 6 березня 2019 року №1096400/39185235, від 7 березня 2019 року №1098128/39185235.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України (код ЄДРПОУ 39292197; Львівська площа, 8, м. Київ-53, МСП 04655) зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні від 27 грудня 2018 року №26 та від 21 січня 2019 року №15, складені Товариством з обмеженою відповідальністю "Автопоставка 3000" (код ЄДРПОУ 39185235; вул. Київська, 34, с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, 39701).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639; вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопоставка 3000" (код ЄДРПОУ 39185235; вул. Київська, 34, с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, 39701) судові витрати у розмірі 3842,00 грн (три тисячі вісімсот сорок дві гривні).

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Автопоставка 3000" (код ЄДРПОУ 39185235; вул. Київська, 34, с. Піщане, Кременчуцький район, Полтавська область, 39701) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3842,00 грн (три тисячі вісімсот сорок дві гривні), сплачений платіжним дорученням від 15 квітня 2019 року №1458.

Рішення набирає законної сили відповідно до положень статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, визначені статтями 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.О. Кукоба